Генетика "фейка". Есть ли связь между рынком земли, "откатами" и "Прозорро.Продажами"

У найвідомішій міжнародній інформаційній агенції світу Bloomberg News є великий "талмуд" внутрішніх правил — Bloomberg Way ("Шлях Блумбергу").

Це збірка вимог до роботи редакції, дотримання яких є запорукою бездоганної репутації Bloomberg News та довіри інвесторів з усього світу.

Одне з перших правил документа — це правило перевірки фактів. Журналісти зобов'язані перевірити кожну цифру, назву чи твердження, а текст повинен містити максимально чіткі посилання на першоджерела. Немає надійного джерела інформації — немає і тексту.

Якщо дотримуватися цього правила, може виявитись, що багато новин в Україні такими не є. Так, останнім часом ДП "Прозорро.Продажі" регулярно намагаються втягнути у певні скандали, зокрема щодо розміру комісій при продажі землі після запровадження земельного ринку. Чи так це насправді?

Зазвичай плутанина та спекуляції стосуються трьох пунктів нашої роботи.

Перший міф — що робота в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" — це дорого, і кожен клієнт за купівлю активу мусить заплатити щонайменше 5%.

Це неправда, але саме цим почали залякувати депутатів під час розгляду законопроєкту №2195 щодо електронних земельних аукціонів. Правда у тому, що для земельних аукціонів розмір ставки ще навіть не обговорювався. Закон ще не ухвалений, а він визначає, що рішення ухвалюватиме Кабінет міністрів.

Саме уряд своїми постановами визначає розмір винагороди та всі інші умови торгів для товарів і ресурсів, які продаються, розподіляються чи здаються в оренду через електронні аукціони в системі "Прозорро.Продажі".

У цілому розмір комісійної винагороди різний для кожного типу товарів, адже розраховується економічно та залежить від багатьох факторів.

Найперше — від очікуваного розміру продаж чи оренди ("розміру ринку"), потреб в інвестиціях в IT-розробки для проведення певного типу аукціону та від складності роботи з лотами. Чим складніше продати об'єкт, тим вища комісія.

Наприклад, як продати токсичні активи банків-банкрутів або здати в оренду напівзруйновані приміщення? Черга за таким товаром не стоїть, тому на простих лотах комісія мінімальна. Це підтверджує статистика.

У 2019 році ефективна ставка комісії в електронній торговій системі ДП "Прозорро.Продажі" становила "аж" 1,75%, але ніяк не 5%. При цьому ці кошти діляться між ДП та підключеними до торгової системи брокерами. Вони шукають покупців на лоти, що виставляють державні органи.

Власне, за цей пошук, юридичний і консультаційний супровід клієнтів вони й отримують комісію, адже чим більше клієнтів, тим більша конкуренція на торгах і тим більше коштів отримують за свої лоти державні органи. До речі, такий рівень комісії є одним з найнижчих у світі для подібних систем.

Другий міф — електронна торгова система "Прозорро.Продажі" належить невідомо кому, і "соросята" отримують роялті від її роботи.

Реальність: центральна база даних системи належить Мінекономіки, тобто державі. Єдині платежі, які система здійснює на користь "третіх осіб" — це виплата дивідендів у державний бюджет — згідно із законодавством.[BANNER1]

Третій міф — "Прозорро.Продажі" є монстром-монополістом, який займається і продажем, і закупівлями, і маркетплейсом, і купою інших речей. Насправді — ні.

Є два державні підприємства: ДП "Прозорро", система електронних публічних закупівель, що економить державні гроші, та ДП "Прозорро.Продажі", система електронних аукціонів, що допомагає державі заробити завдяки продажу та оренді державних активів та ресурсів. Хоча вони мають спільні "прізвище", технології роботи і цінності, у них різні бізнес-моделі та відповідальність.

"Прозорро.Продажі" також не має стосунку до системи "Прозорро.Маркет".

Це один з ключових інструментів маніпуляцій. Навіщо вони потрібні? Можлива відповідь лежить у площині, кому заважає "Прозорро.Продажі".

Прозорі електронні аукціони стали для держави ефективним інструментом запровадження рівних правил гри для всіх учасників ринку. У традиційній системі продажів чи оренди державних ресурсів право їх використовувати зазвичай отримує той, хто знає "потрібних" людей у державному органі.

Електронні аукціони руйнують ці схеми.

Зараз в електронних торгах "Прозорро.Продажі" беруть участь понад 17 тис учасників. Не важливо, як далеко клієнт перебуває від Києва і чи вміє заходити в "потрібні" кабінети. На електронних торгах він має такі ж можливості виграти, як і інші. Значення має лише ціна, яку покупець готовий заплатити за лот.

Звичайно, це подобається не всім.

Одним — бо це вимагає кардинальної зміни усталених практик роботи. Значно легше й швидше запакувати 100+ різних позицій товарів в один лот. Не вдалося продати — можна списати чи утилізувати, додатково заплативши за це бюджетні гроші, як це донедавна відбувалося з лотами Держрезерву.

Як наслідок, жоден лот Держрезерву під час продажу на офлайн-торгах не приніс жодного відсотка зростання ціни порівняно із стартовою. Нове керівництво державного агентства рішуче змінює цю практику.

Іншим — через можливість зростання ціни на товар, який вони звикли отримувати за прямими угодами за мінімальними цінами. Прозора процедура продажу через аукціони — головний запобіжник проти продажу державних підприємств під час приватизації "своїм" і тим, хто пов'язаний з владою.

Як цим боротися? Вмикати критичне мислення та перевіряти інформацію. Довіряти фактам І захищати реформи, які довели свою ефективність.