Как сделать тепло "зеленым"

Перехід до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) стосується не лише електроенергетики.

Сектор електроенергетики, безперечно, важливий, але не єдиний, де необхідні декарбонізація і перехід до ВДЕ.

На малюнку нижче представлена структура кінцевого енергоспоживання України за трьома категоріями: електроенергія, теплова енергія і транспорт.

Отже, виробництво теплової енергії потребує понад половину загального споживання енергії. Аналогічна картина — у більшості країн ЄС. Очевидно, що без декарбонізації теплопостачання, як і транспорту, загальні плани країн щодо декарбонізації і переходу до ВДЕ виконати буде неможливо.

Структура кінцевого енергоспоживання України

Показовим у цьому контексті є приклад Німеччини. У 2018 році частка ВДЕ в загальному енергоспоживанні цієї країни становила 16,6%, а в електроенергетиці — 37,8%. Очевидна тенденція швидкого розвитку ВДЕ в електроенергетиці при стагнації у виробництві тепла і на транспорті.

Результат — ціль Німеччини у скороченні викидів парникових газів у 2020 році не буде досягнута. Німецькі політики визнають необхідність виправлення ситуації і прискореного розвитку ВДЕ у виробництві тепла і на транспорті.

Частка ВДЕ в кінцевому енергоспоживанні Німеччини

Статистика і плани ЄС

Eurostat недавно опублікував енергетичну статистику за 2018 рік. Загалом в Євросоюзі частка ВДЕ в системах опалення та охолодження зросла до 21% і продовжує підвищуватися. Наприклад, у 2014 році вона становила 12%.

Серед лідерів — Швеція, Латвія, Фінляндія, Естонія. Їх показник — понад 50%. Країни-лідери з розвитку відновлюваного тепла посідають провідні місця і в загальному рейтингу з ВДЕ. В України — 8%, не надто почесне третє місце з кінця.

Відновлюване тепло в ЄС на більш ніж 80% виробляється з біомаси та біогазу. Решта джерел — теплові насоси, сонячне тепло і тепло з побутових відходів.

Частка ВДЕ в системах опалення та охолодження ЄС

ЄС планує прискорення в секторі відновлюваного тепла. Згідно з RED II директивою 2018-2001 Європарламенту та Ради, заплановано збільшення частки ВДЕ у теплопостачанні та охолодженні в середньому на 1,3% за рік до 2030 року.

Понад 75% цього зростання повинно відбутися в системах централізованого теплопостачання (ЦТ). Тобто у 2030 році частка ВДЕ в системах опалення та охолодження повинна становити понад 36%.

Для забезпечення цього зростання директива зобов'язує операторів систем ЦТ підключати постачальників теплової енергії з ВДЕ або скидного тепла від незалежних виробників на основі недискримінаційних критеріїв. Відмова у підключенні та придбанні тепла з ВДЕ можлива у трьох випадках.

Перший — система не має необхідної ємності через наявну високу частку тепла з ВДЕ, скидного тепла або тепла, виробленого високоефективною когенерацією.

Другий — тепло від третіх сторін не відповідає технічним умовам, необхідним для підключення і забезпечення надійної роботи систем ЦТ.

Третій — оператор може продемонструвати, що надання доступу призведе до надмірного підвищення ціни для кінцевих споживачів.

Що в Україні

За даними енергетичного балансу, частка ВДЕ в системах опалення у 2018 році збільшилася лише до 8% із 7,7% у 2017 році. Це перші сигнали сповільнення зростання сектору через невирішеність низки проблем.

Серед них — недостатня кількість біопалива на ринку, проблеми з підключенням третіх сторін до теплових мереж ЦТ, відносно низькі ціни на природний газ, сплата котельними, ТЕС і ТЕЦ на біомасі податку на викиди СО2.

Частка та обсяг споживання ВДЕ в системах опалення та охолодження України

Висновки

Сектор виробництва теплової енергії потребує понад половину загального споживання енергії України. Без декарбонізації цього сектору загальні плани з декарбонізації і переходу до ВДЕ виконати буде неможливо.

У 2018 році намітилася загрозлива тенденція до суттєвого зниження темпів зростання використання ВДЕ в системах теплопостачання. Існує ризик входження сектору в стагнацію. Вважаємо за необхідне вжити такі першочергові заходи.

Забезпечення квот для проєктів на біомасі та біогазі на аукціонах з підтримки об’єктів ВДЕ, що повинні початися у 2020 році, на рівні не менше 200 МВт на рік.

Запровадження системи електронної торгівлі твердим біопаливом.

Впровадження конкуренції в системах централізованого теплопостачання.

Скасування податку на викиди СО2 для котелень, ТЕС і ТЕЦ на біомасі.

Додатковий аргумент щодо необхідності використання ВДЕ у виробництві тепла навів керівник інтегрованого газового бізнесу "Нафтогазу" Андрій Фаворов.

За його словами, запаси блакитного палива в Україні становлять 350 млрд куб м. Тобто за нинішніх темпів добування газу, близько 20 млрд куб м на рік, цих покладів вистачить всього на 17,5 року. Зовсім небагато, а що далі?

Співавтор — Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, член правління громадської спілки Global 100 RE Ukraine