Ефект генератора: бізнес адаптується до відключень і це впливає на ціни

10 жовтня енергосистема зазнала першої масштабної атаки з боку росіян. Відтоді українцям довелося вчитися жити спершу в умовах планових відключень струму, а згодом – екстрених, коли світло відсутнє понад чотири години на добу.

Знеструмлення торкнулися й бізнесу: зачинилися магазини, аптеки та АЗС. Утім, бізнес швидко адаптується: купує генератори, термінали супутникового зв’язку, переглядає графіки та умови роботи. Це недешеві заходи, але вони дозволяють компаніям працювати незалежно від наявності світла.

Причому усі залежні від електрики, хтось – більше, хтось – менше.

"Важко виділити якусь галузь і сказати, що вона страждає найбільше. Потерпають усі. Харчова індустрія при відсутності світла не може виробляти і зберігати продукцію, ІТ без зв’язку важко надавати послуги, на виробництвах сповільнюють і навіть призупиняють процеси", – кажуть у Європейській бізнес-асоціації.

Супермаркети

У найбільшого українського продуктового ритейлера, мережі супермаркетів АТБ, генераторами забезпечені 87 магазинів. Це 7% від усіх крамниць мережі.

Генератора вистачає на понад шість годин автономної роботи. Без живлення магазини змушені зачинятися. Щоправда, в АТБ є 18 пересувних дизельних електростанцій. Їх направляють у магазини, де неможливо становити генератор.

Аби дедалі більше крамниць мережі могли працювати без світла, компанія виділила 400 млн грн на закупівлю ще 740 дизельних генераторів. Планується, що вони надійдуть до кінця грудня. АТБ також придбає 300 терміналів Starlink.

Схожі рішення запроваджує "Сільпо". Генераторами забезпечені близько 50 супермаркетів мережі або 16%.

Ще 190 встановлять згодом. З генераторами магазини можуть працювати або повністю, або частково (холодильники та каси). Низка магазинів уже має термінали Starlink, їх кількість з часом зростатиме.

Генератори встановлюють й інші великі мережі. За даними Асоціації ритейлерів, супермаркети холдингу Retail Group ("Велмарт", "Велика кишеня") до середини грудня обладнають ними всі магазини. Мережа Metro з цим уже впоралася.

У "Сільпо" та АТБ зауважили, що через знеструмлення в магазинах трохи змінився асортимент. Там стало менше товарів, що швидко псуються: риби, молочної продукції та заморожених напівфабрикатів. У перспективі на асортимент торгових точок можуть вплинути наслідки відключень світла в товаровиробників.

Як пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, складна ситуація склалася на фермах, комплексах з вирощування великої рогатої худоби, птахофабриках. Це може позначитися на пропозиції м’яса, молока та яєць.

Постійні знеструмлення також впливають на овочевий напрямок. Узимку електроенергія використовується для зберігання продукції і для її вирощування в теплицях. "Крім фактора блекауту, є ще традиційне подорожчання взимку, коли на утримання культур ідуть додаткові витрати", – пояснює Марчук.

До кінця зими, кажуть у Всеукраїнській аграрній раді, ціни можуть зрости на 15%.

Аптеки та АЗС

До блекаутів підготувалися й АЗС. Мережа Socar забезпечена автономним живленням на 100%. У мережі WOG 50% заправок і до відключень були забезпечені генераторами, аби працювати за різних погодних умов. Наразі ця частка зросла до 90%, а до середини грудня вся мережа стане автономною.

На картах мереж найбільші оператори дають інформацію про наявність генераторів. Крім того, заправки забезпечують себе супутниковим зв’язком.

Найбільші мережі аптек – АНЦ, "Подорожник" та "Бажаємо здоров’я" – працюють без електроенергії і навіть без генераторів. Допомагають ліхтарі та звичайні свічки.

Проте, розповідає гендиректор АНЦ Микола Щербина, під час вимкнень світла ефективність роботи падає щонайменше на 50%, тож генератори потрібні. Наразі вони встановлені лише в кожній п'ятій аптеці мережі. До кінця року їх буде 50%.

Розташування аптек не дозволяє встановлювати Starlink, адже біля антени має бути щонайменше 20 метрів відкритого простору, пояснює Щербина. Тож мережа покладається на безперервне енергопостачання мобільних базових станцій.

Зв’язок

Вимкнення світла спричиняють перебої із зв’язком. У lifecell пояснюють, що базові станції (БС) працюють від енергомережі. При знеструмленні автоматично вмикаються акумуляторні батареї, здатні підтримувати роботу БС дві-пʼять годин.

Якщо батарея розрядилася, а стаціонарне живлення не повернулося, єдиний спосіб продовжити роботу БС – підключити до генератора. На цьому етапі виникає низка викликів: наявність генераторів, доставка їх до станцій, підвезення пального.

У lifecell кажуть, що наразі потреба в генераторах перевищує кількість БС, тож компанія постійно докуповує обладнання, акумуляторні батареї та пальне. Для більшої автономності оператор навіть тестує живлення від сонячних батарей.

Оператор "Київстар" для підтримки роботи мережі залучив 260 мобільних та близько 400 стаціонарних генераторів і продовжує купувати нові. Аби забезпечити їх пальним, потрібні також аварійні групи, які його підвозитимуть.

При цьому, як зазначають у Vodafone, підключити генератори до всіх БС, яких в Україні понад 20 тисяч, неможливо через їхню кількість. І навіть за достатньої кількості генераторів жоден оператор не зможе власними силами їх доставити до кожного майданчика і вчасно заправляти. У листопаді компанія витратила додаткові 120 млн грн на забезпечення постійної роботи мережі.

"Фахівці розробили спеціальні сценарії роботи мережі для кожного міста під час тривалих відключень, щоб за допомогою значно меншої кількості базових станцій підтримувати покриття в усіх районах міста. В такому разі не йдеться про звичну якість послуг і суцільне покриття, та можливість залишатись на зв’язку є", – пояснюють у Vodafone.

Про забезпечення постійної роботи найбільш важливих опорних ділянок, які підтримують найбільший відсоток покриття, кажуть також у lifecell. 

Нагадаємо також, що проблему зв'язку під час блекаутів частково вирішує запровадження національного роумінгу.

Заклади харчування

На початку жовтня, під час перших масованих атак на енергетичні об'єкти, генератори мали лише деякі заклади. Їх кількість стрімко зростала і невдовзі тисячі кав’ярень перетворилися на коворкінги. Листопадові знеструмлення не сильно вплинули на заклади, проте їх робота та заробіток суттєво змінилися.

У листопаді виручка кафе та ресторанів в Україні впала в середньому на 8%, свідчить дослідження Poster. Заклади змушені зменшувати години роботи, скорочувати меню, готувати лише холодні страви, розпалювати гриль на вулиці або працювати при свічках, пояснює співвласник Poster Родіон Єрошек.

Якщо заклад не має генератора, продукти можуть зіпсуватися. Навіть якщо він є, його не завжди достатньо для живлення всіх процесів на кухні. Наприклад, київському ресторану Mirali генератора вистачає лише на 20% потреб.

Доводиться витрачатися і на заправку генераторів. В Івано-Франківській кав’ярні Prostir Coffee, яка переїхала з Херсона, на це щомісяця планують витрачати 15 тис грн. Це без урахування витрат на заміну масла та поточне обслуговування.

Однак ті підприємці, які встановили генератор, фіксують зростання виручки, каже Єрошек. Їх заклади стали робочими хабами, де можна працювати за ноутбуком, поки вдома немає світла, зарядити телефони та зігрітися.

Де виникають проблеми

Весь бізнес вимушено купує генератори, аби забезпечувати українців продуктами, пальним та безперебійним зв’язком. Логічним наслідком зростання попиту на ці пристрої є їх дефіцит на українському ринку або надвисока вартість.

Бізнес за можливості закуповує генератори в країнах Євросоюзу, однак на доставку пристроїв подекуди доводиться чекати від одного до двох місяців. Через це оперативно забезпечити всі потреби українців фізично неможливо.

Зрештою, генератор – недешеве задоволення. Якщо за умови живлення від електромережі бізнес сплачує близько 5 грн за кВт, то на дизельному генераторі один кіловат обійдеться вп’ятеро дорожче – близько 25 грн.

Це позначиться на цінах, адже витрати на виробництво зростатимуть. Проте підприємці з прогнозами не поспішають: усе залежатиме від масштабів блекаутів.