Вперед в 90-е: действительно ли Совет НБУ призывает печатать деньги

Вперед у 90-ті: НБУ закликають друкувати гроші…

Рада НБУ закликає правління Нацбанку надрукувати гроші, а потім позичити їх державі …

Такі та подібні заголовки або меседжі деяких експертів  можна побачити сьогодні у ЗМІ.

Відповідально заявляю, що на засіданні Ради НБУ ми не закликали правління НБУ друкувати гроші та позичати їх державі.

Такі заклики тоді б повністю протирічили ст. 54  закону "Про НБУ", де зазначено, що Національний банк не має права надавати кредити в національній та іноземній валюті, як прямо, так і опосередковано через державну установу, іншу юридичну особу, майно якої перебуває у державній власності, на фінансування витрат державного бюджету України.

Так, ми внесли незначні зміни до стратегії монетарної політики Національного банку України.

Але це внутрішній документ і це аж ніяк не зміни до закону України про НБУ.

Стратегічні напрями монетарної політики (монетарний режим – інфляційне таргетування, інфляційна ціль – 5%) чи валютно-курсової політики (проведення політики плаваючого обмінного курсу) ми не змінювали.

На мою думку, ці напрями стратегічно є правильними і не потребують якихось змін.

Водночас слід розуміти контекст, у якому ухвалювалась стратегія монетарної політики в 2018 році.

У 2014-2016 роках кумулятивні витрати держави на збільшення статутного капіталу НАК "Нафтогаз", докапіталізацію державних банків, виплати ФГВФО та фінансування інших квазіфіскальних потреб, що фінансувалися шляхом емісії урядом ОВДП та їх подальшим викупом в портфель Національним банком, перевищили 400 млрд грн, або 15% ВВП.

Друкувати гроші не можна терпіти. Де поставить кому НБУ?

Це сприяло розгортанню інфляційних та девальваційних процесів в економіці, наслідки яких було подолано лише в 2018–2019 роках.

Саме з метою недопущення повторення таких подій у тексті рішення з’явилися відповідні пункти.

Однак ситуація 2020 року кардинально відрізняється від ситуації 2014–2015 років, тому Верховна Рада прийняла таке рішення, що дозволяє правлінню повною мірою використовувати операції на відкритому ринку для подолання негативних наслідків пандемії.

Здійснення таких операції (на відкритому ринку) є одним із засобів та методів грошово-кредитної політики НБУ згідно зі ст. 25  закону "Про НБУ".

Позиція Ради НБУ в цьому питанні (використання операцій на відкритому ринку з метою придбання державних цінних паперів на вторинному ринку) не є чимось унікальним, зокрема аналогічні заходи були передбачені антикризовими планами дій Польщі, Румунії та Туреччини (за даними МВФ).

Так у чому "зрада"? Як бачите, ніякої зради немає. Просто комусь вигідно розрекламувати черговий міф, показати свою значущість!

Чому ви тоді не говорите про те, що у 2019 році ми мали одну із найвищих облікових ставок у світі, яка негативно вплинула на економічне зростання в нашій державі (могло бути більшим ніж 3,2%) та кредитування (мінус 13% у минулому році).

Чи найбільше у світі посилення курсу гривні до долара США у тому ж 2019 році), яке нанесло мільярдні суми збитків експортерам та бюджету і т. д.

Як ви розумієте, на мою думку, питання є. І Нацбанк зі своєю політикою має бути не в космосі, як зазначив один з екс-міністрів фінансів.

На засіданнях Ради НБУ у нас досить часто ідуть з правлінням НБУ гострі дискусії на тему, як посилити роль НБУ в економічних процесах.

Свою позицію я завжди аргументую з врахуванням практичного досвіду країн, які розвиваються (розвинені країни – це інша ліга і нам до них ще далеко) і стою на позиції посилення ролі НБУ в економічних процесах.

Так от, і цього раз я спробую показати, як центральні банки різних країн сприяють економічному зростанню з акцентом на розвитку МСП в умовах боротьби з COVID-19.

"При карантині за 3-4 місяці економіці точно "гайки". Голова економічного комітету ВР Дмитро Наталуха

Було проаналізовано більше 15 країн, що розвиваються.

Заходи, які вживаються цими країнами для підтримки малого та середнього бізнесу, підтримки кредитування в цілому як урядами, так і центральними банками в багатьох аспектах подібні:

Туреччина

Збільшення державного фонду надання кредитних гарантій вдвічі (0,5% ВВП).

Зменшення/відтермінування податків для найбільш уражених галузей (зокрема туристичної).

Посилення заходів підтримки ліквідності, в т. ч. довгострокове пільгове рефінансування центральним банком комерційних банків.

Нові заходи кредитної підтримки малого та середнього бізнесу (МСБ) в експортоорієнтованих галузях.

Угорщина

Звільнення 80 тис. підприємств МСБ від сплати "дрібних податків". Пом’якшення умов рефінансування заборгованості для домогосподарств та компаній через:

1) забезпечення пільгового періоду повернення коштів отриманих підприємствами від Фонду Фінансування Розвитку (пільгове фінансування МСБ за сприяння центрального банку);

2) подовження короткострокових кредитів бізнесу до 30 червня;

3) запровадження мораторію на стягнення боргів до кінця року із затвердженням правил їх реструктуризації, що не призводять до збільшення відсоткових платежів;

4) затвердження граничного розміру відсотків за новими споживчими кредитами у розмірі облікової ставки + 5 в. п.

Аргентина

Надання державою кредитних гарантій для підприємств МСБ, що виробляють продукти харчування та продукцію "базових потреб".

Заходи щодо пожвавлення банківського кредитування:

1) зменшення резервних вимог щодо кредитів для домогосподарств та МСБ; 2) обмеження можливостей банків щодо вкладень в ЦП центрального банку з метою стимулювання кредитування МСП;

3) тимчасове послаблення вимог щодо застави та правил класифікації банківських кредитів.

[BANNER1]Єгипет

Ставки за пільговими кредитами для МСБ, промисловості, туристичної галузі та домогосподарств з низьким та середнім рівнем доходів були знижені з 10% до 8%.

Кредити з пільговим періодом (відстрочкою платежів) до 2 років для компаній, що працюють в авіаційній галузі.

Короткострокові (до 1 року) пільгові кредити для компаній, що функціонують в секторах, що зазнали найбільшого негативного впливу від епідемії (туризм, транспорт, харчування тощо).

Казахстан

Пільгове кредитування в межах державної програми "Економіка простих речей" та надання кредитів на підтримку обігових коштів для підприємств МСБ.

Послаблення вимог кредитування для МСБ, зокрема зменшення ваг кредитного ризику для кредитів в тенге та іноземній валюті.

Марокко

Збільшення обсягу та продовження термінів надання кредитів рефінансування центральним банком комерційним банкам з метою надання кредитів МСБ.

Гарантування 95% суми нових короткострокових кредитів підприємствам МСБ через Централізований фонд гарантій.

Румунія

Компенсації самозайнятим та особам що перебувають під загрозою звільнення впродовж початкового періоду (1 місяць).

Надання додаткових гарантій та компенсації відсотків за кредитами для МСБ в розмірі 1% ВВП як для поповнення обігових коштів так і для інвестиційних цілей.

Додаткові заходи:

1) пришвидшення термінів відшкодування ПДВ;

2) тимчасова заборона стягнення застави за простроченими кредитами;

3) заборона на податкові перевірки;

4) відтермінування сплати податків на майно на три місяці.

[BANNER2]Росія

Часткова компенсація відсотків за кредитами МСБ.

Відтермінування сплати соціальних внесків для МСБ уражених пандемією секторів на 6 місяців.

Відтермінування сплати рентних платежів компаніями МСБ на користь держави.

Надання державних кредитних гарантій для підприємств МСБ та уражених секторів.

ЦБ РФ дозволив не погіршувати кредитний клас позичальників МСБ (тим самим уникати потреби додаткового формування резервів) та враховувати ЦП за їх ціною від 1 березня 2020 року.

Запровадження нової програми підтримки МСБ у розмірі близько 0,8 млрд. дол. та зменшення відсотків за існуючою програмою (близько 0,25 млрд. дол.).

Відтермінування платежів за існуючими кредитами на строк до 6 місяців.

Замість висновку

Антикризові заходи інших країн свідчать про серйозність сприйняття ними кризи та готовність до запровадження швидких заходів підтримки бізнесу та громадян.

На мою думку (як і думку багатьох експертів), ситуація в економіці, що складається у зв’язку з епідемією корона вірусу, є екстраординарною.

Її походження зумовлено не економічними чинниками, тому використання виключно "традиційних засобів" боротьби буде малоефективним.

Це вимагає відповідної реакції від органів державної влади. Вжиття більш рішучих заходів вимагається не лише від уряду (розширення дефіциту бюджету, стимулююча фіскальна політика), але й від центрального банку (більш активна участь у протистоянні негативним наслідкам кризи в економіці).

На жаль, станом на середину квітня НБУ суттєво поступається східно-європейським центральним банкам у рішучості здійснення заходів з підтримки економіки країни.

Тому нам потрібне посилення ролі НБУ в економічних процесах та розробка комплексу заходів як щодо пом’якшення монетарної політики, так і спрощення доступу позичальників до кредитування, розробки програм рефінансування та спрощення доступу банків до такого рефінансування.