Год отсутствия России на горизонте

Инновации в действии

Перший місяць нового року минув. Хтось його очікував, а хтось боявся.

Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, повне ембарго Російської Федерації на український продовольчий експорт, до якого додалася ще й транзитна блокада, дзеркальні санкції з нашої сторони – перші дні нового року принесли ці важливі події, про які було уже чимало сказано.

Точки зору щодо наслідків цих подій для вітчизняного аграрного сектору були діаметрально протилежними.

Для мене ж очевидно – з 1 січня 2016 року агросектор України вийшов на якісно новий щабель розвитку.

Десятки українських підприємств продовжують одержувати сертифікати та експортувати продукцію до ЄС.

Розпочався експорт молочної продукції до Китайської Народної Республіки та кількість підприємств із дозволом на експорт до КНР постійно збільшується.

Нове дихання отримують торговельно-економічні відносини між Україною на країнами Близького Сходу, Середньої Азії, Африки.

У 2015 році українському АПК вдалося неможливе – практично повна зовнішньоторговельна переорієнтація із великого ринку Російської Федерації на ринки країн Азії, ЄС, Африки.

І це – не просто красиві слова, адже доказом усьому є офіційна статистика.

За 12 місяців 2015 року загальна сума зовнішньоторговельного обігу аграрною продукцією України становила 18,5 млрд доларів, з яких експорт – 14,8 млрд доларів, імпорт – 3,7 млрд доларів.

Найбільшу частку у загальному аграрному товарообігу України мають країни Азії – 40% (7,4 млрд доларів), наступними стали країни ЄС – 32% (5,9 млрд доларів), тоді Африки – 12% (2,2 млрд доларів).

Важливим є те, що у 2015 році вдалося забезпечити позитивне сальдо зовнішньої торгівлі – 11 мільярдів доларів, що на 400 млн доларів перевищує показник 2014 року.

За експортно-імпортними показниками практично з усіма регіонами світу Україна зберігає позитивне сальдо – тобто експортує значно більше, ніж імпортує.

Натомість, ключовими торговельними партнерами для агросектору України у 2015 році стали країни Азії, Північної Африки, Близького Сходу та Європи.

До топ-5 країн, що мають найбільшу частку у загальноторговельному обігу аграрною продукцією України увійшли Китай – 7,2% (1.3 млрд доларів), Індія – 6,5% (1,2 млрд доларів), Єгипет – 5,7% (1 млрд доларів), Туреччина – 5,3% (993,4 млн доларів) та Іспанія – 5,3% (987,2 млн доларів).

Основною продукцією, яку Україна постачала на зовнішні ринки у 2015 році традиційно стала продукція рослинництва (13,8 млрд доларів): зернові злаки, олія соняшникова, насіння олійних культур, цукор, тютюнові вироби.

За 12 місяців минулого року вітчизняний АПК експортував продукції тваринництва за загальну суму – 968 мільйонів доларів  (м’ясо та субпродукти, молокопродукти, готові чи консервовані продукти з м’яса тощо).

Імпортували ми за минулий рік також переважно рослинницьку продукцію на суму 3 млрд доларів (плоди, горіхи та цедра, кава чай, прянощі, тютюнові вироби). Продукції тваринництва було імпортовано на суму 730,7 млн доларів.

Ми завершили 2015 рік із показниками, яких навіть не очікували на його початку – стрімкий ріст експорту до країн Азії, нові ринки збуту, позитивне сальдо, що перевищує минулорічні дані.

В цій статистиці відображені не лише наші перемоги, але і перспективи, напрями розвитку, а також виклики.

Якщо у минулому році ми тільки "прокладали торговельні стежки" до нових країн, доводили якість вітчизняної продукції, серйозність та надійність співпраці з нами, то у 2016 році настав час для перемовин нового рівня - відкриття нових експортних позицій, поглиблення торговельних відносин, експорт продукції з високою часткою доданої вартості.

Україна має не лише довести, але і блискуче закріпити результат повної аграрної незалежності від сусіда-агресора.

І якщо 2015 рік був у цьому відношенні "генеральною репетицією", то у 2016 році вперше в історії російський ринок буде відсутній на горизонті українських сільгосптоваровиробників.

У 2016 році нас очікує великий обсяг роботи.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.