Украинская правда

Цена сильных институтов

В Украине яркие проявления институциональной способности до сих пор единичны. Решение бороться с "Газпромом" в Стокгольме стало переломным. (укр)

Добре організована група завжди візьме верх над більшою кількістю людей та гіршою організацією.

Це правило, напевно, не має винятків.  Актуальне воно як для військової справи, так і для управління багатоквартирним будинком.

Саме така перевага — ліпша організованість — зветься інституційною спроможністю або сильними інституціями.

Українські інституції слабкі, це нам знайомо на побутовому рівні, і міжнародні рейтинги це підтверджують.

Зокрема, у рейтингу глобальної конкурентоспроможності Світового економічного форуму за 2018 рік українські інституції — на 110-му місці серед 140 країн світу. Як кажуть, майже перші з кінця, між Пакистаном і Боснією та Герцеговиною.

Здатність відвойовувати кращі умови не тільки для себе, але і для своєї громади та суспільства, — це і є інституційна спроможність. Проте загальні інтереси — це те, що в нашому суспільстві не користується популярністю чи навіть гірше.

Відстоювання суспільного часто зустрічає нерозуміння. Людина, яка відстоює суспільний інтерес, підозріла. До неї часто ставлення гірше, ніж до злодія, бо з мотивами злодія все зрозуміло, а з мотивами борця за спільне — щось нечисто, і ніяка громадська вигода не розвіє підозри пильного українця.

Слабкі інституції дорого коштують. Тільки на перший погляд здається, що вигідніше вхопити своє і "не впрягатися за інших": проголосувати за гречку, взяти хабар і "заплющити очі", припаркувати авто на смузі громадського транспорту.

[BANNER1]Усі ці дрібні внески "тільки за себе" перетворюються на потужну брудну річку під назвою "всі так роблять". Тоді ніякий рятівник нації не змусить нас жити краще.

Сильні ж інституції відкривають нові горизонти і створюють нові можливості.

Яскравим прикладом сили інституції є історія американської валюти. В середині минулого століття американський капітал зрозумів, що набагато вигідніше не витрачатися на різні обмінні операції, а вести усі розрахунки у своїй валюті.

Напевно, були спокуси укладати угоди у фунтах чи німецьких марках, проте США просували ідею євродолара. Спроможність фінансових інституцій США сприяла цьому. Оскільки більшість країн живуть в борг, за кілька десятиліть світ із здивуванням помітив, що для обслуговування цих боргів їм потрібен долар.

Про нинішній статус американської валюти, напевно, не потрібно розповідати.

В Україні яскраві прояви інституційної спроможності можна перерахувати на пальцях. Рішення захищати інтереси України в Стокгольмі проти "Газпрому", напевно, можна охрестити переломним для нашого інституційного становлення.

Класична дилема для українського контексту. Керівництво державної компанії може вирішити питання з вигодою для себе. Відзвітувати людям про черговий етап страждань, до яких українці звикли, а у власну декларацію внести невеликі офіційні доходи. Як кажуть, "усі так роблять".

Однак було ухвалене нетипове рішення. Воно дуже здивувало представників "Газпрому", які звикли, що з українцями "можно порєшать". Ще з більшим здивуванням і "Газпром", і українське суспільство сприйняли нову реальність, у якій "Газпром" можна перемагати з вигодою для країни.

[BANNER2]Для розуміння: 2,6 млрд дол, які тепер "Газпром" винен "Нафтогазу України", — це дефіцит рахунку поточних операцій за весь 2017 рік (докладніше про вартість Стокгольма для українців можна дізнатися за допомогою онлайн-калькулятора).

Якби таку суму повинна була заплатили Україна, це знизило б курс гривні на 5-10% до 30 грн за дол. Це рішення зекономило до 10% доходів кожного українця.

Усвідомлення історичної ваги перемоги у Стокгольмі стане краще видно лише за багато років, коли вляжеться пил баталій навколо тарифів на газ, а передвиборні маніпуляції стануть менш актуальні.

Дослідники знову переконаються, що хвороба хронічної девальвації була вилікувана після перегляду газових відносин з нашим східним сусідом, а практика відстоювання інтересів країни стане нормою поведінки, а не винятком із правила.

Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции "Экономической правды" и "Украинской правды" может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
Нафтогаз США доллар Газпром