Кандидатський мінімум з економіки. Спеціальний проект

Чи здатні кандидати у президенти відповісти на прості питання з економіки? Чи є у них власне економічне бачення? Чи знають вони, що будуть робити з економікою, коли прийдуть до влади?

"Економічна правда", намагаючись знайти відповідь на питання економічної освіченості кандидатів, презентує проект "Кандидатський мінімум з економіки". Тільки для кандидатів у президенти.

Редакція звертається до кожного з кандидатів та їхніх штабів з проханням протягом 45 діб відповісти на питання спеціальної анкети, що покриває ключові питання економічної політики держави.

Анкета не має на меті охопити абсолютно усі питання економічної політики держави, але піднімає ті проблеми, які сьогодні, на думку редакції, є найбільш актуальними та важливим для подальшого стратегічного економічного розвитку України.

Якщо кандидати повністю або частково відмовляться відповідати на запитання анкети, "Економічна правда" залишає за собою право самостійно відповісти за кандидатів, використовуючи при цьому цитати з різних інтерв'ю та публічних виступів з власними редакційними коментарями.

"Економічна правда" також запрошує експертів долучитися до обговорення та аналізу економічних програм кандидатів та їхніх відповідей на запитання цієї анкети.

Відповіді кандидатів в президенти:

Юрій Костенко: Державні фінанси та фінансовий сектор

Юрій Костенко: Галузева економіка

Олег Тягнибок: Державні фінанси та фінансовий сектор

Олег Тягнибок: Галузева економіка

Віктор Ющенко: Державні фінанси та фінансовий сектор

Віктор Ющенко: Галузева економіка

Сергій Тігіпко: Державні фінанси та фінансовий сектор

Сергій Тігіпко: Галузева економіка

Арсеній Яценюк: Державні фінанси та фінансовий сектор

Арсеній Яценюк: Галузева економіка

Віктор Янукович: Державні фінанси та фінансовий сектор

Віктор Янукович: Галузева економіка

Юлія Тимошенко: Державні фінанси та фінансовий сектор

Юлія Тимошенко: Галузева економіка

Редакційний аналіз відповідей кандидатів:

Юрій Костенко: ліберал і бюрократ

Юрій Костенко: дипломат і теоретик

Олег Тягнибок: націоналіст і державник

Олег Тягнибок: противник популізму і радикал

Віктор Ющенко: прихильник ринку і спокою

Віктор Ющенко: шахти - вугільникам, землю - селянам

Сергій Тігіпко: реаліст і прихильник ринку

Сергій Тігіпко: "син" Кучми, "брат" Ющенка?

Арсеній Яценюк: вождь без індіанців

Арсеній Яценюк: ліберал чи неосоціаліст?

Віктор Янукович: популіст і "партизан"

Віктор Янукович: все для всіх

Юлія Тимошенко: популіст і демагог

Юлія Тимошенко: шоу-вумен та диктатор

Питання, на які відповідали кандидатам у президенти України:

БЛОК 1. Бюджетна політика і політика держборгу

- Як ви оцінюєте з методологічної точки зору існуючу систему прийняття бюджету і існуючу схему міжбюджетних відносин (бюджетний кодекс)? Що і в які терміни ви маєте намір у ній змінити, прийшовши до влади?

- Яким, на вашу думку, повинен бути в Україні фіскальний відсоток ВВП (сума податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, як відсоток від валового внутрішнього продукту)? У 1997 році він становив 43%, до 2002 року впав до 32% і до 2008 року знову виріс до 38% ВВП на тлі підвищення соціальних виплат усіх типів. Чи повинні і далі в країні підвищуватися податки та соціальні стандарти? На якій позначці знаходиться грань балансу, згідно з розрахунками ваших економістів?

- Які з існуючих податків, на ваш погляд, повинні бути скасовані, а які нові запроваджені? Як повинні змінитися ставки існуючих податків? Система стягнення яких податків, на вашу думку, має бути змінена у першу чергу і яким саме чином?

- Яким, на вашу думку, повинен бути розмір дефіциту бюджету України у найближчі два роки і чому? З яких джерел має покриватися цей дефіцит? На скільки відсотків на рік, на вашу думку, допустимо прирощувати державний зовнішній і внутрішній борг?

- За останні півтора роки розмір державного зовнішнього боргу (включаючи субординований) збільшився більш ніж у два рази. Чи вважаєте ви, що Україна повинна тепер повернутися до процесу його поступової виплати та зменшення, як це було, починаючи з 2001 року? Або, можливо, критичної межі ще не досягнуто і Україна може і повинна ще брати в борг, направляючи гроші до бюджету?

- Назвіть, будь ласка, три ключові напрямки, що мають отримати статус найбільш фінансованих державним бюджетом.

БЛОК 2. Банківська система

- Чи повинен Національний банк бути зовсім незалежним від уряду, президента, Верховної Ради та будь-яких інших органів влади? Або, навпаки, Національний банк має бути підконтрольний Міністерству фінансів чи Кабінету міністрів? Якщо другий варіант, то з яких питань інші органи влади мають впливати на рішення Нацбанку?

- Чи повинна банківська система бути переважно з вітчизняним капіталом? Яке ваше ставлення до того, що нерезиденти володіють українськими банками? Якщо ви за обмеження їх участі, то якою має бути частина нерезидентських банків у сукупному капіталі та сукупних активах банків?

- Чи потрібні взагалі державні банки? Якщо так, якою має бути частка державних банків у банківській системі? Які функції повинні виконувати державні банки? Вони мають створювати конкуренцію комерційним банкам і приносити державі прибуток, чи вони мають забезпечувати державні суспільно важливі програми, нехтуючи прибутком? Світовий досвід показує, що це дві протилежності.

- Чи має існувати в країні державний банк розвитку для фінансування винятково інвестиційних проектів? Чи, навпаки, держава має створювати умови для того, щоб інвестиційні проекти фінансували звичайні банки, і лише передбачати, наприклад, пільги або компенсації за такими програмами?

- Чи підтримуєте ви ідею відновлення спеціалізованих державних банків? Наприклад, окремий банк для "Нафтогазу", міністерства транспорту, іпотечних програм? Чи мають державні установи та підприємства обслуговуватися винятково у державних банках?

- Україна повинна мати небагато великих банків або будь-яку кількість банків різного розміру? Перший варіант припускає потужні банки, які здатні фінансувати великі проекти, але які також схильні до картельних домовленостей та підконтрольності політичним силам або олігархічним групам. Багато різних банків означає конкуренцію, але великі ризики банкрутства і потенційно слабшу систему нагляду.

- Чи має Нацбанк емітувати гривню для фінансування видатків уряду? Якщо так, то за якими напрямками, і як ви бачите гарантування цільового використання коштів та їх повернення? У яких обсягах має бути ця емісія? Якщо ні, то якими ви бачите джерела фінансування суспільно важливих програм? Чи виступаєте ви, у такому разі, за повну незалежність Національного банку від будь-яких державних програм?

- Чи повинен Нацбанк здійснювати нагляд за комерційними банками і бути цілком незалежним? Чи, навпаки, цю функцію треба делегувати окремому державному органу, а Національний банк послабити у можливостях впливати на банки?

- Чи вважаєте ви за необхідне регулювати відсоткові ставки у країні? Якщо так, чи потрібно налагодити постійне рефінансування комерційних банків Національним банком, щоб "запрацювала" облікова ставка? Чи, навпаки, ви за незалежність Нацбанку, який жодним чином не буде стимулювати зниження відсоткових ставок?

- Яким чином, на вашу думку, можна було б реально мінімізувати проблему "ошуканих вкладників"? Чи потрібно на це спрямувати кошти бюджету? Або, навпаки, треба визнати, що ці кошти у людей вкрадено, і змиритися з цим?

- Чи будете ви повертати внески вкладників Ощадбанку СРСР? Якщо ні, то як ви аргументуватимете вашу позицію перед виборцями? Якщо так, то коли, якими темпами та за рахунок чого? Чи підрахували ваші економісти інфляційні наслідки таких виплат?

БЛОК 3. Фондовий ринок

- В Україні є два варіанти розвитку фондового ринку. Перший передбачає сприяння торгівлі акціями українських компаній на закордонних біржах, другий - розвиток власного фондового ринку.

У першому випадку країна отримає швидкий приплив капіталу, але не буде ефективного інструменту інвестування для громадян України в акції українських компаній. У другому випадку країна отримає реальний приплив інвестицій тільки через кілька років.

Який варіант ви вважаєте найбільш перспективним і правильним для України?

БЛОК 4. Держрегулювання і податки

- Чи задоволені ви тим, як сьогодні функціонує система забезпечення антимонопольного законодавства і система захисту прав споживачів? Що саме і в які терміни ви будете намагатися змінити, коли прийдете до влади?

- Чи буде реприватизація або націоналізація у випадку вашого приходу до влади? Назвіть об'єкти. Охарактеризуйте вашу програму приватизації.

- Наскільки виправданим є державне регулювання цін на продовольство, зокрема, хліб? Чи не гальмує це розвиток АПК? Якою, на ваш погляд, повинна бути ціна на хліб?

1. Ринковою - без державного регулювання, визначеною на основі попиту та пропозиції.

2. Низькою, шляхом встановлення максимальних цін, за допомогою держрегулювання. Селяни недоотримають своїх можливих прибутків, але найбідніші верстви населення завжди зможуть купувати собі вдосталь цього продукту.

3. Високою, шляхом встановлення мінімальних цін. Хлібороби повинні отримувати достойну плату за свій головний продукт, а найбідніші верстви населення повинен підтримувати та дотувати бюджет, а не цілі галузі народного господарства.

- Оцініть стан податкової системи України. Які податки слід скасувати, а які запровадити? Ставки яких податків варто знизити, а яких - збільшити?

- Із кризою неможливо боротися лише підвищенням заробітних плат, пенсій, соціальних витрат - у багатьох країнах світу їх скорочують. Чи є у вашій програмі заходи, які знизять доходи населення або іншим чином  тимчасово заморозять або знизять доходи окремих категорій громадян заради боротьби з кризою?

- Як боротися з тіньовою економікою? Причини її існування - це "відкати", хабарі, необхідність фінансувати передвиборчої кампанії. Назвіть який-небудь справді дієвий оригінальний спосіб боротьби з "тінню".

- Пільги "з'їдають" бюджет, часто фактично не надаються, наприклад - безкоштовна медицина. Як ви ставитеся до монетизації пільг?

- Чи варто підвищити ставки підприємцям - платникам єдиного податку, які приймалися десять років тому?

БЛОК 5. Паливно-енергетичний комплекс

Імпорт/експорт газу

- Якою, на вашу думку, повинна бути схема постачань газу і нафти в Україну? Чи можливо досягти більшої диференціації шляхів і джерел постачання, ніж є зараз? Яким чином можна цього досягти?

- Чи маєте ви намір змінювати або переукладати "газовий" договір з Росією? Якщо так, то яким чином ви збираєтеся розривати нинішній? Як добитися зменшення контрактних обсягів закупівлі російського газу до рівня фактичного споживання?

- Як, на вашу думку повинен бути влаштований внутрішній ринок газу? Чи варто зберегти статус "Нафтогазу України" як єдиного імпортера і продавця? Чи мають бути конкуруючі трейдери-продавці на внутрішньому ринку? Чи потрібно допустити на внутрішній ринок газу іноземні компанії? Чи може Україна займатися реекспортом газу? Якщо так, то як цього досягти?

- Якою повинна бути ціна імпортного (російського, середньоазіатського) газу для України порівняно з європейською? На які вчинки ви здатні піти, щоб добитися такої ціни газу для України?

- Що треба зробити для збільшення виробництва вітчизняних нафтопродуктів і збільшення їх частки на внутрішньому ринку? Як перешкодити тотальному експорту вироблених в Україні нафтопродуктів та їх заміщенню російськими?

- Чи варто зберігати низькі тарифи на газ для населення? Якщо так, за рахунок яких коштів має розвиватися вітчизняна видобувна промисловість?

Вугільна галузь

- Собівартість видобутку вугілля в Україні - одна з найвищих у світі. Щорічно на дотування галузі держава витрачає понад 1,5 мільярда доларів грошей платників податків. У чому полягатиме пріоритет вашої політики у вугільній галузі: у поступовому закритті збиткових шахт і створенні альтернативних робочих місць для шахтарів, чи у підтримці існуючого рівня дотацій і збереженні існуючої кількості робітників?

- Опишіть інші свої плани та пріоритети щодо розвитку та реформування вугільної галузі.

- Що ви плануєте робити з "копанками" - несанкціонованими міні-шахтами?

Електроенергетика

- Яке ваше концептуальне бачення стратегії розвитку різних секторів енергетичної галузі - ядерної, гідроенергетики, теплової та альтернативної?

- Яка ваша позиція щодо створення замкнутого циклу виробництва ядерного палива в Україні? Як, на вашу думку, Україна повинна в перспективі вирішувати проблему поховання ядерних відходів, які сьогодні вивозяться в Росію у статусі тимчасового зберігання?

- Які ви бачите можливості для диверсифікації ринку енергетичних ресурсів України?

- Який напрямок є для країни найбільш виправданим: розвиток видобутку власних енергоносіїв чи запровадження енергозберігаючих технологій? Де швидше можна досягнути позитивних результатів?

БЛОК 6. Промислова політика

- Не враховуючи підприємств ВПК, Мінпромполітики сьогодні управляє лише трьома державними підприємствами. Вся інша промисловість знаходиться у приватних руках і управляється керівництвом приватних ФПГ і ВІКів. Чи вважаєте ви, що в Україні взагалі потрібна державна промислова політика? Якщо так, то в чому вона повинна полягати? Поділіться, будь ласка, своїми поглядами на держрегулювання промисловості.

- Які сектори промисловості є, на ваш погляд, найбільш перспективними? Якими способами з не заборонених у рамках СОТ держава має їх підтримувати?

- Як вітчизняній промисловості, зокрема, металургії та хімії, уникнути загрозливої залежності від світових ринків? Як можна розширити внутрішній попит?

БЛОК 7. Агросектор

- Сьогодні у світі, крім соціалістичних і пост-соціалістичних країн, відомо лише дві моделі державної політики: "американська" і "франко-голландська".

Американська модель передбачає державну стратегію стимулювання розвитку великих агрогосподарств, часто у складі вертикально інтегрованих компаній, які можуть бути гравцями на міжнародному ринку й успішно протистояти експансії іноземних конкурентів. Атрибутами такої моделі, як правило, є укрупнення сільгоспземель за рахунок придбання більш дрібних господарств, використання новітніх технологій, включаючи ГМО, і, як результат, досягнення найнижчої собівартості сільгосппродукції, що дозволяє успішно конкурувати на зовнішніх експортних ринках.

Франко-голландська модель має на увазі державну політику протидії укрупнення земель і акцентування на розвитку малих і середніх фермерських господарств сімейного або кооперативного типу. Ці ринки виграють в асортименті і якості продуктів і завжди програють в ціні глобальним конкурентам. Держава, що обрала таку модель, назавжди приречена дотувати свій аграрний сектор, виграючи лише в одному: на селі зберігається середній клас, який не перетворюється на низькооплачуваних робітників великих агровиробництв, що займаються випуском масових культур.

Скажіть, яка з цих моделей здається вам найбільш прийнятною для України? За допомогою яких інструментів стимулювання або протекціонізму ви маєте намір її втілювати, коли станете президентом?

- Чи варто надавати землі статус товару? І чи плануєте ви це зробити, ставши президентом?

БЛОК 8. Інфраструктура

- Зважаючи на затяжну економічну кризу, в котру увійшла Україна, яким вам бачиться шлях розбудови інфраструктурних галузей країни - будівництво автомагістралей, мостів, трубопроводів, оптико-волоконних ліній, телефонних та інших мереж зв'язку, аеропортів, морських та річних портів, логістичних центрів?

Чи повинні зрости податки, щоб бюджет міг продовжувати фінансувати найбільші інфраструктурні проекти, зберігаючи їх у державній власності, чи Україні повинна якомога ширше залучати приватні, в тому числі закордонні інвестиції для прискорення розбудови інфраструктури, не боячись втрачати над нею контроль?

БЛОК 9

Опишіть, будь ласка, принципові положення своєї економічної програми та світогляду з питань, що не були охоплені цією анкетою, але які ви вважаєте важливими.