Найгірше вже позаду? Як енергетика пережила другу зиму під атаками росіян

Перед початком опалювального сезону президент Володимир Зеленський, представники української розвідки, профільних компаній та відомств не раз попереджали, що ця зима може виявитися складнішою за попередню. Утім, завдяки низці чинників масштабних обстрілів, блекауту і навіть так званих віялових відключень електроенергії вдалося уникнути.

З одного боку, цьому сприяла краща підготовка до зими, а з іншого, як кажуть співрозмовники ЕП, росіяни могли дещо підкоригувати свої плани із завдання ударів по українській інфраструктурі.

Тепер Кремль начебто робить ставку на обстріли не всієї України з метою викликати масштабний блекаут, а атакує великі промислові регіони, намагаючись передусім завдати шкоди економіці країни.

Друга зима під обстрілами

Результатом минулорічної кампанії росіян із знищення української енергетики стало 271 влучення в об’єкти генерації та розподілу електроенергії, аварійна зупинка всіх атомних станцій та масові вимкнення світла в усій країні.

Ще навесні 2023 року стало зрозуміло, що руйнування таких масштабів не можуть залишитися без наслідків. Відкладений ефект від атак дався взнаки влітку, коли старі пошкодження почали спричиняти системні аварії і залишали без світла сотні тисяч споживачів в Україні та за її межами.

Нові масштабні обстріли могли створити чимало проблем енергосистемі, про що не раз попереджали перші особи держави. "Я вважаю, що ми краще підготовлені до зими, ніж раніше. Але я не думаю, що Росія буде використовувати менше зброї. Зима буде важкою", – наголошував у листопаді Зеленський.

"Взимку на Україну знову чекає "битва за електроенергію", адже росіяни відновили запас сил та засобів для атак на українську енергетику", – попереджав керівник головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов.

На щастя, масштабних обстрілів не було. Чому?

"По-перше, нашу енергосистему не так просто "погасити". По-друге, у нас стало набагато більше систем ППО. Схоже, ворог усе це проаналізував і вирішив обрати пріоритетом військові цілі", – припускає співрозмовник ЕП в уряді.

Таку версію частково підтверджують у Міністерстві оборони Британії.

"Росія, принаймні тимчасово, змінила підхід до завдання ударів по Україні з далекої відстані, більше націлившись на оборонні потужності, а не на енергетичну інфраструктуру. Це контрастує з великими атаками минулої зими, під час яких пріоритет віддавався енергетиці", – зазначають британські розвідники.

Наведені думки стосуються далекобійних ударів углиб країни, оскільки наближені до лінії фронту енергетичні об’єкти досі зазнають регулярних атак. У щоденних зведеннях Міністерства енергетики та "Укренерго" постійно йдеться про нові пошкодження електростанцій, підстанцій, мереж обленерго та іншої енергетичної інфраструктури, через що без світла щодня лишаються сотні населених пунктів.

Не припиняються і кібератаки на інфраструктуру, які, правда, не були успішними. Усі ці чинники створили чимало проблем для енергетиків. У певний момент енергосистема була за крок від обмежень споживачів, однак їх вдалося уникнути.

Що допомогло уникнути вимкнень

Опитані ЕП профільні експерти та учасники ринку наголошують, що пройти зиму без вимкнень вдалося завдяки збігу багатьох чинників.

Перший – у рамках підготовки до зими була відновлена достатня кількість генерації. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, у межах ремонтної кампанії до енергосистеми додали 2,2 ГВт потужності.

Другий – покращення системи ППО. Україна має велику кількість іноземного озброєння, яке використовується паралельно із зразками радянських часів.

"Якщо на початку минулої зими прилітало ледь не все, що запускали по енергетиці, то зараз більшість дронів та ракет збивається. Це не могло не вплинути на рішення росіян відмовитися від масштабних обстрілів", – вважає співрозмовник ЕП в одній з державних енергетичних компаній.

Третій – погода. "Другий рік поспіль погода на нашому боці. Минулого року зима була аномально тепла, протягом цього опалювального сезону теж не було лютих морозів. Якби тривалий час температура трималася нижче мінус десять градусів, ситуація могла би бути іншою", – ділиться думками представник Кабміну.

Не останню роль у відсутності обмежень для споживачів зіграв імпорт з ЄС. У листопаді європейська мережа операторів системи передавання електроенергії ENTSO-E збільшила можливості для поставок в Україну на 500 МВт до 1 700 МВт.

"У необхідних обсягах заходила імпортна електрика, майже всю зиму вона була прохідною за цінами. Перегляд граничних цін на ринку був правильним і НКРЕКП точно вгадала з новими прайс-кепами", – зазначає один з народних депутатів.

Є ще один важливий чинник: у цьому сезоні Україна була готова відповідати Росії на удари по енергетиці. Про такий сценарій говорили президент, міністр оборони та міністр енергетики. Згодом поняттю "блекаут" росіян навчала СБУ, атакуючи об’єкти, які в тому числі живили військові об’єкти ворога.

"Могла спрацювати логіка "понятійки": ми не "гасимо" енергетику росіянам – вони не "гасять" нам. Ресурс, щоб наробити нам більше проблем, ніж торік, у них був, а в нас був ресурс, щоб відповісти", – припускає один з представників уряду.

Ворог змінює тактику атак?

Попри відносно стабільне проходження зими, розслаблятися рано. Напередодні віцепрем’єр Олександр Кубраков заявив, що росіяни змінили мету атак.

"Минулого року росіяни намагалися заморозити мільйони українців. Цього разу вони намагаються зруйнувати нашу економіку шляхом відключення від енергосистеми наших ключових промислових регіонів", – заявив Кубраков.

Цю інформацію підтверджують учасники ринку.

"Близько півтора місяця росіяни обирають цілі біля великих промислових об’єктів на Дніпропетровщині, Полтавщині та Запоріжжі. На щастя, наразі про значні збитки не йдеться", – каже співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній.

Джерело ЕП в уряді вважає, що робити висновок про зміну ворожої тактики рано: "Деякі речі дають підстави говорити про нову мету атак, але це на рівні припущень. Наразі недостатньо даних, щоб робити твердий висновок".

Про зміну тактики російських обстрілів говорив і Галущенко. Він наголосив, що ворог не має успіхів. Останню тезу підтверджує ситуація в енергосистемі, а саме – профіцит електрики та збільшення експорту в ЄС. Це при тому, що в січні промисловість збільшила споживання електрики на 27%, а населення – на 13,5%.

В останні дні Україна продавала струм у Словаччину, Угорщину, Польщу, Молдову та Румунію. Через потепління та профіцит запроваджувалися обмеження на виробіток "зеленої" електрики, застосовувався механізм аварійної допомоги, у рамках якого Польща викуповувала надлишки української електроенергії.

Загалом же з початку січня 2024 року комерційний чистий імпорт в Україну скоротився майже вдвічі, а в середині лютого чистий експорт став позитивним.

Попри стабільне проходження опалювального сезону, уже зараз треба думати про підготовку до зими 2024-2025 років. Пріоритети не змінилися: відновлення пошкоджених об’єктів, покращення ППО та будівництво розподіленої генерації, яка дозволить краще балансувати систему та захищатися від атак ворога.

Також слід будувати електростанції через потенційну втрату розташованих близько до лінії фронту Курахівської та Слов’янської ТЕС. Їх зупинка означатиме втрату 500-700 МВт в енергосистемі, які треба чимось замістити.