Квоты на импорт молока: баланс цены и национальных интересов

Економічна криза, викликана у тому числі і наслідками торговельних обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19, а також тенденціями до протекціонізму, змушує компанії активно захищати свої комерційні інтереси, і часто вдаватися до непопулярних кроків.

Не стали виключенням і національні виробники молока і молочних продуктів. 

Збільшення частки імпортних молочних продуктів на полицях торгових мереж привертало увагу експертів ринку більше року тому – однак тільки зараз ми можемо спостерігати певну консолідовану відповідь української молочної галузі на це явище.

Зокрема, національні виробники молока і молочних продуктів звернулися до Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України ("Мінекономіки") із вимогою проведення спеціального розслідування, наслідком якого може бути запровадження торговельних обмежень проти імпорту. 

Тема торговельного розслідування і запровадження обмежень імпорту молочних продуктів вже попередньо обговорювалась у пресі, вочевидь, намагаючись сформувати позитивну суспільну думку щодо таких кроків і рішень.

Активну підтримку запровадження торговельних обмежень імпорту молочних продуктів заявили об’єднання підприємств "Спілка молочних підприємств України" та деякі аграрні об’єднання.

Більше того, Комітет Верховної Ради України з питань аграрної і земельної політики на одному із своїх нещодавніх засідань розглянув це питання, і після його обговорення прийняв рішення про його підтримку.

Однак, як стало відомо, за наслідками проведеної спеціальної процедури, Мінекономіки сформувало звіт і висновки із відмовою в провести спеціальне розслідування щодо імпорту молочних продуктів.

Можливі наслідки запровадження квот на імпорт

У випадку запровадження спеціальних мит це призвело б до коливання цін на імпорт молочних продуктів. Обсяги імпорту молочних продуктів незалежно від країни походження могли бути зменшені.

У короткостроковій перспективі – це могло призвести до збільшення частки українського молока і молочних продуктів на ринку. Однак у довгостроковій – до певної монополізації ринку молока і молочних продуктів тими національними товаровиробниками, які зуміли б скористатися вигідним становищем.

Тобто, спеціальні мита могли бути запроваджені на загальній основі – безвідносно із якої країни і на яких умовах відбувається імпорт молочних продуктів в Україну.

У той же час, враховуючи, що біля 75% всього імпорту молочних продуктів надходить в Україну із держав ЄС (інші найбільші країни-імпортери – Нова Зеландія і Білорусь), а майбутні обмежувальні заходи найбільше будуть стосуватися саме цього вектору – Україна могла б зіткнутися із такими викликами (і це, ймовірно, також бралося до уваги):

1. можливе введення симетричних обмежувальних заходів на сільськогосподарську продукцію України, яка імпортується до ЄС;
2. ймовірно, більш жорстка позиція ЄС у переговорному процесі щодо перегляду Угоди про асоціацію Україна – ЄС, і додатків до неї.

Не варто скидати із терезів і реакцію кінцевих споживачів на можливе подальше зростання цін на один із основних продуктів харчування – молочні продукти, яке могло бути неминучим у випадку введення ще попередніх спеціальних заходів (мит).

Можна тільки здогадуватися щодо аргументів Мінекономіки, але можемо припустити, що спеціальне розслідування могло б принести очікуваний ефект тільки у випадку, коли національні товаровиробники зуміли б скористатися "паузою" в імпорті, та реалізували б інвестиційні проєкти, спрямовані на модернізацію і енергоефективність власного виробництва, а також звернули б увагу на безпосереднє збільшення виробництва молока як сировини для всіх інших молочних продуктів.

Таким чином, вочевидь, національні товаровиробники не змогли навести достатньо вагомих аргументів на підтвердження ключових обставин:

1. зростання імпорту
2. факт шкоди національним товаровиробникам
3. захист національних інтересів, які вимагали б проведення спеціального розслідування і застосування за його наслідками відповідних торговельних обмежень.

Додатково можемо припустити, що при оцінці національних інтересів Мінекономіки бралися до уваги: (І) інтереси споживачів молочної продукції, (ІІ) аналіз цін на молочні продукти за період розслідування (період дослідження), (ІІІ) прогноз розвитку національної молочної галузі, (ІV) відповідність вітчизняних молочних продуктів стандартам якості і ще багато-багато факторів, які у сукупності, можливо, вплинули на прийняте рішення.

Таким чином, в цілому є розуміння необхідності державної підтримки окремих галузей економіки так, як це роблять у ЄС та й у всьому світі, але чи варто обмежувати імпорт молочних продуктів саме такими методами – потрібно замислюватися відразу, не доводячи до оскарження в рамках СОТ рішення України про застосування відповідних торговельних обмежень.

Співавтор: Дядюк Євген, Arzinger