Розробники оригінальних молекул. Як фармацевтична компанія ІнтерХім виробляє та експортує ліки, підтримує ЗСУ та культурну спадщину
Поспілкувалися з генеральним директором ТДВ "ІнтерХім", кандидатом хімічних наук Редером Анатолієм Семеновичем про те, як компанія успішно продовжує розвивати свій бізнес навіть в умовах війни.
Вашій компанії виповнюється 30 років. Що стало ключовою подією в її успішному розвитку?
Такою подією ще у 1989 році стала зустріч кількох молодих вчених, які намагалися покращити світ за допомогою науки. Трохи згодом, 11 грудня 1992 року, ми зареєстрували компанію ІнтерХім.
Це було 30 років тому. Нас було менш як десять людей, проте мотивованих і спраглих до досягнень, попри непросту ситуацію в країні початку 90-х. Ми наївно вирішили, що зможемо заробляти тим, чого навчалися в аспірантурі, адже не вміли торгувати, як інші.
У час, коли ми намагалися запустити виробництво, всі досвідчені фахівці вже давно заробляли на життя найпростішими активностями, які тоді здавалися найефективнішими: торгували на 7-му кілометрі, займалися перепродажем тощо.
Успішна спроба повернути професіоналів назад у виробництво і стала однією з ключових подій в історії компанії. Фахівці, часто старші й досвідченіші за нас, повірили нашим вмовлянням і переконанням, що можна заробляти наукою.
Другий важливий фактор успішного розвитку — просування абсолютно інноваційних препаратів, яких ніколи не було на ринку до нас та які на той час були не зрозумілі широкому загалу.
Третій ключовий аспект: масштабування з умовної хімлабораторії у фармацевтичне виробництво повного циклу.
Ми, хіміки за освітою, здебільшого займалися виробництвом активних інгредієнтів для ліків. Це ті речовини, які визначають саму їхню дію. Активні інгредієнти ми продавали іншим гравцям ринку, які з них робили пігулки, ампули, мазі, краплі тощо.
За парадигмою того ринку, коли грошей особливо не було, ми змушені були обмінювати свої активні речовини на готові лікарські форми. Щоб заробити і повернути собі гроші за створене нами ж, ми мусили продавати на ринку те, що зробив хтось із наших субстанцій.
На початку 2000-х ми зрозуміли, що зможемо реалізовувати усі процеси виробництва самі: починаючи від елементарних хімічних речовин до готового продукту для пацієнтів. Відмовляючи собі у всьому, ми змогли заощадити кошти, щоб уже у 2003 році відкрити власну ділянку з виробництва ГЛЗ.
За короткий час наші препарати стали популярними та затребуваними. Спочатку ліки виготовляли з власних субстанцій, утилізуючи те, що самі могли і вміли робити, — крім нас мало хто вмів. Згодом почали підбирати інші генеричні препарати — цікаві для нас і складні у виробництві для конкурентів. Тут ми могли застосувати наші ноу-хау та дослідницькі здібності.
Відтоді ми стали компанією повного циклу: від синтезу нових молекул до просування власних ліків на ринку та їх реалізації.
За кілька років попит був таким, що наших потужностей бракувало, щоб його задовольнити. Ретельно спланувавши технічне переоснащення, у 2007-му році ми за п’ять тижнів збільшили потужність виробництва готових лікарських засобів у 5 разів.
Наступний етап масштабування ми продумали завчасно. У 2011 році ІнтерХім реалізував грандіозний проєкт вартістю €50 000 000, щоб збільшили потужності виробництва ще у декілька разів. Ми запустили тисячі квадратних метрів нових виробничих та лабораторних площ і розширили свою номенклатуру.
Напевно, якщо ми досягли якогось успіху, то великою мірою завдяки саме тим знанням і навичкам, які здобули під час своєї освіти. Саме рівень освіти та ретельність підходу стали запорукою розвитку нашої компанії.
Нашою ринковою перевагою, власне, і є наука. Ми повністю змінили підходи до лабораторій, які дають нам змогу існувати та бути успішними. Це фундаментальні наукові лабораторії з інноваційним обладнанням та широким інструментарієм, який дозволяє бачити процеси глибше, аналізувати ґрунтовніше і віднаходити ефективніші методи.
Розкажіть, будь ласка, у якому режимі працює ІнтерХім під час війни?
28 лютого я зібрав усіх директорів та керівників і сказав: "Завтра ми починаємо працювати". Тобто підприємство не працювало лише два робочі дні: у п’ятницю та понеділок. Водночас керівництво в ці дні було на робочих місцях — ми були змушені цілодобово перебувати на об'єкті.
З вівторка, 1 березня, на роботу вийшли усі — колектив із 900 працівників був у повній готовності. За тиждень ми почали працювати у три зміни (від 200 до 350 осіб на зміні), 24/7, без вихідних.
Також ми перейшли на режим енергозаощадження. Його рівень на виробництві становить 25−30%.
Окрім того, в ІнтерХім виділили додаткові оборотні кошти для оперативного реагування на форс-мажорні обставини та сформували виробничу програму з урахуванням можливого підвищеного попиту в разі надзвичайних ситуацій.
Самотужки комплексно обладнали бомбосховище в одному з найбільших спальних районів Одеси. Переглянули програму закордонних відряджень, розробили план екстренної евакуації працівників та консервації виробництва.
Злагоджені дії допомогли уникнути дефіциту сировини та забезпечити безперебійне постачання продукції. Завдяки цьому виробнича потужність під час війни не змінилася: обсяги ГЛЗ становлять 1 млрд таблеток і капсул, 100 млн саше та 10 тисяч тонн різних фармацевтичних субстанцій на рік.
Ваша компанія виробляє інноваційні оригінальні препарати, розроблені в Україні за міжнародними стандартами. Як вам вдається дотримуватись усіх європейський фармацевтичних стандартів у таких надскладних умовах?
Усі, хто стояв біля витоків ІнтерХім, працювали в Академії наук УРСР, яка після відновлення незалежності стала Національною академією наук України. Це наша альма-матер, яка спонукала нас ставити перед собою амбітні цілі, пропонувати споживачеві нові якісні препарати.
Не просто різні варіанти нових складників або нових технологій під час їх виробництва, а власне нові молекули — найпотужніше та найбільш інноваційне, що може запропонувати фармацевтика.
За час діяльності нам вдалося вивести на ринок чотири нових молекули. Для молодої країни з не надто стабільною економікою та непрогнозованими бізнес-процесами це надзвичайно серйозний результат.
Принаймні дві з цих молекул довгий час входять до топ-30 і подекуди до топ-20 препаратів, що найбільше продаються в Україні. Багато українців, які ними користуються, навіть не замислюються, що ці ліки були не лише вироблені, але й з нуля розроблені саме в Україні нашими співвітчизниками-науковцями.
Також ми активно працюємо із закордонними колегами. Наприклад, до роботи над одним із нових препаратів, який ми розробляємо зараз, залучена знаменита дослідницька лабораторія у Кембриджі.
Усі препарати ІнтерХім — як оригінальні, так і генерики — виробляються за стандартами GMP. Це міжнародний показник якості продукції, актуальність якого потрібно періодично підтверджувати перед незалежною комісією з належної виробничої практики.
Наше підприємство одне з небагатьох, навіть на фармацевтичному ринку, чиє виробництво одразу було побудоване за стандартами GMP — здебільшого ж виробники "дотягують" наявні виробничі ділянки до стандартів або сертифікують за стандартом лише 1−2 виробничі лінії.
Ми спромоглися вибудувати процеси так, щоб запобігти самій можливості створення неякісного продукту. У певних аспектах якість нашої продукції навіть випереджає вимоги європейських стандартів, з дотриманням яких не виникає жодних проблем, враховуючи рівень оснащеності виробництва.
До того ж ІнтерХім одним із перших на українському ринку почав маркувати кожну упаковку кожного препарату 2D-кодами. Ця система вже багато років поспіль захищає нашу продукцію від фальсифікату, контрафакту та прострочення. Нею може скористатися кожен споживач за наявності смартфона й інтернету.
Як вдалось оперативно переорієнтувати виробництва на першочергове задоволення потреб Збройних сил України за умов воєнного стану?
Під час війни потреба у ліках неодмінно зростає. Особливо це стосується знеболювальних, протисудомних, анксіолітичних, противірусних, заспокійливих та інших засобів. Вони потрібні як цивільним, переселенцям, так і бійцям Збройних сил. Існує поняття номенклатури державного резерву — типів необхідних препаратів, значна частина яких виробляється, зокрема, в ІнтерХім.
Тому ми сформували виробничу програму та обсяги випуску товарних позицій з урахуванням підвищеного попиту в надзвичайних ситуаціях. Збільшили запаси сировини та підготували додаткові резерви готової продукції за позиціями, які належать до номенклатури державного резерву.
На початку повномасштабного вторгнення наш контейнер з великою кількістю сировини на загальну суму понад $400 000 був заблокований в одеському порту. За допомогою Урядового комітету та Міністерства охорони здоров’я його вдалося вивезти за кілька днів. Сировину одразу ж взяли в роботу.
Ми негайно переорієнтували виробництво на першочергове задоволення потреб ЗСУ та умов воєнного стану. Поновили виробничий процес до норми мирного часу, оптимізували робочий графік.
Загалом за період березень — листопад у компанії відбувся приріст кількості виготовлених упаковок на 6% відносно 2021 року. Перші 4 місяці ми не змінювали ціни, хоча вартість сировини та доставки різко зросла. Тільки згодом ми змушені були хоча б мінімально коригувати вартість.
Доволі швидко, хоч і з великими зусиллями, ми відновили логістичні ланцюжки доставки ліків, відвантажили продукцію на склади по всій території України, зокрема у зони бойових дій. Зробили все можливе, щоб у всіх регіонах країни були доступні знеболювальні, заспокійливі, протизапальні та противірусні препарати, які виготовляються на заводі "ІнтерХім".
Великі партії ліків на десятки мільйонів гривень безкоштовно доправлялися та продовжують доправлятися підрозділам Збройних Сил на різних напрямках.
Яку допомогу ви надаєте ЗСУ, підрозділам Сил ТрО, волонтерам і переселенцям?
Ми допомагаємо всім, кому можемо, навіть тим, хто не просить про допомогу, але її потребує. Передусім це наші воїни. Ми намагаємось бути для них максимально корисними — це наша форма спротиву та боротьби за спільну перемогу.
Керуючись нашим системним науковим підходом, ми переважно допомагаємо там, де можемо зробити трохи більше, ніж інші. Закуповуємо особливо затребуване військове обладнання, яке дає вирішальний результат на полі бою.
Допомагаємо численним підрозділам ЗСУ спецінструментами та обладнанням, спільно з ними визначаємо, що саме буде найефективнішим, збереже більше життів наших воїнів, дасть значну перевагу в бойових діях і полегшить важкий польовий побут.
Це абсолютно не виключає звичайної допомоги. Крім спецзасобів, ми закуповуємо для бійців амуніцію, спідню білизну, продукти, автотранспорт, старлінки, реанімобілі, баггі, дрони, радіосистеми тощо. Якщо хтось звернувся, то навіть попри обставини, відсутність грошей, часу та труднощі у пошуку потрібного, ми все одно знаходимо спосіб допомогти.
Я зіткнувся з тим, що наші воїни мають надзвичайно високий рівень моралі, культури, інтелігентності. Іноді доводиться навіть нав’язувати свою допомогу. Більшість із них кажуть: "Нам потрібно, але є хтось, кому потрібніше. Ми потерпимо, а ви допоможіть іншому підрозділу". І так практично щоразу, коли ми запитуємо, що ще потрібно.
Був період, коли під час війни було напружено з грошима, і надходили запити. Було незрозуміло, де взяти додаткові кошти, щоб їх задовольнити. Тому ми наперед прораховували, скільки потрібно залишити на сировину, електроенергію і зарплату, а все інше негайно витрачали на запити. Тож до кінця тижня ми доживали з надією на те, що наступний принесе нові кошти, і ми знову зможемо витратити їх на фронтові потреби.
Через благодійні організації та безпосередньо ми забезпечуємо ліками батальйони, які вирушають на передову або вже перебувають там. Допомагаємо бойовим медикам реанімобілями, евакуаційним транспортом і необхідним медичним оснащенням. Надаємо стабільну підтримку різним підрозділам, зокрема ССО АЗОВ Київ, 14 радіотехнічній бригаді, 122 бригаді ТрО та багатьом окремим батальйонам на фронті.
Не було часу замислюватися, в яких обсягах і кому ми допомагаємо, але якось я запитав у бухгалтерії, скільки ж ми допомогли. У мене була асоціація, що оскільки нам 30 років, добре було б, щоб ми прагнули хоч на 30 млн допомогти армії.
Станом на 2022 рік, ми спрямували понад 60 мільйонів гривень на потреби ЗСУ та українців, які постраждали від війни.
Але і звичайні побутові проблеми теж нікуди не поділися. Ми і до війни допомагали великій кількості людей, продовжуємо допомагати досі.
Це, зокрема, й онкохворі, діти, лікарні, установи для літніх людей. "ІнтерХім" за доброю традицією безкоштовно відвантажує медикаменти Міській клінічній інфекційній лікарні Одеської міської ради. Також ми допомогли отримати Запорізькому Військовому шпиталю апарати зовнішньої фіксації, забезпечили запасом лікарських засобів і виробів медпризначення мешканців Броварів та Київської області, евакуйованих осіб з окупованих територій цього району, а також місцеві підрозділи. Так само передаємо ліки, воду, засоби зв’язку та інше необхідне для жителів Миколаївської та Херсонської областей.
Фармацевтика — один із напрямів бізнесу, для якого важлива динаміка розвитку. Розкажіть, будь ласка, які саме наукові міжнародні дослідження проводяться на базі ваших підприємств зараз?
Зараз у нас в розробці 5-та оригінальна молекула. Вона вже має потенціал бути визнаною в усьому світі та має стати надзвичайно ефективним знеболювальним засобом.
Останні кілька років над 5-тою молекулою ми працюємо дуже активно, ведемо паралельні процеси. Один відбувається виключно в Україні, другий проходить за її межами. В Україні ми вже дійшли до другої фази клінічних досліджень і надзвичайно задоволені результатами попередніх етапів: доклінічних досліджень і першої фази клінічних досліджень на людях.
Зараз ми реалізовуємо другу фазу, хоча це надзвичайно складно в умовах війни. Цю молекулу півтора року досліджували в Кембриджській лабораторії у Великій Британії, одній із найіменитіших лабораторій, що проводять такого роду дослідження. Молекула показала гідні результати, дуже перспективні для нас.
У найближчому майбутньому плануємо розпочати першу фазу клінічних випробувань цієї молекули за межами України — в Європейському Союзі та, можливо, в Сполучених Штатах. І поступово рухатимемось далі до реєстраційного досьє і реєстрації нового препарату в Україні та за кордоном.
Тож на українському ринку скоро з’явиться новий ефективний препарат для хворих, які відчувають біль різного типу. Зокрема він допомагатиме від болю, який складно керується іншими засобами: діабетичний, паліативний, посттравматичний біль тощо. Це сектор дуже складного болю, з яким ми допоможемо боротися новим препаратом.
До початку повномасштабного вторгнення компанія займалася благодійністю, підтримуючи українську науку, культуру та спорт. Чи продовжуєте ви займатися цим зараз?
Ми продовжуємо підтримувати і науку, і культуру, і спорт.
Наша жіноча баскетбольна команда "ІнтерХім" отримує підтримку в повному обсязі. Підтримуємо будинок для літніх людей та велику кількість благодійних проєктів, які не плануємо зупиняти.
Допомагаємо хімічному факультету ОНУ, підсилюємо лабораторії, даємо можливість навчатися у нас, виплачуємо стипендії студентам і докторантам.
Також підтримуємо одеську інфекційну лікарню, дитячі будинки, надаємо адресну допомогу тим, хто її потребує.
Усі благодійні ініціативи, які були до повномасштабного вторгнення, реалізовуються у звичному режимі. У цьому бажанні і спробі відновити нормальне життя, напевно, є найбільша надія на те, що в нас усе вийде.
Розкажіть, будь ласка, про ваші меценатські проєкти, зокрема, про порятунок Софії Київської.
У 2020 році "ІнтерХім" спільно з партнерами реалізували благодійний проєкт #SophiaHelp. Його метою було осушення стін і фундаментів Софійського собору та прилеглих споруд від надмірної вологи. Під загрозою були безцінні пам’ятки нашої історії, мозаїки та фрески, які належать до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
У процесі реалізації ми застосували запатентовану швейцарську технологію BioDry, яка здатна усувати вологу у старовинних спорудах без шкоди для древніх пам’яток. Зрештою, спільними зусиллями вдалося захистити стіни багатостраждального Софійського собору від руйнівного впливу часу. Рівень вологи у стінах самого собору станом на листопад 2022 року знизився на 39% від стартових показників. Нам вдалось усунути загрозу, не пошкодивши давні пам’ятки української культури.
Також у 2021 році ми подарували Національному заповіднику "Софія Київська" унікальний 3D-проєктор, який відтворює реконструйоване тривимірне обличчя Ярослава Мудрого у молоді роки. Вигляд цієї голограми заснований на реконструкції 2017 року, яку втілили українські фахівці.
Річ у тім, що в радянський час князя Ярослава зумисно зображали схожим на російських царів, щоб присвоїти значну частину української історії. Нова реконструкція показала найімовірніший вигляд князя у молоді роки, де він більше схожий на вікінга. Власне, значною мірою так воно і є.
Цим проєктом ми хотіли вкотре зруйнувати російський міф про спільність наших народів. Тепер подивитися на більш автентичний вигляд князя може кожен відвідувач Софійського собору.
Серед відносно свіжих меценатських ініціатив можу пригадати зведення комплексу "Серце України". Це меморіал у географічному центрі України, який символізує єдність усіх наших областей та Криму. Він збудований на Черкащині, біля села Мар’янівка, коштом меценатів з нагоди 30-річчя незалежності. "ІнтерХім" виступив генеральним партнером проєкту.
Зовсім нещодавно ми подарували багатостраждальному місту Миколаїв перше мобільне вуличне укриття, яке встановили на транспортній зупинці, де під час обстрілу 29 липня постраждали мирні миколаївці. Це бетонне укриття для захисту від уламків та обстрілів з РСЗВ вміщає 24 особи. Воно обладнане камерою та екраном, щоб бачити, що відбувається зовні. Окрім цього, також подарували перше вуличне укриття Херсону. На честь 30-річчя перерахували 5 млн грн на створення флоту надводних дронів.
Під час війни ваші підприємства збільшили обсяг експорту. Наскільки ви готові до повноцінного виходу на європейський ринок після переможного закінчення війни?
На щастя, наші продукти затребувані в інших країнах. Обсяг експорту дійсно різко збільшився. Окрім, звісно, російського експорту, який з 2014 року зведений до нуля. Ми перестали відповідати на запити цієї країни. Також у нас був експорт у Білорусь до війни. Але з першого дня повномасштабного вторгнення ми теж на 100% зупинили експорт.
Можливо, через острах не отримати наш продукт під час війни, багато країн істотно збільшили обсяг закупівлі наших продуктів. Це, наприклад, Прибалтика, Грузія, Азербайджан, Таджикистан та ін. Хоча ми остаточно закрили росію і білорусь, експорт виріс за рахунок збільшення обсягів закупівлі іншими країнами.
Паралельно ми працюємо над новими проєктами зі збільшення експорту, максимально готові до виходу на європейський ринок. Зараз навіть попри війну є ріст на 6% по кількості виготовлених упаковок проти минулого року. Це фантастика для воєнного стану, враховуючи, що перших 4 місяці ми не змінювали ціни попри різке зростання вартості сировини та доставки. Пізніше нам довелося дещо скоригувати ціни, проте і тут ми діяли обережно, даючи людям можливість безперешкодно отримувати необхідні ліки.