Україна – за крок до виконання двох структурних маяків МВФ по ОГТС, чому буксує приватизація конфіскованих активів

Корпоративне управління держпідприємств

Україна – за крок до виконання структурних маяків МВФ щодо реформи корпоративного управління "ОГТСУ". 1 листопада 2023 року "Оператор газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") повідомив, що Кабмін погодив чотирьох із п'яти кандидатів до наглядової ради "ОГТСУ", а саме:

• Девіда Чарльза Девіса (Великобританія; невиконавчий директор та голова комітету з аудиту Petrofac Limited, а також член наглядової ради та голова комітету з аудиту Wienerberger AG, Австрія) – незалежний член;
• Яна Хадама (Польща; доцент економічного факультету Університету Марії Кюрі-Склодовської, раніше – член наглядової ради "Магістральних газопроводів України" ("МГУ")) – незалежний член;
• Сергія Коновця (Україна; фінансовий директор Torwell Holding Limited, раніше був членом наглядової ради "Укрексімбанку", а ще раніше – фінансовим директором "Нафтогазу") – незалежний член;
• Світлану Гринчук (Україна; заступник міністра енергетики та колишній радник прем'єр-міністра з питань зміни клімату) – представник держави.

Тепер, коли Кабмін прийняв це рішення, Міністерство енергетики має право призначити цих осіб членами наглядової ради "ОГТСУ".

"ОГТСУ" також опублікував на своєму вебсайті оновлений статут компанії, затверджений Міністерством енергетики 23 жовтня 2023 року. Згідно з новим статутом, наглядова рада має призначатися Міністерством енергетики, як загальними зборами компанії.

Статутом також передбачено, що реалізація цього повноваження  Міненерго забезпечується при консультаціях з регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – НКРЕКП) та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. При цьому надані ними пропозиції не є обов’язковими для виконання.

[Раніше ми писали, що, відповідно до структурного маяка поточної програми МВФ, новий статут "ОГТСУ", розроблений та погоджений НКРЕКП, за погодженням із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, мав бути прийнятий до кінця липня 2023 року.

Іще один структурний маяк програми МВФ, пов'язаний з "ОГТСУ", вимагає, щоби нова наглядова рада компанії була відібрана та призначена через конкурентну та прозору процедуру до кінця жовтня 2023 року.

Відповідно до статуту, наглядова рада "ОГТСУ" має складатися з п'яти членів, троє з яких мають бути незалежними. В уряді не пояснили чому наразі не було погоджено кандидатуру п'ятого члена наглядової ради – представника держави.

Як повідомляється, прем'єр-міністр Денис Шмигаль наполягав на кандидатурі Віктора Пинзеника на посаду представника держави у наглядовій раді "ОГТСУ". Раніше Пинзеник обіймав аналогічну посаду в наглядовій раді "МГУ".

Зобов'язання України перед МВФ вимагають відбору та призначення нової наглядової ради "ОГТСУ". У свою чергу, Віктор Пинзеник та Ян Хадам раніше вже входили до складу як першої, так і другої наглядової ради "МГУ". Незрозуміло, чи буде така наглядова рада "ОГТСУ" вважатися новою. – SOE Weekly.]

Раніше ми писали, що з моменту створення наглядової ради "МГУ" її членам, ймовірно, було виплачено до 4,8 млн дол. станом на кінець березня 2023 року.

[Згідно з аналізом SOE Weekly, станом на кінець жовтня 2023 року ця цифра становила би 5,2 млн дол. – SOE Weekly.]

Водночас з 2020 року "МГУ" не публікувало жодних річних звітів, аудійованої річної фінансової звітності, звітів наглядової ради чи звітів комітетів ради. Тому складно сказати, що саме робила наглядова рада " МГУ" та її комітети від 2020 року дотепер, і наскільки ефективною була ця робота.

У 2021 році українські ЗМІ опублікували лист Пинзеника до прем'єр-міністра, який тоді міг призвести до зупинки або зриву реформу корпоративного управління "ОГТСУ". У зв’язку з цим невідомо, як пропозицію про його призначення було чи може бути сприйнято Номінаційним комітетом, який, зокрема, повинен надавати свою думку щодо кандидатур, що пропонуються на посади представників держави.

Крім того, за даними YouControl, новим власником "ОГТСУ" офіційно стало Міністерство енергетики, тоді як попереднього власника, "МГУ", було ліквідовано.

Раніше ми повідомляли, що Кабмін ухвалив рішення про передачу корпоративних прав "ОГТСУ" від попереднього власника, "МГУ", безпосередньо до Міненерго. Це рішення було прийнято відповідно до Закону № 3293-IX про приєднання "МГУ" до "ОГТСУ", який створив правову основу для реформування "ОГТСУ".

Закон № 3293-IX був раніше відомий як законопроєкт № 9311-1-д. Цей законопроєкт базувався на попередній версії № 9311-1, запропонованій народними депутатами Максимом Хлапуком ("Голос"), Ярославом Железняком ("Голос") та іншими депутатами. Законопроєкт №9311-1 було розроблено двома членами команди SOE Weekly Олександром Лисенком та Андрієм Бойцуном.

Також ми писали, що 26 вересня 2023 року Мінекономіки оголосило конкурсний відбір для відбору трьох незалежних членів наглядової ради "ОГТСУ".

Енергосектор

Після накопичення великих боргів через втрату Запорізької АЕС, "Енергоатом" з вересня знову може виконувати всі ПСО. Це означає, що оператор атомної енергетики може виконувати покладені на нього суспільні обов'язки (т. зв. "ПСО"), а саме оплати послуг із забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів, без утворення нової заборгованості, йдеться у повідомленні компанії від 24 жовтня 2023 року.

Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) було окуповано російськими військами на початку березня 2022 року. Після втрати станції, яка виробляла понад 40% всієї атомної електроенергії в Україні, "Енергоатому" не вистачало доходів для виконання своїх ПСО без того, аби накопичувати борги.

В Україні 85% обсягів ПСО за електроенергію покривається за рахунок "Енергоатому". У свою чергу, сама компанія витрачає 64% свого чистого доходу на фінансування ПСО.

Станом на 24 жовтня 2023 року "Енергоатом" покрив 76% витрат на постачання доступної електроенергії для населення, що еквівалентно 9 млрд грн. Витрати за ПСО за вересень склали 8,4 млрд грн та були сплачені у повному обсязі.

Також "Енергоатом" погасив 2,1 млрд грн свого боргу у вересні, а також таку ж суму у жовтні.

["Енергоатом" та "Укргідроенерго" отримали право продавати електроенергію на ринкових умовах з 1 жовтня 2021 року. Згідно з новою фінансовою моделлю ПСО, отримані кошти спрямовувалися на компенсацію постачальникам електроенергії різниці між регульованими тарифами для населення (1,44 грн/кВт-год та 1,68 грн/кВт-год залежно від обсягу споживання) та ринковими цінами.

З жовтня 2021 року Кабінет Міністрів неодноразово продовжував дію механізму ПСО, зберігаючи тарифи на електроенергію для населення незмінними. Механізм ПСО діяв до 30 квітня 2023 року – ціна на електроенергію для населення залишалася незмінною до кінця попереднього опалювального сезону.

30 травня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив підвищення тарифу на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год з 1 червня 2023 року. – SOE Weekly.]

Приватизація

ФДМУ виставить на продаж "Тай-Мінералз", яка раніше належала підсанкційному російському олігарху Шелкову. 27 жовтня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що готує до приватизації компанію "Тай-Мінералз", яка надає в оренду легкові та вантажні автомобілі, а також сільськогосподарську та будівельну техніку і обладнання.

Міхаіл Шелков, який раніше володів компанією, є важливою фігурою в російському оборонному секторі. Він також є акціонером титанової корпорації "ВСМПО-Авісма".

Стартова ціна становить приблизно 5 млн грн (близько 125 тис. євро за нинішнім курсом). Дату аукціону оголосять найближчим часом.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ оголосив про початок приватизації активів, арештованих у російських олігархів.

Згодом ми писали, перші дві спроби продати сільськогосподарську компанію "Інвестагро", яка раніше належала Шелкову, провалилися.

ФДМУ планує приватизувати 188 об'єктів до кінця 2023 року. 1 листопада 2023 року ФДМУ повідомив, що до кінця 2023 року продасть ще 188 об'єктів на аукціонах малої приватизації. Загальна орієнтовна балансова вартість становить понад 1,36 млрд грн (близько 34 млн євро за нинішнім курсом).

Серед активів, які ФДМУ планує виставити на приватизаційні аукціони, – Зарубинський спиртзавод (балансова вартість 245,4 млн грн, або близько 6 млн євро), Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів (52,2 млн грн, або близько 1,3 млн євро), Бджільнянський спиртзавод (68,2 млн грн, або близько 1,7 млн євро) тощо.

Як ми писали раніше, ФДМУ повідомив, що у січні-вересні 2023 року до державного бюджету від приватизації надійшло 2,7 млрд грн (близько 66 млн євро).

[Перед цим ми повідомляли, що ФДМУ залучив 1,82 млрд грн (близько 44 млн євро) від приватизаційних аукціонів у першому півріччі 2023 року. Це означає, що в третьому кварталі приватизація принесла близько 0,9 млрд грн (близько 22 млн євро).

У держбюджеті на 2023 рік надходження від приватизації закладалися на рівні 6 млрд грн (близько 147 млн євро). Ця сума становить 0,45% – тобто менше піввідсотка – від загальних надходжень держбюджету, запланованих на 2023 рік.

Надходження від приватизації за перші дев'ять місяців – 2,7 млрд грн – становлять 0,2% від загальних доходів бюджету, запланованих на 2023 рік. – SOE Weekly.]

Кабмін спростив процедуру приватизації для збиткових держпідприємств. Перелік обов'язкових документів, що мають подавати збиткові державні підприємства, які спрямовуватимуться на продаж, зменшили, повідомило Міністерство економіки 27 жовтня 2023 року.

[На момент написання дайджесту постанову Кабміну не було опубліковано у відкритому доступі. – SOE Weekly.]

За словами заступника міністра економіки Олексія Соболева, постанова прискорить процес передачі держпідприємств до ФДМУ для приватизації, ліквідації або ефективного управління.

Зміни торкнуться 103 підприємств, серед яких "Укрмедпром", "Ліки України", "Топаз" та "Київський радіозавод".

За словами Соболева, уряд хоче зберегти у власності близько 100 стратегічних підприємств, а решту – продати повністю або частинами.

Раніше ми повідомляли, що Верховна Рада затвердила механізм ліквідації непрацюючих держпідприємств. Згодом ми писали, що ФДМУ планує ліквідувати понад 1200 збиткових державних підприємств.

У ФДМУ вважають, що ліквідація непрацюючих активів дозволить зменшити боргове навантаження на держбюджет, виплатити заборгованість по зарплаті працівникам, створити нові бізнеси на базі майна збиткових підприємств, а також розвивати українську економіку.

Ліквідація підприємства може тривати від чотирьох місяців до півтора року. ФДМУ планує ліквідувати 347 підприємств у 2023 році, 400 – у 2024 році та ще 141 підприємство – у 2025 році.

[Загалом це становить 888 підприємств. Очевидно, ФДМУ має намір ліквідувати решту  300+ підприємств після 2025 року. – SOE Weekly.]

В.о. голови ФДМУ Федоришин дав інтерв'ю. Цього тижня в.о. голови ФДМУ Олександр Федоришин дав інтерв'ю "Економічній правді" (ЕП). Ми вибрали ключові моменти.

Про управління конфіскованими компаніями:

• "У більшості випадків ми отримуємо компанії без бухгалтерії, без будь-якої документації, без розуміння, яка є кредиторська заборгованість, які є підрядники чи контрагенти. Це все досліджується в ручному режимі."
• "Коли нам передають активи, ми реєструємо право власності за собою та призначаємо свій менеджмент, якщо є контрольний пакет. Менеджменту одразу ставимо завдання провести глибоку інвентаризацію: що є, яка заборгованість, які основні засоби та майно, чи є банківські рахунки та кошти на них."
• "Паралельно дивимося, чи можемо запустити діяльність підприємства. Якщо можемо і для цього немає перешкод у вигляді арештів чи інших обмежень у кримінальних провадженнях, то робимо все, щоб запустити роботу."
• "Без згоди слідчих нічого не можемо робити. Усе залежить від підприємства і кримінальної справи щодо нього. У будь-якому випадку всі підприємства в нас у режимі тимчасового управління і ведеться підготовка до їх приватизації."

[За даними ЕП, ФДМУ передано 136 конфіскованих об'єктів, з яких 20 – корпоративні права, тобто частки в компаніях. Лише 17 з них на підконтрольній території.

Є чотири етапи підготовки цих активів до приватизації: прийняття в управління, реєстрація прав власності, підготовка до приватизації, виставлення на аукціон.

На аукціон виставлено компанію "Інвестагро" Міхаіла Шелкова, ще чотири готуються до приватизації. За більшістю активів відбувається реєстрація прав власності. – SOE Weekly.]

Про приватизацію "Інвестагро":

• "Ми виставляли підприємство на приватизацію. Ми намагалися зберегти дію договорів оренди. Підприємство продовжувало обробляти свої земельні ділянки."
• "Механізм стягнення державою російських активів недосконалий, він потребує покращення через внесення змін до закону. Ці зміни мають бути спрямовані на збереження економічної діяльності підприємств з моменту, коли держава починає їх вилучати, і до моменту їх прийняття відповідним органом управління."
• "Є приклади, коли накладаються арешти в рамках кримінальних проваджень чи після накладення санкцій. З моменту арешту до моменту, коли через рішення суду Фонд отримує актив у тимчасове управління, проходить чимало часу. Підприємство простоює або йому завдаються такі збитки, які потім тяжко усувати."
• "Тому ми пропонуємо внести зміни до закону "Про санкції" і надати повноваження уряду, аби він визначав орган управління, який буде займатися управлінням санкційного активу в період з початку його блокування до конфіскації."
• "Попит визначає ринок. Мабуть, потенційні інвестори з пересторогою дивляться на перші санкційні активи. Багато хто, можливо, має побоювання щодо його купівлі як колишнього російського. Доходила інформація, що нібито була висока ціна. Є й інші обставини, які, на жаль, не можу коментувати, це безпекові питання."
• "Наступний аукціон плануємо, але, мабуть, цього року вже не встигнемо. Сподіваємося, це буде в першому кварталі 2024-го. За законом, об’єкт уперше виставляється за стовідсотковою вартістю, вдруге – за 50%. Утретє фонд може виставляти актив на голландський аукціон, де йде покрокове зниження ціни."

[Як ми писали раніше, перші дві спроби продати сільськогосподарську компанію "Інвестагро", яка раніше належала Шелкову, провалилися. – SOE Weekly.]

Про Демурінський ГЗК:

• "Зараз компанія надсилає фонду на погодження нові договори, аби погасити борги, тобто вони починають вести діяльність. Плануємо деякі інші заходи для "очистки" активу, аби для інвестора він був максимально привабливим."
• "Плануємо запропонувати інвесторам придбати Демурінський ГЗК як об’єднаний об'єкт з іншою державною компанією – "ОГХК". Це обʼєкт великої приватизації, який планується виставляти за балансовою вартістю."
• "Є ще багато бюрократичних моментів, які треба зробити для підготовки ГЗК – десь 20 пунктів. Треба повернути до статутного капіталу окреме майно, наприклад збагачувальну фабрику, провести переоцінку основних засобів."
• "З "ОГХК" легше: вони мають завершити деякі аудити й чекати, коли ми завершимо всі процедури щодо Демурінського ГЗК. У першому кварталі 2024 року будемо мати їх загальну балансову вартість, що дозволить виставити їх на приватизацію."

[По суті, це означає, що раніше оголошені плани ФДМУ щодо продажу "ОГХК" у першій черзі великої приватизації відкладено. Незрозуміло, навіщо потрібне об'єднання Демурінського ГЗК та "ОГХК", як це покращить чи погіршить шанси на продаж кожного із цих активів, або як це покращить чи погіршить вартість запланованого продажу.

Раніше ми писали, що ФДМУ планував визначити стартову ціну для приватизації "ОГХК". Більше про попередні спроби продати "ОГХК" читайте у наших попередніх дайджестах.

Перед цим ми повідомляли, що 3 лютого 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив апеляційну скаргу Міністерства юстиції та конфіскував Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат, який раніше належав Шелкову.

Згодом ми писали, що Кабмін передав ФДМУ активи Шелкова, зокрема "Інвестагро" та Демурінський ГЗК. – SOE Weekly.]

Про те, чому активи Дерипаски досі не перебувають в управлінні ФДМУ:

• "Коли актив стягується в дохід держави, то рішення ВАКС надсилається в Кабмін, а Кабмін робить розсилку всім зацікавленим державним органам для висловлення своєї позиції. Фонд висловив свою позицію, що він готовий взяти ці активи до сфери свого управління для подальшої приватизації."
• "Усі інші органи також висловили свої позиції. Можливо, були виражені якісь зауваження чи застереження або могли надійти листи з боку правоохоронних органів. Це вимагало від уряду більшого часу, щоб дослідити певні обставини."
• "Зрештою, це питання не було вирішене до 22 вересня 2023 року. З 22 вересня набули чинності зміни до закону. Вони передбачають, що тепер фонд автоматично приймає в управління конфісковані активи. Ми звернулися до уряду з питанням щодо цих активів. Уже мали кілька зустрічей, де це обговорювали. Ця історія точно закінчиться до кінця року."

Про приватизацію державної частки в ТРЦ Ocean Plaza:

• "Ми направили проєкт розпорядження уряду про включення частки в Ocean Plaza до переліку об'єктів великої приватизації. Уряд поки не ухвалив рішення."
• "Також ми оскаржили статут ТОВ "Інвестиційний союз Либідь" [яка володіє Ocean Plaza – SOE Weekly], який був зареєстрований попередніми учасниками за кілька тижнів до рішення суду про стягнення частки в дохід держави. Скарга подана до Мін’юсту і ми очікуємо розгляду цього питання. Якщо скаргу задовольнять, ми зможемо змінити менеджмент у ТОВ "ІС Либідь".
• "Ми вели переговори з іншим акціонером [очевидно, з Андрієм Івановим – SOE Weekly], намагалися визначити матрицю повноважень, але не дійшли згоди. До кінця 2023 року також плануємо провести аудит Ocean Plaza. Необхідно провести фінансову очистку активу."
• "Цей об’єкт продовжує готуватися. Якщо уряд незабаром включить його до переліку об’єктів великої приватизації, це дозволить нам почати проведення засідань аукціонної комісії, аби визначити умови приватизації. Паралельно будемо шукати інвесторів, зокрема іноземних."

[Раніше ми писали, що ФДМУ хоче продати 66,65% державної частки в київському ТРЦ Ocean Plaza, що раніше належала підсанкційним Ротенбергам, зі стартовою ціною 1,3 млрд грн. Детальніше читайте у нашому попередньому дайджесті. – SOE Weekly.]

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.