Шефство країн над відбудовою регіонів: чи спрацювала ідея Зеленського

У травні 2022 року Володимир Зеленський запропонував країнам-партнерам узяти шефство над постраждалими внаслідок російських атак регіонами України.

"Це буде найбільший проєкт нашого часу: економічний, технологічний, національний і, головне, світоглядний. Це дозволить створити мільйони зв'язків у демократичному світі. Кожні місто, громада, галузь, які будуть відбудовані, матимуть історичне свідчення про те, хто допомагав", – пояснював Зеленський.

Першими на його заклик відгукнулися Велика Британія, Данія, Литва, Латвія, Естонія, Туреччина і Греція. У липні 2022 року на конференції в Лугано прем'єр-міністр Денис Шмигаль розповідав про проєкти, які реалізують за підтримки цих країн на Київщині, Миколаївщині, Харківщині.

Уряд запропонував узяти шефство над усіма областями, що постраждали від війни. Пропозицією зацікавилися 30 країн. Які результати співпраці?

Про що концепція шефства над регіонами

Запропонована президентом концепція шефства полягає не лише у фінансуванні проєктів відновлення інфраструктури та житла. Очікувалося, що в цьому питанні іноземці поділяться власними експертизою та досвідом.

Патронат західних країн не обмежується формалізованими моделями, пояснює заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна. Країна сама обирає зручний формат співпраці.

"Ідея не просто в тому, щоб брати ресурси від партнерів, а підходити системно: залучати найкращий досвід від них, їхніх бізнесів, їхніх компаній. Ми пропонуємо партнерам обирати найзручнішу для них модель допомоги", – каже Азархіна.

Показовими прикладами допомоги партнерів стали шефство Данії над відновленням Миколаєва та Миколаївщини, Латвії та Франції – над Чернігівщиною, Естонії – над Житомирщиною, Великої Британії – над Київщиною.

Представники цих країн акцентують увагу на гуманітарних потребах, відновленні житла, мостів та доріг. Переважна більшість партнерів планують розгорнути активну діяльність після закінчення боїв у рамках післявоєнного відновлення.

Уряд курує не всі формати допомоги – низку угод ініціюють органи місцевої влади. "Це історія про символічну співпрацю. Французька провінція Прованс підписала меморандум про співпрацю з Одещиною", – каже Азархіна.

Житомир активізував роботу з містами-побратимами, завдяки чому отримує допомогу польських Гданська, Гдині та Сопота, американського Ноблсвіла, італійського Віченцо, німецького Дортмунда. Норвегія обрала шлях zoom out (розфокусування). Країна є одним з ключових інвесторів Світового банку та інших міжнародних фінансових установ, які виділяють кошти на проєкти відновлення.

Українська влада розглядала концепцію шефства лише як один з каналів фінансування відбудови. Паралельно працювали над створенням і наповненням Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та програми "єВідновлення".

Данія вирвалася в лідери

Данія взяла під опіку Миколаївщину після звернення Зеленського до парламенту королівства. З початку великої війни країна надала 375 млн євро цивільної допомоги, з яких 281 млн євро виділила напряму, а 94 млн євро – через механізми гарантій. Ще на 2,2 млрд євро Данія надала військової підтримки.

Королівство допомагає очищати воду, купувати обладнання для водо-, електро- і теплопостачання, ремонтувати будівлі та каналізацію, проводити аварійні роботи.

Обстріли російських окупаційних військ на Миколаївщині пошкодили тисячі багатоквартирних та приватних будинків, понад 80 шкіл та дитячих садків, медичні заклади та об’єкти комунального господарства. Напередодні минулої зими обласний центр залишився без централізованого водопостачання. Пріоритетом місцевої влади та Данії стало не дати людям замерзнути.

"Ми отримали 700 генераторів, 300 насосів для "Миколаївводоканалу" та "Миколаївоблтеплоенерго", понад 50 кілометрів труб, побутову техніку для пунктів компактного проживання внутрішньо переміщених осіб, водоочисне обладнання", – розповідає заступник начальника Миколаївської ОВА Микола Марінов.

"Миколаївоблтеплоенерго" отримало 13 мобільних котелень. Через ООН Данія надала електрогенератори, модульні котли, дизельні вантажні автомобілі, спеціальні автомобілі, медичне обладнання та інструменти.

Днями Данія виділила ще понад 40 млн євро для підготовки Миколаєва до зими. До пакета допомоги увійшли 20 мобільних опалювальних котелень і кошти на ремонт системи опалення. "Данія відбудовує Україну вже зараз, не чекаючи завершення війни", – повідомили в Посольстві Королівства Данія в Україні.

Данія фінансує проєкти через організації-партнери або надає кошти установам, закладам і територіальним громадам. Організаціями-партнерами виступають Данська рада у справах біженців (Danish Refugee Council), Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS), Міжнародна організація з міграції ООН (IUM), Данський Червоний Хрест, Данська церковна допомога (Danish Church Aid).

"Приклад Данії взірцевий. Вони не обмежилися донаціями, а надають технічну допомогу: створюють команди підтримки громад і бізнесу", – каже Азархіна.

Соціальні проєкти в пріоритеті

Особливу увагу Данія приділяє відновленню соціальної інфраструктури: житлових будинків, шкіл та бомбосховищ. На це виділили щонайменше 13,5 млн євро.

"Розглядаються проєкти відбудови двох мікрорайонів у Миколаєві. Також проводиться техніко-економічне обґрунтування з відновлення Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова", – повідомив Марінов.

Крім того, Данія обіцяє купити шкільні автобуси для області та міські автобуси для городян. Частина коштів спрямована на підтримку стійкості громади, залученості громадянського суспільства та професійно-технічну освіту.

"У рамках післявоєнної відбудови попередньо відібрані для реалізації проєкти реконструкції гімназії імені Аркаса, Новосвітлицького психоневрологічного інтернату та Виноградівського психоневрологічного інтернату", – заявив Марінов.

Данія самостійно проводить тендери, обирає підрядників та проводить закупівлі. За словами міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича, це була принципова позиція партнерів, аби уникнути корупційних ризиків. Сторони працюють над наступним етапом взаємодії, коли від донацій перейдуть до інвестицій та залучення датського бізнесу до проєктів в Україні.

Німеччина проти

Через рік після оприлюднення ініціативи Зеленського уповноважений уряду Німеччини з питань відновлення України Йохен Фласбарт заявив, що не вважає ефективною концепцію, за якою держави-донори концентруватимуться на відбудові певних регіонів під час повоєнного відновлення.

Президенти Володимир Зеленський та Франк-Вальтер Штайнмаєр восени 2022 року домовилися про патронат ФРН над Чернігівщиною. Фласбарт наголосив, що його країна вважає ефективнішим гнучке реагування на запити України.

У жовтні Німеччина надала Україні 200 млн євро. Кошти спрямують на освіту, охорону здоров’я, постачання питної води та відбудову міст. Загалом країна з початку великої війни виділила понад 1 млрд євро цивільної допомоги.

У Мінінфраструктури не бачать у позиції ФРН нічого поганого. "Німеччина суттєво допомагає за всіма напрямками. Головне – наскільки ці проєкти забезпечують доступ людей до базових життєвих потреб. Наступним пріоритетом будуть проєкти, що забезпечують економічне зростання", – каже Азархіна.

У січні представники уряду України, Євросоюзу, країн G7 та міжнародних фінансових установ запустили Координаційну платформу донорів, яку назвали "фінансовим Рамштайном". Один з напрямків роботи платформи – координація швидкого відновлення України у сферах енергетики, житла й інфраструктури.

Будь-яка країна-партнер може приєднатися до відновлення України, звернувшись з пропозиціями до Мінінфраструктури або державних адміністрацій областей.