Как присоединиться к электросетям без "чаевых"

Приєднання до електромереж — ключова перепона для залучення інвесторів, і це давно не новина.

Про це я писав ще рік тому у статті "Зачаровані" електромережі, або Анатомія інвестиційного прокляття".

З того часу було створено багато робочих груп, і певні зрушення відбулися.

Як відомо, основною проблемою приєднання до електромереж є непрозорість процесу.

Ким би ви не були, вам ніколи чітко не скажуть, скільки буде коштувати приєднання і коли воно може відбутися.

Така загадковість процесу створює широкі можливості для "торгів" з клієнтом та "вичавлювання" з нього максимальної вигоди.

Українські підприємці якось з цим живуть, а от іноземці просто переносять виробництво в інші країни. Відомі десятки випадків відмови будувати виробничі потужності саме через проблему приєднання.

Бізнесменам багато не треба. Вони хочуть знати тут і зараз, на етапі бізнес-плану, скільки їм буде коштувати приєднання і коли воно буде виконане. Без цього ніяке планування, а отже, й масштабні інвестиції, неможливі. На жаль, чинна модель приєднання до електромереж не дає відповіді на ці два прості питання.

Саме тому незалежні експерти за підтримки громадського сектора розробили та запропонували іншу модель — "двоставкову методику приєднання до електромереж": ставка за 1кВт потужності, що приєднується, і ставка за 1 км ЛЕП.

Суть її проста. Є усередненні дані вартості будівництва елементів електричних мереж на різних класах напруги та в різних умовах завантаженості мереж. Ці дані чітко відповідають на питання, скільки буде коштувати приєднання в конкретній точці для заданого рівня замовленої потужності. Жодних можливостей для торгів.

Пройшло немало часу, поки ця ідея почала сприйматися на офіційному рівні. Зараз дана концепція, розроблена незалежними експертами, стала офіційною позицією НКРЕКП. Можна було б відкорковувати шампанське, якби не одне "але": ставка за 1 кВт замовленої потужності залишається дискусійним питанням.

У чому ж проблема? НКРЕКП та ліцензіати наполягають, що ця ставка повинна відображати вартість активів обленерго. Натомість незалежні експерти переконані, що ставка мусить розраховуватися на основі відновлюваних вартостей і повинна враховувати клас напруги та реальну завантаженість мереж.

За таких умов вартість приєднання для споживачів буде ближча до собівартості виконання робіт і, за оцінками експертів, буде помітно меншою, ніж за умови розрахунків на основі вартості активів. Крім того, ставка на основі відновлюваної вартості інфраструктури виключає можливість для "маневру", тоді як ставка на основі вартості активів залежатиме від того, хто і як буде їх оцінювати.

Важливо враховувати стан електричної мережі в районі, де відбувається приєднання. У районах, де незначне завантаження мереж, вартість приєднання буде складатися тільки з вартості будівництва лінії електропередачі, а плата за потужність може навіть дорівнювати нулю.

Власне, "ціна питання" і є тією критичною точкою, яка не дає нам спокійно спостерігати за ніби позитивними зрушеннями у цьому процесі. Якщо для бізнесу приєднання можуть бути дешевші, то чому б не користатися цією конкурентною перевагою для залучення інвесторів?

Насамкінець — приємна новина. Якщо "двоставкова методика приєднання до електромереж" буде втілена в життя, то послуга приєднання стане доступною онлайн. Якщо у вас є чітка ставка за 1 кВт потужності і ставка за 1 км ЛЕП, то ніщо не буде заважати порахувати вартість приєднання, відмітивши точку на мапі.

Так може виглядати послуга приєднання до електромереж: калькулятор обрахунку вартості приєднання

Така процедура приєднання може посунути нашу країну з 137 місця у рейтингу Doing Business орієнтовно на 60 місце.

НКРЕКП та уряд мають готове рішення проблеми. Це рішення пропонує недорогу й зручну послугу для споживачів і дає зелене світло інвесторам. Громадськість повинна пильно стежити, щоб ставка за приєднання була без "чайових", а сама послуга — доступною онлайн. Інакше це буде чергова імітація.