"Укрексімбанк" знайшов нового голову правління, "Укрпошта" скорочує збитки
"Нафтогаз" просить ЄС допомогти із захистом газосховищ від російських обстрілів, ФДМУ планує виставити на аукціон 49% мережі АЗС Shell в Україні: головні події у житті держкомпаній 27 квітня - 3 травня.
Корпоративне управління держпідприємств
"Укрексімбанк" обрав нового голову правління. 3 травня 2024 року "Укрексімбанк" повідомив, що наглядова рада за результатами конкурсного відбору обрала Віктора Пономаренка новим головою правління банку.
За словами банку, відбір проводився із залученням рекрутингової компанії Odgers Berndtson. Для остаточного призначення на посаду кандидатура Пономаренка ще має бути затверджена Національним банком України (НБУ).
У банку зазначили, що Пономаренко має понад 24 роки досвіду роботи в банківському секторі, в тому числі 20 років у "ПроКредит Банк Україна", який є частиною німецької фінансової компанії ProCredit Holding. Пономаренко обіймає посаду голови правління "ПроКредит Банку" з 2012 року.
Як ми повідомляли раніше, 11 березня 2024 року "Укрексімбанк" оголосив конкурсний відбір на посаду нового голови правління. Кінцевим терміном подачі документів було 1 квітня 2024 року.
Чинним головою правління банку є Сергій Єрмаков, який виконував обов'язки голови правління з жовтня 2021 року по березень 2022 року, після чого його призначили повноцінним головою правління.
Член наглядової ради "Укрексімбанку" Вікторія Страхова раніше пояснила, що Єрмаков продовжить працювати на цій посаді до призначення нового голови правління. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Іренеуш Фафара пішов з наглядової ради "Укрнафти", щоб очолити польський енергетичний концерн Orlen. 10 квітня 2024 року енергетична група Orlen S.A., найбільша державна компанія Польщі, оголосила про призначення Іренеуша Фафари своїм новим генеральним директором.
11 квітня 2024 року директор "Укрнафти" Сергій Корецький написав на своїй сторінці у Facebook, що Фафара подав повідомлення про дострокове припинення повноважень на посаді незалежного члена наглядової ради "Укрнафти".
За даними SMIDA, повноваження Фафари були припинені 12 квітня 2024 року. На заміну йому поки що нікого не призначено.
Як ми повідомляли раніше, 6 березня 2024 року Фафару було призначено незалежним членом нової наглядової ради "Укрнафти". Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Енергосектор
"Нафтогаз" закликав ЄС допомогти захистити газосховища від російських ракет. Як повідомляє Financial Times (FT), голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов закликав країни ЄС допомогти захистити газосховища "Нафтогазу" від російських атак, щоб ці об'єкти могли продовжувати сприяти зниженню цін на газ на всьому континенті.
"В інтересах ЄС захистити об'єкти зберігання, транспортування та видобутку газу, враховуючи, що газова інфраструктура України добре інтегрована в європейську енергетичну систему", – заявив Чернишов.
За словами "Нафтогазу", газосховища компанії на заході України кілька разів піддавалися атакам протягом останніх місяців, проте пошкоджено було лише наземні об'єкти. Підземні сховища, глибина яких може сягати 3 кілометрів, не постраждали, додали в компанії.
"Нам вдалося відремонтувати пошкоджене наземне обладнання, і ми виконуємо свої зобов'язання перед нашими клієнтами після атак", – сказав Чернишов.
Як зазначає FT, Україна все ще є транзитним маршрутом для російського трубопровідного газу до Європи, а її підземні сховища газу дали європейським трейдерам зберігати надлишки газу напередодні минулої зими, коли сховища в ЄС досягли максимальної потужності.
Як ми повідомляли раніше, європейські трейдери заробили близько 320 млн дол. від використання українських підземних сховищ.
За даними "Нафтогазу", у 2023 році іноземні трейдери та енергетичні компанії зберігали в Україні 2,5 млрд кубометрів газу. "Нафтогаз" має намір збільшити цей показник до 4 млрд кубометрів у 2024 році.
"Нафтогаз" повідомив, що цього року Україна запропонувала іноземним клієнтам до 10 млрд кубометрів газу зі сховищ, що становить третину від загальної потужності українських підземних сховищ.
У січні-лютому 2024 року іноземні трейдери транспортували в Україну понад 60 млн кубометрів газу (докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).
Як ми писали раніше, 2 квітня "Укртрансгаз" повідомив про завершення опалювального сезону 2023/2024 років та початок нового сезону закачування газу до підземних сховищ.
Також ми писали, що 27 квітня 2024 року російські війська атакували об'єкт газової інфраструктури на заході України. У "Нафтогазі" повідомили, що ніхто не постраждав, а обстріл не вплинув на доступ споживачів до газопостачання.
[Докладніше про попередні атаки на підземні сховища газу читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
Інфраструктура
"Укрпошта" отримала 800 млн грн збитків у 2023 році (за результатами аудиту). 26 квітня 2024 року "Укрпошта" прозвітувала про свої фінансові результати за 2023 рік.
Згідно з пресрелізом, 2023 рік "Укрпошта" закінчила зі збитком у 796 млн грн. У порівнянні з 2022 роком чистий збиток компанії зменшився майже на 37%, додали в компанії.
Серед суттєвих факторів, які негативно вплинули на фінансові результати компанії, були затримки у погодженні регульованих тарифів й виконання безоплатних зобов’язань для підтримки державних соціальних ініціатив, пояснили в "Укрпошті".
2023 рік компанія закінчила з чистим прибутком 11,6 млрд грн, що на 12% більше, ніж чистий прибуток 2022 року (10,3 млрд грн). Ці дані підтверджено міжнародним аудитором, заявили в "Укрпошті".
У 2023 році компанія продовжила реалізацію стратегічних інвестиційних проектів, таких як оновлення логістичної інфраструктури, автоматизація мережі та посилення її стійкості до енергетичних та комунікаційних перебоїв, модернізація автопарку та заміна критичних ІТ систем, зазначили в компанії.
Як ми повідомляли раніше, "Укрпошта" закінчила 2022 рік зі збитком у 1,258 млрд грн. Того року компанія отримала 10,3 млрд грн чистого доходу від реалізації товарів та послуг, що на 7,7% менше, ніж у 2021 році. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів
ФДМУ отримав 49% мережі АЗС Shell в Україні, яка раніше належала підсанкційному Худайнатову. 19 квітня 2024 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що отримав в управління контроль над 49% мережі АЗС Shell в Україні.
"Це – санкційне майно росіянина Едуарда Худайнатова, якому належали 49% ТОВ "Альянс Холдинг". Компанія керує українською мережею автозаправних станцій під брендом Shell. [До управління ФДМУ також перейшли] 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Нафтова компанія "Альянс-Україна", що володіє нафтобазою та нерухомістю," зазначили у ФДМУ.
"Едуард Худайнатов, колишній топ-менеджер російської державної компанії "Роснефть", є власником "Незалежної нафтогазової компанії". У червні 2022 року він потрапив під санкції Європейського Союзу, у жовтні 2022 року – під санкції України", – пояснили у ФДМУ.
[За даними Forbes Україна, до повномасштабного вторгнення Росії Shell мала в Україні 131 АЗС, з яких зараз працює 118. – SOE Weekly.]
Кошти, отримані від продажу санкційного майна, буде спрямовано на фінансування ліквідації наслідків збройної агресії Росії, додали у ФДМУ.
[4 жовтня 2023 року Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про арешт активів Худайнатова, серед яких було і ТОВ "Альянс Холдинг".
У січні 2024 року ВАКС відмовився накласти арешт на частку в ТОВ "Альянс Холдинг". Причиною стало те, що Shell збільшила свою частку в українській дочірній компанії після повномасштабного вторгнення до 97,4% шляхом двох докапіталізацій. Частку компанії, яку Мін'юст пов'язує з Худайнатовим, було розмито до 2,6%.
Міністерство юстиції подало апеляцію, і 2 квітня 2024 року Апеляційна палата ВАКС дозволила націоналізувати 49% акцій ТОВ "Альянс Холдинг".
За даними Forbes Україна, суд погодився з аргументом міністерства, що Shell розмила частку Худайнатова після того, як він потрапив під санкції. "Відбулося порушення публічного порядку України і розмиття частки підсанкційної особи в обхід санкцій", – заявило джерело видання.
У Shell заявили, що "необґрунтоване привласнення Україною іноземних інвестицій та активів [компанії] суперечить міжнародному праву, що захищає міжнародних інвесторів". Компанія зробить все можливе, щоб захистити своїх співробітників, активи, інвестиції та репутацію, додали в Shell. – SOE Weekly.]
29 квітня 2024 року ФДМУ заявив, що збирається виставити 49% акцій мережі Shell на відкритий аукціон після зняття арешту з активів та встановлення стартової ціни. Фонд не планує пропонувати цю частку виключно компанії Shell: чим більшою є конкуренція за актив, тим більша вигода для держбюджету, вважають у ФДМУ. Фонд поки що не готовий сказати, коли відбудеться аукціон.