Енергостійка зима: чи готова Україна до російських обстрілів енергетичної інфраструктури
Опалювальний сезон 2023-2024 років, який стартує вже в жовтні, цілком ймовірно, знову пройде з російськими ракетними атаками на об’єкти української енергетичної інфраструктури.
Минулого року російські терористичні обстріли створили Україні величезні проблеми: система енергозабезпечення виявилась вразливою, через що траплятись блекаути.
Системи теплопостачання міст також не впорались під тиском ракетних атак, через що мешканці цих міст періодично лишались без опалення.
Цьогоріч ситуація інакша: якщо в технічному плані українська енергосистема значно слабша, ніж була на початок минулого опалювального сезону, то в плані досвіду ситуація протилежна – усі вже знають, які превентивні заходи слід проводити перед обстрілами, аби швидше відновитись після них.
Про те, чи були зроблені висновки після минулого опалювального сезону, про процес підготовки енергетичного сектору до зими, а також про те, що треба зробити для забезпечення енергетичної безпеки та стійкості в довгостроковій перспективі, йшлося у дискусії між експертами та представниками органів місцевого самоврядування на форумі "Енергостійка зима?
Що ще можна зробити, щоб захиститися від російського тероризму", організованому Мережею захисту національних інтересів "АНТС".
Ремонт мереж, накопичення палива: як Україна готувалась до зими
Загальний стан української енергосистеми під час першої панелі зустрічі обговорювали експерти – директор "Центру досліджень енергетики" Олександр Харченко та президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
Їх прогнози стосовно перебігу наступного опалювального сезону є неоднозначними. Звісно, енергооб’єкти, пошкоджені внаслідок російських обстрілів минулої зими, неможливо відновити протягом кількох місяців року, але тепер українські енергетики мають досвід і розуміння, як реагувати на терористичні атаки інфраструктурних об’єктів.
Обидва фахівці наголошують, що Україна не пройде зиму без віялових відключень, навіть за умови відсутності атак росіян на інфраструктуру – генеруючих потужностей не вистачатиме за будь-якого розвитку подій.
"Чи можна бути задоволеним станом нашої енергосистеми? Звісно що ні. Замістити 50% генеруючих потужностей, що перебувають на окупованій території, та відновити 45% високовольтної мережі, розбитої ракетними атаками, протягом одного сезону неможливо.
"Укренерго" проробило гігантську роботу з відновлення, але об’єктивно ситуація лишається доволі складною. Але є підстави для оптимізму: хоча росіяни спробують "добити" вугільну генерацію, блекаутів уже не буде", – каже Олександр Харченко.
Погоджується з ним і Михайло Гончар. Він відзначив, що за прогнозами Американської агенції атмосфери і океанів, зима 2023-2024 років буде не холоднішою за попередні.
"За таких умов Україні може вистачити тих запасів, які лишились. Але це не означає, що не буде віялових відключень, – вони будуть і до цього треба звикнути як до норми", – сказав фахівець, додавши, що вже зараз українським енергетикам слід акцентувати увагу на підготовці до наступних опалювальних сезонів, які можуть бути складнішими, аніж цей.
Чи готові до зими громади
Друга частина дискусії стосувалась підготовки до опалювального сезону міських та сільських територіальних громад.
За даними дослідження, проведеного Мережею захисту національних інтересів "АНТС", більшість громад доклали максимум зусиль для того, щоб теплові та енергооб’єкти змогли пройти наступну зиму, стабільно забезпечуючи громадян та підприємства теплом та світлом. Складнішим завданням для громад було забезпечити резервні потужності та об’єми енергоносіїв.
Як розповів голова Шацької селищної громади (Волинська область) Сергій Карпук, проблеми регіонального рівня дещо відрізняються в залежності від територій.
Оскільки Шацька громада не має централізованого газо- та теплопостачання, її підготовка до опалювального сезону полягає в забезпеченні комунальних установ і населення паливними дровами, які використовуються для індивідуальних котелень.
"В дечому нам легше: на відміну від міст, які повністю залежать від газу, енергоносіїв, основним енергоносієм для нас є дрова паливні, яких на нашій території вистачає. На сьогоднішній день наша громада повністю забезпечена дровами паливними.
Але щодо електроенергії – ми залежні так само, як і інші регіони. За допомогою наших партнерів, в тому числі "АНТС", ми закупили генератори та забезпечили ними всі ключові об’єкти громади, аби у разі відключення світла комунальні установи продовжували свою роботу", – повідомив Сергій Карпук.
Очільники громад зафіксували, що найбільші проблеми очікують ті громади та міста, що мають централізоване теплопостачання, але і вони справляються з підготовкою.
Як зазначив голова Бахмацької міської громади (Чернігівська область) Павло Шимко, попри всі виклики, у місті Бахмач вдалося налагодити автономне живлення електроенергією міських котелень та пройти попередню зиму.
Водночас, голова Бережанської ОТГ (Тернопільська область) Ростислав Бортник наголосив на важливості реалізації програм з енергоефективності в громадах – зокрема, встановлення сонячних панелей, а також утеплення будівель.
Це допоможе значно зекономити і кошти, і енергоресурси, які споживає громада протягом опалювального сезону.
"Кабінет міністрів з 1 жовтня забирає в громад "військове ПДФО", і це дуже негативно впливає на підготовку до зими. За ці кошти ми планували встановити сонячні батареї на об’єкти критичної інфраструктури, але тепер ми змушені це робити за рахунок кредитів", – каже очільник Бережанської громади.
Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Мережа захисту національних інтересів "АНТС" був відповідальний за зміст публікації, але вона не обов'язково відображає погляди USAID або Уряду США.