Налоги для криптовалютчиков: стоит или нет?

Історія спроб врегулювати криптовалюту в Україні не така нова, як ви можете собі подумати. 

Криптовалюта, або як її ще ніжно називають "крипта" – дитя хайпу і чим більший хайп, тим більше охочих його осідлати. 

Як результат, за останні два роки в Україні різними групами пасіонаріїв було розроблено і подано п’ять офіційних законопроєктів щодо блокчейну та криптовалют, більшість на хайпі і для хайпу.

Ну,  ще інколи, щоб посміятися, як от наприклад, законопроєкт Сергія Капліна, в якому було офіційно запропоновано термін "обличчя, здійснююче майнінг". 

Проаналізуємо більш детально законопроєкт №2461, що був зареєстрований не так давно.

Він не з'явився на порожньому місці – це логічне продовження напрацювань пасіонарної групи Офісу ефективного регулювання BRDO в тісній співпраці з лідерами думок на ринку крипти.

Якщо хто не в курсі, Офіс ефективного регулювання BRDO – це організація, яка подарувала нам прем’єра, який в свою чергу подарував нам "Чашку прем’єра".

Щодо самого тексту, то його автори почали за традицією із визначення термінів.

Ввели загальне і дуже широке поняття "віртуальний  актив" – під яким тепер розуміється особливий вид майна, який є цінністю у цифровій формі, яка створюється, обліковується та відчужується електронно.

Тобто теоретично в цю категорію може потрапити не тільки все, що на блокчейні, а навіть різні артефакти типу запасних гусениць до танку World of Tanks. 

 Стосовно всього, що на блокчейні, то його розділили на дві категорії:

1) криптоактиви;

2) токен-активи.

Криптоактиви – це токени, які не посвідчують майнових чи немайнових прав власника криптоактиву. Тобто сюди належать біткоін та інші криптовалюти, а також альфа і омега ІСО хайпу - utility токени. 

У свою чергу токен-актив - це токени, які посвідчують майнові чи немайнові права власника токен-активу, які відповідають зобов’язанням особи, яка випустила токен-актив.

Тобто сюди належать токени-цінні папери й усі токени, які виникають в результаті токенізації певних активів і посвідчують право вимоги на частку в таких активах. 

По термінології в принципі нічого нового, загальносвітова практика відділяти токени, які мають цінність самі по собі (криптовалюти, utility токени) від токенів, які є цифровим вираженням цінності об’єкту матеріального світу чи певним зобов’язанням емітента такого токена (security токен). Після цього речення автор за традицією зробив дуже пафосне обличчя.

Законопроект визначає, що об’єктом оподаткування є прибуток від операцій з криптоактивами, який визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу криптоактивів та витратами, пов’язаними з їх придбанням чи створенням.

Звучить логічно, і можна сказати навіть – банально. Але найцікавіше починається на практиці. Головна інтрига в тому, як і чим підтверджувати різницю між доходом і витратами, бо для майнингу – це один перелік документів, а для трейдингу зовсім інший.

І як, наприклад, ДФС буде реагувати на виписки з іноземних криптобірж, які не видають ніяких "офіційних" документів, і які любить наша податкова – щоб все було красиво і затверджено підписом з мокрою печаткою.

 Якоїсь особливої ставки оподаткування для юридичних осіб не передбачено. Це щоб зразу відсікти у особливо вразливих ілюзії про те, що цим законом будуть надані якісь особливі умови для криптобізнесу.

Бо як-то кажуть, а чим "криптани" кращі за фермерів чи сталеварів?

Особливою є ставка податку передбачена на доходи фізичних осіб від операцій з криптою. Дохід фізичних осіб від операцій з криптоактивами вважається інвестиційним прибутком і наступні п’ять років буде оподатковуватись за ставкою 5%.

Особа має самостійно декларувати розмір інвестиційного прибутку.

Цікавий факт: положення про інвестиційний прибуток і самостійне декларування, з’явилось в проекті в останній момент.

Майже до останнього автори законопроєкту хотіли зробити біржі та криптообмінники податковими агентами щодо податку на доходи фізичних осіб. Але після декількох круглих столів і неформальних криптоп’янок голос бізнесу було почуто.

 Ну і звичайно, тепер вже офіційно, операції з продажу криптоактивів не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Не те, щоб ми не здогадувались, але тепер вже точно.

Чи зробить цей законопроєкт Україну конкурентоздатною юрисдикцією для  заходу нових криптоінвестицій, швидше за все – ні.

Ми ж всі розуміємо, що тут не в законі про крипту справа. Швейцарія стала крипто-Меккою не через низькі податкові ставки, чи якийсь особливий статус для криптовалют, а через те, що це – Швейцарія.

Стабільна фінансова система, гнучке фінансове законодавство, адекватні суди … список можете доповнювати самі.

 Тому, швидше за все цей законопроект – це продукт для внутрішнього споживання. Чи він щось змінить для криптобізнесу – покаже практика.

На одній із неформальних криптоп’янок хтось із авторів законопроекту казав, що однією із ідей регулювання крипти в Україні є дати криптобізнесу "фіатний шлюз", тобто системний і послідовний доступ до банківської системи і цей законопроект – лише один із елементів цього плану.

Якщо так станеться, то це дійсно буде прорив. Але щось мені підказує, що для цього знадобиться чудо. Хоча очікування чуда – це тепер нова національна ідея, тому не буду стояти осторонь прогресу і теж спробую повірити.