Эра налоговой справедливости

Фраза "світ стає digital" звучить уже якось "попсово", згодні?

Як громадяни ми давно живемо у смартфоні, але як працівники зберігаємо паперову "первинку", готуємо звітність в Excel і витрачаємо 50% робочого часу на обробку інформації, а не на її аналіз.

Я хотів би розповісти вам про tax tech і, можливо, надихнути когось на те, щоб стати digital не тільки як користувач, а і як фахівець.

Що таке tax tech? Це все про сучасні технології в податках, бухгалтерії та фінансах у тій частині, де вони стосуються податків.

Чому я вирішив про це написати?

По-перше, я працюю "в податках". Для мене це мінімум вісім годин життя щодня. Я вирішую податкові проблеми не однієї сотні компаній, тож мені є чим поділитися.

По-друге, моя базова професія — автоматизація процесів. Скажу чесно: не у фінансах, а в енергетиці. Там я нічого не автоматизував, але автоматизація перекочувала зі мною зі студентської парти до фінансів, з якими я почав працювати в аудиторській компанії, а потім стала моїм захопленням у вигляді вивчення мов програмування і "горезвісних" сучасних технологій.

Головне — я б хотів, щоб моя рідна країна стала технологічним лідером, щоб про технології у нас не говорили, а користувалися ними. Перш ніж писати про штучний інтелект в податковій службі, роботів-бухгалтерів та інвойси в блокчейн, з'ясуймо, яке майбутнє чекає на податкову професію. Поговорімо про тренди.

Перший дзвіночок

Ті, хто працюють в податковій сфері, багато чули про BEPS — план боротьби з ухиленням від оподаткування. Якщо у ЄС та світі імплементація цього плану здебільшого завершується, то Україна лише на початку шляху. Поки ми готуємося пізнати всі його "принади", ОЕСР займається планом BEPS 2.0. Як це виглядає?

31 травня 2019 року ОЕСР опублікувала "Програму роботи з проблемних питань оподаткування, пов'язаних з диджиталізацією глобальної економіки". Метою програми є розробка нових основ оподаткування цифрового світу. Завершити роботу над програмою планується до кінця 2020 року.

Той, хто стежить за новинами, можливо, чув про Францію і її цифровий податок: 3-відсотковий збір з цифрових продажів. Це перший дзвіночок для компаній із значними digital-доходами. Багато країн ставлять питання: чи не оподатковувати прибуток умовного Facebook, що генерується резидентами таких країн? Програма ОЕСР якраз дає відповідь на це питання, точніше, у тому числі і на це.

Якщо простими словами пояснити пропозиції ОЕСР, то їх можна розділити на два напрямки: digital або pillar 1 і "податкова справедливість" або pillar 2.

Pillar 1

Бізнес іде в digital. Обсяг digital-продажів компаній в усіх країнах зростатиме шаленими темпами. Часто великі компанії заробляють прибуток, продаючи свої товари і послуги онлайн, але не платять достатньо податків у країні, де перебувають покупці, через відсутність або формальну юридичну присутність.

ОЕСР називає такі країни "ринковою юрисдикцією". У ланцюжку створення вартості істотна її частина може створюватися в таких "ринкових юрисдикціях" завдяки наявності там "клієнтської бази" або "даних про клієнтів", що дозволяє ефективно рекламувати і продавати продукти чи послуги.

У такому випадку податки часто сплачуються в недостатньому обсязі, оскільки прибуток від таких продажів відповідним чином не розподіляється на такі країни.

Щоб вирішити цю проблему, ОЕСР пропонує ввести певний алгоритм розподілу такого прибутку на ці ринкові юрисдикції або дати право оподатковувати такий прибуток у цих юрисдикціях (в оригіналі — надати "податкові права").

Pillar 1 передбачає нові принципи визначення економічної присутності продавця в таких "ринкових юрисдикціях", надаючи країнам право оподатковувати прибуток не в країні, де продавець є податковим резидентом, а там, де у продавця є клієнтська база, маркетингові нематеріальні активи або суттєва економічна присутність: точки збору даних, генерація digital-контенту, сайт локальною мовою.

Частина прибутку продавця повинна розподілятися на такі ринкові юрисдикції за одним з трьох запропонованих методів.

1. Метод розподілу модифікованого залишкового прибутку.

Спочатку визначається прибуток, який повинен бути розподілений. Назвемо його базою. Такою базою може бути весь прибуток від продажів у цій юрисдикції. Далі база ділиться на дві частини: рутинний і нерутинний прибутки.

Рутинний прибуток — це винагорода за стандартні функції, активи та ризики (контрактне виробництво, логістика, адміністрування) і, як вбачається, буде розраховуватися за правилами трансфертного ціноутворення (ТЦ).

Нерутинний прибуток може бути розрахований як різниця між загальним і рутинним прибутками або з використанням методів трансфертного ціноутворення.

"Податкові права" надаються на шматок нерутинного прибутку. При цьому конкретна "ринкова юрисдикція" відщипує собі шматочок пропорційно до певного ключа розподілу, наприклад, до глобальних маркетингових витрат на просування конкретної групи товарів у даній юрисдикції або до виручки від їх продажу.

У цифрах це може виглядати так. Компанія із США продала електронні підписки на свій мобільний додаток українським користувачам по 100 дол за підписку на рік, заробивши 15 дол прибутку за кожну таку підписку, продану в усьому світі.

Рутинна маржа від дистрибуції, згідно з традиційними методами ТЦ, повинна становити 5% від продажів, отже, частина рутинного прибутку становитиме 5 дол.

Частка продажів підписок в Україні у глобальних продажах таких підписок становить 10%. Тоді Україна як "ринкова юрисдикція" отримує "податкові права" на прибуток в розмірі (15 дол – 5 дол) x 10% = 1 дол, а компанія із США повинна сплатити в український бюджет 18 центів податку на прибуток з кожної підписки.

2. Метод часткового розподілу.

Цей метод подібний до попереднього, тільки без поділу прибутку на рутинний і нерутинний. Крім того, попередній метод використовує прибуток, релевантний для того виду продукції чи діяльності, щодо яких виникають "податкові права", а цей метод передбачає використання сумарного прибутку групи.

Відповідно, якщо в попередньому прикладі за ключ розподілу приймалися тільки показники, пов'язані з продажами чи маркетингом, то в цьому методі ключем розподілу можуть бути активи всього бізнесу, оскільки в розподілі бере участь повний прибуток як норма віддачі на функції, активи і ризики всієї діяльності.

3. Метод розподілу прибутку за видами діяльності.

Третій метод передбачає спрощену модель, коли для різних функцій, видів бізнесу і регіонів встановлюються показники базової доходності, яка може коригуватися вгору або вниз залежно від фактичної доходності бізнесу чи інших обставин.

У цифрах це може виглядати так. Компанія із США продала електронні підписки на свій мобільний додаток українським користувачам по 100 дол за підписку на рік, заробивши 15 дол або 15% прибутку за кожну таку підписку, продану у світі.

Встановлена податковими органами базова доходність від маркетингу та дистрибуції ІТ-продуктів у країнах колишнього СНД становить 5%.

У такому випадку "податкові права" на оподаткування прибутку в "ринковій юрисдикції" можуть становити 5% або 5 дол згідно з встановленою базовою доходністю, 10 дол = 15 дол x 65%, оскільки 65% від активів групи належать до так званих маркетингових активів, 2 дол = 15 дол x 65% x 20%, оскільки з усіх маркетингових активів тільки 20% належать до "ринкової юрисдикції".

Якщо Pillar 1 більше стосується прибутку від цифрових продажів, то Pillar 2 торкнеться всіх.

Pillar 2

У чому проблема? Фахівці ставлять собі питання: яким є ефект від впровадження BEPS? Згідно з дослідженням університетів Копенгагена (Данія) і Берклі (США) The Missing Profits of Nations, 10% світового корпоративного податку штучно переміщається в низькоподаткові юрисдикції, а це 650 млрд дол щорічно.

Показник 10% залишається стабільним з 2012 року. До того ж, це "середньосвітовий" показник, а для європейських країн він становить 20%.

Для збільшення інвестиційної привабливості багато юрисдикцій продовжують пропонувати інвесторам "вигідні" податкові режими, пільги і спеціальні правила. У багатьох юрисдикціях — у Нідерландах, Австрії, Люксембурзі, Ірландії — номінальна та ефективна ставки відрізняються більш ніж удвічі. Що пропонується?

Pillar 2 пропонує ввести два податки для захисту локальної податкової бази: GloBE (global minimum tax) і BEAT (Base Erosion Anti-abuse Tax), які пов'язані між собою.

GloBE працює так. Встановлюється мінімальна ефективна ставка оподаткування прибутку іноземної "дочки". Якщо фактична ефективна ставка менша за мінімальну, неоподаткована частина прибутку оподатковується в юрисдикції "мами". Мінімальна ефективна ставка може встановлюватися на рівні окремих "дочок", юрисдикцій або навіть для всіх іноземних юрисдикцій разом. Тоді фактична ефективна ставка розраховується як середньозважена.

Наприклад, у "мами" в юрисдикції 1 є три "дочки" у юрисдикціях 2, 3 і 4. Мінімальна ефективна ставка для іноземних "дочок" для юрисдикції 1 встановлена на рівні 10%. Середньозважена фактична ефективна ставка для юрисдикцій 2, 3 і 4 за результатами року становила 5%. Отже, якщо консолідований прибуток там становить 100 дол, GloBE в країні "мами" буде 100 дол x (10% - 5%) = 5 дол.

BEAT пропонує два підходи. Якщо доходи-витрати не є об'єктом мінімального податку з GloBE, вони будуть оподатковані withholding tax або не будуть дозволені до вирахування при розрахунку оподатковуваного прибутку. Якщо доходи-витрати не є об'єктом мінімального податку з GloBE, на такі операції не поширюються "податкові пільги", передбачені угодами про уникнення подвійного оподаткування.

Що маємо в підсумку

Звичайно, для початку багато інформації, але слід не забувати, що це проект програми, обговорення якого буде тривати до кінця 2020 року. Є три основні групи проблемних питань: який прибуток використовувати в рамках pillar 1, як інтегрувати GloBe з чинними правилами і як контролювати double taxation для обох pillar. Якщо бажаєте зробити внесок у формування BEPS 2.0, подавайте ідеї.

Податкову професію чекає ще багато цікавого. Оскільки ми в Україні тільки злегка доторкнулися до BEPS, до BEPS 2.0 ми прийдемо не так швидко. Хоча, як показує час, зміни стають все швидшими і швидшими, адже світ стає digital.

Якщо влада дійсно хоче зробити "державу в смартфоні", боротися з офшорами й отримати надходження до бюджету з невидимих досі digital-продажів, нам потрібно йти саме в цьому напрямку. А як думаєте ви?