Госзакупки снова смогут проверять

Днями на прес-конференції, мабуть, першій в житті Державної фінансової інспекції з часів її перейменування з КРУ, було представлено новий порядок проведення контролю, №631, який набув чинності 17 вересня.

Відповідно до цього документа інспекція отримала змогу перевіряти державні тендери без попереднього інформування учасників торгів, якщо запідозрить порушення. Вона також зможе вимагати їх усунення.

Цей документ викликав багато дискусій та нарікань. Мовляв, влада знайшла ще один спосіб додаткового контролю та заробляння грошей. Насправді ж це перший акт, який впроваджує  хоч якийсь контроль за державними тендерами в Україні.

Що було раніше? Нічого, і це не жарт.

Інспекція не могла проводити жодних незапланованих на рік вперед перевірок. У 2011 році сумнозвісне КРУ перетворили на Державну фінансову інспекцію, але от халепа - забули затвердити для нового органа документ про порядок перевірок.

Можливо, і не забули, а залишили собі лазівку, за допомогою якої було зручно "дерибанити" народні гроші. Дуже вдалий хід: в Україні після цього не залишилося органа, який міг би перевіряти тендери. Точніше, міг, але тільки через рік.

Скажімо, тендер відбувся у березні 2013 року, а фінансова інспекція повідомила про перевірку у січні-березні 2014 року. Тобто в учасників є  рік, щоб "прибрати" за собою, підчистити документи і домовитися з потрібними людьми.

Зрозуміло, що така перевірка нічого не покаже. Фінансова інспекція була "кастрованим" органом. Він не мав жодного впливу на тендери, на яких за останні два роки було витрачено більше 700 млрд грн.

Яскравий недавній приклад - оскаржений нами тендер майже на 10 млн грн на будівництво спортивних майданчиків у Білій Церкві. Після низки листів громадських організацій ДФІ знайшла порушення у державній закупівлі і надіслала рекомендацію Білоцерківській міській раді розірвати договір.

Саме рекомендацію. Інспекція зробила все, що могла: порадила злодіям не красти. Провести перевірку вона не могла.

Цей тендер так і не скасували - Білоцерківська рада не прислухалася до рекомендацій. От і гратимуть білоцерківські дітлахи в футбол із "золотими" воротами, а Державна фінансова інспекція чекатиме до кінця року, аби перевірити всі документи крадіїв та звернутися до прокуратури.

З набуттям чинності новою постановою ДФІ зможе не лише рекомендувати не укладати корупційні договори, а й перевіряти порушників і розривати угоди.

Важливий момент: об'єктами перевірки будуть лише державні установи, які витратили державні кошти. Тобто перевірятимуть Білоцерківську міську раду, а не фірму "Ольга", яка постачатиме місту "позолочені" ворота. Перевірятимуть саме тих, хто тринькає народні гроші, точніше, відверто їх розкрадає.

Раніше фінансова інспекція могла лише складати адміністративні протоколи на порушників, яким суд пізніше призначав "страшні" штрафи - 12-17 тис грн за десятки вкрадених мільйонів. Чудова схема: вкрав - заплати за це штраф.

Варто лише зазначити, що адміністративні протоколи теж складалися лише за результатами планових ревізій, тобто через рік. Отже, кради собі мільйони, клади у банк на рахунок та розраховуйся відсотками за штрафи.

Саме тому одним з принципових моментів для нашої організації в лобіюванні цієї постанови було зупинення безкарності, з якою чиновники розкрадали гроші.

Тепер ДФІ зможе не лише просити замовника скасувати закупівлю, а вимагати це зробити. Якщо інспекцію проігнорують, вона зможе звертатися до прокуратури і суду, вимагаючи розірвання корупційних договорів та притягнення винних до кримінальної відповідальності. Головне - вона зможе хапати крадіїв на гарячому.

Ми не ідеалісти і розуміємо, що не подолаємо корупцію в Україні лише цим одним документом. ДФІ все одно передаватиме справи до прокуратури.

Однак зараз нам принаймні не доведеться писати листи в контролюючі органи про кричущі порушення при закупівлях і отримувати відповіді, що "ми рекомендували не красти, нас не послухали, перевіримо через рік".

Співавтор тексту - Дар'я Каленюк, ГО "Центр протидії корупції"

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.