Засновник фінтех-фонду N1 Никита Ізмайлов: Україна стане потужним інвест-хабом після перемоги
Про те, як почувається українська fintech-галузь під час війни, навіщо зараз вкладатися в українські стартапи і що думають про перспективи нашої країни закордонні інвестори – засновник фінтех-фонду N1 та акціонер sportbank Никита Ізмайлов.
Після повномасштабного вторгнення російських військ життя у сфері українського fintech не завмерло і навіть не призупинилося. Прикладом є проекти фонду N1 Никити Ізмайлова – другий український необанк sportbank, число клієнтів якого сягнуло понад 500 тисяч осіб, та унікальний (єдиний в Україні та один з п’ятьох у Європі) TRANSENIX, на впровадження якого очікує малий бізнес. Крім того, фонд Ізмайлова надає не тільки фінансову, але й експертну підтримку перспективним стартапам та розпочинає розвиток крипто-напрямку.
Якими проєктами займається ваш фонд?
На даний час 90% портфеля фонду N1 сфокусовані на таких проєктах: мобільний банк sportbank, платіжна система Asquad, TRANSENIX – сервіс з технологією Tap2Phone, що перетворює смартфон на платіжний термінал.
Загальний розмір інвестицій у ці проєкти перевищує $10 млн. На початку 2022 року планувалося, що N1 здійснить ще щонайменше 4-5 інвестицій на загальну суму близько $5 млн, збільшивши портфель удвічі.
Загалом N1 цілиться у проєкти, які вже генерують грошовий потік, яким потрібні отримані інвестиції та підтримка для масштабування.
Як змінилися ваші плани 24 лютого?
Після 24 лютого, як і у всієї України, плани фонду довелось змінити. Перші два місяці взагалі не було жодної роботи, співробітники займалися волонтерством і допомагали хто як міг ЗСУ та людям, які вимушено залишали країну.
Ближче до літа стало ясно, що так довго продовжуватися не може, і почали повертатися до роботи. Почали із розробки стратегії.
З чого розпочали поновлення роботи фонду?
Спочатку наш основний фокус зосередився на проєктах, в які ми вже інвестували. Усі вони зберегли команду, продовжили працювати та розвиватися.
Тому це стало завданням номер один. Ми не відмовилися від ідеї розвитку фонду, тож повернулися до пошуку перспективних проєктів. Чесно кажучи, нових стартапів за часи війни практично не з'явилося.
Очевидно, це пов'язано з тим, що під час воєнного стану навіть ті, хто мав ідеї реалізувати власну справу, перебувають у ситуації, коли вони не розуміють, з чого почати. Але ми мали деякі ліди, з якими встигли познайомитися до 24 лютого — з ними й працювали.
Чи є шанс, що до кінця року ви будете інвестувати кошти у стартапи?
Так, є дуже високі шанси, що ми будемо укладати угоди. Це не чистий фінтех, а скоріше бізнес, куди можна додати фінтех-складову.
Наприклад, профільні маркетплейси, які ми серйозно розглядаємо як інвестиції, але у них немає фінтех-компонента.
Тому ми зараз бачимо, що один зі способів інвестувати — це привносити свою експертизу в проєкти, що запускаються, але це не фінтех у чистому вигляді. Інший вектор нашого розвитку – web3.
Роботу фонду довелося переформатувати, оскільки під час його розвитку виникла проблема. Фонд одночасно допомагав і будувати стартапи, як sportbank, і був просто інвестором.
При такому форматі роботи виникає проблема: той самий член команди як аналізує інвестиційні пропозиції (як проінвестувати гроші), так і думає над тим, як розвивати присутні проєкти.
Тому було ухвалено рішення, що ці напрямки буде поділено: перший – N1 як інвестиційний фонд, який виступає як венчурний фонд, другий – N1 як venture builder – це, по суті, компанії, що створюють та допомагають створювати стартаперам компанії з етапу ідеї до повноцінної реалізації, третій – N1 як інвестор у криптопроєктах.
Якщо перші два пункти зрозумілі, то крипта має вигляд нової історії. Чому Никита Ізмайлов вирішив звернути на неї увагу?
Останнім часом мав можливість поспілкуватися з великими фондами, наприклад, BlackRock або Morgan Stanley. Стало ясно, що для фінтеху криптокомпонент – must have.
Через рік-другий, якщо твоя компанія ніяк не взаємодіє з криптою чи блокчейном, або якось не використовує токени, або NFT, це означає, що ти якийсь олдскульний, ти не використовуєш усіх можливостей. Стартапи, які хоча б на один відсоток торкаються блокчейну, легше зможуть залучити інвестиції.
Тому я прийняв рішення, що фонд шукатиме стартапи у цій сфері, поступово нарощуватиме експертизу, тим більше, що багато знайомих українців перебувають дуже глибоко в цій темі: ті самі хлопці з NEAR Protocol.
До того ж крипторинок вже фактично легалізовано в Україні. Тому серед планів N1 – крипта. Це перспективний напрямок, на який я вже підшукую команду. Це буде до 10 осіб, які займаються лише крипторинком.
Фокус також в Україні?
Криптоісторія була створена так, щоб не обмежуватись однією країною. Тому ми стежимо як за Україною безпосередньо, так і за усією Європою одночасно. Україна залишається важливим ринком N1.
Як під час війни справи у флагмана вашого портфеля?
До 24 лютого цілі sportbank були такими: мільйон клієнтів до кінця 2022, року, початок інвестиційної окупності на кінець 2022 року, портфель кредитів у півтора мільярди гривень, портфель депозитів – близько 1 мільярда.
Чи зможете досягти запланованих цілей до кінця 2023 року?
Економіка впала десь на 35%, ми нарощуватимемо по 5%, максимум 10% щороку. Так, 10% щороку – це висхідний тренд, і ми молода команда, молодий продукт, і це дасть нам можливість зростати. Але я не вважаю, що в цілому економіка та суспільство зростатимуть такими темпами, що ми з легкістю наздоженемо те відставання від своїх планів, що були перед повномасштабною війною.
Коли, за вашими розрахунками, вдасться досягти цих показників?
Я вважаю, що ми зможемо повернутись до цих показників у 2024-25 році. Після 24 лютого цілі довелося змінювати: близько 650 000 клієнтів на кінець року, 700 мільйонів кредитного портфеля та 300 мільйонів грн депозитів.
Кількість клієнтів і номінальна вартість самого портфеля — цих цифр ми досягнемо. Не сумніваюся, що вийдемо на мільйон клієнтів. Але те, що ми зможемо згенерувати з кожного клієнта, буде значно менше, ніж те, що змогли б згенерувати до повномасштабної війни.
Ці розрахунки базуються на кількох речах. По-перше, те, що купівельна спроможність гривні впала. Друге –вартість ресурсу підвищилася і залишатиметься дорогою ще кілька років.
Зараз облікова ставка 25% і думаю вона буде десь на цьому рівні наступні 2-3 роки: 20%, 18%, а це безпосередньо впливає на прибутковість бізнесу.
Тому що навіть якщо ти залучаєш ресурси населення у вигляді депозитів, ці депозити дорогі, і тобі все одно потрібно обіцяти ринку, що ти платитимеш 16–17% за депозит.
А ось зворотній бік: видавати кредити ти будеш з ефективною ставкою десь до 45-50%. З урахуванням дефолту та інших накладних витрат це наводить бізнес на межу стандартної прибутковості.
Навіть якщо так і вийде, що наша клієнтська база зросте до 2, 3 мільйонів, і все одно буде складно досягти довоєнних стратегічних показників, тому що, на жаль, сама наша країна стала біднішою, і їй знадобиться 3-4 роки для того, щоб досягти довоєнного рівня стану населення.
Це нормально, ми всі розуміємо, просто це форс-мажорні обставини, які нас по суті обнулили.
Як розвиваються інші проєкти вашого фонду?
Asquad, український аналог Stripe, планував вийти на ринок у березні-квітні. Війна внесла свої корективи: розвиток загальмувався на пів року, фактично повноцінна робота відновилася лише у жовтні 2022-го.
Тепер доводиться наздоганяти, адаптуючись під умови ринку, націленого не так на розвиток, але й виживання. Фокус на 2023 рік – європейський ринок, обсяг якого більший, а самопочуття – краще.
TRANSENIX повноцінно став частиною портфеля N1 вже під час повномасштабної війни – угоду вдалося закрити влітку. Це складний продукт, успіх якого досягається через багато складових. Класна технологія є, ліцензії Visa та MasterCard отримали, локальна команда є, банки-партнери у роботі.
Раніше на ринок намагалася вийти інша компанія з Білорусі, але Україна не була їхнім основним ринком, тому спроби не були успішними. Ми впевнені, що зуміємо створити якісний продукт у цьому напрямку, тож найближчий план – максимально покрити Україну.
Які ви бачите перспективи розвитку бізнесу під час війни?
Як я й казав вище, дивлюся на все прагматично. Та й позитиву вистачає. По-перше, я бачу, що чимало українців справді хочуть повернутися до України та відбудовувати її.
Ті, хто виїхав з країни, абсорбують попит, досвід, нове бачення, генерують нові ідеї, які підглянули у країнах перебування. І коли такі українці повертатимуться додому, а вони це робитимуть, то приїдуть додому вже з новими ідеями та почнуть розвивати їх там. Деякі з них створять нові компанії, в які ми зможемо інвестувати.
По-друге, поспілкувавшись із великими інвесторами, з інвестфондами, я розумію, що зараз великого попиту на українські компанії та українські стартапи немає.
Але є важливе "але". Україна як бренд заявила про себе на весь світ. І тепер навіть ті інвестори з великих фондів, які про Україну згадували, можливо, раз на рік, або раз на 10 років, чітко знають, де наша країна знаходиться, яка у неї територія, і які у неї сильні та слабкі сторони. Відбулася якась SEO-оптимізація України як країни як майбутнього інвестхабу.
Перспективи у нас добрі. І мова не лише про Никиту Ізмайлова та український фінтех, а про всю країну. Головне зараз – перемога. Все інше – відбудуємо та створимо.