Добывающие отрасли: кто боится прозрачности

Прозорість - одна з ключових вимог суспільства до влади та бізнесу, особливо у сферах, де Україна взяла на себе такі зобов'язання.

Тимчасом виконання цих вимог дається українській владі найважче, передусім тоді, коли йдеться про великі гроші.

Минулої суботи, 17 жовтня, Україна повинна була опублікувати перший звіт за міжнародним стандартом EITI - Ініціатива прозорості видобувних галузей.

EITI - світовий антикорупційний стандарт функціонування добувних галузей, якого дотримуються 48 країн, у тому числі США, Канада, Норвегія і навіть Казахстан.

Ця дата чітко закріплена. 17 жовтня 2013 року Україні надали статус країни-кандидата EITI, і ми зобов'язалися не пізніше, ніж за два роки опублікувати звіт.

Справа не лише у зобов'язаннях дворічної давнини.

Суть звіту проста: зібрати та оприлюднити дані про основні родовища нафти і газу в Україні, власників ліцензій, обсяги видобутку, платежі компаній до бюджетів.

Так суспільство та потенційні інвестори отримали б повну картину стану справ у видобувному секторі. Повнота інформації також допомогла б унеможливити популізм і спекуляції на тему вартості ліцензій і спроб їх незаконного отримання, тарифів та рентних ставок за користування надрами.

Тим більше, постійні скандали навколо "Укрнафти", "Укртрансгазу" та "Нафтогазу" свідчать про неабиякий попит на таку інформацію з боку громадськості.

Однак прозорість видобувного сектора не вигідна олігархам та чиновникам. Через це "добровільність" підготовки звіту Україні довелося забезпечувати законом, коаліційною угодою, угодою про асоціацію з ЄС та умовами для отримання макрофінансової допомоги від ЄС і Світового банку.

Зусиллями депутатів, громадськості та експертного середовища у червні 2015 року Верховна Рада ухвалила закон "Про прозорість видобувних галузей України".

Потім був швидко сформований "виконавчий орган" ініціативи - національний Секретаріат EITI - та обрано незалежного адміністратора, відповідального за підготовку звіту. Ним стала міжнародна аудиторська компанія Ernst&Young.

Для компаній та органів державної влади були розроблені спеціальні шаблони-анкети, які потрібно було заповнити, просто вставивши дані. Секретаріат EITI повинен зібрати податкову (скільки грошей заплатила кожна компанія) і неподаткову інформацію, дані про роботу компаній та власників ліцензій.

Щоб почати роботу з нафтогазового видобутку в Україні та отримати всі дозволи і ліцензії, компанія мусить попрацювати з сорока органами влади. Майже скрізь треба платити певні суми, які потім десь акумулюються і кудись витрачаються.

Амбітне завдання - встигнути з підготовкою звіту до жовтня 2015 року - видавалося складним, але реальним. Однак наразі підготовка документа заморожена. Просто тому, що деякі органи державної влади та компанії-видобувники відверто ігнорують закон і не надають необхідну інформацію.

За даними українського секретаріату EITI, попри офіційні запити, датовані ще серпнем, у вересні 2015 року органи влади надали лише 60% інформації про надходження від видобутку нафти і газу, державні видобувні компанії - всього 30%, приватні видобувники - менше половини.

Особливо "відзначилася" Державна фіскальна служба. Посилаючись на Конституцію, тут відмовляються оприлюднювати дані за 2013 рік у потрібній формі або подають зовсім різні цифри за той самий період.

Водночас, відповідно до внутрішнього наказу Мінфіну за 2015 рік, ці дані вже оприлюднені на офіційному сайті ДФС за перше півріччя поточного року, тобто надходження від конкретних компаній не є таємницею. Чому ж ДФС так старанно приховує інформацію за 2013 рік?

Дані фіскалів необхідні для того, аби порівняти суму заплачених податків та суму, яку отримала ДФС, тобто держбюджет. Якщо є відмінності, і якщо ця сума вимірюється мільярдами, постане завдання з'ясувати, звідки ця різниця, де могли осісти кошти, і чи не свідчить це про недоплату чи інші зловживання.

Не менші проблеми з "Укрнафтою" - компанія повністю проігнорувала запит. Це підприємство - основний видобувач нафти, і в разі відсутності даних нафтовий сектор у звіті лишиться порожнім. Нове керівництво "Укрнафти" задекларувало готовність надати інформацію. Тож чим швидше це було зроблено, тим краще.

Небажання деяких органів влади надавати інформацію унеможливлює підготовку  звіту, а значить - загрожує втратою статусу країни-кандидата Ініціативи прозорості, блокує міжнародні інвестицій у галузь, ставить під сумнів подальше отримання макрофінансової допомоги від ЄС та, зрештою, наш європейський поступ.

Зусиллями українського секретаріату EITI нам дозволили на кілька місяців відстрочити публікацію звіту. Якщо ми знову не встигнемо, то Україну понизять у статусі, а боротьбу за прозору видобувну галузь доведеться починати спочатку.

Фото на головній: rbc.ua

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.