Все о земле
Рынок сельскохозяйственной земли открыто. За что именно проголосовали депутаты в масках и какие еще законы должны принять? (укр)
У ніч на 31 березня нарешті завершився багатомісячний розгляд закону № 2178-10, що скасовує мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.
Давайте відкладемо в бік гучні заяви про "зраду"та"перемогу" і розберемося, як саме він змінює правила гри в аграрній сфері.
Я неодноразово підкреслював: ринок сільськогосподарської землі в Україні існує вже давно, але у викривленому "сірому" вигляді. Тому закон не створює його з нуля, а лише виводить у правове поле.
Зараз в Україні близько 41,3 млн га земель сільськогосподарського призначення. З них у власності держави – 7,46 млн, у приватній власності – 33,14 млн га.
При цьому 3,7 млн га приватних земель – це ділянки для ведення особистого господарства. Закон ніколи не забороняв продавати їх.
Ще 25,7 млн га – пайові землі, передані колишнім працівникам колгоспів і частині працівників соцсфери. Саме на них поширювався мораторій.
Але для обходу мораторію використовувались договори довгострокової оренди та емфітевзису.
Станом насерпень 2019 року було оформлено 111 620 договорів емфітевзису, що еквівалентно близько 497,3 тис. га. Ще на 600 тис. га укладено договори довгострокової оренди.
Таким чином, 1,1 млн га підмораторних земель вже фактично продано.
Відсутність "білого" ринку стримувала розвиток тих галузей сільського господарства, які вимагають значних інвестицій у землю.
Наприклад, вирощування ягід. Не буде господар на орендованій землі закладати багаторічні насадження, вкладати кошти в покращення якості ґрунтів, у полив та іншу необхідну інфраструктуру.
Що дає наш закон?
По-перше, держава забезпечує, щоб кожен, хто вміє і хоче обробляти землю, міг придбати її або взяти в оренду.
І навпаки: кожен, хто не може чи не хоче працювати на землі, але має її у власності, міг її продати або здати в оренду за справедливою ціною.
По-друге, від земельної реформи отримають користь ті, хто на цій землі знаходиться, – територіальні громади сіл та селищ.
Для цього їм має бути повернуто право самостійно розпоряджатись землями. Саме місцевим громадам видніше, що краще робити із землею.
По-третє, держава має отримувати прибуток за рахунок сплачених сільськогосподарськими підприємствами податків. Тому вона зацікавлена, щоб землю обробляв ефективний господар.
Ринок землі відкрили, мораторій скасували: що треба знати про новий закон
Що ж конкретно передбачає закон №2178-10 – перший та основний документ у пакеті земельної реформи?
1. Ринок землі запускається з 1 липня 2021 року.
2. Обіг земель с/г призначення запроваджується поетапно. До кінця 2023 року юридичні особи не зможуть бути покупцями аграрних земель, а для громадян діятиме обмеження "100 гектарів в одні руки".
З 1 січня 2024 року покупцями зможуть бути також і юрособи. Для всіх осіб діятиме загальне обмеження у 10 тис. га.
3. Іноземці будуть допущені до ринку с/г землі лише після ухвалення такого рішення на референдумі і лише опосередковано через участь українських юросіб.
Утім такі юридичні особи не зможуть придбати землю в 50-кілометровій зоні державного кордону України (крім морського). Громадяни Росії не куплять землю ані прямо, ані опосередковано.
4. Окрема тема – банки. Вони не можуть купувати землю напряму, але можуть отримати її у разі непогашення землевласником кредиту під заставу цієї землі. При цьому виникає два запитання.
Чи зможе банк сконцентрувати у себе понад 10 тис. га землі? І чи зможе отримати землю банк з іноземним капіталом? В обох випадках відповідь – так.
Інакше нам довелося би суттєво обмежити кредитування, а це унеможливить функціонування рикну землі. Проте ми зобов'язали банки протягом двох років продавати отримані земельні ділянки.
5. Внесено зміни до законів "Про нотаріат", "Про Державний земельний кадастр", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", які передбачають механізм перевірки покупців земель.
6. Передбачено механізм конфіскації земельних ділянок у разі перевищення обмежень з концентрації або інших порушень.
7. Закон забороняє продаж державних і комунальних земель сільськогосподарського призначення.
8. На тимчасово окупованих територіях обіг земель с/г призначення не запроваджується.
[BANNER1]Наголошую, що закон №2178-10 є найбільш політично важливим, але далеко не єдиним документом земельної реформи.
Складним за обсягом питань є законопроект про внесення змін до Земельного кодексу України №2194.
Його суть – передача земель державної власності за межами населених пунктів (крім земель, на яких розташовані об’єкти державної власності) у комунальну власність територіальних громад. Не менш важливим є питання переважного права на придбання земельної ділянки, яке має бути врегульованим цим законом.
Законопроект №2195 передбачає реалізацію прав на землю державної та комунальної власності на електронних аукціонах через систему Prozorro або інші дворівневі системи.
Законопроект №2280 надасть можливість органам місцевого самоврядування здійснювати просторове планування території громади як в межах, так і поза межами населених пунктів.
Дуже важливим є урядовий законопроект №2370 про національну інфраструктуру геопросторових даних.
Цей проект передбачає створення єдиного порталу, на якому будуть доступні дані всіх кадастрів та реєстрів (земельного, містобудівного тощо).
Геопортал – сувора зброя проти тіньового обігу землі.
Законопроекти №2194, 2195, 2280, 2370 вже ухвалені Верховною Радою України у першому читанні та готуються до другого.
Окрім цього ми працюємо над питаннями приватизації державних сільгосппідприємств, Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві,консолідації земельних масивів, розвитку системи меліорації.
Усе це означає, що ніч у масках була лише початком. Попереду – багато роботи. Але перший крок зроблено. Маю надію, вороттядо радянсько-колгоспного минулого вже не буде.