Я решил уйти
Сотні годин консультацій та обговорень, які вилилися майже в два роки боротьби за прийняття закону про фінансову реструктуризацію.
Ми вітали його як панацею для бізнесу і банків від хронічної хвороби нашої економіки — періодичних труднощів з ліквідністю, які все частіше переростали в нескінченні борги та накопичення "токсичних" активів.
Механізм добровільного та мирного вирішення проблемної заборгованості компанії перед банком упродовж чітко окресленого періоду — 180 днів — міг би стати рішенням, але наш корабель спасіння має всі шанси потонути ще в порту.
Закон прийнятий і підписаний президентом. Він набув чинності ще 19 жовтня, але жодної фінансової реструктуризації досі не розпочато.
Після затвердження міністерствами і відомствами своїх представників профільний комітет парламенту обрав спостережну раду, до якої увійшов і я як представник банківської спільноти від Незалежної асоціації банків України.
Проте в ході перших засідань ради та підготовки до підписання меморандуму з НАБУ я зрозумів, що в інтересах банківської спільноти мушу вийти з цього процесу. На це у мене є дві принципові причини.
По-перше, я не можу допустити втручання Спостережної ради з фінансової реструктуризації в діяльність НАБУ. Меморандум про співпрацю, запропонований Спостережною радою, передбачає, що для фінансування роботи секретаріату, який буде створений при НАБУ, члени ради обирають банк, що відповідатиме вимогам для виплати зарплат бюджетникам.
НАБУ не раз заявляла, що виступає за збереження вільної конкуренції на ринку фінансових послуг і не підтримує "зарплатне рабство", яке через адміністративні обмеження позбавляє громадян права вільно обирати банки. Власноруч дискримінувати банки та їх клієнтів — це суперечить принципам НАБУ.
По-друге, запропонована спостережною радою редакція меморандуму зобов'язує НАБУ взяти на себе функції Секретаріату з фінансової реструктуризації.
Однак це пряме порушення закону "Про фінансову реструктуризацію", оскільки саме секретаріат, а не будь-яка інша установа, "упорядковує та поширює інформацію про проведення процедури фінансової реструктуризації".
Не можна порушувати регламент обігу та розкриття інформації, отриманої секретаріатом від сторін, які беруть участь у процедурах фінансової реструктуризації. Тож якщо НАБУ погодиться на цю умову, то порушить закон, до створення якого мала безпосередній стосунок.
Долучитися до розробки законопроекту НАБУ запросили міжнародні експерти, які мали успішний досвід вирішення питання проблемних боргів. Проте в процесі його розгляду у Верховній Раді документ обріс бюрократичними приписами, які блокують перехід до виконання його функції: позбавлення бізнесу проблемних боргів, а банків — "токсичних активів", не вдаючись до судової тяганини.
На засіданнях спостережної ради я всіляко протидіяв втручанню в її роботу представників окремих банків і народних депутатів, оскільки вважаю це неприпустимим. Та я все ж сподіваюся, що члени ради врешті зможуть порозумітися і почати працювати злагоджено задля економічного розвитку країни.
Закон ціною чверть трильйона гривень таки запрацює без нових "креативних проектів". Я буду цьому сприяти як голова ради Незалежної асоціації банків України.