Низкие ставки и высокие технологии – новая реальность депозитного рынка
Минулий рік був не найкращим для економіки, але сприятливим для формування ресурсної бази банків та її здешевлення.
Ставки за строковими депозитами були історично найнижчими – і в гривні, і у валюті.
"Пандемічні" настрої вкладників у березні 2020 року були дуже короткочасними і не спричинили кризу ліквідності, на відміну від попередніх криз.
Полювання вкладників за найвищою ставкою залишилися в минулому, тому зараз на прихильність населення можуть розраховувати або зручні, або інноваційні, або надійні банки. Звісно, лідерами депозитного ринку стають фінансові установи, які змогли поєднати всі три переваги.
Дохідність гривневих депозитів знизилася
100 тис грн, розміщені на річний депозит у січні 2019 та 2020 років, приносили вкладнику 14-15 тис грн до сплати податків. Дохідність такого ж депозиту в січні 2021 року знизилася майже удвічі – до 8,5 тис грн. Нічого дивного в цьому нема, адже й інфляція також скоротилася: з 9,8% у 2018 році до 5% у 2020 році.
Водночас змінилася строкова структура вкладів: у пандемічному 2020 році населення віддавало перевагу розміщенню заощаджень на карткових чи мобільних рахунках або на "скарбничках", які є рахунками "до запитання".
Наприкінці 2020 року 56% гривневих коштів вкладники тримали на рахунках на вимогу, хоча у 2018-2019 роках їх частка була нижчою за 50%. Додався і психологічний ефект: зниження ставок до однознакових чисел послабило мотивацію вкладників до збереження грошей на строкових рахунках.
Усе це скоротило вартість ресурсної бази, у яку входять строкові депозити та кошти на вимогу, і дозволило здешевити гривневі бізнес-кредити з 15,8% річних (без овердрафту) в листопаді 2019 року до 8,4% в листопаді 2020 року.
Частка вкладів на вимогу в гривневих коштах та вартість нових гривневих депозитів домашніх господарств
Не ставкою єдиною
"Цінові" зміни на ринку поставили банки перед новим викликом. Для стабільного фінансування діяльності слід мати більше строкових коштів. Для вищої прибутковості – більше дешевих або безкоштовних грошей на вимогу.
За значного обсягу ліквідності у 2020 році банки мали можливість економити на процентних витратах. Непогано в плані отримання чистого процентного доходу почувалися банки, які активно залучали кошти населення саме на рахунки на вимогу. Водночас слово "залучали" вже майже втратило свій первинний зміст.
Клієнти самі обирають, де зберігати свої гроші, не завжди керуючись високими відсотками. Наприклад, для багатьох з них пріоритетною є можливість майже миттєво перемістити кошти з картки на картку, обираючи кращий сервіс.
Запровадження карантинних заходів збільшило обсяги та суми онлайн-операцій і посилило роль технологій. НБУ з жовтня дозволив банкам відкривати рахунки дистанційно з використанням електронного паспорта, тож на перше місце вийшли зручність, доступність та швидкість управління грошима.
У таких умовах найбільші темпи приросту ресурсної бази демонструють банки, що приділили увагу технологічним новаціям та масовим картковим продуктам.
Динаміка гривневих коштів фізичних осіб, 2018=100%
Великим вкладам – велику увагу
У 2020 році найбільше зросли депозити заможних домогосподарств із сумою понад гарантовані 200 тис грн. Їх частка в загальному обсязі депозитів підвищилася за рік на 3 в. п. до 43% у кінці листопада 2020 року.
Це відбулося завдяки тому, що особи із середніми і високими доходами скорочували витрати на товари тривалого вжитку, відпочинок і розваги, тож мали більше можливості для заощаджень.
Оскільки вартість цих заощаджень у банках з листопада стала нижчою за дохідність ОВДП, у грудні-січні помітно зростала кількість ОВДП у власності фізосіб. Поки що суми гривневих вкладень фізичних осіб у державні цінні папери неспівставні ані з обсягом, ані з приростом депозитів.
Утім, це тільки початок. До того ж з розвитком фондового ринку та лібералізацією фінансових операцій у населення з'являться нові інструменти вкладень. Вони можуть виявитися дохіднішими, ніж класичне збереження грошей на депозиті в банку, особливо якщо це валютні кошти.
Униз чи вгору? Що буде з депозитними ставками
Наприкінці 2020 року зниження ставок за гривневими депозитами пригальмувало. Причина проста: ставки перебувають на історично найнижчому рівні, тож запасу для подальшого зниження вартості депозитів не так багато.
Водночас у багатьох країн-сусідів ставка за строковими депозитами нижча за поточну інфляцію, а в Україні – поки що вища. То що може завадити подальшому здешевленню депозитів, крім згаданої конкуренції з ОВДП?
Насамперед – поява стійких девальваційних очікувань, які можуть сколихнути історичну пам'ять громадян про валюту як надійне вкладення. Однак ринок вже сьомий рік визначає обмінний курс, який коливається в обидва боки, і виграти на ньому вкладнику складно.
Крім того, обсяг міжнародних резервів значний, а девальвація 2020 року вкладників не злякала: гривневі кошти на банківських рахунках зросли за рік на понад 25%, а валютні – лише на кілька відсотків у доларовому еквіваленті.
Тож за відсутності потрясінь на ринку можна очікувати подальше зниження ставок за гривневими вкладами, хоча й значно повільніше, ніж у 2020 році. А ставки за валютними коштами вже досягли дна.
Інфляція та вартість строкових депозитів населення
