Как упростить оформление земли

Щороку населення і бізнес реєструють близько 1 млн земельних ділянок.

Попри це, оформлення землі для будівництва — одна з найскладніших процедур у сфері нерухомості, схожа на розв'язання рівняння з кількома невідомими.

Якщо не брати до уваги аукціони, то для реєстрації необхідно зібрати понад 50 паперових документів, пройти понад 15 погоджень, двадцять разів зустрітися з чиновниками і вже тоді упродовж року-трьох — якщо пощастить — отримати заповітний документ, що підтверджує право власності або користування.

За ці роки звичною справою стануть не тільки зустрічі з місцевими чиновниками. Доведеться познайомитися з нотаріусами, землевпорядниками, місцевими депутатами і навіть сусідами — власниками суміжних ділянок.

У підсумку бізнес втрачає час і гроші для оформлення права, без якого не починається жоден будівельний проект. Це стосується не тільки будівельних компаній. Збитки держави через корупцію у сфері земельних відносин досягли 450 млн грн лише за кримінальними справами, які розслідуються з 2015 року.

Високий рівень корупції став можливим через складність та заплутаність процедури оформлення земельних ділянок, надмірну кількість погоджувальних процедур і документів, дублювання повноважень державних органів.

Тільки у процедурі відведення землі Держгеокадастр бере участь тричі: погоджує документацію, проводить її експертизу і вносить дані до реєстру. Хто ж отримує вигоду від такої складної схеми?

Перша група — чиновники. Бажання зберегти контроль за оформленням земельних ділянок давно превалює над здоровим глуздом, адже кожен візит до чиновника за погодженням — це можливість його додаткового заробітку.

Друга група — депутати. Ні для кого не таємниця, за якою схемою земельні справи потрапляють на голосування до місцевих рад. Чому одні справи роками припадають пилом, а інші — опиняються в сесійній залі.

Третя група — землевпорядники, оцінювачі та нотаріуси. Чим складніша схема, тим стрімкіше зростають доходи у землевпорядного "бізнесу".

Будівельники тимчасом ходять по замкнутому колу. Земельне законодавство в Україні виписане так, що отримати ділянку без порушень майже неможливо. Щоб уникнути відповідальності, доводиться давати хабарі.

Нинішня процедура оформлення ділянки мала би бути прозорою, адже існують і публічна кадастрова карта, і сервіси перегляду даних Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно. Однак ці системи лише частково відображають процедуру оформлення земельної ділянки і не показують історію змін.

При оформленні землі держава застосовує 21 інструмент державного регулювання, з яких тільки чотири — в електронній формі. Аналіз регулювання показує, що, як мінімум, шість інструментів не приносять користі. Від них можна легко відмовитися, заощадивши бізнесу гроші та час.

Це отримання довідки з Держстату про наявність земель, узгодження проекту землеустрою Держгеокадастром, державна експертиза землевпорядної документації, дозвіл на проведення експертної грошової оцінки, витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку ділянки, погодження продажу державної та комунальної землі іноземним юридичним особам.

Решту 14 інструментів необхідно вдосконалити, виключити дублювання і перевести в електронний вигляд. Звісно, низький рівень комп'ютерної грамотності користувачів і відсутність широкосмугових каналів зв'язку, особливо в сільських районах, не сприяють швидкому впровадженню електронного обігу документів.

На проміжному етапі можна розглядати існування паперового та електронного діловодства. Автоматизація оформлення земельної ділянки — тривалий процес, який складається з двох десятків основних процедур. Почати можна з малого: замінити паперову землевпорядну документацію електронним документом.

У перспективі необхідно створювати електронні сервіси для погодження меж із суміжниками, використовувати технології додаткової реальності на картах, публікувати та відображати всю історію оформлення ділянки.

Необхідно оцифрувати карти землевпорядної, лісовпорядної, екологічної та містобудівної документації для її відображення в державних кадастрах. Слід також відсканувати та викласти у відкритий доступ матеріали розпаювання державних та аграрних земель, що дозволить проектувати ділянки без виїзду на місце.

Для старту змін потрібне лише бажання Мінагрополітики і Держгеокадастру перетворити нинішню довгу, заплутану й непрозору процедуру оформлення землі на доступний і зрозумілий сервіс для громадян і бізнесу.