Щоб не потонути в смітті. Уроки громад, які впровадили управління відходами
Як відбувається управління побутовими відходами в деяких містах України і де громадам брати гроші на екоініціативи?
"Стовп темного диму здіймається вгору, через їдкий запах паморочиться в голові й дере в горлі, повітря отруєне на десятки кілометрів", – так очевидці описують горіння сміттєзвалищ. Їх загальна площа в Україні перевищує 9 тис га, що дорівнює території міста Хмельницького.
Більшість сміттєзвалищ необлаштовані. Вони забруднюють ґрунтові води, адже виділяють фільтрат. Вони займають території, які можна використати в господарстві. На них часто виникають пожежі. У 2016 році на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом спалахнула масштабна пожежа. Тоді трьохсотметрова лавина сміття засипала трьох пожежників і комунальника.
В екстрених випадках громадам доводиться терміново вживати заходи. Щоб упоратися із ситуацією, Львів вивозив сміття до Дніпра, Кропивницького, Миколаєва й Сум. Щоб розвʼязати проблему, в Україні ухвалили закон "Про управління побутовими відходами". Центр спільних дій розробив еконавігатор, де пояснив громадам, як слід впроваджувати законодавчі зміни.
Електроенергія й газ з побутових відходів. Як це вдалося Житомиру
"Те, що країни ЄС давно переробляють на гроші, ми викидаємо на полігон та погіршуємо стан навколишнього середовища. Кожне місто в Україні продукує стільки відходів, що ними можна опалювати 20-25% цього міста і забезпечувати електроенергією 10% міста", – вважає міський голова Житомира Сергій Сухомлин.
У лютому 2023 року в місті запрацював перший в Україні сміттєпереробний завод, збудований коштом приватних інвесторів. Він переробляє побутові відходи Житомира і кількох навколишніх громад. Наразі потужності заводу дозволяють переробляти 40-45% відходів міста, але після запуску нового обладнання через два місяці Житомир вийде на глибину переробки 80-85%.
"Коли Житомирський сміттєпереробний завод вийде на повну потужність, він вироблятиме до 40 тисяч тонн RDF (паливо з відходів). Це заміна 20 мільйонів кубометрів газу. Якщо ми візьмемо середню ціну 15-17 тисяч гривень за тисячу кубометрів, то вийде 300 мільйонів гривень. Таку суму ми втрачаємо, коли вивозимо сміття на полігон. Саме тому відходи, які не підлягають переробці, треба спалювати", – вважає Сухомлин.
У 2015 році для опалення Житомир використовував близько 97 млн куб м газу, а минулий опалювальний сезон місто пройшло з показником 47 млн куб м, зокрема завдяки впровадженню альтернативних джерел енергії. У планах – дійти до 5-8 млн куб м за опалювальний сезон. Використання альтернативного палива для отримання газу й електроенергії було однією з причин, чому Житомир майже уник зимових блекаутів.
"Відводити великі ділянки для нових полігонів – це дуже коштовна річ. Землю можна використовувати ефективніше. Ми розуміли: коли з'явиться сміттєпереробний завод і ми замість 100% повеземо на полігон тільки 15%, це зменшить навантаження на полігон", – розповідає Сухомлин.
Схожою є філософія закону "Про побутові відходи", який набув чинності в липні 2023 року. Замість викидання сміття на звалища слід зменшити кількість відходів та обмежити їх вплив на довкілля та здоров’я людей.
Закон встановлює ієрархію управління відходами, де найвагомішою частиною є запобігання їх утворенню. Наступний щабель – відходи мають пройти етапи повторного використання, переробки та відновлення. Лише невелика частка мала б опинитися на полігоні.
Ця ієрархія стосується населення, виробників, органів державної та місцевої влади. Експерти попереджають: якщо захоронення відходів не контролювати, то можливість розвитку інших щаблів ієрархії буде низькою.
Що змінює закон про управління відходами
Новий закон розширив і доповнив повноваження та відповідальність органів місцевого самоврядування. З його впровадженням органи місцевого самоврядування впливатимуть на охоплення споживачів та якість послуг з управління відходами. Місцева влада має організувати збирання й видалення побутових відходів. Кожен мешканець у громаді повинен мати доступ до послуги вивезення сміття.
Відтепер не потрібно укладати програму поводження з побутовими відходами та схему санітарного очищення. Їх замінить місцевий план управління відходами (МПУВ). Цей документ визначатиме завдання та заходи для ефективного управління побутовими відходами в громаді й встановлюватиме чіткі терміни їх виконання.
МПУВ затверджується на десять років. Його треба розробити протягом одного року з дня набрання чинності Регіональним планом управління відходами. У Центрі спільних дій наголошують, що до роботи з напрацювання МПУВ важливо залучати комунальні підприємства, які будуть їх безпосередніми виконавцями.
За законом, до 9 січня 2024 року громада має визначити адміністратора послуги з управління побутовими відходами. Зараз у громадах це робить комунальне підприємство, яке надає всі житлово-комунальні послуги. Тепер доведеться створити окрему установу або залучити адміністратора з іншої громади.
З 1 січня 2030 року законодавство забороняє експлуатацію полігонів без відповідного оснащення. Ідеться про системи захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, системи контролю за викидами та забрудненням, системи моніторингу стану довкілля. Фактично більшості громад необхідно закрити та рекультивувати полігони відходів, розташовані на їх території.
Особливо це стосується численних сільських звалищ. Їх дорого переоснащувати і важко контролювати, а низька потужність не дасть побудувати там сміттєпереробні заводи чи хоча б сортувальні лінії.
Тому закон ділить територію країни на кластери, які збігаються з межами адміністративних районів. Створити ефективну інфраструктуру можна лише на рівні району, коли полігон обслуговує принаймні 150 тис осіб.
Як працює Муніципальний центр управління відходами
Щоб забезпечити доступ громадян до якісного управління відходами, у Луцьку заснували Муніципальний центр управління відходами. Так лучани звикають до сортування: у центрі можна безкоштовно здати 14 видів відходів (зокрема пластик, папір, скло, метал, текстиль).
Також у центрі збирають небезпечні відходи: батарейки, ультрафіолетові й люмінесцентні лампи. Відходи, які можуть стати вторинною сировиною, віддають підприємцям на переробку, а небезпечні – на утилізацію, розповідає директор "Луцькспецкомунтрансу" Володимир Марценюк.
Він каже, що Муніципальний центр управління відходами виконує і просвітницьку функцію. Підприємство співпрацює з відділом освіти – навчає дітей сортуванню, зокрема проводить для них екскурсії.
"Відстежую динаміку і статистику роботи центру, покращення спостерігається щомісяця. Є попит, люди підтримують це і хочуть навчатися. За листопад 2022 року центр відвідали 88 людей, екскурсій для дітей не було. За вересень 2023 року центр відвідали 309 людей, було 180 екскурсій для школярів", – каже Марценюк.
Проєкт Муніципального центру виявився успішним. На його послуги є попит серед населення, тому в Луцьку планують відкрити ще один, сучасніший. Для цього затвердили програму та виділили кошти.
Як співпраця покращує управління побутовими відходами
Щоб залучити додаткові кошти та втілити великі проєкти, місцева влада може скористатися інструментом міжмуніципального співробітництва. Обʼєднавшись, можна зібрати фінанси докупи й закупити техніку.
Якщо громади невеликі, їм вигідніше створити комунальне підприємство, яке б обслуговувало кілька населених пунктів. Кілька громад можуть проводити спільні екопросвітницькі заходи чи організувати міжмуніципальний центр управління відходами.
Яскравим прикладом є місто Славута в Хмельницькій області. Щоб встановити сміттєсортувальну лінію на полігоні, там обʼєдналися з Крупецькою, Берездівською, Ганнопільською та Улашанівською громадами.
"Ми працюємо над культурою збирання сміття й готовністю людей платити за цю послугу. Вони звикли, що можуть його вивезти безкоштовно. Як їх переконати, що за це треба платити? Треба доносити інформацію. У рамках муніципального співробітництва передбачені тренінги, розмови в школах, садочках, комунальних установах", – розповідає начальниця відділу стратегічного розвитку Славутської міськради Іванна Холод.
Вона зазначає, що від такої співпраці виграють насамперед сільські громади. Вони зможуть перейняти досвід Славути й покращити управління відходами. У Славуті вже давно роздільно збирають сміття, а в сільських громадах подекуди немає вивезення відходів, що призводить до утворення стихійних сміттєзвалищ.
Де брати гроші на екопроєкти
Для покращення управління відходами громади можуть залучити кошти з держбюджету. Зокрема, можна подати заявку до Обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Необхідно зібрати документи, розробити паспорт за бюджетною програмою і подати його в департамент фінансів ОДА (ОВА).
З 2024 року можна буде претендувати на грант від Державного фонду регіонального розвитку. Для цього треба підготувати опис, перелік заходів та кошторис проєкту і пройти конкурсний відбір у "Дії". Після проходження відбору кошти нададуть за умови, що не менше 10% витрат фінансуватиме місцевий бюджет, а бюджети міст з населенням понад 225 тис осіб – не менше 50% витрат.
Місцеве самоврядування може подаватися на гранти та проєкти від приватних фондів, проєкти міжнародної технічної допомоги, залучати приватні інвестиції. У цьому аспекті може стати корисним досвід Житомира.
Сухомлин застерігає громади від нечесних меценатів. Свого часу з міською владою Житомира хотіли співпрацювати шість інвесторів. З двома місто підписало меморандуми, але це не дало результату, інвестори просто зникли. Саме тому при укладанні угоди з хорватською компанією громада поставила чіткі умови.
"Ми попросили надати банківську гарантію. Інвестори мали заплатити 1,6 мільйона євро, якщо не введуть завод в експлуатацію протягом кількох років. Вони виконали зобов'язання. Житомир натомість узяв на себе обов'язок протягом 25 років везти відходи з усього міста на сміттєпереробний завод", – розповідає Сухомлин.
Урок для громад
Приклади громад підтверджують, що впроваджувати ефективні практики можна і без зобов'язань перед державою. Однак закон створює такі умови, які зроблять якісне управління відходами єдиною альтернативою.
Реформи в управлінні відходами можуть бути корисними і для енергетичної галузі, адже сміття – це ресурс для видобування газу та електроенергії. Хоча закон дає час для впровадження змін, зволікати не варто. Щоб налагодити управління відходами, можна скористатися інструкцією та переймати досвід успішних громад.