Як працівники "Чернігівгазу" зберегли єдиний доступний енергоресурс у оточеному місті
11 березня 2022 року близько опівночі в диспетчерській "Чернігівгазу" програмний комплекс SCADA повідомив про різке збільшення споживання газу. Це сталося тому, що кількома хвилинами раніше на околиці Чернігова ворожий снаряд влучив у газопровід, до якого під’єднано все місто. Поки майстер групи експлуатації мереж Сергій Лаптієнко із двома колегами під звуки вибухів мчали на місце аварії, газ із гулом виходив із труби і підіймався у темне небо.
Мине три години, перш ніж ці відважні чоловіки під перехресним вогнем знайдуть місце влучення і зупинять витік блакитного палива. Згодом вони дізнаються, що так зберегли єдиний доступний тоді енергоресурс – газ – для десятків тисяч мешканців оточеного Чернігова. Як їм це вдалося і яку роль у цьому відіграли технології – читайте та дивіться далі у спецпроєкті РГК та "Економічної правди".
На локалізацію аварії мали лише кілька годин
Голова правління АТ "Чернігівгаз" Алла Ярова розповідає, що коли стало відомо про пошкодження, то Оператор ГТС України попередив про високу ймовірність від’єднання Чернігова від газопостачання, якщо не вдасться швидко встановити місце пошкодження та локалізувати його. Це означало б, що у людей, які вже тиждень жили без води та електроенергії, зник останній енергоресурс. Після консультацій з Оператором ГТС чернігівським газовикам дали на це декілька годин.
"Вночі 11 березня ми отримали інформацію від технічного директора про масштабне пошкодження на підземному газопроводі високого тиску. Обстріли не вщухали. Але ми швидко зібралися і виїхали на місце аварії, щоб усунути її. Адже мали зберегти для людей єдине джерело енергії, яке ще залишалося тоді в напівоточеному місті", – згадує майстер групи експлуатації мереж Сергій Лаптієнко. Він стоїть біля дороги, де проходить газопровід, який вони перекривали тієї ночі.
Чоловік працює в "Чернігівгазі" 10 років. Починав слюсарем, а 5 років тому став майстром. Від початку повномасштабної війни і до деокупації області Сергій був на чергуванні. Разом із ним у бомбосховищі на підприємстві жили його дружина та двоє маленьких дітей.
У день тієї аварії була дуже темна ніч. Сергій із колегами, увімкнувши аварійку, слідували за автівкою військових до місця розриву. Газ виходив із труби дуже швидко. Його гул перебивав навіть артилерійський обстріл, який тривав у ту мить. Чоловіки пронизували темряву ліхтарями, аби знайти точне місце аварії. А коли відшукали, то ще впродовж 30 хвилин перекривали величезний засув, по черзі крутячи вентиль. Кажуть, кожен зробив тоді тисячу обертів. На щастя, снаряд влучив не в магістральний, а в міський газопровід. Тому коли працівники перекрили його, витік припинився.
Зранку Сергій із колегами повернулися на місце аварії, аби відремонтувати пошкодження. А споживачів перепідключили до газопроводу, що заходить з іншої околиці міста.
"Пошкодження підземного газопроводу високого тиску 500-го діаметру – одне з наймасштабніших у Чернігові під час бойових дій. Якби ми не змогли оперативно виявити місце аварії, локалізувати її та перепідключити газопровід, Чернігів би залишився без газу. А якби газопостачання міста зупинилося, повторно його запустити в тих умовах було б нереально", – вважає технічний директор АТ "Чернігівгаз" Сергій Савченко.
Разом з мужністю та відданістю працівників, неабияку роль у втриманні газового фронту у Чернігові відіграли технології.
Технології в режимі реального часу відстежують стан газових мереж
"Чернігівгаз" кілька років тому розпочав модернізацію обладнання та технологій. Зокрема, на ключових об’єктах встановили телеметричні прилади. Вони миттєво передають інформацію про тиск, температуру та витрати газу до програмного комплексу RGC SCADA. Він пов’язаний з програмами RGC Balancing та RGC ADS. Вся ця система дуже розумна та потужна: вона здатна отримувати та обробляти інформацію з 1 млн датчиків. І якщо диспетчер бачить відхилення у показниках, то миттєво передає інформацію до відповідного підрозділу. Наприклад, якщо змінилися показники балансування чи розподілу газу, то це може свідчити про аварію. Таким чином, аварійно-диспетчерська та служба комплексно-приладового обстеження (КПО) отримують повідомлення і виїжджають на місце події.
Газові труби прокладали переважно під землею кілька десятків років тому. Тоді інформацію зберігали на паперових картах з прив'язкою до різних об'єктів на місцевості: стовби, паркани тощо. Але з часом ці об'єкти люди переміщували або прибирали взагалі. І це ускладнювало пошук місця проходження мереж. Особливо, коли важлива кожна секунда, як у випадку з масштабними аваріями. Зараз ці дані уточнили і оцифрували. Тепер вони зберігаються в геоінформаційній системі (ГІС).
"Впродовж останніх років ми активно оцифровували карти мереж. Служба КПО за допомогою сучасних лазерних приладів уточнювала, де проходять газопроводи. Ці дані вносили до геоінформаційної системи. Тепер наші працівники мають з планшета оперативний доступ до карти навіть "у полях". Тобто, вони бачать траси пролягання газопроводів, точне розташування об’єктів і мають чіткий маршрут при виїзді до проблемної чи аварійної ділянки. Саме застосування програмних комплексів та диспетчеризація основних процесів дозволяє діяти швидко, як це було, зокрема, 11 березня", – пояснює Сергій Савченко.
За всіма показниками газу у мережах слідкують працівники Центрального диспетчерського управління. Його відкрили в Чернігові всього за 2 місяці до повномасштабної війни. Зараз там знаходиться три відділи: аналітичний, аварійно-диспетчерська служба та балансування. Саме на один із цих комп’ютерів 11 березня надійшло повідомлення про нетипові зміни в газовій мережі.
"Наше центральне диспетчерське управління – це перший інноваційний проєкт серед компаній, які займаються розподілом газу. Тут ми централізовано отримуємо всю важливу інформацію про стан газопроводів. Диспетчери працюють із програмними комплексами, які отримують та обробляють дані про обсяги, тиск, температуру газу та інформацію про позаштатні ситуації", – говорить начальниця Центрального диспетчерського управління Олена Зибницька.
А під час активних бойових дій у Чернігові ця диспетчерська стала таким собі "мостом" між мешканцями та різними службами міста. Адже навіть коли вже майже не було мобільного та дротового зв’язку, лінія "104" працювала. На неї люди телефонували не тільки, щоб повідомити про проблеми з газопостачанням, але й про пожежі, надзвичайні ситуації. Через неї просили допомоги від волонтерів та інших служб.
Міна в будинок прилетіла на очах у працівників
Околицям Чернігова чи не найбільше дісталося від обстрілів росіян. Тут регулярно падали міни та авіабомби. Бригади газовиків ледь встигали лагодити пошкодження мереж, як снаряди знову спричиняли аварії.
На західну околицю Чернігова бригада Сергія Лаптієнка виїжджала тричі.
"Тут постійно над головами свистіло. Бувало, літак заходив на друге коло, щоб скинути бомбу. Прямо при нас міна влучила в отой жовтий будинок неподалік. Полетіли уламки. Дякувати Богу, в домі не було людей… Проблему з ремонтом ускладнювало те, що крім газових руйнувалися й водопроводи. Тому у вирвах була вода. Ми працювали тут на пару з робітниками водоканалу: вони відкачували воду, після цього ми могли ремонтувати своє", – згадує Сергій Лаптієнко.
Через часті ремонти матеріалів та розхідників щоденно витрачали дуже багато. На щастя, на складі були аварійні запаси. Те, чого не вистачало, із волонтерами передавали колеги з інших областей. Також використовували обладнання, яке готували для виконання інвестиційної програми.
Якби не власне виробництво, то швидко відновити газопостачання не вдалося б
РГК кілька років тому почала програму заміни радянських та російських технологій у газорозподілі. Вона послідовно працювала над розширенням контактів з іноземними партнерами, відкривала власні виробничі потужності для виготовлення якісного газового обладнання. Зокрема, в Україні є три заводи RGC Production, які виготовляють шафові газорегулювальні пункти (ШГРП) – жовті шафи, які ви бачите у полях, біля будинків тощо. Вони знижують тиск газу до такого, який має бути у споживачів. Раніше було 100 різновидів шаф, зараз їх всього 10.
Така стратегія мати власне уніфіковане виробництво виправдала себе. Підприємство швидко відновило газопостачання у пошкоджених населених пунктах – ще під час бойових дій та одразу після деокупації блакитне паливо повернули 42 тисячам споживачів Чернігівської області. Якби не було власного виробництва обладнання, то у газорозподільній галузі країни стався б колапс. ШГРП були б у такому ж дефіциті, як трансформатори на ринку електроенергії.
"Ми можемо заздалегідь планувати масове виробництво, а отже мати запас обладнання, і оператори ГРМ оперативно його отримують. Якби такої уніфікації не відбулося, відновлення газопостачання тривало б набагато довше. Адже під кожен зруйнований газорегулювальний пункт потрібно було б розробити проект, передати його виробнику. А чекати на готове обладнання треба було б місяцями. Зараз цей строк скоротився до 7 днів", – пояснює голова правління "Чернігівгазу" Алла Ярова.
Під час бойових дій на Чернігівщині було вщент знищено 16 газорегулювальних та шафових газорегулювальних пунктів. Нині замість всіх них вже працюють нові. Деякі з реалізованих проектних рішень по ШГРП вже перевірені війною. За словами Алли Ярової, у Чернігові ШГРП виробництва RGC Production змогли забезпечити розподіл газу навіть під час ударів авіації та артилерії.
"На шафах старого типу запірний клапан спрацьовував за найменших пошкоджень, коливань від вибухових хвиль тощо. Це миттєво перекрило газопостачання десяткам тисяч людей. Річ у тім, що в обладнанні радянського та пострадянського зразка механізм розрахований на дуже вузький діапазон коливань вхідного тиску. Натомість шафові пункти RGC Production укомплектовані сучасними надійними деталями, які адаптовані до роботи в умовах підвищеної складності. Це підтвердилося в бойових умовах. Тоді обладнання старого зразка вимикалося через впливи вибухових хвиль та пошкодження, а нові ШГРП продовжували певний період підтримувати тиск газу. Це дозволило ремонтним бригадам усувати аварії без переривання газопостачання", – каже керівниця компанії.
Загалом впродовж 2022 року на Чернігівщині встановили 76 нових сучасних ШГРП, які розподіляють газ та підтримують його тиск на належному рівні.
Вчать теорію та відпрацьовують практику у VR
Перш ніж виїжджати на реальні ремонти, працівники "Чернігівгазу" тренуються у Освітньому центрі компанії. У великих просторих кімнатах з меблями та стінами у фірмових кольорах розміщене газове обладнання, прилади і навіть ШГРП. Тут освоюють нові технології та газові ґаджети. А в класі віртуальної реальності вчаться проводити ремонти газорегулювальних пунктів.
"Робота з газом вимагає спеціальної кваліфікації та постійного вдосконалення. Тут наші працівники проходять теоретичне навчання й практику. Для цього є спеціальні стенди з реальними зразками різного найновішого обладнання, яке вони використовують в роботі. Також наша інновація – клас віртуальної реальності. Оскільки робота з газом – це робота підвищеного класу небезпеки, то частину процесів фахівці спочатку відпрацьовують у віртуальній реальності. З допомогою VR-окулярів та спеціально розробленого програмного забезпечення вони проходять технологічні процеси, розбирають, як уникнути помилок і порушень", – пояснює провідний фахівець з навчання та розвитку персоналу Дмитро Сугоняко.
Один із стендів в Освітньому просторі присвячено службі комплексно-приладового обстеження. Після того, як ЗСУ вигнали росіян з території Чернігівщини, працівники служби позапланово обстежили 367 кілометрів підземних мереж. Вони робили це за допомогою спеціальних сучасних детекторів. Таке обладнання прискорює процес обстеження і мінімізує похибки порівняно зі старими зразками.
"Під час обстеження ми виявляємо під землею пошкодження ізоляції, корозійні процеси, які згодом можуть призвести до аварії та витоку газу. Потім інші служби усувають ці недоліки. Ми розуміли, що внаслідок бойових дій на підземних газогонах можуть бути розгерметизації через вплив вибухових хвиль, просідання ґрунту від руху важкої техніки тощо. Тому позапланово обстежили мережі, де була така ймовірність", – каже начальник служби контролю за виробництвом Сергій Нестеренко.
Для обстеження газогонів використовують детектори американського, німецького та українського виробництва: Variotek, RMLD, VIBRAGAS YMG2, GOLIATH тощо.
Наприклад, в RMLD використовується лазерний промінь. Його наводять на місце обстеження. Якщо там є виток газу, то прилад подасть звуковий сигнал, а на дисплеї відображається концентрація газу. Такі детектори застосовують для перевірки будь-яких газопроводів, а також ГРП, ШГРП, фланцевих з’єднань, кранів, на відстані до 30 метрів. Така дальність вимірювання стала в нагоді, коли працівники обстежували газопроводи на потенційно небезпечних територіях, де могли бути міни чи залишки боєприпасів.
"На позапланових обстеженнях ми виявили 15 м пошкодження ізоляції, 7 пробоїв труб. Також були викиди газу на кранах та фланцях: 140 по Чернігову та 406 по району. Таке обстеження і виявлення дало змогу оперативно усунути їх і запобігти масштабним аварійним ситуаціям", – каже Нестеренко.
Якби не було газу, то Чернігів залишився б без хліба
Перебої з електропостачанням у Чернігові почалися на початку березня, тоді ж зникло тепло в більшості домівок. Згодом не стало й води. Так газ був єдиним джерелом енергії: на ньому готували їжу. Зрештою, наявність цього ресурсу дозволила випікати хліб, який став чи не найціннішим продуктом у оточеному місті.
Чернігівський хлібкомбінат №2 працює понад 70 років. До повномасштабної війни тут виготовляли 30 т продукції на добу. За словами директорки підприємства Ольги Заїки, під час бойових дій обсяги довелося скоротити до 5 т. А асортимент – зі 100 найменувань до одного: білого хліба.
"У нас було борошно, дріжджі… Ми мали запаси сировини для випікання. Коли зникла вода, то працівники водоканалу організували її підвезення. Коли не стало світла, ДСНС привезли нам генератор. А ось газ у нас був постійно. Із цим не було жодних проблем", – каже директорка хлібкомбінату.
Запашні паляниці продавали торговельним мережам. Частину безкоштовно віддавали волонтерам, які розвозили хліб військовим та людям у бомбосховищах.
"За найбільш грубими підрахунками наш хлібозавод годував 20-30 тис. людей. Якби зник газ, ми б не змогли працювати. Альтернативи нашим газовим печам не було", – впевнена Ольга Заїка.
***
Після деблокади міста працівники згодом повернулися до звичного графіку роботи. Відремонтували пошкодження, яких зазнало приміщення "Чернігівгазу" після прильотів. Їх було два: міни понівечили дах та архів.
Компанія витримала випробування війною і увійшла в опалювальний сезон ще більш підготовленою. Сформувала нові аварійні запаси розхідних матеріалів з урахуванням досвіду 2022-го. Придбала нове сучасне обладнання, адже війна показала його справжню цінність. І керівництво, і працівники "Чернігівгазу" кажуть, що готові до всього. Але понад усе мріють, аби скоріше закінчилася війна.