Теплова енергетика на грані краху?

Опозиція в особі Партії регіонів пророчить чи не повний крах української теплоенергетики. Черговий крок до цього її представники  побачили у рішенні Кабміну про обов'язкове перерахування до Ощадбанку коштів підприємств теплоенергетики для оплати за газ.

Кошти - в один казан

22 червня Кабмін схвалив проект закону про розрахунки за спожитий газ і тепло, яким підприємства комунальної теплоенергетики зобов'язали відкрити спеціальні рахунки для розрахунків за газ. До ухвалення цього закону Верховною радою діятиме відповідна постанова уряду.

Усі кошти, що надходять від споживачів за газ й теплоенергію, мають перераховуватися на спеціальні рахунки. Під час оплати споживачами послуг теплокомуненерго, частина цих коштів у вигляді певного відсотка - більш ніж половина - перераховуватиметься на спецрахунок і йтиме на оплату природного газу.

До таких заходів з "поліпшення платіжної дисципліни" Кабмін підштовхнув важкий фінансовий стан "Нафтогазу". Загальна сума заборгованості перед ним сягнула 26 мільярдів гривень, причому 7,7 мільярда винні саме підприємства теплокомуненерго.

За словами Юлії Тимошенко, їм населення сплачує за газ 85% коштів, вони ж у свою чергу "Нафтогазу" - лише 30%.

Депутат від Партії Регіонів Олександр Попов заявив, що це рішення уряду суперечить чинному законодавству і знищує всю теплоенергетики країни.

"Намагаючись врятувати ситуацію у НАКу, Кабмін зовсім забув про теплоенергетику, і доводить її до ручки", - обурився в коментарі "Економічній правді" народний обранець.

За його словами уряд знищує теплокомуненергетику і наступає на соціальні права працівників житлово-комунальної сфери. А в кінцевому підсумку - зірве підготовку до опалювального сезону.

Як обґрунтувати тарифи

На думку голови правління АК "Київенерго" Едуарда Соколовського, передбачена законом схема не нова. Свого часу вона "дала можливість уникнути бартеру та забезпечила стовідсоткові розрахунки".

Втім, аби цій схемі бути ефективною сьогодні, потрібно врегулювати законодавчу базу і запровадити економічно обґрунтовані тарифи.

"Сьогодні тарифи на тепло встановлює місцева влада. У Києві вони є соціальними для всіх верств населення, а грошей у бюджеті на покриття витрат енергетиків не вистачає. Це призводить до розладу всієї системи енергозабезпечення міста", - розповів "Економічній правді" топ-менеджер підприємства.

За таких умов, додає він, введення цього закону залишить підприємства теплоенергетики без грошей.

"Їм не вистачатиме коштів навіть на обов'язкову сплату податків, а споживачі стануть ще більш безпорадними. Це "вимиє" кошти "Київенерго" і доведе компанію до банкрутства", - переконаний Соколовський.

На його думку, тарифи на тепло у Києві настільки низькі, що навіть якщо всі споживачі стовідсотково заплатять за тепло, цього все одно не вистачить для розрахунків за газ.

Керівник компанії наполягає на необхідності створення незалежного органа на кшталт НКРЕ, який би формував економічно обґрунтовані тарифи в теплоенергетиці.

Держава вмила руки

Тим часом Олександр Попов наголосив, що українська теплоенергетика знаходиться у критичному стані.

За його словами, підприємства ПЕК мають багатомільйонні кредити у комерційних банках. Збитки ж у системі ЖКГ досягли 1,1 мільярда гривень, більша частина яких - у комунальній теплоенергетиці.

"До 80 мільйонів борги із зарплат, це без міста Києва. І ситуація погіршуватиметься - населення втрачає здатність оплачувати ці послуги. На 30% підвищилася вартість послуг, а доходи населення падають", - підкреслив Попов.

Заборгованість українців за раніше отримані тепло і воду нині становить близько 5 мільярдів гривень, додав він. За прогнозами депутата, внаслідок прийняття урядового рішення борг у сфері ЖКГ зросте утричі.

Олександр Попов зазначає, що завжди в міжсезоння йшла підготовка до наступного опалювального сезону, але у 2009 році держава "звела свою частку до нуля".

"У діючому бюджеті на інвестиційні проекти реальних грошей немає, є віртуальні 500 мільйонів у спецфонді, але фінансування не проводиться і, швидше за все, його не буде", - сказав він.

За словами депутата, місцеві бюджети відразу приймалися із значним дефіцитом, і всі розуміли, що грошей на оплату комунальних послуг не вистачить.

"Сьогодні багато сільських та районних бюджетів уже вичерпали ліміт ресурсів, який виділявся на весь рік. Аби закінчити минулий опалювальний сезон, з другого півріччя гроші пересувалися на перше", - заявив Попов.

Тим часом у діючому уряді запевняють, що ситуація не настільки катастрофічна, як про це каже опозиція.

"Комунальна енергетика не в такому вже й жахливому стані, особливо порівняно з "великою" енергетикою", - виправдовується заступник міністра житлово-комунального господарства Олена Гаврилюк.

За її словами, на підприємствах теплогенерації повністю вичерпало ресурс лише 15% обладнання, а на підприємствах теплокомуненерго - третина.

"Зношеність основних фондів більшості підприємств теплокомуненерго вже досяг критичного значення, вони знаходяться на межі зупинки", - стверджує натомість голова Асоціації теплотехнічних компаній Віталій Яковенко.

Однак уряд, схоже, схильний перекласти проблему на місцеву владу.

"Підприємства теплоенергетики на 95% є підприємствами комунальної форми власності. І це накладає відповідні права та обов'язки на представників місцевого самоуправління", - каже Гаврилюк.

При цьому вона запевняє, що впливу на місцеву владу, яка сама призначає менеджмент своїх підприємств, уряд не має. "Зараз ніхто не може перевірити, на що йдуть гроші, які передбачаються у тарифі", - додає вона.

"У теплоенергетиці частина ТЕЦ підпорядкована Мінпаливенерго, інша частина - місцевій владі. Тарифи на електроенергетику встановлюються регулюючим органом, на теплопостачання - місцевою владою", - парирує директор компанії "Трансенергоконсалтинг" Світлана Голікова.

За словами заступника міністра ЖКГ, повноваження щодо підготовки до опалювального сезону, формування тарифної та інвестиційної політики, згідно з прийнятим 2009 року законом "Про теплоенергетику", надані місцевій владі.

А та, мовляв, встановлює тарифи, які не покривають витрат підприємств теплоенергетики і становлять в середньому 75% від необхідного. Відтак, не вистачає коштів на сплату за газ, не кажучи вже про інвестиції.

"Більшість підприємств теплокомуненерго втратили той золотий час, коли потрібно було починати модернізувати свої котельні, перекладати теплотраси, ремонтувати теплопункти, встановлювати теплолічильники", - додає Віталій Яковенко.

У пошуках конкуренції

Олена Гаврилюк вважає, що Партія регіонів не повинна хизуватися тим, що 2007 року її уряд інвестував у ЖКГ 4 мільярди гривень.

"Ці гроші не відіграли ніякої ролі. Державні дотації призводять до того, що місцева влада та самі підприємства не вмотивовані реформувати галузь", - стверджує вона.

Тим часом Світлана Голікова переконана, що необхідно повністю змінювати законодавче поле, аби в теплоенергетиці не було ручного управління.

"Законодавча система у нас сформована так, що на ринку електроенергії ми прийшли до повної централізації закупівлі газу через одного продавця - "Нафтогаз", закупівлі вугілля - через "Вугілля України" з єдиною закупівельною ціною. Це вже просто ручне управління. Від того взяв, іншому дав - і все", - каже вона.

В свою чергу голова енергетичного клубу Q Club Олександр Тодійчук радить скористатися досвідом сусідів.

"Болгарія не могла інвестувати багато коштів у комунальне господарство, і вона зробила ставку на наведення елементарного ладу. Аби порушити монополію, було дозволено створювати приватні підприємства, які швидко досягли успіху. Конкуренція пішла на користь споживачеві", - розповів він "Економічній правді".