Криза змусить реформувати економіку
Інстинктивною є реакція на світову кризу: закрити кордон та підняти імпортні мита
Сучасна криза змушує переглядати підходи до формування економічної політики, що може бути корисним для влади, яка готова критично оцінювати власні дії та ліквідовувати перешкоди на шляху економічного розвитку.
В Україні, зважаючи на складну політичну ситуацію, непослідовну зовнішньоекономічну політику та неефективні реформи за весь період незалежності, потреба в чітких та ефективних механізмах державного управління вкрай необхідна, тим більше, що гострі наслідки світової фінансової кризи для нас ще попереду.
Значно допомогти у формуванні власної позиції може аналіз дій урядів інших країн в аналогічній ситуації, та їхніх наслідків. Безумовно, такий прийом не є універсальним або єдиним, адже економічні умови та стан розвитку тієї чи іншої країни відрізняються від українських.
Багато хто з вітчизняних експертів, а також представники провідних політичних сил погоджуються, що вільна торгівля для нашої держави є ефективним інструментом для залучення іноземних інвестицій, створення робочих місць, отримання знань та нових технологій. Питання лише в тім, як наповнити формалізовану перспективу реальними результатами.
Радикальні форми захисту. Де провести межу
Достатньо зрозумілою, і навіть, з огляду на політику часів СРСР ("не пущать!"), інстинктивною є реакція на світову кризу - закрити кордон та підняти імпортні мита. Але ж приказка "Ми її у двері, а вона у вікно" є простим та лаконічним поясненням неефективності таких кроків.
Верховна Рада 11 грудня прийняла в першому читанні законопроект "Про внесення змін до деяких Законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України в зв'язку зі світовою фінансовою кризою", який передбачає запровадити тимчасову цільову надбавку до ставок ввізного мита в розмірі 12% на декілька товарних груп.
Дійсно, за умовами СОТ, країна з метою підтримання свого зовнішнього фінансового стану та рівноваги платіжного балансу може обмежувати кількість чи вартість товару, який імпортується на її територію, при дотриманні низки умов.
Ці умови передбачають застосування захисних заходів. По-перше - з обмеженням у часі, по-друге - лише настільки, наскільки це виправдано ситуацією, що виникла. Також слід мати на увазі можливі "кроки у відповідь" і з боку інших країн, які, вірогідно, постраждають від таких захисних дій.
З огляду на українські реалії, немає жодної гарантії, що підвищення митних ставок буде ефективно використано нашою державою, навпаки, це може стати великим кроком назад від норм вільної торгівлі, до яких ми йшли 14 років.
Якщо Верховна Рада хоче захистити внутрішній ринок від значних обсягів імпорту за рахунок введення тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита, їй варто врахувати наступні фактори:
По-перше, девальвація гривні в листопаді та першій половині грудня з 5,760 до 7,473 (на 29,7%) обумовлює значне погіршення фінансових умов для імпортерів.
По-друге, погіршується фінансова ситуація в банківському секторі. Якщо обсяг проблемних кредитів на 1 січня 2008 року становив 6 357 мільйонів гривень, то на 1 листопада - 12 091 мільйонів гривень (зростання на 90,2%).
По-третє, погіршується платіжна дисципліна: зростає дебіторська та кредиторська заборгованість.
По-четверте, зменшуються доходи населення.
Так, індекс реальної зарплати в жовтні порівняно з попереднім місяцем склав 98,3%, а заборгованість із виплати її в листопаді, порівняно з жовтнем, зросла на 194,2 мільйони гривень (або на 22,9%) і склала 1 043,6 мільйони гривень. До цього слід додати складні для населення умови отримання коштів з депозитів.
Таким чином, запропонований розмір цільової надбавки до ставки імпортного мита для багатьох продовольчих та непродовольчих товарів зробить бар'єр на кордоні практично нездоланним.
Фактично, девальвація гривні та скорочення платоспроможності виконали функцію обмеження імпорту, яку переслідує цей законопроект.
Тут доречно згадати зобов'язання України, які викладені в Протоколі про вступ до СОТ від 5 лютого 2008 року стосовно виконання Графіка зниження тарифних ставок.
Наприклад, наша держава запланувала 2009 року зменшити ставку ввізного мита по 87 групі УКТЗЕД (засоби наземного транспорту, їх частини та обладнання) з 6,29% до 5,72%. Тому намір підвищити митні ставки для транспортних засобів на 12% іде в розріз із прийнятими міжнародними зобов'язаннями.
Також підвищення ставок мита потребує ретельного вивчення структури та динаміки товарних потоків, оскільки значна частина товарів не виробляється в Україні. У разі ускладнення їх доступу на ринок, українські споживачі просто не зможуть задовольнити свої потреби.
Найкращі ліки від кризи - реформи
Для активізації міжнародної торгівлі, яка, у свою чергу, обумовлює економічне зростання та створення нових робочих місць, необхідно змінити умови та принципи регуляторної політики, підвищити ефективність інфраструктури, усунути технічні бар'єри при здійсненні зовнішньоторговельних операцій.
Тому найкращими ліками від кризи для України повинні стати реформи, а конкретним інструментом для цього є виконання зобов'язань у рамках СОТ та імплементація норм законодавства ЄС.
Ці інструменти, на відміну від різких радикальних та непродуманих кроків, які ми спостерігаємо сьогодні, забезпечують поступові та реальні зміни в державному управлінні та діяльності бізнесу.
Запорукою активізації торговельних операцій для багатьох країн Центрально-Східної Європи стала інтеграція до ЄС. Цей процес передбачає низку підготовчих етапів. Одним із них є формування ефективної та прозорої міжнародної торгівельної політики, яка спирається на норми СОТ.
Для влади та бізнесу майбутнього члена ЄС важливо отримати практичний досвід, що підвищить захист національних інтересів. Таким проміжним етапом є участь у зоні вільної торгівлі з Євросоюзом. Прикладом є Центральноєвропейська зона вільної торгівлі (ЦЄФТА), що була створена 1992 року.
Країни Східної Європи, які обрали шлях інтеграції до ЄС, на законодавчому рівні забезпечили пріоритет для розвитку малого та середнього бізнесу. Відповідно до рекомендацій ЄС, значна увага приділялась підвищенню ролі інноваційної складової.
Практичний досвід міжнародних торгівельних операцій переконав підприємців у необхідності прийняття стандартів ЄС, які значною мірою зменшують часові та фінансові витрати під час зовнішньоторговельних операцій.
Послідовність економічних реформ та неухильне дотримання принципів, що забезпечують вільне пересування товарів, послуг, робочої сили та капіталу - ось головні складові ефективної протидії кризовим явищам та реальний шлях до економічного розвитку.
Реформи в Болгарії, які проводилися в складні кризові часи кінця 90-х, коли для неї перспективи членства в ЄС були досить примарними, дозволили закласти надійний фундамент для розвитку підприємництва та конкурентоспроможності.
Під час кризи 1998 року Болгарія за рівнем економічної свободи (Index of economic freedom) знаходилась на 127 місці, 2004 року - на 73, а 2008 - на 59. Наша держава 1998 року посіла 140 місце, 2004 - 114, а 2008 року - 133!
Значним кроком уперед став прийнятий у південно-східних європейських країнах закон, який умовно називають "регуляторною гільйотиною". Такий законодавчий акт прийняла Молдова 2005 року, і він за шість місяців призвів до удосконалення 396 та скасування 136 зі 1130 міністерських наказів та інструкцій.
Боснія та Герцеговина за 2006 рік скасувала третину та змінила майже половину різних інструкцій. Подібним шляхом рухаються Хорватія та Македонія.
Показники товарообігу між ЄС та південно-східними європейськими країнами після приєднання їх до ЦЄФТА суттєво зросли. В сьогоднішніх кризових умовах ця зона вільної торгівлі забезпечує збереження позитивної динаміки в торгівлі деяких її членів, і навіть активного платіжного балансу (перевищення експорту над імпортом).
Наприклад, Сербія на початок листопада 2008 року має позитивне сальдо платіжного балансу із країнами ЦЕФТА в розмірі 1,6 мільярда доларів. І це значно перевищує показники минулого року - 979 мільйонів доларів. При цьому загальний торгівельний баланс для Сербії - від'ємний, і складає 10,4 мільярдів доларів.
Хоча розширення ЦЄФТА в цілому позитивно вплинуло на економічне зростання її членів, однак, є низка питань, які заважають торговельним процесам.
Наприклад, деякі підприємці, що продають товари власного виробництва на ринках партнерів по цій організації, скаржаться на проблеми під час здійснення митних процедур та оформлення документів (сертифікат про країну походження товару, значні проміжки часу на митних органах).
Такі адміністративні проблеми, на думку підприємців, помітно зменшують ефект від вигід, які потенційно надає ЦЕФТА. З іншого боку, представники бізнесу відзначають, що динамічний розвиток міждержавних економічних зв'язків приніс позитивні зміни в систему їхніх мереж оптової та роздрібної торгівлі, стандартизації продукції, удосконалення транспортування тощо.
Для України адміністративні та технічні бар'єри також зменшують потенціал міжнародної торгівлі, але спектр необхідних реформ є значно ширшим, ніж для країн Південно-Східної Європи.
Окрім згаданих загальних проблем, слід звернути увагу на конкретні та принципові речі. Так, наприклад, чинний митний тариф України побудовано на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів за версією 2002 року, а більшість країн світу, зокрема ЄС, та Російська Федерація, користуються вже основі системою 2007 року.
Розбіжність у системах призводить до невідповідності в товарних кодах, що, у свою чергу, спричиняє ускладнення при підготовці статистичної інформації.
Не хочеться робити сумних прогнозів, але кожен день кризи без ефективних змін у законодавстві підвищує економічні ризики для нашої держави, обумовлює значне поповнення армії безробітних, зупинку багатьох підприємств, а це може відкинути нас в економічному розвитку на багато років назад.
Костянтин Кузнєцов, економічний експерт