Українська правда

Онлайн, хакерські атаки та хмари. Як працює освіта під час війни

Онлайн, хакерські атаки та хмари. Як працює освіта під час війни
Фото: Freepik


Новий навчальний рік 2023-2024 розпочався в умовах війни. Це унеможливлює проведення лише очних занять та офлайн-уроків, а ще – вимагає високого ступеня захисту даних.

Дехто з учнів був змушений покинути рідний дім, місто та навіть – виїхати з країни. Але навчання продовжилось онлайн попри обстріли та тривоги. Щоправда, методи довелось осучаснити: у пригоді стали хмарні сервіси.

Як хмарні сервіси допомагають отримувати знання навіть попри війну, читайте у матеріалі.

Дистанційка у школах "тримається" на хмарних технологіях

За час повномасштабного вторгнення в Україні зруйновано понад 1300 шкіл, ще сотні навчальних закладів постраждали частково. Через безпекову ситуацію за кордоном перебуває близько мільйона дітей, а  кількість тих, хто вчиться за сімейною формою, за півтора року зросла у 14 разів (з 4 695 у 2021 році до 64 409 у 2022-му).

За попередніми оцінками Міністерства освіти та науки у 2023 році очікують понад 200 тисяч абітурієнтів, частина із них навчатиметься онлайн через війну.

Зруйновані освітні заклади
Зруйновані освітні заклади
Фото: Дмитро Ларін

У вищих навчальних закладах хмарні технології дозволяють проводити вступну кампанію та дистанційне навчання, надають доступ до бібліотеки, сайту, документації тощо.

Варто зазначити, що у світі є таке поняття, як "університет без стін", тобто навчальний заклад, який проводить виключно дистанційне навчання. Допоки у Європі та США тільки планують створити такі навчальні заклади, в Україні вони вже реалізуються завдяки хмарним технологіям.

Одним з принципів освітньої реформи стала доступність та мультимедійність. У 2017 році, коли стартував проєкт "Нова українська школа", декілька IT-компаній почали шукати найкращі платформи для реалізації освітнього процесу.

Зруйновані освітні заклади
Зруйновані освітні заклади
Фото: Дмитро Ларін

Одна із них – компанія HUMAN. Вона створила платформу, яку використовують близько мільйона учнів, батьків та вчителів з 3000 закладів освіти по всій Україні. Розробники створили в хмарі електронний журнал, щоденник, розклад занять, створення тестів, проведення відеоуроків і факультативів тощо.

"Хмарні технології – це вже не майбутнє, а сьогодення. Активність в мережі – це новий спосіб життєдіяльності сучасної людини, яку забезпечують хмарні технології. Доступність освіти є одним з важливих викликів в багатьох країнах світу.

В Україні під час вторгнення організація освітнього процесу і забезпечення гідного рівня якості освіти стали випробуванням, з яким вдалось впоратись. Саме хмарні сервіси і платформи є чи не єдиним способом для продовження навчання", – зазначає керівник компанії Вадим Хівренко.

Однією з переваг приватних хмарних сховищ є більший обсяг потужностей. Завдяки йому  у пікові моменти навантаження система продовжує працювати без збоїв для користувачів.

Викладачка цифрових технологій Юлія зазначає, що для педагогів хмарні технології є великим плюсом, адже не потребують коштовного оснащення.

Юлія, викладачка цифрових технологій
Юлія, викладачка цифрових технологій
Фото: GigaCloud

"Вчителі можуть використовувати будь-який гаджет, що підключений до мережі інтернет. І фактично одразу працювати та ділитися своїми знаннями, спілкуватися з колегами чи узгоджувати спільний проєкт. До того ж хмара має необмежений обсяг даних, тому можна не переживати щодо об'ємів файлів", – каже вона.

Освітня платформа пережила масовану хакерську атаку росіян

У Львові розробили освітню платформу "Навчання і Технології" (НІТ), яка забезпечує дистанційне та інтерактивне навчання для усіх школярів міста. Це проєкт львівської ІТ-компанії Lionwood.Software.

На створення продукту розробників надихнула пандемія 2020 року. Як розповів засновник компанії Володимир Каміновський, його брат Юрій тривалий час працював вчителем, тож розробники врахували усі недоліки існуючих систем.

"Безпека даних – це був наш перший пріоритет, адже є вкрай важливо, щоб дані користувачів зберігалися в Україні в безпечному дата-центрі", – зазначає Володимир Каміновський.

Розробники створили надійну IT-інфраструктуру та розмістили її в хмарі.

Розробку постійно покращували, і станом на 2022 рік до системи вже приєднались понад 150 шкіл.

"Вся інформація розміщена не на фізичних носіях, а в мережі інтернет. До неї важче дістатись злодіям та окупантам, а ще її важче знищити, що дуже важливо під час повномасштабної війни", – розповідає засновник компанії.

Хмара дає повну свободу у використанні НIT. Учні, вчителі та батьки можуть підключатися до платформи з будь-якого пристрою: смартфона, планшета, ноутбука чи стаціонарного комп’ютера. Користувачі мають цілодобовий віддалений доступ до усієї інформації на платформі і можуть спілкуватися між собою у реальному часі.

Цікаво, що платформа містить не лише щоденник, електронний журнал, розклад, функціонал для онлайн-зустрічей, а й можливість провести онлайн-олімпіади.

Під час вторгнення система НІТ допомогла у навчанні школярів Києва та Скадовська Херсонської області.

Володимир зазначає, що діти використовували сервіси VPN, щоб зайти в систему та потрапити на онлайн-урок з окупації.

А вже у вересні 2022 року платформа НІТ пережила наймасованішу атаку росіян.

"Це був масштабний запуск в усіх навчальних закладах. Тож хакери атакували не лише ресурс, але й канали комунікації, соцмережі тощо.

Максимум що ми отримали – це сповільнення роботи системи на декілька відсотків та проблема зв'язку, бо через атаку ботів лінії тимчасово не працювали.

Але сама платформа витримала навантаження та зберегла усі дані українських шкіл", – каже Володимир.

Він додає, що це ще одна перевага хмарного сервісу – для роботи можна залучити додаткові віртуальні сервери та стабілізувати роботу навіть на піку навантаження системи. Наразі на платформі НІТ зареєстровано понад 300 тисяч користувачів.

Марина Трохименко – мати п'ятикласника. Її син усі 4 роки початкової школи провів на дистанційному навчанні. Спершу стався ковід, а потім – повномасштабне вторгнення.

Вона зазначає, що перший рік комунікація через електронний щоденник була провальною, адже технологію тільки почали застосовувати. У третьому класі до повномасштабного вторгнення усе налагодилось: діти та батьки почали отримувати зворотній зв'язок через електронний щоденник.

"Хмарні технології в шкільній освіті допомагають зосередити дитину на освіті. Наприклад, електронний щоденник передбачає застосування індивідуального підходу до кожного учня", – каже Марина.

Дистанційне навчання триває попри окупацію

Бердянський державний педагогічний університет опинився в окупації з першого дня повномасштабного вторгнення. Його тимчасово перемістили у Запоріжжя, але він працює дистанційно: колектив і студенти розкидані по всій Україні та за кордоном.

Історія повторилась, адже навчальний заклад був в німецькій окупації під час Другої світової війни. Тоді співробітникам довелось власноруч вивозити документи, а навчальний процес – зупинити.

Проте завдяки технологічним рішенням у 2022-2023 роках студенти, попри війну та окупацію, змогли продовжити навчання.

До вторгнення росіян Бердянський університет працював на власних серверах. Працівникам вдалося вивезти жорсткий диск з даними: вони здолали десятки ворожих блокпостів з цінною інформацією. Її перенесли в хмарне сховище та оптимізували онлайн-навчання завдяки хмарним технологіям.

Навчальний заклад також створив корпоративну пошту в хмарі та проводить весь документообіг – накази, звіти, розпорядження, договори, інші документи. В університеті переконані, що за хмарними сервісами – майбутнє.

начальник обчислювального центру Олег Сердюк
Начальник обчислювального центру Олег Сердюк
Фото: GigaCloud

"Потенціал цифровізації загалом та хмарних технологій, зокрема в українській освіті, величезний. На мою думку, згодом уся будь-яка інформація буде розташована в хмарному середовищі.

У великих ЦОДах (центрах обробки даних) буде зосереджене все серверне обладнання, яким будуть користуватися усі люди і компанії, а також освітні заклади.

Як приклад: компанія Microsoft переводить свою ОС Windows в хмару, щоб не залежати від будь-яких носіїв інформації та надавати більш якісні послуги. Так буде і з освітою", – зазначив начальник обчислювального центру Олег Сердюк.

Замість роботи під обстрілами – навчання у хмарі

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова опинився під ворожим вогнем теж з перших годин вторгнення. Продовжувати навчання у ньому було неможливо через небезпеку.

Працівникам вдалось зберегти та вивезти сервери з даними, а IT-інфраструктуру перенести в хмару. Спершу скористались іноземними сервісами Amazon Web Services та Dutch Cloud Community. Вони надали безкоштовний тестовий період – 3 місяці.

Після його завершення дані вирішили передати українському хмарному оператору. Наразі всі співробітники ХНУМГ ім. О. М. Бекетова працюють віддалено, і при цьому ефективність їхньої роботи не знизилася. 

Cпівробітники харківського університету імені О. М. Бекетова
Cпівробітники харківського університету імені О. М. Бекетова

"Я не уявляю як ми раніше працювали без хмари. Ми не лише врятували наші сервіси й продовжили працювати в умовах війни, а й оптимізували бюджет.  

За цей час декілька наших серверів вийшли з ладу та потребують заміни. Розміщення у хмарі звільнило нас від зайвих витрат, які зараз не на часі.  

Ми ретельно підготувалися до нового навчального року!" – зазначає начальник інформаційно-обчислювального центру університету, кандидат технічних наук Микола Пан.