О перспективах криптовалют в Украине

Чим краще розвинена в економічному плані держава, що вищий у ній рівень суспільних свобод, тим швидше вона засвоює і використовує собі на користь всі інновації та переваги цифровізації.

І навпаки — що гірше в країні з економікою і демократією, тим більше перепон на шляху цифровізації вона створює.

Україна перебуває у двозначній ситуації, бо має скоріше статус "острівної держави" в цифровому океані.

З одного боку, маємо чудові можливості для цифрового розвитку: багато талановитих ІТ-фахівців, непогану комунікаційну інфраструктуру, відомі на весь світ стартап-проекти.

З іншого боку, через відсутність зваженого державного підходу та єдиної стратегії цифровізації маємо безліч штучних обмежень, які створюють для цього процесу значні перешкоди.

Це стосується і застарілої нормативно-правової бази. Відсутність повного пакета законів (про електронні довірчі послуги, "хмарні" технології, електронні комунікації, кіберзахист) ставлять під сумнів існування в Україні криптовалют.

В Естонії ж планують створення національної криптовалюти Estcoin та формування на її базі Фонду національного добробуту. Ця ініціатива належить державній агенції електронного громадянства. Звучить дещо казково як для України, правда?

Тим не менш, Bitcoin уже прийшов в Україну. Тисячі українців використовують потужності власних комп'ютерів для генерації (майнінгу) цієї валюти, все більше людей починають розраховуватися нею за різні товари і послуги.

Однак держава не поспішає визнавати ці процеси і належним чином на них реагувати, аби забезпечити криптовалютам якісний нормативний супровід.

Дослідивши базу "Українське законодавство" на сайті Верховної Ради, ми знайдемо "аж" два документи, які стосуються цього питання: один лист і одне роз'яснення НБУ.

Ще одне роз'яснення, підписане заступником голови НБУ Олегом Чурієм, з'явилося на сайті Нацбанку у серпні після скандалу з виявленням правоохоронцями потужностей з майнінгу Bitcoin у приміщенні одного з київських інститутів.

Жоден з цих документів не дає вичерпної відповіді на питання про статус Bitcoin в Україні. Чи можуть українці користуватися перевагами давно визнаної у світі валюти?

Нацбанк ще у 2014 році роз'яснив, що розглядає віртуальну криптовалюту Bitcoin як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства".

Справді, за законом про Нацбанк грошовий сурогат — це будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Нацбанком і виготовлені з метою здійснення платежів у господарському обороті, крім валютних цінностей. За іншою нормою цього закону випускати і використовувати грошові сурогати як засіб платежу в Україні заборонено.

Тобто НБУ не стверджує, що обіг Bitcoin в Україні незаконний, але на це натякає. Водночас у серпневому роз'ясненні заступник голови НБУ говорить, що Bitcoin не має визначеного правового статусу в Україні. Тобто він визнає, що прямої заборони на обіг цієї криптовалюти не існує, адже те, що не заборонено законом, дозволено.

Втім, така неоднозначність породжує значні ризики для всіх, хто пов'язаний з Bitcoin. Це призвело до того, що різні інстанції можуть трактувати дане питання на свій розсуд. Так, у матеріалах справи щодо майнінгу Bitcoin у приміщенні інституту сказано, що "біткоїн" в Україні заборонений. Такий висновок робить слідчий суддя.

Якщо слідчий суддя бере на себе функцію визначати законність чи незаконність криптовалют, виникає питання, куди, власне, три роки дивився Нацбанк. Де хоч один нормативний документ або проект закону з цього приводу?

Втім, питання "хто винен" не настільки важливе, як "що робити". А щось робити з Bitcoin потрібно терміново, інакше під суд ризикує потрапити кожен, хто використовує цю чи іншу віртуальну валюту, наприклад, валюту з онлайнових електронних ігор.

Уже відомо, що питання статусу Bitcoin планується винести на розгляд Ради фінансової стабільності до кінця серпня 2017 року. У всякому разі, так обіцяє керівництво Нацбанку. Однак потрібно врахувати кілька моментів.

По-перше, на розгляд слід виносити не лише питання статусу Bitcoin в Україні, як пропонує НБУ, а питання статусу усіх криптовалют.

По-друге, серед учасників ради згадані лише фінансові установи, тоді як питання функціонування криптовалют належить і до сфери ІТ. Тому до вирішення цього питання варто залучити спеціалістів, які опікуються цифровим сектором держави.

По-третє, до обговорення статусу криптовалют в Україні потрібно залучити цифрову громадськість, зокрема фахівців, глибоко ознайомлених з цим питанням. Як відомо, Bitcoin створювався ентузіастами без участі держави як альтернатива "класичним" валютам та будувався на відмінних від них принципах емісії та обігу.

Попередня домовленість з фахівцями вже є. Зокрема, президент Українського інвестиційного холдингу Марк Гінзбург готовий брати участь у розробці платформи для повноцінного функціонування блокчейн в Україні та адаптації криптовалют в державі. Бізнесмени із світовим ім'ям готові надати нам підтримку в цьому питанні.

За кордоном використовуються різні підходи до класифікації віртуального товару, власне віртуальної валюти, нематеріальної цінності. Хоча остаточне рішення щодо цього, зрозуміло, буде ухвалювати держава, я думаю, що базуватися воно повинно на тому, який саме варіант буде найзручнішим для українських громадян.

Який би варіант класифікації криптовалют не було обрано, зрозуміло одне: робити це потрібно чимшвидше. Цифрова трансформація суспільства має одну специфічну особливість: це дуже динамічний процес, який не терпить аутсайдерів.

Україна і так відстає у розвитку цифрових галузей порівняно з іншими країнами. Загальмувавши розвиток цієї ланки, вона ризикує назавжди залишитися серед тих, хто пасе задніх. Хочеться вірити, що здоровий глузд переможе і цього не станеться.