Как "Дия Сити" будет стимулировать внутренние и иностранные инвестиции?

Как "Дия Сити" будет стимулировать внутренние и иностранные инвестиции?

Что такое "Дия Сити" и как государство планирует поддерживать украинскую ИТ-отрасль. (укр)
Понедельник, 2 ноября 2020, 13:15
руководитель Офиса Национального инвестиционного совета

3 вересня цього року Президент України запропонував розробити пакет законопроектів щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії та реалізації інвестиційного потенціалу України у сфері інформаційних технологій. 

Наразі Міністерство цифрової трансформації разом із Офісом Національної інвестиційної ради, народними депутатами України та бізнес асоціаціями й незалежними експертами ІТ-ринку працюють над пакетом законопроєктів, що будуть внесені до Верховної Ради найближчим часом.

"Дія Сіті" – це можливість для України ще більше розвинути ІТ-галузь із реєстрацією бізнесу – юридичних осіб саме в Україні, та з реєстрацією прав інтелектуальної власності на розроблені продукти саме тут, а не закордоном, як це відбувається протягом останніх 5-7 років. 

Новий правовий режим "Дія Сіті" надасть змогу ІТ-талантам зростати від рівня ідей до рівня технологічних стартапів та компаній, які будуть залучати як венчурні фонди в різних раундах інвестування, так і стратегічних інвесторів, для яких прозора структура управління компанією-юридичною особою має велике значення на етапі прийняття рішення щодо інвестування та М&A.

Реклама:

"Дія Сіті" не має локалізації – це правовий режим для стимулювання розвитку цифрової галузі на всій території Україні з метою залучення інвестицій, підвищення зайнятості шляхом залучення талановитих працівників та розвитку освіти в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. 

Отже, інвестиції отримуватимуть будь-які регіони України, де за власним бажанням сформується IT-спільнота, як це вже й відбулося, наприклад, в Києві, Львові, Харкові, Вінниці та Одесі, де історично були технічні ВУЗи, що давали ринку технологій та ІТ велику кількість талановитих висококваліфікованих інженерів, які є тепер працівниками ІТ компаній.

В умовах зростання попиту на таланти в ІТ, негативним чинником залишається відсутність гнучкого регулювання трудових відносин між технологічними компаніями та їх працівниками. 

Законодавчо не закріплена можливість таких компаній укладати з найманими працівниками контракт як особливу форму трудового договору. 

Водночас така можливість існує в багатьох розвинутих країнах, а в Україні укладення трудового контракту передбачене для окремих сфер економічної діяльності: освіти, культури та мистецтв й професійного спорту, що доводить виправданість заходів, які пропонуються законопроектами про "Дія Сіті".

Отже, законопроекти про "Дія Сіті" надають можливість обрання контрактної форми трудового договору та найму працівників на підставі гіг-контракту. 

Лібералізація трудових відносини між резидентами "Дія Сіті" та особами, працю яких вони використовують, — є дуже важливим та своєчасним кроком. 

Гіг-контракт – це новий інструмент, який зберігає переваги гнучкості цивільно-правових відносин, виключає ризик перекваліфікації відносин у трудові та забезпечує соціальні гарантії гіг-працівнику.

Фундаментом розвитку цифрової економіки є знання та вміння, накопичені фахівцями переважно під час роботи в технологічних компаніях. Інвестуючи у розвиток своїх фахівців, компанії прагнуть захиститися від недобросовісного використання сформованих ними знань, умінь та інформації, що мають комерційну цінність. 

Для цього законопроектами буде прямо передбачено право резидентів "Дія Сіті" укладати з фахівцями (найманими працівниками, гіг-працівниками та підрядниками, в тому числі фізичними особами підприємцями) договорів про: неконкуренцію, непереманювання та нерозголошення. 

Укладення таких договорів дозволить резидентам "Дія Сіті" захистити свої нематеріальні активи та значні інвестиції в них (знання, вміння, інформацію, клієнтські замовлення тощо). Сфера застосування договорів про непереманювання та неконкуренцію чітко обмежена законопроектами про "Дія Сіті".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: