Железная дорога и порты: как выиграть борьбу за инвестиции

Понедельник, 12 августа 2019, 09:03
Власти называют своими главными задачами борьбу с коррупцией и развитие инвестирования. Достаточно ли этого? Нет. Есть еще один приоритет. (укр)
CEO группы компаний ORUM, эксперт в сфере инфраструктуры, кандидат экономических наук


Инновации в действии

Нова влада визначила надмірну корупцію та брак інвестицій основними факторами, що стримують розвиток країни і покращення життя людей.

Саме висновок можна зробити, проаналізувавши активність Володимира Зеленського та його команди в останні тижні. Чи достатньо цього? Ні.

Корупція вбиває нашу державу. Боротьба з нею — точно пріоритет. Проте із залученням інвестицій є питання.

Зазвичай інвестиції направляються у виробництво. Там створюється продукт, який доставляється споживачу. Чим швидше цей продукт потрапить до споживача, тим скоріше він буде використаний за призначенням і у ньому знову виникне потреба.

Така циклічність "налаштовує" обсяги виробництва та прибутку. Прибуток, своєю чергою, дає показник строку окупності інвестицій. Боротьбу за інвестиції виграють ті, у кого строк окупності найкоротший.

Тут і криється основна проблема — проблема інфраструктури. Вона впливає на вартість та швидкість виробничої логістики. Як перемістити товар, коли доріг нема, залізничні вагони — у постійному дефіциті а в портах не створені умови?  Ніяк!

Щоб зекономити, виробники перевантажують авто і нищать дороги, платять хабарі на залізниці та в портах, щоб швидше отримати вагони. Так роблять наші виробники, але чи готові так само будувати свій бізнес в Україні іноземні інвестори? Звісно, ні, тому і не йдуть до нас інвестиції. Коло замкнулося.

Для залучення інвестицій та розвитку додаткових точок зростання економіки владі необхідно якнайшвидше звернути увагу на інфраструктуру під галузевим кутом зору. Першочергові завдання для нового керівника Мінінфраструктури такі.

1. Зняти перепони для доступу приватної тяги на магістральні шляхи "Укрзалізниці". Зараз дефіцит тяги становить 40%.

2. Зняти перепони для доступу приватних вагонів та впорядкувати механізм автоматичного їх розподілу за заявками. Зараз дефіцит становить 50 тис шт. За 2018 рік "Укрзалізниця" побудувала 1 300 вагонів та купила 450. Динаміка подолання попиту без коефіцієнта вибуття — 20 років.

3. Підготувати план реконструкції вантажних станцій. При збільшенні кількості локомотивів та вагонів вони стануть вузькою горловиною. Сюди можна спрямувати кошти "Укрзалізниці", які планувалося витратити на ремонти та купівлю вагонів, і ті, що будуть отримані як додатковий дохід від збільшення вантажопотоку.

4. Розробити порядок залучення інвестицій у портову інфраструктуру. Зараз він просто відсутній. Підписується меморандум з потенційним інвестором і далі той довго намагається зрушити питання з мертвої точки.

5. Зняти питання двовладдя в портах. Крім філій Адміністрації портів України, там паралельно працює Морська адміністрація, дублюючи функції.

6. Надати юридичний статус річковому транспорту.

7. Оновити показники транспортного балансу України, включивши до нього річковий транспорт та визначивши його долю.

8. Сформувати при Мінінфраструктури координаційний центр з об'єднання даних бюджетів усіх рівнів та Дорожнього фонду щодо виконання робіт з відновлення покриття на основних магістралях. Зараз дороги ремонтуються безсистемно.

Що можна очікувати від реалізації цих заходів?

1. Збільшення вантажопотоку на 20-25%.

2. Збільшення на 150 млн дол на рік надходжень від перевезень і портових зборів.

3. Зменшення навантаження на автошляхи.

4. Збільшення попиту на локомотиви та вагони зумовить зростання інвестицій у сферу їх виробництва та ремонту.

5. Можливість реалізації чотирьох-п'яти інвестиційних проектів з будівництва портових терміналів з обсягом інвестицій близько 1 млрд дол.

6. Інфраструктурна сфера стане цікавою для інвестування.

Головне, що на реалізацію цих заходів кошти з бюджету не потрібні. Потрібні лише бажання, інтелект та досвід.