Місцевий економічний розвиток: чому і як громади повинні розвиватися в час війни?

Спроможні громади формують спроможну країну. Саме на місцях створюється основний капітал, який наповнює економіку України, а отже генерує додаткові надходження і до оборонного бюджету.

З впровадженням реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади (реформа децентралізації) у 2020 році країна отримали повністю сформований базовий рівень місцевого самоврядування зі створеними 1470 територіальними одиницями.

Окрім того, в рамках тієї ж реформи, громади отримали широкий спектр повноважень та можливостей, що дозволило на початку повномасштабної війни швидко та ефективно зреагувати на виклики, які виникали на місцях.

Повномасштабне вторгення  окупанта не відкинуло важливість місцевого економічного розвитку, а лише відкоригувало пріоритети розвитку територіальних громад в Україні, змістивши їх в бік безпеки та виживання.

Новими викликами для громад  стали пошук рішень щодо релокації бізнесу, переорієнтації місцевої економіки на військові цілі у громадах в прифронтових територіях, розміщення ВПО в тилових громадах та загалом, збереження та захист міст.

До прикладу, у прифронтових територіях, які щоденно потерпають від обстрілів окупанта, і як наслідок, втратили як місцевий бізнес, так і людей, через необхідність  релокації до більш безпечних територій, значно зменшились надходження до місцевого бюджету.

Відтак, навіть для покриття базових потреб коштів подекуди бракує.

Основним пріоритетом міст стало збереження базової міської інфраструктури, як от електро- та водопостачання.

В одному з інтервʼю мерів Міст Доброчесності, програми яка має на меті збільшити прозорість та підзвітність шести міст України та впроваджується Антикорупційною ініціативою ЄС, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич розповів у розмові на каналі LRHub про стан справ у місті:

"Мало хто з підприємців повертається до міста. У нас продовжують працювати мікро та малий бізнеси, деякі з них повністю відновили роботу, проте, звичайно, якщо порівнювати з до воєнними даними, то ця кількість дуже мала.

Враховуючи, що бізнес практично не працює, а відтак податкові надходження суттєво зменшились, -  ми трималися за рахунок військового ПДФО.

Його перенаправлення до центрального бюджету - це вбивчо для Миколаєва, адже ще до повномасштабної війни, надходження з військового ПДФО складали вагому частину місцевого бюджету.

Звісно, ми очікували що це станеться, проте після війни, коли ми зможемо повернути своїх підприємців та заохочувати нових відкривати власні справи."

Паралельно тилові міста приймали велику кількість підприємств та людей, які змушені були переїхати.

До прикладу, за даними Львівської обласної військової адміністрації, Львівщина на січень 2024 року прийняла 237 підприємств з інших областей, з яких 161 залишилися, а 56 переєструвалися як платники податків у Львівській області.

Такий стрімкий розвиток бізнес-середовища дозволив збільшити податкові надходження від підприємців орієнтовно на 20% в порівнянні з 2020 роком.

Враховуючи, що бізнес релокувався через вимогу часу, а не через краще конкурентоспроможне середовище, брак інфраструктури, яка б обслуговувала таку кількість підприємств та людей є викликом для міста та області.

Окрім того, враховуючи геополітичну ситуацію у світі та цьогорічні вибори в країнах ЄС та Штатах, Україна зараз активно шукає додаткові власні шляхи фінансування оборонного сектору країни, зокрема й завдяки збільшенню податкових надходжень.

Одним з механізмів вирішення наявних проблем може стати впровадження інструментів місцевого економічного розвитку та дерегуляція на місцях, що має на меті покращити бізнес-клімат, спростити умови та правила ведення бізнесу, а відтак збільшити податкові надходження до бюджету за рахунок розвитку підприємництва.

Як це працює?

Основою місцевого економічного розвитку є малий та середній бізнес. Саме тому, більшість інструментів націлені на розвиток підприємництва.

Адже чим кращі умови ведення бізнесу, тим громада є більш привабливою для підприємців та інвесторів.

Серед числа найпростіших інструментів полегшення правил гри для бізнесу є дерегуляція наявних механізмів взаємодії.

Мова йде про спрощення процедури, зменшення кількості ліцензій, дозволів, звітів тощо, які підприємці мають оформити для отримання певної послуги від держави чи дозволу на свою діяльність. Дерегулюючи бізнес середовище, країна та громади отримають змогу суттєво покращити бізнес-клімат. 

Адже частина наявних регулювань є пережитком радянщини, тож вони часто позбавлені логічного сенсу та є суттєво застарілими.

Багато з них дублюють одне одного, не виконують тих функцій, які мали б та стають джерелом корупції.

Підприємці, у свою чергу, вимушені витрачати час та гроші на те, щоб суто формально дотримуватись цих норм. Дерегуляція дозволяє зменшити витрати на дозвільну документацію, що сприяє розвитку бізнесу та наповненню місцевих бюджетів.

До прикладу, регулювання сфери літніх майданчиків у Львові.

Ледь не кожен підприємець у цій сфері зіштовхувався із зарегульованим, незрозумілим, часо та грошозатратним механізмом розміщення літніх майданчиків, який не лише відбиває бажання співпраці з владою, але й створює численні перешкоди для розвитку бізнесу.

Паралельно, у місті, де функціонують сотні ресторанів і яке відвідують мільйони туристів навіть в час війни, надходження до місцевого бюджету за надання оренди цих елементів благоустрою становило, в середньому, лише 4,5 млн. грн щороку.

У вересні 2023 року міська рада оновила регулювання, яке не лише спрощує процедуру для підприємців, але й збільшує надходження до бюджету за рахунок зменшення тривалості погодження усіх документів орієнтовно на 2-2,5 місяців.

Відтак, цьогоріч податкові надходження до міста за роботу найманих працівників та оренду площі збільшаться приблизно на 6 325 960 грн.

Детальніше про нове регулювання можна прочитати за посиланням.

В рамках проєкту "REcovery: регуляторні інструменти для економічної відбудови" Центр економічного зростання LRHub розробив п’ять модельних регулювань у п’яти сферах: паркування, розміщення літніх майданчиків закладів громадського харчування, безоплатне виділення земельних ділянок, впровадження автоматизованої оплати за проїзд в громадському транспорті та оренда окремих конструктивних елементів благоустрою (ОКЕБ) для здійснення (пересувної) тимчасової торгівлі.

Дані регулювання можуть бути адаптовані під потреби кожної громади та мають на меті спростити наявні правила гри у сферах, збільшити податкові надходження та створити прозорий механізм взаємодії між бізнесом та владою.

Окрім дерегуляції, місцевий економічний розвиток залежить від розбудови наявної інфраструктури, яка створює конкурентоспроможне середовище для бізнесу.

Загалом, інструментів існує безліч, проте всі вони націлені на підтримку діючого бізнесу, його розвиток і залучення нових інвестицій.

 Місцевий економічний розвиток - є підґрунтям економічної стабільності країни. Ворог щосили намагається знищити нас і фізично, і ментально, і економічно.

Та, попри все, ми стоїмо і рухаємося до переможного майбутнього. Незламний підприємницький дух українців відчутний як в Україні, так і за кордоном. За 2 роки війни українці відкрили 517 тис. нових ФОПів в Україні та ще 48 464 в Польщі.

Позитивом є і те, що попри війну реальний ВВП України зростає. За різними оцінками у 2023 році ВВП зріс більше ніж на 5% (5%-5,5%).

Проте, незважаючи на відновлення ВВП, такий показник все одно на чверть менший ніж у 2021 році.

Тож попереду багато роботи. Дерегуляція, пошук нових нестандартних методів наповнення бюджету, перемога та відновлення.

Все це потребує значних ресурсів. Ресурсів, які можна і треба створювати через розвиток місцевих економік.

Цю публікацію створено за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС.