Довгоочікуваний закон про корпоративне управління держкомпаній прийнято, європейським трейдерам вигідно зберігати газ в Україні

Корпоративне управління держпідприємств

Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний закон про корпоративне управління держпідприємств. 22 лютого 2024 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт № 5593-д, який значно удосконалює систему корпоративного управління держпідприємств та приводить її відповідність до Керівних принципів ОЕСР корпоративного управління держпідприємств. 

Зокрема, ключовими новелами закону є:

• Встановлення виключної компетенції наглядових рад держпідприємств призначати та звільняти керівника, у тому числі і стосовно підприємств, що належать до сфери управління Кабінету Міністрів (таких як "Нафтогаз" та "Укрзалізниця"), а також затверджувати стратегічні та фінансові плани компанії.

Разом з тим, закон містить перехідні положення в цій частині. Зокрема, під час воєнного стану та протягом 12 місяців після його скасування, але не довше ніж три роки, Мінфін та Кабмін все ще будуть залучені до затвердження фінансових та стратегічних планів найважливіших держпідприємств. Так, фінансові, стратегічні та інвестиційні плани держпідприємств до 2025 року затверджуватимуться наглядовими радами, тоді як конкретні фінансові показники, включені до цих документів, а також листи очікування держпідприємств, потребуватимуть погодження з Міністерством фінансів та, в окремих випадках, з Кабінетом Міністрів.

• Неможливість прийняття рішень суб’єктами управління з питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради держпідприємства, у випадках відсутності призначеної наглядової ради (якщо створення наглядової ради передбачено згідно статуту) або відсутності правомочного складу наглядової ради.

Разом з тим, закон містить перехідні положення в цій частині. Так, під час воєнного стану та протягом 12 місяців після його скасування, але не довше ніж три роки, суб'єкт управління матиме право приймати рішення, що належать до виключної компетенції наглядової ради держпідприємства, у випадках  відсутності призначеної наглядової ради (якщо створення наглядової ради передбачено згідно статуту) або відсутності правомочного складу наглядової ради.

• Запровадження нового критерію незалежності членів наглядової ради для забезпечення їхньої фінансової незалежності. Такий критерій передбачає, що не може бути незалежним членом наглядової ради держпідприємства особа, якщо її винагорода за виконання функцій незалежного члена наглядової ради дежпідприємства  є її єдиним або основним джерелом доходу.

Цей критерій був розроблений та запропонований членом команди SOE Weekly Олександром Лисенком з метою забезпечення встановлення ринкових (а не просто високих) винагород та попередження випадків втрати незалежності членами наглядових рад через їхні побоювання втратити посаду в наглядовій раді.

• Встановлення вичерпного переліку підстав для дострокового звільнення членів наглядової ради держпідприємства. Зокрема, це унеможливить довільне тлумачення щодо "неналежності роботи" наглядової ради з боку Кабміну та інших суб'єктів управління держпідприємствами (що є підставою для звільнення членів наглядових рад); висновок щодо належності роботи наглядової ради буде встановлюватися з урахуванням результатів оцінки діяльності наглядової ради.
• Встановлення процедури проведення оцінки діяльності наглядових рад держпідприємств, яка передбачає обов’язкове проведення такої оцінки не рідше одного разу на три роки. Закон також уповноважує Кабмін визначати порядок проведення таких оцінок шляхом прийняття відповідної постанови Кабміну, виходячи з вимог, встановлених законом. Зокрема, результати оцінки мають бути затверджені суб'єктами управління з урахуванням:
  • Висновку/звіту незалежного консультанта. Також мають бути встановлені критерії коли залучення незалежного консультанта для здійснення оцінки є обов’язковим; або
  • Самооцінки або пояснень наглядової ради.

• Скасування базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів держпідприємствами та надання права наглядовій раді пропонувати розмір дивідендів суб'єктові управління. У свою чергу розмір дивідендів має визначатися відповідно до Державної дивідендної політики, яка буде затверджена Кабіном. Зокрема, ця політика має визначити загальні принципи та методологічні підходи щодо питань визначення розмірів та сплати дивідендів до держбюджету, включаючи принцип забезпечення балансу між короткостроковими фіскальними цілями держави та довгостроковими цілями держпідприємств.

Разом з тим, закон містить перехідні положення в цій частині. Так, під час воєнного стану та протягом 12 місяців після його скасування, але не довше ніж три роки, продовжуватиме діяти правило, що держпідприємство повинно спрямувати на виплату дивідендів не менше 30% прибутку.

• Встановлення вимог щодо прийняття верхнерівневої політики державної власності, яка має бути затверджена Кабміном. Зокрема, політика державної власності має визначати:
  • обґрунтування та цілі залишення у державній власності, а також  визначення категорій держпідприємств, перед якими ставляться нефінансові (у тому числі соціальні) цілі, зокрема щодо виконання спеціальних обов’язків (ПСО) та порядку обліку та компенсації понесених у зв’язку з цим витрат;
  • критерії обов’язковості утворення наглядової ради в держпідприємствах;
  • плани щодо приватизації об’єктів держвласності;
  • вимоги до прозорості та розкриття інформації (звітності) щодо діяльність держпідприємств;
  • принцип організації управління державним майном та діяльністю держпідприємств, у тому числі розподіл функцій власника, регулятора та органу, що визначає політику щодо держпідприємств.

Також, на основі верхнерівневої політики власності суб’єкти управління, консультуючись з наглядовими радами, мають розробити та затвердити листи очікувань для конкретних держпідприємств.

Заступник Міністра економіки Олексій Соболев наголосив на важливості ухвалення законопроєкту № 5593-д для міжнародної фінансової підтримки України, оскільки вимога ухвалення цього закону безпосередньо пов'язана з:

• підписанням кредитної угоди зі Світовим банком на 1,5 млрд дол.;
• виконанням двох індикаторів програми фінансової підтримки ЄС, що пов'язано з виділенням траншу у розмірі 600 млн євро;
• наданням додаткових траншів від МВФ, оскільки частина зобов'язань і структурних маяків з кінцевим терміном виконання до жовтня 2024 року в Меморандумі з МВФ залежать від ухвалення цього закону.

Перед цим, голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, який є головним комітетом в розробці цього закону, подякував усім залученим стейкхолдерам, а саме:

• заступнику голови комітету Олексію Мовчану, який координував цю роботу від імені комітету зі стейкхолдерами;
• українському уряду та міжнародним партнерам (Посольству США, ЄС, ЄБРР та МВФ) за співпрацю;
• ОЕСР та Олександру Лисенку за надання експертизи щодо імплементації провідних практик корпоративного управління в українське законодавство.

[Як ми повідомляли раніше, відповідно до оновленого Меморандуму з МВФ, законопроєкт №5593-д має бути ухвалений на початку 2024 року.

Два з половиною роки тому ми писали, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 5593-д у першому читанні.

Також ми писали, що 5 лютого 2024 року Комітет з питань економічного розвитку Верховної Ради рекомендував прийняти законопроєкт № 5593-д в цілому. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Приватизація, аудит наглядових рад держбанків, відновлення залізничної інфраструктури – серед головних пріоритетів уряду на 2024 рік. 16 лютого 2024 року Кабінет Міністрів затвердив План пріоритетних дій уряду на 2024 рік. Ми відібрали плани, які стосуються держпідприємств та держбанків.

• "Укрзалізниця". Уряд планує протягом року відновити залізничну інфраструктуру, пошкоджену внаслідок повномасштабної війни. За реалізацію плану відповідають "Укрзалізниця" та Мінінфраструктури. Планується провести реконструкцію семи тягових підстанцій та розпочати реконструкцію ще трьох тягових підстанцій. Також мають відновити два мости.

Іншим напрямком інвестицій протягом року є приведення української залізничної колії у відповідність до європейської. Згідно з рішенням Кабміну, має бути розпочато будівництво нової залізничної колії шириною 1 435 міліметрів від станції Чоп до Ужгорода. "Укрзалізниця" та Мінінфраструктури спроєктують капітальний ремонт ділянки Мацеїв-Ковель (24,1 кілометра).

[Як ми повідомляли раніше, ЄС опублікував стратегію переходу залізничної системи України на євроколію. Згідно з документом, основним викликом є необхідність побудови в Україні нової магістральної мережі з шириною колії 1 435 міліметрів, яка працюватиме паралельно з нинішньою мережею з шириною колії 1 520 міліметрів. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

• Держбанки. Мінфін до грудня має розробити та подати Кабмінові законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава", з метою зменшення  частки держави в банківському секторі.

[У січні 2024 року ми повідомляли, що заступник міністра фінансів Юрій Драганчук розповів "Економічній правді" ("ЕП"), що наприкінці минулого року іноземні інвестори висловили зацікавленість у приватизації двох українських держбанків, "Укргазбанку" та "Сенс Банку". Детальніше про це читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Мінфін також має розробити та подати методологію оцінки діяльності наглядових рад держбанків.

• Держпідприємства. Міністерства економіки, енергетики та інфраструктури мають забезпечити формування та оновлення складу наглядових рад особливо важливих для економіки підприємств протягом року.

[Перелік особливо важливих для економіки підприємств налічує 16 суб'єктів господарювання і є доступним за цим посиланням. – SOE Weekly.]

• Приватизація. Фонд державного майна України (ФДМУ) має продати 300 малих об'єктів та щонайменше один великий об'єкт.

[Раніше ми повідомляли, що ФДМУ не виконав план надходжень від приватизації на 2023 рік.

Крім того, у 2023 році були проведені лише аукціони з малої приватизації, без жодної великої приватизаційної угоди. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

• Земельний банк. Прозорий ринок оренди держземель сільськогосподарського призначення має запрацювати до травня. Має бути призначений уповноважений державний оператор з оренди землі, а сам механізм оренди має бути запущений через електронні аукціони.

[Як ми повідомляли раніше, ФДМУ розробляє плани щодо запуску земельного банку, щоб централізувати всі державні землі сільськогосподарського призначення в єдиному суб'єкті для передачі в довгострокову оренду. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Конкурсний відбір сьомого члена наглядової ради "Укренерго" оголосять до кінця місяця, повідомив заступник міністра економіки Олексій Соболев агентству "Інтерфакс-Україна".

"Ми зацікавлені, щоб усіх членів наглядових рад знайшли якнайшвидше, але водночас – щоб процес їх формування був прозорий, а всі, хто хотів брати участь у конкурсі, могли це зробити. Щоб не було нарікань на прозорість", – сказав він.

[Як ми повідомляли у червні 2023 року, Кабмін досі не відібрав та не затвердив одного незалежного члена наглядової ради "Укренерго", більш ніж через рік після припинення повноважень Деяна Остоїча у квітні 2022 року.

Закон "Про управління об'єктами державної власності" вимагає, щоби наглядова рада держпідприємства мала більшість незалежних членів. Відповідно до статуту "Укренерго", наглядова рада має складатися з семи членів: чотирьох незалежних членів та трьох представників держави.

Згідно з інформацією на сайті "Укренерго", наглядова рада наразі складається з трьох незалежних членів (Педер Андреасен, Даніель Доббені та Роман Піонковскі) та трьох представників держави (Юрій Бойко, Юрій Токарський та Олександр Баранюк).

Таким чином, незалежні члени не становлять більшості у наглядовій раді, що не відповідає вимогам закону та статуту "Укренерго".

З квітня 2022 року Кабмін не повідомляв, чому відсутнього незалежного члена досі не призначено, або хто ним буде. – SOE Weekly.]

У червні 2023 року ми також повідомляли, що, наглядова рада "Укренерго", схоже, не мала голови та комітетів. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Згодом ми писали, що 28 серпня 2023 року наглядова рада "Укренерго" обрала своїм новим головою незалежного члена Даніеля Доббені. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджесті.

У вересні 2023 року ми писали, що Білий дім надіслав Україні перелік пріоритетних реформ, який, серед іншого, передбачав призначення сьомого члена наглядової ради "Укренерго".

НБУ 15 лютого 2024 року погодив Олексія Ступака на посаді голови правління "Сенс Банку", повідомляється на сайті банку.

[Як ми писали раніше, 30 грудня 2023 року "Сенс Банк" повідомив, що його наглядова рада за результатами конкурсного відбору обрала Ступака новим головою правління банку. – SOE Weekly.]

За даними "Сенс Банку", Ступак має 21 рік досвіду роботи в банківському секторі. Він розпочав свою кар'єру у 2002 році в "Правекс Банку", де відповідав за роботу з корпоративними та VIP-клієнтами. З 2008 року обіймав керівні посади в "Креді Агріколь Україна".

Ступак приєднався до "Сенс Банку" у червні 2019 року. Він працював директором з корпоративного бізнесу, потім керував підрозділами корпоративних інвестицій та малого і середнього бізнесу.

Раніше ми писали, що "Сенс Банк", який раніше належав підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову, було націоналізовано наприкінці липня 2023 року.

23 липня 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) призначив наглядову раду та правління "Сенс Банку" на підставі пропозицій Мінфіну за погодженням із НБУ. 24 липня "Сенс Банк" оголосив про початок роботи нового складу правління та наглядової ради. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Згодом ми повідомили, що вже 14 серпня 2023 року "Сенс Банк" оголосив, що його голова правління Дмитро Кузьмін подав у відставку з особистих причин. Обов'язки голови правління тимчасово виконувала заступниця голови правління Олена Зубченко.

Енергосектор

Європейські трейдери заробили близько 320 млн дол. завдяки українським підземним сховищам. Як пише The Economist, українські газові сховища допомогли Європі пережити ще одну зиму.

Підземні сховища ЄС були майже заповнені, а зберігання газу в танкерах на морі коштувало би дорого, тому трейдери вирішили закачати 3 млрд кубометрів природного газу до українських сховищ.

Щедрий митний режим України для короткострокового зберігання та гарантія того, що газ не підлягатиме екстреній реквізиції, надали трейдерам додатковий стимул зберігати запаси газу ЄС, що призвело до зниження цін.

Україна має друге за величиною сховище газу на континенті після Росії – 33 млрд кубометрів. Це вдесятеро більше, ніж у Польщі. Збудовані за радянських часів сховища набагато більші, ніж Україна може коли-небудь потребувати для себе. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що хоче перетворити країну на "газовий сейф" Європи.

За даними "Нафтогазу", у 2023 році іноземні трейдери та енергетичні компанії зберігали 2,5 млрд кубометрів газу в Україні. "Нафтогаз" має на меті збільшити цей показник до 4 млрд кубометрів у 2024 році.

"Нафтогаз" повідомив, що цього року Україна запропонувала іноземним клієнтам до 10 млрд кубометрів вільного обсягу у своїх підземних сховищах, що становить третину від загальної потужності підземних сховищ України.

21 лютого 2024 року "Нафтогаз" також повідомив, що оператор газосховищ "Укртрансгаз", дочірня компанія "Нафтогазу", та "Оператор газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") проведуть стрес-тести для підтвердження надійності газотранспортної системи та підземних сховищ країни в умовах обстрілів та потенційного припинення транзиту російського газу. Результати цієї перевірки буде оприлюднено наприкінці квітня 2024 року.

Оцінку проводитиме незалежна робоча група, до складу якої увійдуть представники Проєкту USAID "Енергетична безпека", Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Генерального директорату "Joint Research Centre" Європейської комісії, "ОГТСУ", "Нафтогазу", "Укртрансгазу", а також міжнародні технічні експерти, повідомили в компанії.

Як ми писали раніше, у квітні 2023 року "Укртрансгаз" завершив сертифікацію за новими правилами ЄС щодо зберігання газу. Детальніше читайте в одному з попередніх дайджестів.

Оборона

"УОП" співпрацюватиме з двома німецькими оборонними компаніями. 17 лютого 2024 року "Українська оборонна промисловість" ("УОП") повідомила, що підписала меморандум про співпрацю з виробником озброєнь Dynamit Nobel Defence GmbH.

За словами "УОП", Dynamit Nobel Defence (DND) – німецький виробник озброєнь, дочірня компанія ізраїльської компанії Rafael. Компанія була заснована у 1865 році Альфредом Нобелем.

20 лютого 2024 року "УОП" оголосила про партнерство з MBD Deutschland, провідною компанією з розробки та виробництва ракетних систем. Вони співпрацюватимуть над розробкою засобів протиповітряної оборони та інших технологій.

Як ми повідомляли раніше, "УОП" оголосила про партнерство з чотирма литовськими оборонними компаніями: NT Service, Brolis Semiconductors, RSI Europe та DMEXS.

Раніше ми писали, що протягом 2023 року українські державні оборонні компанії повідомили, що розпочали виробництво нового озброєння та підписали контракти про співпрацю та спільне виробництво з різними партнерами в країнах-членах НАТО.

Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.