Достучаться до депутатов: как говорить о законопроектах

Якщо ввести в пошук Google запит "Як говорити про…", він видасть майже 3 млн результатів: як говорити про підвищення зарплати чи як говорити про Шевченка. Однак нема жодного посібника про те, як говорити про закони. О'кей, Гугле, виправимо. Цей запит мусить стати топовим для України.

Суспільство не дуже переймається, коли Верховна Рада відкладає ухвалення рішення, наприклад, про державні закупівлі. Якщо ж швидко з'являється закон про виплати вкладникам проблемного банку, про це не пише тільки ледачий.

Логіка для гучних і для менш відомих законопроектів одна: політичні акти швидше потрапляють до парламенту та ухвалюються, ніж економічні. Чому?

Медіа не завжди фокусуються на економічних проектах, фахівці доступно не роз'яснюють їх суть, громадяни не обговорюють їх на обідній перерві чи у Facebook. Вони складні для розуміння і потребують якісного лобіювання.

Не лише того професійного лобіювання, яке пропонують врегулювати трьома законопроектами у Верховній Раді про лобізм та адвокацію.

Мова йде про активне публічне обговорення. Щоб ЗМІ, експерти, лідери думок та громадськість обговорювали законопроекти так само жваво, як мем "Почекун", та озвучували спільну обґрунтовану позицію. Щоб депутатам було зрозуміло, про що кажуть експерти та суспільство, і було соромно піти всупереч суспільній думці.

Якісно донести інформацію до народних депутатів допоможе правильно організована публічна дискусія. Ми розпочали проект PolitEyes якраз з метою підвищити її якість. Для себе визначили топ-4 основні елементи такої дискусії, які допоможуть важливим законопроектам не лишитися поза увагою депутатів.

1. Активне обговорення теми в ЗМІ.

Зазвичай законопроекти, якщо вони не такі гучні, як, скажімо, бюджет, ЗМІ розглядають поверхово. Журналісти погоджуються. 44% опитаних проектом PolitEyes працівників провідних центральних та регіональних медіа підтверджують, що готують аналітичні статті за законопроектами лише кілька разів на рік.

Більшість документів може розраховувати максимум на дві публікації: про факт реєстрації та про ухвалення парламентом. У таких новинах мінімум інформації про суть акту та аналізу про його наслідки. Вони передруковуються ресурсами і майже одразу вмирають. Встигнути вчасно відреагувати на зміни майже неможливо.

Однак ЗМІ мають унікальну силу. Ось лише кілька способів активувати увагу суспільства: частіше згадувати проект, давати зрозумілі пояснення, популяризувати оцінки експертів, стежити за долею проекту у Верховній Раді.

Тоді читачі будуть більш обізнані, розумітимуть вплив змін на власне життя і зможуть привернути увагу депутатів. Формувати громадський контроль за депутатською роботою треба не лише обговоренням парламентських автопарків.

2. "Сидіти" у соцмережах корисно.

Соціальні медіа не відстають від традиційних за впливом. Згадаймо хоча б Арабську весну або Революцію гідності. В Україні вони мають великий потенціал.

Все більше українців долучається до світу лайків та репостів. За даними Watcher, з квітня по листопад 2016 року користувачів Facebook в Україні стало на третину більше — 7,2 млн. Головний лайфхак — у ці 17% населення країни входять і народні депутати, і представники влади.

Свою ефективність соціальні мережі вже довели. Завдяки народному лобізму у Facebook законопроект №4496 з маловідомого документа став найбільш згадуваним серед представників ЗМІ та влади за 2016 рік і вже з 3 січня 2017 року спростив життя українським фрілансерам та іншим експортерам послуг.

3. Якість та незаангажованість експертизи.

З розвитком соцмереж з'явилося багато блогерів — впливових, але часто непрофесійних. Проект PolitEyes дізнався, що відсутність фахової експертизи часто стає суттєвою проблемою для журналістів при висвітленні законопроекту.

При цьому 83% опитаних хотіли б бути впевненими у фаховості оцінки законопроектів перед її публікацією. Для 57% представників медіа важливим фактором є впевненість у незаангажованості експертної оцінки.

Саме тому, на наше переконання, експерти повинні бути підтвердженими професіоналами: мати належний досвід у професійній та дослідницькій діяльності у відповідній сфері, бути вартими довіри, мати незаплямовану репутацію. Лише такі експерти здатні активувати силу ЗМІ та забезпечити дієву дискусію.

4. Просто та зрозуміло про складне.

Уявіть, що вам необхідно налаштувати новий прилад. Ви маєте інструкцію, але в ній немає схем і написана вона невідомою мовою. Приблизно так іноді виглядають коментарі аналітиків щодо законопроектів. Їх "інструкції" часто неможливо зрозуміти через складні тези, специфічні терміни і наукову мову.

64% опитаних PolitEyes експертів переконані, що слід спрощувати інформацію про закони. Інакше складність тематики залишить важливі ініціативи поза увагою.

Депутати ж часто голосують за законопроекти не за своєю тематикою, не маючи достатньо часу, а іноді й бажання, консультуватися щодо кожного документа з фахівцями. Громадяни теж не розуміють, що приймає Верховна Рада. Не розібравшись, вони не зможуть донести свою думку до парламентарів.

Що допоможе порозумітися експертам, громадянам і депутатам? У нашу діджитал-еру це легко. Рецепт — прості речення, інфографіки, "гіфки", відеоролики. Тоді і громадяни знатимуть більше, і депутати зроблять менше помилок. Варто лише ризикнути вийти із звичної зони комфорту і застосувати нові підходи.

За підтримки міжнародного фонду "Відродження"