Отдай машину Родине

28 апреля в Верховной раде был зарегистрирован законопроект №4785. Его суть - узаконить изъятие автомобилей у населения.

Соблюдены три традиции последнего времени.

Первая - патриотическое название.

Озаглавлен документ в духе времени: "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації".

Такой термин не говорит ни о чем, но звучит воодушевляюще.

Вторая традиция - патриотический коллектив авторов.

Соавторами законопроекта стали член группы "Экономическое развитие" Александр Кузьмук, "регионалы" Сергей Гриневецкий и Юрий Самойленко, "свободовец" Юрий Сиротюк и представитель "Батькивщины" Иван Стойко.

Наконец, традиция третья. Проблемы Родины авторы предлагают решать за счет населения.

Ключевое положение законопроекта звучит так.

"3. Виконання військово-транспортного обов'язку під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також громадян - власників транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Обсяги транспортних засобів за типами та марками, які планується залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності встановлюються місцевими державними адміністраціями за поданням військових комісаріатів.

Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, які оформлюються відповідними розпорядженнями.

Прийом-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення під час демобілізації здійснюється на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дозволяють ідентифікувати транспортні засоби.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 90 календарних діб з моменту оголошення демобілізації.

Порядок компенсації шкоди, яка завдана транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом міністрів України."

Чем примечателен данный документ?

Во-первых, в нем говорится о возможности изъятия транспортных средств у предприятий и населения даже без объявления режима военного или чрезвычайного положения.

Достаточно решения военного и политического руководства страны, чтобы провести массовую экспроприацию автомобилей в Украине.

Во-вторых, не установлено никаких приоритетов касательно того, чьи транспортные средства нужно изымать в первую очередь.

Скажем, в Украине работает множество государственных предприятий наподобие Госуправления делами при Администрации президента. Их автомобили логично было бы задействовать в первую очередь.

Однако авторы законопроекта не предлагают даже на время мобилизации отправлять в армию авиапарк президента, Верховной рады и других органов центральной и местной власти.

Вместо этого они уравнивают в статусе АП и представителя среднего класса, для которого наличие транспортного средства зачастую является источником существования. В случае необходимости армии потребуются грузовики и "бусики", а они чаще всего принадлежат частным перевозчикам.

В-третьих, предлагаемый механизм изъятия не гарантирует возврата автомобиля. За просрочку или невозмещение стоимости поврежденной машины никаких санкций не предусмотрено.

В-четвертых, авторы предлагают поставить возможность регистрации, перерегистрации, переоборудования и снятия с учета транспортных средств в зависимость от воли военкоматов.

Видимо, соображение авторов такое. В распоряжении армии окажется полный перечень автомобилей и их владельцев, и в случае необходимости военные точно будут знать, куда идти за нужной машиной. Однако чем обернется этот механизм в украинских реалиях?

Ничто не мешает военным обратиться с запросом в ГАИ и получить необходимую информацию. Значит, "справка из военкомата" - это очередной коррупционный механизм, который возникнет вокруг регистрации транспортных средств.

Во всей этой истории ключевым является другой вопрос. Если для повышения боеспособности украинской армии не хватает только "бусиков", население с радостью отдаст последнее. На фоне агрессии со стороны российских властей произошло небывалое сплочение граждан Украины.

Однако этого явно недостаточно. После двадцати лет разграбления армии, которое могло происходить и при министре Кузьмуке, соавторе законопроекта, украинские военные части не имеют транспорта для передвижения служащих.

Точно так же запущены остальные стороны существования армии: не хватает и обмундирования, и оружия, и матрасов.

Значит, нужно не "затыкать дырки" за счет автомобилей среднего класса, а наконец заняться глобальным повышением боеспособности Украины. Это уже другой масштаб мышления и работы, который власть пока не демонстрирует. Он слабо совместим с изъятием "бусиков" у населения.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.