Как COVID-19 повлиял на морской бизнес

Запровадження карантину та введення режиму надзвичайної ситуації в країні вплинуло майже на всі сфери суспільного життя та бізнес-процеси.

Здається, окрім "Нової Пошти", яка оголосила про додатковий набір 2000 кур’єрів, інші підприємці відправляють своїх працівників у відпустки за власний рахунок, а дехто взагалі скорочує персонал.

Не залишилася осторонь і сфера морських перевезень та пов’язаних з нею бізнесів, починаючи від працевлаштування моряків та закінчуючи перевалкою вантажів та автомобільними перевезеннями.

Що відбувається на цьому ринку та які заходи вимушені вживати судновласники та крюїнги.

Медичний огляд призупинений

Одними з перших, хто відчув на собі карантинні обмеження, стали крюїнгові агенції, тобто компанії, які займаються пошуком та підбором екіпажів для морських суден.

Уже багато років Україна входить до числа країн-лідерів за кількістю українських моряків, які працюють на суднах під іноземним прапором.

Наших моряків високо цінують за професіоналізм, відповідальність та досвід, із задоволенням беруть на роботу провідні судноплавні компанії світу.

Починаючи з 17 березня, на виконання постанови уряду №215 від 16.03.2020 року, свою роботу припинили медичні центри, які забезпечують проходження моряками передрейсового медичного огляду (англ. "Preemployment Medical Examination"), який є обов’язковим перед відправкою будь-якого моряка на судно.

Такі центри не лише перевіряли стан здоров’я українських моряків, вивчали історію хвороби та оформлювали відповідні сертифікати, але й інколи виступали своєрідними "арбітрами" у медичних спорах, пов’язаних з травмами та хворобами, отриманими під час роботи на судні, які могли викликати непрацездатність моряків.

Хроніки кризи бізнесу: кого в Україні найбільше накриє шторм коронавірусу

Відтепер усі ці процеси призупинені і багато українських моряків залишилися вдома чекати на покращення ситуації.

"Не можемо замінити екіпаж, тож маємо по два капітани на борту"

Другим ударом для крюїнгових компаній стало закриття кордонів та припинення авіасполучення не лише Україною, але й іншими державами.

Такі заходи запроваджені вперше за історію незалежної України, і стали справжнім випробуванням для моряків та їх роботодавців.

Конвенція MLC (про працю у морському судноплавстві) визначає літак як переважний вид транспорту для моряків.

Одразу кілька крюїнгових агенцій розповіли мені, що були вимушені продовжити контракти своїм морякам на два-три місяці, а на деяких суднах взагалі з’явилися "подвійні" екіпажи, адже когось встигли відправити на судно за день-два до припинення авіасполучення та закриття кордонів, а організувати репатріацію до України вже не виявилося можливим.

Тож на деяких суднах відтепер працюють два капітани або два старших механіки та інші "подвійні" посади, а на деяких – навпаки, не вистачає потрібних фахівців.

При цьому варто пам’ятати, що міжнародні конвенції суворо регламентують так званий "мінімальний склад екіпажу" для кожного судна, без наявності якого експлуатувати судно забороняється.

Я вже не кажу про ситуації, пов’язані з репатріацією тіл моряків, які загинули під час виконання службових обов’язків на судні та не можуть бути відправлені додому через запроваджені обмеження, так само, як і особисті речі тих моряків, які зникли з судна за нез’ясованих обставин.

Додаткові обмеження в морських портах України

Як відомо, розпорядженням уряду №290-р (в подальшому зміненим постановою №239) були тимчасово закриті пункти пропуску через державний кордон України та тимчасово заборонено перетинання державного кордону на в’їзд в Україну для іноземців та осіб без громадянства.

Такі обмеження діятимуть до 24 квітня (якщо карантин не буде продовжений). Пункти пропуску у морських портах "Усть-Дунайськ" та "Скадовськ" тимчасово зачинені.

На виконання згаданого розпорядження Державна прикордонна служба України запровадила додаткові обмеження для членів екіпажів морських суден, які обслуговуються в українських морських портах.

Зокрема, Адміністрації морських портів України доручили забезпечити "недопущення випадків виходу за межі пунктів пропуску через державний кордон членів екіпажу", окрім громадян України, які повертаються додому (репатріація).

На практиці це означає заборону для членів екіпажу залишати борт судна під час його стоянки в українському порту, а усі формальності відбуваються біля трапу судна (раніше комісії на прихід та відхід суден працювали безпосередньо на борту судна).

Також агентські компанії зобов’язали забезпечити працівників, які беруть участь в оформленні суден, засобами індивідуального захисту.

Аналогічні заходи запроваджені в іноземних портах країн, у яких зареєстровані спалахи коронавірусної інфекції.

Більш радикальні кроки розглядає румунська портова влада. За інформацією наших джерел, агентські компанії, які працюють в морських портах на Дунаї (Рені, Ізмаїл, Суліна, Русе) отримали копію листа одного з румунських міністерств.

 У рамках боротьби із попередженням розповсюдження коронавірусної інфекції пропонується запровадити обов’язковий 14-ти денний карантин для всіх суден, які прямують до дунайських портів через Сулінське гирло (частина ріки Дунай, яка належить Румунії та на якій румунські компанії здійснюють лоцманське проведення суден).

Якщо такі заходи будуть запроваджені, вартість суднозаходів до українських портів на Дунаї стрімко підвищиться, і судновласники будуть вимушені переглянути свої фрахтові ставки або відмовитися від суднозаходів до портів на Дунаї, які і без цього перебувають на межі виживання.

Закриття порту Гуаякіль та очікуваний дефіцит бананів

Наприкінці минулого тижня через спалах коронавірусної інфекції влада Еквадору вирішила закрити головний порт країни – Гуаякіль, через який експортується нафта та банани – основні товари еквадорського експорту.

До речі, значна частина бананів, яку імпортує Україна, потрапляє до нас саме з порту Гуаякіль через Одеський портовий холодильник.

Ураховуючи, що рейс судна з Гуаякіля до Одеси триває в середньому від 24 до 30 днів, перші наслідки такого кроку еквадорської влади можна очікувати вже наприкінці квітня: ціни на банани можуть піти вгору, а деякі експерти взагалі коментують ситуацію, вживаючи слово "дефіцит".

COVID-19 на суднах та ризики для українських моряків

На минулому тижні з’явилася інформація про підтверджений випадок COVID-19 у моряка з Одеси, який працював на судні "Siem Marlin" (IMO 9408994, прапор Нігерії), яке обслуговує морські нафтові платформи, розташовані у Гвінейській затоці.

Нашого моряка зняли з борту судна та госпіталізували в одну з місцевих лікарень. У п’яти інших членів екіпажу тест на COVID-19 також дав позитивний результат.

Про ситуацію з українськими моряками повідомила Портова адміністрація Нігерії. З огляду на запроваджені обмеження (припинення авіасполучення та закриття кордонів) швидко доставити моряків додому неможливо.

За таких обставин родинам моряків варто якнайшвидше зв’язатися з посольством України у Нігерії та звернутися до судновласника та його страховика відповідальності (P&I клуб) з метою організації надання медичної допомоги на належному рівні.

Варто сподіватися на краще, але готуватися до гіршого (Стівен Кінг "Втеча з Шоушенка")

Отже, заборони та обмеження, запроваджені урядами багатьох країн (в тому числі і Україною) в рамках боротьби з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, вже відчуває морська галузь: одним морякам продовжують контракти, інші – не можуть потрапити на судно, а деяким – загрожує реальна небезпека через інфікування.

У такій ситуації як ніколи варто зберігати спокій та виконувати рекомендації ВООЗ, Міністерства закордонних справ України та підтримувати наших моряків та один одного усіма можливими способами. Будьте здорові та залишайтеся вдома!