Заплатят ли доноры за реформы

Тиждень тому Арсеній Яценюк анонсував дату зустрічі міжнародних кредиторів щодо виділення Україні чергового траншу: 29 серпня.

Він наголосив: "Якщо МВФ прийме рішення про виділення наступного траншу в розмірі 1,4 млрд дол, то це означає, що ми рухаємося у правильному напрямку.

Мене не задовольняє швидкість і глибина цих реформ, але той поступ, який у нас є, дає можливість сподіватися на економічну стабілізацію після того, коли в країні буде мир. А за мир у сучасних умовах треба боротися.

Тому ми очікуємо на рішення Ради директорів МВФ. Це буде означати, що загалом, разом з коштами Світового банку, Україна отримає близько 2 млрд дол".

Тобто прем'єр сказав таке: час "Ч" за кредитами - 29 серпня, гроші дають лише на реформи, темп реформ уряд не задовольняє, і Україна хоче отримати близько 2 млрд дол, з яких від Світового банку - понад 500 млн дол.

Чого хочуть донори

Transparency International Україна має копію аналітичної довідки, підготовленої експертами Світового банку за результатами їх візиту в Україну у липні 2014 року.

Світовий банк оцінював готовність України отримати другу позику із загалом передбачених на реформи 3,5 млрд дол.

Серед системних змін уряд Яценюка пообіцяв і реальну боротьбу з корупцією. У програмі стратегічних та інституційних реформ, погодженій сторонами, з'явилася нова вимога до України: запровадити незалежну перевірку декларацій фінансового стану вищих посадових осіб країни.

Що ж побачили західні експерти? Україна пообіцяла до 2015 року "ухвалити законодавство для посилення ролі зовнішнього моніторингу та перевірки правдивості фінансових звітів виборних державних службовців і високопосадовців.

Це законодавство мало би встановити адміністративну та дисциплінарну відповідальність для тих, хто не дотримується вимог щодо фінансового декларування або надає недостовірну фінансову інформацію".

Це означає, що у державі повинна з’явитися регулярна практика незалежної перевірки майнових декларацій чиновників з жорсткими санкціями для брехунів. На цей захід Світовий банк готовий надати уряду фінансову підтримку.

Та чи бачив хто ту незалежну систему перевірки декларацій, яка повинна запрацювати не пізніше кінця цього року?

Експерти стверджують: хоча делегування відповідних повноважень податковим органам покращило ситуацію, однак контрольні повноваження все одно було залишено за виконавчою гілкою влади. Наступний крок полягає у забезпеченні незалежності функції перевірки декларацій від виконавчої влади.

Таким чином, цей попередній захід спрямовано на створення незалежної функції з перевірки декларацій. Її завданням стане забезпечення достовірності інформації, що подається у деклараціях, і визначення розбіжностей.

Тобто Світовий банк хоче бачити незалежну інституцію, спроможну перевіряти зміст декларацій посадовців та за потреби - карати порушників за брехню.

У чому проблема

На думку експертів, в уряді склався широкий консенсус з приводу необхідності утворення централізованої та незалежної служби з перевірки декларацій.

Кабінет міністрів, Верховна рада та Адміністрація президента визнають, що усунення внутрішніх розбіжностей та формування єдиного фронту з метою реалізації цієї реформи є першочерговим пріоритетним завданням.

Це означає, що Світовий банк бачить не злагоджену позицію владних інституцій, а їх постійні сварки за право тримати булаву головного борця з корупцією. Сварки нівелюють результати боротьби. Про це недавно заявила у прощальному блозі на посаді уповноваженої з боротьби з корупцією Тетяна Чорновол.

Каменем спотикання є функції, які слід покласти на агентство, відповідальне за запобігання корупції, чи на орган, який розслідуватиме корупційні випадки.

Дискусія зводиться до того, чи доцільно створювати єдине антикорупційне агентство з широкими оперативними повноваженнями, яке відповідатиме і за перевірку декларацій майнового стану, чи створити два антикорупційні агентства, одне з яких виконуватиме карні функції, а друге - функції запобігання корупції.

Простої відповіді тут нема. Тим більше, що кожна модель має свої переваги.

Саме тому доцільно згадати про міжнародний досвід, на чому акцентують і експерти банку: "У країнах Східної Європи та Балтії перевірка декларацій майнового стану виконується, як правило, за межами антикорупційних слідчих органів, зокрема, у Румунії, Сербії, Литві, Хорватії, Молдові та Словенії".

У деяких країнах створено інститути, які опікуються винятково перевіркою декларацій майнового стану, наприклад, у Молдові та Румунії. Це допомогло привернути увагу до важливості цього механізму.

В інших регіонах вдалося поєднати функції перевірки декларацій та антикорупційних розслідувань в одній установі - у Коста-Ріці, Перу та Монголії.

Саме з таких міркувань група фахівців підкреслює важливість компромісів та врахування умов, що склалися у країні та регіоні. Тож обидві схеми є цілком придатними для застосування. У посткомуністичних країнах регіону, як правило, забезпечено розмежування профілактичних та слідчих функцій.

Крім того, в умовах системної корупції таке розмежування зазвичай є більш доцільним, зокрема, за даними групи держав проти корупції GRECO.

З огляду на необхідність та доцільність запровадження повноцінної системи роботи з конфліктами інтересів в Україні, покликаної доповнити перевірку декларацій майнового стану, важко уявити ефективну систему роботи з конфліктами інтересів у межах слідчого органа.

За межами країн-членів ОЕСР у системах роботи з конфліктами інтересів основна увага приділяється аспектам, пов'язаним із застосуванням санкцій, на шкоду аспектам, пов'язаним з консультуванням чи управлінням конфліктами інтересів.

Інститутові, націленому на розслідування, буде важко знаходити рівновагу між цими аспектами своєї роботи. Отже, це також можна вважати аргументом на користь поділу в Україні профілактичних і слідчих функцій між двома органами.

Що ж пропонує Світовий банк?

По-перше, створити спеціальний уповноважений орган для перевірки достовірності даних майнових декларацій службовців України.

По-друге, не поєднувати у такому органі функції розслідування корупційних випадків та фінансового контролю за статками.

По-третє, надати інституції, відповідальній за моніторинг декларацій, достатні ресурси та повноваження для роботи.

Чому важливо стежити за конфліктом інтересів, добре показано у цьому відео.

Що робити

Як не дивно, головну проблему в успішному реформуванні експерти Світового банку побачили у позачергових виборах до парламенту.

Через проведення дострокових виборів, пишуть вони, законодавча діяльність може суттєво уповільнитися. Створення ж незалежної системи перевірки декларацій передбачає схвалення та підписання законів до жовтня 2014 року.

Таким чином, переконані аналітики банку, необхідно терміново забезпечити консенсус щодо інституційної структури.

Цікаво, що в Україні уже розроблено потрібний законопроект. Зробили це спільно Мін'юст та громадські експерти ініціативи "Реанімаційний пакет реформ". Вони ще у червні підготували та обговорили проект закону "Про запобігання корупції".

Короткий зміст законопроекту наведено в інфографіці.

Законопроект ще не потрапив у парламент, хоча і був підтриманий урядом 22 серпня. Кабмін схвалив текст і віддав ініціативу президенту. Той начебто хоче найближчим часом подати у Верховну раду весь пакет антикорупційних ініціатив.

* * *

Очікуваною датою зустрічі Ради виконавчих директорів Світового банку для розгляду позики Україні є 11 грудня 2014 року.

Це означає, що всі зобов'язання, у тому числі щодо організації незалежного контролю за деклараціями, уряд України повинен виконати до 27 жовтня 2014 року - очікуваної дати проведення оцінки зусиль України. Самі ж переговори стосовно позики заплановані на початок листопада 2014 року.

На ігрища довкола антикорупційних реформ Київ не має часу. Пора ухвалювати рішення: або Україна має закон і гроші, або холодні батареї і виборців, готових змести владу, не здатну ні побороти корупцію, ні забезпечити тепло.

Фото на головній: Арсеній Яценюк. Фото kmu.gov.ua

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.