"Оператор ГТС" – реформа чи проформа? "Укроборонпром" та Rheinmetall будуватимуть танки разом
Корпоративне управління держпідприємств
Оборона
Інфраструктура
Корпоративне управління держпідприємств
Кабмін схвалив законопроєкт щодо реформи корпоративного управління "ОГТСУ", який критикують за невідповідність зобов'язанням перед МВФ. 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів повідомив, що схвалив законопроєкт, спрямований на запуск реформи корпоративного управління "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ").
[Ані відповідне рішення Кабміну про схвалення законопроєкту, ані сам законопроєкт не було опубліковано на сайті уряду на момент написання цього дайджесту. Також, законопроєкт ще не було зареєстровано у Верховній Раді. – SOE Weekly.]
Згідно повідомлення Кабміну, міністр енергетики Герман Галущенко зявив, що поточна модель роботи "ОГТСУ" не відповідає Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління держпідприємств.
За словами міністра, законопроєкт запроваджує вдосконалену модель корпоративного управління шляхом приєднання "Магістральних газопроводів України" ("МГУ") до "ОГТСУ", після чого структура корпоративного управління набуде нового вигляду: "Міненерго – Оператор ГТС (з незалежною наглядовою радою та колегіальним виконавчим органом)".
[Очевидно, Міненерго мало на увазі, що "ОГТСУ" після приєднання "МГУ" перейде у пряму власність міністерства. На сьогодні "ОГТСУ" належить "МГУ", яким, у в свою чергу, володіє Міненерго. – SOE Weekly.]
Колишній керівник "ОГТСУ" Сергій Макогон розкритикував законопроєкт. Він назвав його "профанацією, а не реформою".
За словами Макогона, цей законопроєкт не призводить до виконання зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ). У зобов'язаннях чітко прописано, що "ОГТСУ" має бути переданий до Міненерго, а також має бути прийнятий новий статут "ОГТСУ", який повинен передбачати створення незалежної наглядової ради в "ОГТСУ", сказав він.
Згідно запропонованого законопроекту, за словами Макогона, наглядову раду "МГУ" буде перенесено до "ОГТСУ", і вона працюватиме до 31 жовтня 2023 року – а до цієї дати має бути обрана нова рада "ОГТСУ". Однак, за його словами, цього не можна буде досягти вчасно, якщо конкурсний відбір не розпочнеться до 30 липня 2023 року. У свою чергу, щоб почати такий відбір необхідно спочатку внести зміни до статуту "ОГТСУ", які передбачають створення наглядової ради як органу управління "ОГТСУ".
На думку Макогона, головна мета цього законопроєкту – створити видимість реформи перед міжнародними донорами та зберегти контроль та статус-кво в управлінні "ОГТСУ". Міненерго просто пересаджує потрібних людей на потрібні місця руками Кабміну та народних депутатів, заявив Макогон.
19 травня народний депутат Ярослав Железняк (фракція "Голос") повідомив, що рішення Кабміну щодо попередньої версії законопроєкту буде скасовано, і натомість буде прийнято оновлену версію [на засіданні Кабміну 19 травня – SOE Weekly.]
Він також сказав, що ці зміни не вирішують проблему [порушену Макогоном – SOE Weekly.]
Пізніше 19 травня представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що цей законопроєкт схвалено.
У другій половині дня 19 травня його зареєстрували у Верховній Раді як законопроект №9311, хоча на момент написання дайджесту тексту законопроекту ще не було опубліковано.
Раніше ми повідомляли, що у нещодавно затвердженій програмі МВФ для України на суму $15,6 млрд встановлено структурний маяк щодо "ОГТСУ", а також низку інших вимог. Зокрема, влада взяла на себе зобов'язання здійснити наступні кроки:
- Передати всі акції "ОГТСУ" від "МГУ" до Міністерства енергетики та прийняти новий статут "ОГТСУ", який було розроблено та погоджено з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства (EnCS) до кінця липня 2023 року (структурний маяк);
- Обрати та призначити наглядову раду "ОГТСУ" до кінця жовтня 2023 року;
- Призначити нового керівника та згодом ліквідувати "МГУ".
Раніше ми повідомляли, що у березні наглядова рада "МГУ" призначила Дмитра Липпу гендиректором "ОГТСУ".
Також ми писали, що у своєму Плані пріоритетних дій на 2023 рік Кабінет Міністрів задекларував плани привести корпоративне управління "ОГТСУ" у відповідність до Керівних принципів OECP з корпоративного управління держпідприємств. Відповідно до Плану, "ОГТСУ" має бути переданий до сфери управління Міненерго, отримати наглядову раду та правління, а також має бути затверджена нова редакція його статуту. Термін – до грудня 2023 року.
Ще раніше ми повідомляли, що "Європейська правда" оприлюднила умови, які Україна має виконати для отримання пакету макрофінансової допомоги ЄС. Однією з цих умов є запуск корпоративної реструктуризації "ОГТСУ" до червня 2023 року.
Крім цього, раніше ми писали, що 4 жовтня 2022 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства звернувся з листом до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра енергетики Германа Галущенка, в якому закликав уряд негайно впровадити план дій з корпоративного управління "ОГТСУ":
- передати "ОГТСУ" із власності "МГУ" у власність Міністерства енергетики;
- ухвалити новий статут "ОГТСУ", який передбачає створення незалежної наглядової ради;
- провести конкурсний відбір членів наглядової ради "ОГТСУ";
- забезпечити обрання та призначення нового складу правління "ОГТСУ" новою наглядовою радою.
ВАКС повторно розгляне клопотання НАБУ про продовження досудового розслідування у справі Коболєва. 17 травня 2023 року юридична компанія "Міллер", яка представляє інтереси колишнього керівника "Нафтогазу" Андрія Коболєва, повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розгляне клопотання прокурора про продовження досудового розслідування у справі щодо законності премії Коболєва.
За словами юридичної компанії, 17 травня сторона обвинувачення просила скасувати попередню ухвалу (про залишення клопотання детектива без розгляду) та призначити новий розгляд клопотання про продовження строків досудового розслідування. У свою чергу, апеляційна палата ВАКС задовольнила клопотання прокурора.
Водночас, досудове розслідування офіційно завершено, і наразі Коболєв та його захист ознайомлюються з матеріалами кримінального провадження.
Коболєв прокоментував цю ухвалу на своїй сторінці у Facebook, зазначивши, що українське законодавство не передбачає права слідчих на апеляцію в таких випадках.
Раніше ми повідомляли, що ВАКС відмовив детективу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування щодо Коболєва.
Невдовзі після ухвали про відмову в задоволенні клопотання НАБУ Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що досудове розслідування завершено, а його матеріали доступні підозрюваному [Коболєву – SOE Weekly.] та його захисту (читайте наш попередній дайджест).
Як ми писали раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді "Нафтогазу" у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражному суді.
Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.
Суд збільшив заставу для одного з підозрюваних у причетності до розкрадання 500 млн грн "ОГХК" та "ОПЗ". 16 травня 2023 року Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила клопотання САП та змінила розмір застави для одного з колишніх в.о. директора "Одеського припортового заводу" ("ОПЗ").
Згідно з ухвалою, заставу збільшено з 5,9 млн грн до 20,1 млн грн. Водночас процесуальні обов'язки, покладені слідчим суддею ВАКС, залишено без змін.
САП не назвала ім'я підозрюваного, але, за даними ЗМІ, йдеться про Миколу Синицю. За версією прокуратури, Синиця є одним з учасників злочинної організації, яка протягом 2019-2021 років викрала понад 500 млн грн у "ОПЗ" та "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК").
Раніше ми повідомляли, що НАБУ та САП заявили, що викрили злочинну групу під керівництвом колишнього голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Дмитра Сенниченка. Більше про цю справу читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми писали, що суд дав дозвіл на арешт колишнього радника Сенниченка Юрія Липка та колишнього в.о. директора "ОПЗ" Миколи Синиці. Заставу було визначено у розмірі 5,9 млн грн.
За інформацією САП, прокурор не погодився з рішенням суду щодо Синиці і планував подати апеляцію (читайте в одному з попередніх дайджестів).
Підозрюваних у цій справі оголосили в розшук (детальніше читайте в одному з попередніх дайджестів).
Оборона
"Укроборонпром" та німецька Rheinmetall створять спільне підприємство. 12 травня 2023 року Армін Паппергер, голова правління німецької компанії Rheinmetall – одного зі світових лідерів оборонної промисловості, повідомив, що його компанія підписала угоду з "Укроборонпромом" про створення спільного підприємства з ремонту танків в Україні.
За повідомленнями ЗМІ, Паппергер обговорив деталі угоди з президентом Володимиром Зеленським під час свого візиту в Україну. "Контракти вже підписано", – сказав він в інтерв'ю Handelsblatt.
Згідно з угодою, Rheinmetall і "Укроборонпром" створять спільне підприємство, в якому 51% акцій та управління належить німецькій стороні. Співпраця буде зосереджена на технічному обслуговуванні та ремонті бронетехніки в Україні, а також на підготовці до виробництва танків.
17 травня "Укроборонпром" офіційно підтвердив підписання угоди про стратегічне партнерство з Rheinmetall. Початок роботи спільного підприємства заплановано на середину липня 2023 року.
[Rheinmetall AG зі штаб-квартирою в Дюссельдорфі є одним з найбільших виробників військової техніки, озброєння та автомобільних компонентів в Європі.
Група складається з п'яти підрозділів: Транспортні системи; Зброя та боєприпаси; Електронні рішення; Датчики та приводи; Матеріали та торгівля. У компанії працюють близько 28 000 співробітників у 132 локаціях по всьому світу. У 2022 році обсяг продажів Rheinmetall становив 6,4 млрд євро.
Географічно продажі групи розподіляються наступним чином: Німеччина (34,1%), решта Європи (30,8%), Азія (18,4%), Америка (8,2%) та інші регіони (8,5%).
Rheinmetall має велику базу інституційних інвесторів (280 інституційних інвесторів та акціонерів). Станом на 31 грудня 2022 року 69% акцій компанії належали інституційним інвесторам, а 21% – приватним акціонерам. Найбільшими акціонерами на той час були Harris Associates LP (11,6%), Wellington Management Co. LLP (5,08%), Capital Research & Management Co. (4,99%) та BlackRock Fund Advisors (2,35%). – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що "Укроборонпром" оголосив про початок виробництва 120-мм мін спільно з країною-членом НАТО, назва якої не розголошується. За словами компанії, 120-мм міна є першим продуктом, який буде вироблено Україною спільно із країною-членом НАТО. Нещодавно "Укроборонпром" підписав контракт з Міноборони України на постачання цих боєприпасів.
Також ми писали, що "Укроборонпром" розпочав виробництво 125-мм снарядів для танків спільно з країною-членом НАТО. Перша партія 125-мм снарядів для танків Т-64, Т-72 і Т-80, які стоять на озброєнні ЗСУ, вже поставлена, повідомив "Укроборонпром".
Крім цього, ми писали, що 22 березня 2023 року "Укроборонпром" повідомив, що відправив ЗСУ першу партію вітчизняних 122-мм снарядів, які були виготовлені за кордоном.
Інфраструктура
Україна залучить 200 млн євро від ЄБРР для "Укрзалізниці". 12 травня 2023 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть 200 млн євро на відновлення української залізниці. За словами Шмигаля, відповідне рішення було схвалено Кабміном на засіданні 12 травня.
Ці кошти підуть на закупівлю обладнання, необхідного для відновлення залізничних коридорів з ЄС, покращення пасажирських перевезень та придбання додаткових локомотивів, пояснив Шмигаль.
[Інших подробиць не було оприлюднено, у тому числі, чи надається це фінансування у вигляді гранту чи кредиту ЄБРР. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що після повномасштабного вторгнення Росії український уряд поставив перед "Укрзалізницею" нові завдання. Ми також детально розповідали про фінансову підтримку, яку уряд, "Укргазбанк" та міжнародні партнери надали "Укрзалізниці" протягом 2022 року.
Ми також писали, що у 2022 році "Укрзалізниця" зазнала збитків у розмірі 10,8 млрд грн. Збиток від пасажирських перевезень становив 13,3 млрд грн [що означає, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, очевидно, отримали прибуток у розмірі 2,5 млрд грн. – SOE Weekly.]
У 2023 році "Укрзалізниця" очікує збитки у розмірі 20,2 млрд грн через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажоперевезення.
ВАКС продовжив досудове розслідування у справі Пивоварського. 15 травня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив на два місяці строк дії процесуальних обов'язків, покладених на колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Його звинувачують у зловживанні владою.
Згідно з ухвалою суду, ексміністр зобов'язаний:
- прибувати за викликом слідчого (детектива), прокурора, суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, а також про виїзд за межі Києва та Київської області;
- утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі слідчого судді.
Пивоварський прокоментував цю ухвалу на своїй сторінці у Facebook, зазначивши, що справа залишається в тому ж стані, що і була: за два місяці сторона обвинувачення лише додала інформацію про те, що він двічі перетинав кордон України за цей період.
16 травня 2023 року Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і продовжила досудове розслідування до шести місяців (тобто до 22 серпня 2023 року).
Пивоварський написав, що мотивація сторони обвинувачення для продовження розслідування полягала у проведенні економічної експертизи та допиті свідків, причетних до прийняття рішень, які йому інкримінують.
За словами екс-міністра, його адвокати не знайшли ніде в матеріалах справи заяви "Адміністрації морських портів України" ("АМПУ") про визнання її потерпілою стороною.
Незважаючи на це, його активи та активи його дружини залишаються під арештом. Минулого тижня апеляційний суд відмовився зняти ці арешти, додав Пивоварський.
Як ми повідомляли раніше, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і САП повідомили Пивоварському про підозру у завданні державі збитків на суму понад 30 млн дол. у 2015 році. Ці збитки були спричинені нібито незаконним наказом, який Пивоварський видав на посаді міністра інфраструктури: наказ дозволяв приватним компаніям стягувати половину корабельних зборів у морському порту "Південний".
Пивоварський заявляв, що звинувачення є необґрунтованими, оскільки відповідно до Закону "Про морські порти України", надходження від корабельного збору розподіляються між користувачем гавані порту (у даному випадку "АМПУ") і власником операційної гавані (у даному випадку приватною компанією "ТІС").
За рішенням суду він вніс заставу в розмірі 10 млн грн. Пивоварському також вручили клопотання про продовження досудового розслідування до 22 травня 2023 року, при цьому в зміненій підозрі його звинувачують у завданні збитків на суму 43,6 млн дол.
Детальний огляд справи Пивоварського читайте у наших попередніх дайджестах.
Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.
Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.