Нова наглядова рада "Укрнафти", рекордні дивіденди "ОГТСУ": підсумки тижня для держкомпаній

Корпоративне управління держпідприємств

Довгоочікуваний закон про корпоративне управління держпідприємствами набув чинності. 5 березня 2024 року президент Зеленський підписав закон, який приводить систему корпоративного управління держпідприємствами у відповідність до Принципів ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами.

"Це важливий крок для забезпечення того, щоби держпідприємства працювали відповідно до принципів ОЕСР, зменшуючи можливості для корупції та забезпечуючи підзвітність керівників наглядовими радами, обраними за міжнародними стандартами", – відреагували посли G7. У МВФ додали, що імплементація закону матиме вирішальне значення для підвищення ефективності роботи держпідприємств.

Як ми повідомляли раніше, 22 лютого 2024 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №5593-д, який приводить систему корпоративного управління держпідприємств у відповідність до Принципів ОЕСР.

Зокрема, фінансові, інвестиційні та стратегічні плани держпідприємств на 2025 рік затверджуватимуться їхніми наглядовими радами, тоді як конкретні фінансові показники, включені до цих документів, а також листи очікування держпідприємств потребуватимуть погодження з Мінфіном та, в окремих випадках, Кабміном.

[Два з половиною роки тому ми писали, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 5593-д у першому читанні.

Нещодавно ми повідомляли, що 5 лютого 2024 року Комітет з питань економічного розвитку Верховної Ради рекомендував прийняти законопроєкт № 5593-д в цілому.

Детальніше про вдосконалення правової бази для держпідприємств, запроваджене законом, читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

"Укрнафта" отримала нову наглядову раду. На загальних зборах акціонерів 6 березня 2024 року було затверджено новий склад наглядової ради "Укрнафти".

До складу новообраної наглядової ради увійшли три незалежні члени та два представники акціонерів, призначені Міністерством оборони та "Нафтогазом".

До складу нової наглядової ради "Укрнафти" увійшли:

• Тім Додсон – незалежний член. Має понад 40 років досвіду у видобутку та геології; голова, член правління низки британських та норвезьких компаній – Ennox Technology, New European Offshore та Sval Energi. Додсон є старшим радником у McKinsey & Company. З 1985 по 2021 рік працював у компанії Equinor (колишня Statoil), пройшовши шлях від каротажника та геолога до віцепрезидента зі стратегії.
• Іренеуш Фафара – незалежний член. Має понад 30 років досвіду роботи у фінансах та нафтовій промисловості. Фафара був генеральним директором Orlen Lietuva, найбільшої нафтопереробної компанії Балтії (10 млн тонн нафти на рік). Був частиною успішного розвитку групи Orlen, додали в "Укрнафті". Наразі він є головою правління 4Cell Therapies S.A., членом правління Helix Biopharma Corporation, а також членом наглядової ради Rockbridge (Польща).
• Данкан Найтінгейл – незалежний член. Має понад 30 років досвіду розробки та впровадження стратегій видобутку, зберігання та транспортування нафти в умовах високої операційної складності. Найтінгейл є генеральним директором канадської компанії Blacksteel Energy.
• Людмила Дараган – представник акціонера від Міністерства оборони. З 2022 по 2023 рік була керівником апарату Фонду державного майна України (ФДМУ). З червня по вересень 2023 року Дараган була заступницею голови ФДМУ. На той час головою ФДМУ був нинішній міністр оборони Рустем Умєров. Після призначення Умєрова міністром оборони у вересні 2023 року Дараган стала державним секретарем Міністерства оборони. До цього у Верховній Раді 8-го скликання Дараган була помічником народного депутата Олексія Порошенка.
• Роза Тапанова – представник акціонера від "Нафтогазу". Чинний член наглядової ради "Ощадбанку". До цього працювала в.о. голови Національного музею-меморіалу "Бабин Яр". Також працювала в юридичній компанії "Міжнародна правнича компанія", співзасновником і співвласником якої до 2019 року був керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Тапанова була членом попередньої наглядової ради "Укрнафти", призначеної після передачі компанії в управління Міноборони у листопаді 2022 року.

Раніше ми повідомляли, що акції "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора" (ЗТР) було вилучено "для потреб держави" та передано Міністерству оборони 6 листопада 2022 року.

Вилучення відбулось відповідно до Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану", який зобов'язує державу згодом повернути вилучені активи власникам або виплатити їм справедливу компенсацію.

["Нафтогазу" належить 50% + 1 акція "Укрнафти". Ці акції не було вилучено. Група компаній, неформально відома як група "Приват", пов'язана з бізнесменами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, володіла близько 42% акцій.

Решта акцій належала близько 11 тис. дрібних акціонерів, серед яких були колишні або нинішні працівники компанії, інвестиційні та пенсійні фонди. Всі ці акції було вилучено державою разом із акціями групи "Приват". – SOE Weekly.]

7 листопада 2022 року Міністерство оборони як новий акціонер "Укрнафти" призначило нову наглядову раду компанії.

Колишнього гендиректора мережі АЗС WOG Сергія Корецького було призначено директором "Укрнафти" та "Укртатнафти" 8 та 10 листопада 2022 року відповідно. Докладніше – в одному з наших попередніх дайджестів.

Енергосектор

"ОГТСУ" сплатив державі 5,4 млрд грн дивідендів, повідомила пресслужба компанії 1 березня 2024 року.

Це перша частина дивідендів, що підлягають виплаті. Загалом за результатами роботи у 2023 році "Оператор газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") сплатить до держбюджету найбільшу суму за всю історію компанії з моменту її створення у 2019 році, повідомили в компанії.

За словами генерального директора "ОГТСУ" Дмитра Липпи, решту дивідендів за 2023 рік буде виплачено у строки, передбачені українським законодавством.

Окрім авансової виплати дивідендів, "ОГТСУ" за результатами роботи за минулий рік сплатив 10,7 млрд грн податків. З них 5,3 млрд грн – ПДВ, 3,6 млрд грн податку на прибуток та 1,7 млрд грн інших податків і зборів, додали в компанії.

Як ми повідомляли раніше, 5 лютого 2024 року Кабінет Міністрів встановив мінімальний коефіцієнт виплати дивідендів для більшості держпідприємств та держбанків на рівні 80%.

Згодом ми писали, що 27 лютого 2024 року Кабмін видав розпорядження, яким зобов'язав шість держпідприємств перерахувати щонайменше 50% дивідендів за 2023 рік до 29 лютого 2024 року.

Йдеться про наступні компанії: "Нафтогаз", "Укрзалізниця", "Українська оборонна промисловість" ("УОП"), "Укргідроенерго", "Українські енергетичні машини" (колишній "Турбоатом") та "Нижньодністровська ГЕС".

Після розпорядження Кабміну "Укрзалізниця" повідомила, що перерахувала до держбюджету 1,3 млрд грн авансового внеску з дивідендів.

"Укргідроенерго" також повідомило, що виплатило 1,75 млрд грн дивідендів авансом. [Читайте детальніше в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Кабмін затвердив фінплан "Укрнафти" на 2024 рік. 1 березня 2024 року Кабінет Міністрів затвердив фінансовий план ПАТ "Укрнафта" на 2024 рік.

За словами директора "Укрнафти" Сергія Корецького, фінплан включає:

• 118 млрд грн чистого доходу;
• 18 млрд грн чистого прибутку;
• 31 млрд грн податків і зборів;
• 8,7 млрд грн дивідендів державі.

Корецький також повідомив, що у 2023 році "Укрнафта" отримала 24 млрд грн чистого прибутку.

[Цей показник, скоріше за все, є неаудійованим. Нам не вдалося знайти офіційної звітності щодо прибутку "Укрнафти". Ми також не змогли знайти фінансову звітність "Укрнафти" за 2023 рік. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, "Укрнафта" сплатила державі 3,9 млрд грн дивідендів за 2023 рік. Це перша частина виплат; за весь рік "Укрнафта" має виплатити загалом 8 млрд грн дивідендів.

[Відповідно до рішення Кабміну, "Укрнафта" має спрямувати 30% чистого прибутку за 2023 рік на дивіденди за умови, що 50% прибутку буде використано на капітальні інвестиції, затверджені Кабміном у фінплані компанії на 2024 рік. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, у 2023 році "Укрнафта" сплатила понад 25 млрд грн податків.

Також раніше ми писали, що у листопаді 2023 року директор "Укрнафти" Сергій Корецький заявив, що за перше півріччя 2023 року компанія також сплатила 12,3 млрд грн податків, з яких 3,3 млрд грн – податок на прибуток. За його словами, план податкових платежів за весь 2023 рік становив 27 млрд грн, в тому числі – близько 5 млрд грн податку на прибуток.

Тоді Корецький також сказав, що у перший рік після примусового вилучення "Укрнафти" на користь держави компанія прогнозує 95 млрд грн прибутку, що за його словами вдвічі перевищить середньорічний показник за останнє десятиліття.

За словами Корецького, чистий прибуток "Укрнафти" за перше півріччя 2023 року становив 14,1 млрд грн. Станом на листопад 2023 року чистий прибуток перевищив 20 млрд грн.

[Нам не вдалося знайти в публічному доступі офіційної аудійованої чи неаудійованої фінансової звітності компанії за 2021 рік, 2022 рік або перше півріччя 2023 року, яка могла би підтвердити цю інформацію.

Відповідно до законодавства України, акціонерні товариства (АТ), особливо публічні, зобов’язані оприлюднювати різні види інформації про свою діяльність, включаючи фінансову звітність.

Проте, з початком повномасштабного російського вторгнення Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) дозволила не публікувати відповідну інформацію.

У червні НКЦПФР прийняла рішення, згідно з яким з 1 січня 2024 року АТ будуть зобов’язані відновити розкриття інформації, включно з інформацією, яку не було розкрито протягом минулих періодів, коли їх було звільнено від цього обов'язку. – SOE Weekly.]

Перед цим ми також повідомляли, що затверджений Кабміном фінплан "Укрнафти" на 2023 рік передбачає 74 млрд грн чистого доходу від операційної діяльності, 12 млрд грн чистого прибутку та 25 млрд грн податкових платежів.

Згодом ми писали, що у своєму аналізі для Forbes Україна економіст CASE Україна Василь Поворозник піддав сумніву заяви Корецького про квартальні прибутки компанії, зниження витрат, збільшення видобутку та прозорість.

Він дійшов висновку, що на фінансові результати "Укрнафти" вплинули два фактори: зростання ринкових цін на бензин і дизпаливо (45% і 54% відповідно) та продаж "Укрнафтою" газу, який компанія отримала у рахунок виплати їй історичного боргу "Нафтогазом".

Поворозник також заявив, що фінансова звітність, оприлюднена "Нафтогазом" – мажоритарним акціонером "Укрнафти", який включає її звітність до своєї консолідованої звітності – не узгоджується із цифрами, які називав Корецький.

Раніше ми також повідомляли, що акції "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора" (ЗТР) було вилучено "для потреб держави" та передано Міністерству оборони 6 листопада 2022 року. Докладніше – в одному з наших попередніх дайджестів.

Приватизація

ФДМУ виставив на продаж мажоритарний пакет акцій Рівненського радіотехнічного заводу, стартова ціна – 121,5 млн грн. Про це 6 березня 2024 року повідомила прес-служба Фонду державного майна (ФДМУ).

ФДМУ пропонує пакет акцій у розмірі 50% + 1 акція у статутному капіталі заводу.

Публічне акціонерне товариство "Рівненський радіотехнічний завод" припинило свою господарську діяльність у 2013 році та не має штатних працівників. На балансі підприємства знаходиться 7 будівель та споруд загальною площею понад 68 тисяч квадратних метрів.

Нерухоме майно, що належить підприємству, розташоване на земельній ділянці загальною площею 11,3 га і перебуває у комунальній власності, додали у ФДМУ.

За даними ФДМУ, Рівненський радіотехнічний завод має борги, в тому числі прострочену кредиторську заборгованість у розмірі 18,5 мільйонів гривень.

ФДМУ планує виставити на приватизацію завод "ПентоПак", конфіскований у підсанкційного російсько-грецького олігарха Івана Саввіді. Про це повідомила пресслужба ФДМУ 6 березня 2024 року.

Цей актив було конфісковано Вищим антикорупційним судом (ВАКС) у лютому 2024 року. Держава має право розпоряджатися 100% акцій компанії, пояснили у ФДМУ.

За даними ФДМУ, "ПентоПак" є одним з лідерів у виробництві упаковки для м'ясних та ковбасних виробів. Компанія виробляє багатошарову синтетичну оболонку за сучасними технологіями, включаючи друк ультрафіолетовими, водними та спиртовими фарбами.

Продукція "ПентоПаку" використовується в більш ніж тридцяти країнах світу. В Україні компанія співпрацює з такими гігантами ринку харчової промисловості, як "Рудь", "Глобино", "М'ясна гільдія" та іншими, зазначають у ФДМУ.