Великий перерозподіл в телекомі. Чому під час війни і хто від цього виграє (не абоненти)?

Наприкінці червня Міністерство фінансів підготувало та опублікувало на своєму офіційному сайті для громадського обговорення законопроект, який нібито пропонує спростити адміністрування ренти за радіочастоти.

Спробуємо розібратися, що насправді несе в собі законопроект і як новації відіб'ються на галузі, а головне, на кишенях користувачів мобільного зв'язку.

Йдеться про так звані спектральні коефіцієнти, які в проекті від Міністерства фінансів пропонується скасувати і залишити стандартну ренту на частоти. Це подається як "спрощення" адміністрування податків для бізнесу та податківців.

І чомусь у Мінфіні вважають, що у розпалі війни такі різкі зміни в законодавстві на часі, що, як мінімум, дивно. Особливо зважаючи на те, що по комунікаційний інфраструктурі нанесено значного удару, а багато українців на деокупованих територіях залишилися без зв*язку, на відновлення якого потрібні мільярди гривень.

Насправді в темі спектральних коефіцієнтів дуже багато нюансів. Телеком-експерти не розуміють, чому законодавець так квапиться із прийняттям законопроекту, який суттєво впливає на інвестиційний та конкурентний клімат в галузі.

Адже такі різкі зміни податкових правил гри, які надають переваги одному оператору за рахунок втрат іншого, дисбалансують галузь і матимуть помітні для усіх користувачів наслідки.

Чому хочуть скасувати спектральні коефіцієнти

Нові податкові норми для мобільних операторів можуть набрати чинності вже з 1 січня 2024 року. Саме ця дата зазначена у законопроекті від Міністерства фінансів — "Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про електронні комунікації" щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України".

Головна новація - скасування спектральних коефіцієнтів до ставок ренти за користування радіочастотним ресурсом.

Спектральні коефіцієнти були введені у 2017 році регулятором – на той час Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.

Тоді регулятор ввів диференційовану базову ставку (20 000 гривень за 1 МГц) та шкалу коефіцієнтів для частот різного діапазону – для одних підвищуючі, а для інших – знижувальні (від 0,75 до 1,4).

Таким чином намагалися навести лад у частотному ресурсі, де багато років спектр був поділений нерівномірно.

"Головне завдання - створення рівних умов для користувачів радіочастотним ресурсом у всіх перспективних діапазонах, проведення дефрагментації спектру та впровадження ринкових механізмів для уникнення невиправданої концентрації спектру", - пояснював тоді НКЕК.

Нововведення запускалося у відповідних для впровадження нових технологій (у тому числі 4G) діапазонах радіочастот: 791-821 МГц, 832-862 МГц, 880-915 МГц, 925-960 МГц. 1710-1785 МГц, 1805 - 1880 МГц, 1920-1980 МГц, 211-2170 МГц, 2300-2400 МГц, 2500-2690 МГц.

При цьому оптимальними для впровадження LTE-технологій визначили кілька смуг радіочастот шириною 20 МГц у діапазоні до 1 ГГц, 20 МГц у діапазоні 1-2 ГГц, 40 МГц у діапазоні понад 2 ГГц.

Підвищуючий коефіцієнт (1,4) було введено за перевищення будь-яким користувачем оптимально необхідної ширини смуг радіочастот у відповідних діапазонах впровадження 4G.

Коефіцієнт 1,2 був застосований для неефективно фрагментованих смуг радіочастот. А знижувальним коефіцієнтом 0,75 могли скористатися ті, хто вживає заходів для звільнення економічно доцільної лінії радіочастот.

Відповідні норми було прописано у Податковому кодексі.

Зазначимо, що спектральні коефіцієнти дали ефект не лише на сторінках закону, адже компанії почали обмінюватися частотами, намагаючись досягти дефрагментації спектру і оптимізувати свої бізнес-моделі.

Це впорядкувало радіочастотний ресурс і зробило можливим швидке розгортання LTE-технологій в Україні. Попри війну, українці не сидять без мобільного інтернету, 4G працює, а мобільні оператори навіть продовжують підключати до швидкісного мобільного інтернету все нові й нові населені пункти, і на підході – 5G.

Отже, введення регулятором спектральних коефіцієнтів довело свою ефективність для галузі, вони добре працюють для мобільних операторів вже сім років.

І, як вважають експерти, і досі потрібні, бо встановлюють зрозумілі для операторів та інвесторів правіла гри на ринку та забезпечують його стабільність.

Але раптом коефіцієнти пропонують скасувати. Дії ініціаторів законопроекту викликають когнітивний дисонанс – навіщо змінювати те, що і так добре працює?

Розробники законопроекту пояснюють це необхідністю удосконалити адміністрування ренти та зрівняти умови роботи на ринку електронних комунікацій. У Міністерстві фінансів вважають, що спектральні коефіцієнти вже зіграли свою роль і їх можна прибирати. Але чи це так насправді?

Чому деокуповані території можуть залишитися без зв'язку. Ризики відміни спектральних коефіцієнтів.

Заплановані нововведення вже підняли дискусію в профільній спільноті. Експерти виділяють кілька аспектів можливих проблем, які можуть спричинити набрання чинності згаданим законом.

Ризик перший – інвестиційний

Скасування спектральних коефіцієнтів, які у свій час сприяли впорядкуванню та дефрагментації радіочастотного ресурсу, тепер може зіграти зовсім навпаки.

А саме - спровокувати монополізацію обмеженого та цінного ресурсу частот в одного ринкового гравця, який уже накопичив його. Він же отримає конкурентні переваги, а для решти операторів - умови тільки погіршаться.

На них ляжуть неочікуваним тягарем додаткові витрати, які можуть пригальмувати реалізацію інвестиційних проектів щодо розширення покриття та відновлення мереж електронних комунікацій.

Це ставить під сумнів не лише впровадження нових технологій після війни, а й відновлення інфраструктури, яка сильно постраждала в ході воєнних дій, зокрема на деокупованих територіях.

"Коли оператори купували ліцензії та планували інвестиційні проекти, вони розраховували на певні умови з оподаткування. Зміна цих умов може суттєво скоригувати терміни та самі можливості реалізації проектів.

У тому числі, що дуже важливо для Міністерства цифрової трансформації, можуть виникнути проблеми у відновленні сильно постраждалих мереж на деокупованих територіях.

За даними Світового банку, в ході військових дій інфраструктурі завдано збитків на 2,2 млрд. І, якщо зросте податкове навантаження, це може спричинити проблеми з фінансуванням відновлення мереж.

А це означає, що без мобільного зв'язку залишатиметься багато українців", — каже керівник напряму розвитку мобільного інтернету Мінцифри Станіслав Прибитько.

Телеком-експерти також звертають увагу на те, що пропозиція Мінфіну порушує зобов'язання держави перед бізнесом.

"Якщо влада змінить плату за частоти, це буде грубим порушенням зобов'язань, які у 2019 році приймалися з великою помпою та були пізніше підтверджені особисто президентом Володимиром Зеленським у Меморандумі про взаєморозуміння між урядом та операторами (ред. – Меморандум підписаний 29 жовтня 2019 року у рамках інвестиційного форуму RE:THINK. Invest in Ukraine).

Там прописувалися взаємні зобов'язання сторін — будівництво 4G-мереж у загальнонаціональному масштабі для подолання цифрового розриву та обіцянки держави сприяти операторам.

На початку 2022 року оператори зіткнулися з форс-мажорними обставинами небачених масштабів та характеру. Незважаючи на це, вони не лише виконали свої зобов'язання, але й змушені нести тягар надзвичайних та непередбачених витрат.

Інвестиційні ресурси компаній вкрай обмежені. Збільшення витрат посилить цю проблему.

Зокрема, менеджмент та акціонери будуть змушені вкотре обговорювати доцільність будівництва 5G-мереж", — каже експерт телекомунікаційного ринку Роман Хіміч.

До яких наслідків готуватися користувачам мобільного зв'язку

Ризик другий – податковий

Нововведення плануються з 1 січня 2024 року, тобто вже за кілька місяців. Причому йдеться про кардинальну зміну податкових правил, на які попередні роки орієнтувався телеком-бізнес, будуючи довгострокові плани.

Ліцензії під час 4G-тендеру видавалися на 15 років, тому зміна правил гри зараз – це негативний сигнал для інвесторів, які навіть під час повномасштабної війни розглядають можливість вкладати кошти у розвиток в Україні.

Скасування спектральних коефіцієнтів поставить під сумнів надійність співпраці з державними органами влади, — кажуть оператори мобільного зв'язку.

Крім того, така поспішність прямо суперечить букві закону.

"За законодавством зміни щодо податків на наступний рік мали затвердити не пізніше червня цього року. Але ці терміни вже сплили.

Якщо ухвалювати зміни до Податкового кодексу зараз, - то вони мають набирати чинності не раніше 2025 року, щоб компанії могли врахувати нововведення у своєму бюджетному плануванні", - пояснив Станіслав Прибитько, керівник напряму розвитку мобільного інтернету у Мінцифрі.

Він також звернув увагу на те, що податкове навантаження за новими правилами буде нерівномірним. Наприклад, для "Київстару" воно зменшиться майже на 70 млн гривень на рік, для "лайфселл" — різко зросте (на 132,5 млн), а для "Водафону" залишиться приблизно на нинішньому рівні.

Це означає, що зміняться і фінансові показники операторів, що у свою чергу, може позначитися і на користувачах мобільним зв'язком та інтернетом – збільшення витрат оператора підвищує ризики перегляду цін для абонентів.

Тобто, на ринок мобільного зв'язку можуть повернутися цінові війни та переділ сфер впливу.

Здавалося б, Мінфін, для якого питання наповнення державного бюджету є ключовим, мав би чітко прораховувати наслідки податкових новацій. Але цього разу, схоже, навіть не експерти з податкового права прогнозують, що негативу від впровадження закону буде явно більше, ніж користі.

Законопроект відверто "сирий" та, як мінімум, потребує серйозного доопрацювання. Прибитько каже, що Мінцифри документ не погодило - надіслало в Мінфін свий список зауважень.

"Загалом податкове навантаження на операторів зросте на 132,5 млн гривень (збільшення – на 32%). Але заплатить за все найменший оператор "лайфселл". При цьому додаткові бюджетні надходження становитимуть лише 53 млн гривень (за рахунок зменшення платежів інших операторів – ред.).

Це означає, що вимиватимуться оборотні кошти, що може мати непередбачуваний вплив на швидкість та якість відновлення інфраструктури та забезпечення безперебійного зв'язку – важливе для держави завдання", — каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

У компанії "лайфселл" називають зміни податкових підходів, що готуються, дискримінаційними, оскільки компенсація збільшення податкових зобов'язань додатковими інвестиціями у розвиток мережі збільшить конкурентний дисбаланс і ускладнить залучення іноземних інвестицій у відновлення України.

Зазначимо, що частка капітальних інвестицій у цього оператора вже на 7% більша, ніж, наприклад, у "Київстар", а скасування спектральних коефіцієнтів лише загострить цей дисбаланс.

"Ми закликаємо уряд та парламент переглянути та переосмислити зміни щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Рекомендуємо залучити до дискусії експертів з різних галузей та врахувати долю можливих наслідків перед ухваленням законопроекту", — додали в компанії "лайфселл".

Якщо законодавець все-таки вбачає свою логіку у потребі відмінити спектральні коефіцієнти, - то такі ґрунтовні зміни правил гри повинні впроваджуватися поетапно, не травмуючи ні саму галузь, ні її інвесторів.

Але зараз все виглядає як намагання пролобіювати інтереси найбільшого мобільного оператора, за рахунок інших - і надавачів послуг, і їхніх абонентів.

Що у підсумку? Держава мала б дотримуватися своїх зобов’язань, викладених у Меморандумі з операторами ще у 2019 році, так само, як і умов, передбачених у ліцензіях, виданих на 15 років, і положень Податкового кодексу щодо збереження коефіцієнтіів.

З минулого року вони вже не розповсюджуються на наступні розподіли спектру та аукціони. Тобто, для нових ліцензій, виданих після 1 січня 2022 року коефіцієнти не передбачені.

Але для діючіх мали б працювати до закінчення їх терміну.

Матеріал вийшов за підтримки lifecell.