Зігріти ЗСУ. Як військовослужбовець налагодив виробництво багаторазових грілок на фронт
Інструктор з тактичної медицини Максим Панчев став виготовляти грілки для захисників і тепер забезпечує ними безкоштовно десятки тисяч військовослужбовців.
У мирному житті Максим мав успішний бізнес у Дніпрі – виробляв добрива. Після початку великої війни підприємець став військовослужбовцем – інструктором з тактичної медицини. Півтора місяці тому на його підприємстві почали виготовляти багаторазові грілки . Їх безкоштовно роздають захисникам.
Такі грілки починають нагріватися після згинання активатора. На відміну від електронних пристроїв, ці грілки не розряджаються, не бояться води та бруду. Їх можна активувати в будь-який час і для цього не потрібно нічого гріти.
Після використання грілку потрібно кілька хвилин проварити у воді – і вона знову готова до використання. Цей процес можна повторювати безкінечно.
Як військовослужбовцю вдалося налагодити виробництво, як відбувається виготовлення грілок та чому їх виготовлення після перемоги завершиться.
Що таке багаторазові грілки і навіщо вони військовим
Багаторазові грілки можуть тримати тепло кілька годин залежно від способу використання і температури повітря. Вони мають різні розміри та форми.
Це герметичний пакет із сольовим розчином та спеціальним активатором усередині. Принцип роботи грілки полягає в переході рідини в кристалічну форму, під час якого стабільно виділяється тепло – 50-55°C.
Для повторного використання грілки її слід прокип’ятити, щоб кристали перейшли в рідкий стан. Так вона може зберігатися тривалий час. Щоб грілка почала виділяти тепло, потрібно кілька разів зігнути активатор у пакеті.
"Я мав справу з хімією до війни в процесі виробництва добрив. Такі грілки використовують у туризмі, але вони трохи не підходять для військових. У туристичних грілках активатор дуже гучний. Ця металева пластина при згинанні видає звук, який вночі чутно за кілометр", – розповідає Максим Панчев.
Такі грілки також використовують у медицині, щоб прогрівати хворі органи. Однак медичні і туристичні грілки мають специфічні розміри. Для військових вирішили виготовляти невеликі прямокутні грілки, щоб їх можна було помістити в рукавички, черевики чи кишені. Також розробили великі грілки для поранених.
"Узимку медики докладають багато зусиль, щоб запобігти переохолодженню поранених, тож грілка може бути зовнішнім джерелом тепла", – каже Максим.
Ці грілки безпечні. Максимальна температура нагрівання – 55°C, що виключає ризик опіку. Основна складова грілки – ацетат натрію, тобто перенасичений сольовий розчин. Додатковими компонентами є барвники, утворювачі гелю, деякі речовини, які збільшують час утримання тепла в грілці.
Панчев каже, що виріб можна використовувати не тільки як джерело тепла, а і як джерело холоду. Наприклад, щоб прикладати до місця забою чи опіку. Для цього потрібно на 30-40 хвилин покласти пакет у морозилку.
Виробництво лише до перемоги
Грілки підприємець надсилає військовослужбовцям безкоштовно. Придбати їх неможливо, бо все, що виготовляється, іде на фронт.
"Запити на грілки надходять цілодобово. Їх стало значно більше, коли похолоднішало. Зараз черга – близько тижня, маємо замовлень на 15 тисяч штук. Пріоритет – медики, розвідники, військові ССО та снайпери. Також відправляємо на гарячі напрямки військовим ЗСУ", – розповідає підприємець.
Для виготовлення грілок він придбав спеціальне обладнання за власні заощадження з довоєнного бізнесу. Підприємець підкреслює, що це не комерційний проєкт. На виробництві працюють 15 людей. Це переважно військові та волонтери, які за свою роботу не отримують плати.
Панчев запустив у соцмережах збір коштів на сировину для виготовлення грілок. Саме виробництво доволі просте, тому за потреби обсяги випуску можна збільшити. Усі компоненти є в достатній кількості в Україні.
"Ми синтезуємо наповнювач в реакторі. Усе це впродовж доби перемішується. Згодом спеціальна паяльна машина виготовляє пакетики, заливає туди розігрітий розчин і запаює разом з активатором", – розповідає підприємець.
Грілки кілька разів удосконалювали, щоб адаптувати до потреб військових.
"Активатор переробляли тричі. Зовнішній шар міняли кілька разів. Паяльну машину змінили вже втретє, бо ширина пайки має бути максимально безпечна. Зараз ми гарантуємо, що грілка не розгерметизується. Зовнішній шар плівки настільки міцний, що ми переможемо раніше, ніж він зітреться", – каже Панчев.
За півтора місяця на підприємстві виготовили і відправили військовим 10 тис грілок. Максим каже, що хотів би передати військовим 100 тис таких виробів.
Середня вартість сольових багаторазових грілок – 300-500 грн, але зараз це дефіцит. Наприклад, на одному з найбільших маркетплейсів Rozetka їх немає. "Собівартість виробу ми навіть не вираховували. Гроші у мене були. До війни я був доволі успішним виробником добрив", – говорить підприємець.
Така продукція могла б мати попит і в мирний час, але після закінчення війни підприємець не планує виробляти грілки: "Ми професійно виробляли і плануємо виробляти добрива. На це ми витратили багато часу та ресурсів. Пріоритет після перемоги – підняття врожайності. Потрібно буде готувати людей".
Зараз виробництво добрив призупинене. Відновити його підприємець планує навесні. Каже, що зараз не має часу на бізнес через військову службу.