Україна, яка перемагає або Як пройшов Київський міжнародний економічний форум-2022
Наприкінці листопада відбувся черговий Київський міжнародний економічний форум.
Так починалася б стаття, якщо б вона була написана у мирні часи. Але 24 лютого було складно уявити не те, що буде у листопаді, – що буде наступного дня. Прогнози змінювалися кожну годину. Різноманітні експерти малювали всім сферам України найжахливіші сценарії. Економіці зокрема. Дефолт, колапс, неспроможність підтримувати свої зобов'язання.
Не без проблем у вигляді інфляції, безробіття, відтоку спеціалістів, але економічний фронт України встояв. І продовжує потроху оживати. Атмосфера невизначеності перших місяців ближче до осені змінилася на картинку чіткої перспективи.
Світовий банк з обережним оптимізмом покращує прогнози зростання економіки України на найближчі пару років. Уряд активно працює, щоб процес відбудови країни почався вже зараз, як і стрімке повернення інвестицій. Світове співтовариство продовжує нас підтримувати фінансово.
Попереду багато роботи, якої вистачить не на одне покоління. Але із стовідсотковою впевненістю можна сказати одне. Сьогодні ми знаходимося не в Україні, яка бореться за виживання. Ми знаходимося в Україні, яка перемагає. Саме таким був головний теглайн Київського Міжнародного Економічного Форуму цього року, який лише онлайн відвідало понад 6 тисяч людей.
Висновок перший. Бізнес має допомагати
Один з головних висновків цьогорічного КМЕФ: "Війна забрала усього місяць, а далі усі почали працювати у звичайному режимі". Цей місяць був потрібен, щоб зрозуміти як правильно працювати в умовах воєнного стану.
І український бізнес максимально згуртувався. Він не тільки ефективно допомагає втримати економіку на плаву. А ще й докладає зусиль, щоб втримати людський капітал всередині країни. Створюються важливі соціальні ініціативи. Відкривається вільний доступ до знань. Донатяться мільйони на армію. Податки великими компаніями сплачуються на рік вперед. Це необхідні кроки. Показати, що є план. А якщо є план, то є і надія.
Наприклад, переважна більшість українських IT-компаній змогли повністю відновити свою діяльність та зберегти іноземні контракти. За даними НБУ, за дев’ять місяців 2022 року обсяг комп’ютерних послуг збільшився на 13% та становить майже 5,5 млрд дол США. При цьому сума сплачених ІТ-індустрією податків та зборів за цей період склала 48 млрд грн.
Це підтверджує і нещодавнє дослідження міжнародного сервісу переказів Payoneer. 70% компаній, що працюють з іноземними клієнтами, продовжили працювати незважаючи на початок повномасштабної війни, а 38% ще й планують розширювати штат працівників.
"Україна має величезний економічний потенціал, зокрема підприємницький. Він розкривається все більше, навіть попри надважкі умови війни. Ми надзвичайно пишаємось такими результатами і будемо раді і надалі підтримувати наших підприємців усіма можливими способами. Впевнена, що попереду нас чекає яскраве майбутнє — ми маємо для цього усі передумови", — зазначила Наталія Гордієнко, маркетинг директор Payoneer в Україні.
Крім втримання економічного фронту, бізнес паралельно мав якісно надавати послуги, щоб економіка не зупинялася ні на хвилину.
Наприклад, мобільний зв'язок. Оператори одними з перших їхали на деокуповані території повертати конект із усією країною. За словами Ольги Устинової, генерального директора Vodafone Україна, за цей час було полагоджено понад 1000 базових станцій.
Також оператори скооперувалися і за максимально короткий термін запровадили Національний роумінг – коли ви можете користуватися послугами Vodafone на території, де ваш Kyivstar чи lifecell не ловить, або навпаки. Це дає можливість бути на зв’язку постійно.
"Цей проєкт було реалізовано за тиждень, що доводить згуртованість українців на всіх рівнях. Конкуренти стають партнерами і допомагають один одному. Саме тому ми непереможні", – зазначила Устинова.
Оператори відчувають відповідальність за майбутнє зв’язку в Україні. Влітку Київстар, Vodafone та Датагруп-Volia передали понад 400 млн гривень на відновлення критичної інфраструктури. Олександр Комаров, президент Київстар, розповів, що зараз для них головний пріоритет – не тільки люди, а ще й якість зв’язку та інновації:
"Важливим завданням стало надання безперервного сервісу клієнтам. І з цим ми справляємося попри обістрли. Зараз думаємо над покращенням роботи мереж, щоб вони могли працювати стабільно та автономно, без живлення".
Крім зв'язку треба було подбати про віддалені роботу та навчання. Євген Кагановський, керівник по роботі з державним сектором у Microsoft Україна, на панелі "Трансформація компаній під час війни" розповідав, як їм це вдалося:
"У перший день війни ми прийшли до наших замовників - тобто, до держави. Провели ряд сесій щодо передачі знань із компанії. Склали план дій для безпечної та віддаленої роботи. Крім цього, придумали як реалізувати право школярів та студентів на навчання. Це були справжні технологічні виклики, які доводилося втілювати за години. Хоча на це витрачаються роки".
Разом із цим треба було забезпечити колообіг готівки. Далеко не всі банкомати працювали на той момент. А відправляти інкасаторів забирати гроші – це додаткові витрати та небезпека. Тому Mastercard винайшов дуже просте рішення – перетворити мережі супермаркетів, АЗС та аптек на такі собі банкомати, де можна зняти до 6 тисяч гривень за раз.
"Банківська система виявилася досить стійкою. Трансформація фінансового сектору, яка відбулася впродовж останніх 8 років, підготувала банки до того, щоб вони залишалися стійкими. ПриватБанк – чудовий приклад цінності міжнародного партнерства, адже за рахунок широкої експертизи ми змогли побудувати якісно нову модель роботи, що і дозволяє підтримувати банк у робочому стані навіть під час війни", — Шерон Іскі, голова Наглядової ради, член Комітету з питань корпоративного управління, винагород та призначень ПриватБанку.
"Ми зробили це за 2-3 дні. Ми підняли ліміт на суму готівки у 12 разів, з 500 грн до 6000 грн. Мережа почала розповсюджуватися дуже швидко. І зараз кількість локацій, де можна отримати цю послугу, можна порівняти з кількістю банкоматів, які є на території України. Ми допомогли індустрії допомогти користувачам не тільки отримати готівку, де це зручно, а навіть там, де не працюють банкомати, банківські відділення, у маленьких містах, де обмежені фінансові сервіси", – розповів Юрій Батхін, віцепрезидент розвитку бізнесу Mastercard в Україні та Молдові.
Висновок другий. Людський капітал важливий
Втім, ефективна робота бізнесу неможлива без людського капіталу. Ця тема стала однією з основних на цьогорічному форумі.
Максим Барабаш, генеральний директор компанії "Філіп Морріс Україна", розповідав про найчастіше питання, яке він отримував за часи повномасштабного вторгнення. Його відповідь максимально зрезонувала із реальним станом речей:
"Коли мене питають, яку пораду я би дав собі у переддень війни, я би порадив продовжувати підтримувати та інвестувати у свою команду. Війна ще раз довела, що найкраща та найважливіша інвестиція для компанії – це інвестиція у людей. Відданість, експертиза та залученість співробітників дозволили нам повністю перебудувати роботу та, попри надзвичайно складні умови, відновити бізнес".
Статистика щодо спеціалістів не сильно втішна. The Financial Times зробили інфографіку, де порахували кількість біженців, яких прийняли у європейських країнах цього року на тисячу власного населення. У Словаччині цей показник сягнув майже 50 людей на тисячу, у Чехії – 45 на 1000, а у Польщі трохи більше 40 на тисячу. Це великий відтік людського капіталу.
Від початку вторгнення з України поїхало 9 млн людей. Станом на листопад повернулся приблизно 7,7 млн. До війни за кордоном працювало 3 мільйони українців. Із початком вторгнення до них додалося ще 1,3 млн мільйони. Разом - понад 4 мільйони.
З них 70% мають вищу освіту, ділові навички та вміють вести бізнес. Можливо, вони не планують повертатися в Україну до моменту, поки війна не закінчиться. А може і не повернуться взагалі. Це безумовно колосальні втрати, але якщо плідно попрацювати – ці люди повернуться.
Анна Жарова, СЕО IUA, яка була учасницею дискусійної панелі "28 vs 50 мільйонів. Боротьба за людський капітал", провела влучну аналогію із Ізраїлем. Країна має населення 7 мільйонів. Ще 8 розкидані по всьому світу. І уряд працює над тим, щоб ці 7 мільйонів хотіли повернутися на Батьківщину: "Завдання держави – у тому, щоб 8 мільйонів євреїв, які живуть поза межами Ізраїлю, приїхали туди жити".
І уряд разом із бізнесом зараз створюють усі умови для того, щоб не тільки максимально швидко змінити економічні рейки на прийнятні, а ще й втримати якогомога більшу кількість людей в Україні.
Висновок третій. Нова економічна реальність
Повномасштабне вторгнення змусило бізнес переглянути підхід ведення справ. Зараз Україна живе у новій економічній реальності, до якої звикає.
Україна адаптується. Шукає нові шляхи реалізації свого потенціалу. І знаходить їх попри перешкоди на кшталт масованих обстрілів, відсутності електроенергії та найсильнішого психологічного тиску на сучасне покоління з часів здобуття незалежності. Підприємці почали вбачати сенс у напрямах, які є актуальними зараз та ще будуть довгий час. Це високі технології, діджиталізація, military tech тощо.
Те, що буде надійно захищати людей, рятувати їм життя та мати попит по всьому світу. І ми вже маємо вдалі напрацювання: наприклад, "Армія Дронів" або надсучасний центр реабілітації постраждалих Superhumans.
Раніше Україну вважали суто аграрною та індустріальною країною. Аграрна частина потроху набирає обертів після російської навали. Індустріальна частина зараз знаходиться у підвішеному стані, її потенціал все ще великий, вважає Юлія Кірьянова, СЕО Smart-Holding:
"У нашій країні є індустріальне ДНК. Це наша перевага. Бо ми маємо величезну ресурсну базу. Не будувати індустрію з такими ресурсами – це не використовувати свої переваги".
"Ми відмічаємо великий інтерес до нашого індустріального парку в Білій Церкві. Як зі сторони українських підприємців, які хочуть відкривати виробництва, так і з боку іноземних інвесторів, які вірять в нашу перемогу і розглядають український ринок як один з перспективних на найближчі роки. Це позитивний тренд. Вірю, що після перемоги в сфері виробництва можливий потужний рестарт", — зазначив Василь Хмельницький, засновник холдингу UFuture.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який відкривав КМЕФ, зазначив: головне завдання зараз – втримати економічний фронт. Бо якщо цього не зробити, то завтра не буде чого захищати та розвивати:
"Ми маємо збудувати економіку кращою, ніж була до цього. Дійсно, це період втрат, але і період можливостей, бо ми розуміємо, що ми будемо відбудовувати речі, які втрачені, в кращому вигляді, ніж ми їх мали до цього".