Фрідман, Ротенберги, Лісін та інші російські олігархи тепер під українськими санкціями. А що це дає?
Україна має стати першою країною, яка направить російські гроші на відбудову і зробить це ефективно, не порушуючи власні закони. Як працює конфіскація активів, що може отримати держава та які є ризики?
Уточнення редакції ЕП: В публікацію внесено зміни 12 травня 2023 року. Зміни стосуються даних Міхаіла Воєводіна.
Поки міжнародні партнери України ледь не щомісяця поповнювали свої санкційні списки новими іменами росіян після початку великої війни, Київ суттєво відставав.
З 24 лютого і донедавна Україна ввела санкції лише проти одного російського олігарха – Євгенія Євтушенкова, у якого згодом конфіскували нерухомість та частки в низці українських компаній.
Проте на початку вересня стало відомо, що українська влада готує перші рішення щодо запровадження санкцій проти впливових російських бізнесменів і прихильників політики Путіна.
Як і очікувалося, новий пакет українських санкцій повинен був синхронізувати їх із заходами з боку міжнародних партнерів – ЄС, США та Британії.
19 жовтня так і сталося: президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про накладення санкцій на понад 250 бізнесменів, понад 1,5 тис компаній та 4 тис пропагандистів, колаборантів та пов’язаних з ними компаній.
Як працює конфіскація активів? Що може отримати держава та які є ризики?
Як працюватиме конфіскація активів
У травні Верховна Рада ухвалила механізм з конфіскації російського майна. Раніше санкції передбачали звичайне замороження активів, але в травні була прописана процедура стягнення цього майна на користь держави.
Ця процедура може діяти лише під час воєнного стану. Її застосовують до компаній та бізнесменів, які підтримують агресію проти України. Як вона працює?
Перший крок – РНБО формує список фізичних та юридичних осіб, які можуть бути співучасниками агресії, та накладає на них санкції.
Президент указом вводить у дію рішення РНБО і лише після цього активи підсанкційних осіб заморожуються. Після накладення санкцій ніхто не зможе продати майно або передати його третім особам.
Другий крок – Міністерство юстиції вивчає список РНБО та аналізує діяльність кожного бізнесмена та компанії.
Головна мета – знайти докази їх причетності до злочинів проти України. Якщо відомство знаходить такі докази, воно звертається до суду із заявою про необхідність конфіскації активів.
"Мін’юст має довести, що та чи інша особа сприяла російські агресії в Україні. Мова може йти про зв’язки з пропагандистами, сплату великої кількості податків у російський бюджет, виробництво зброї.
До збору доказів Мін’юст може залучати всі необхідні установи України, зокрема СБУ та розвідку, аналізувати публічні джерела інформації", – пояснює ЕП заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан.
Третій крок – Вищий антикорупційний суд (ВАКС) в короткий термін розглядає заяви Мін’юсту щодо тієї чи іншої компанії.
На розгляд заяви даються десять днів, на апеляцію – п’ять. Якщо судді вважають, що підстав достатньо, ВАКС ухвалює рішення про конфіскацію активу та передавання його уряду.
Четвертий крок – Кабінет міністрів вирішує, кому передати вилучений актив. Новими бенефіціарами можуть стати АРМА, Фонд держмайна, військові адміністрації або інші суб’єкти з державного сектору.
Які активи можуть забрати на користь держави. Олігархи
Усього в санкційному переліку 256 імен, чимало з яких можна знайти в першій двадцятці російського Forbes. Накладення санкцій дозволить Україні конфіскувати їх активи в Україні і спрямувати ці кошти на відновлення.
Такий крок означає для підсанкійних осіб блокування активів, обмеження торгівлі та перевезень, анулювання ліцензій та інших дозволів на роботу в Україні. Вони також не зможуть брати участь у приватизації та орендувати держмайно. Термін дії – десять років.
Тож хто потрапив під санкції та які активи держава заморозить?
Міхаіл Фрідман
Російський олігарх родом зі Львова є засновником та головним акціонером груп LetterOne та "Альфа-груп". Ці компанії мають великі активи в Україні.
До LetterOne входить нідерландська телекомунікаційна компанія Veon, яка обслуговує понад 220 млн клієнтів у вісьмох країнах. Серед них – і Україна, де Veon належить оператор "Київстар".
Через Borjomi International до LetterOne також входить компанія IDS Group Ukraine. Вона є ексклюзивним імпортером води "Боржомі" в країні, а також одним з найбільших виробників води, зокрема "Моршинської" та "Миргородської".
Раніше в "Моршинської" були арештовані активи на 53,4 млн грн.
"Альфі-груп" через компанії ABH Holdings S.A та ABH Ukraine Limited належить "Альфа-банк Україна". Його головними бенефіціарами є Міхаіл Фрідман (32,86%) та Андрєй Косогов (40,96%).
У руках останнього сконцентрувалися акції бізнес-партнерів Міхаіла Фрідмана, Германа Хана та Алєксєя Кузмічова, які передали Косогову свої частки після запровадження санкцій ЄС. Тепер Косогов потрапив під українські санкції.
"Альфа-банк Україна" в останні місяці фігурує в заявах Бюро економічної безпеки, яке розслідує кілька кримінальних проваджень щодо можливого виведення коштів з країни. Банк є системним та входить до п’ятірки найбільших.
Є ймовірність, що його націоналізують, хоча Фрідман говорив, що готовий "подарувати" банк державі, якщо буде така потреба. Фрідман потрапив під санкції разом зі своєю родиною.
Міхаіл Воєводін та Євгеній Гінер
Російський бізнесмен Міхаїл Воєводін, відомий за прізвиськом в кримінальних колах як Міша "Лужнецький", експрезидент ФК "ЦСКА" Євгєній Гінер разом із заступником голови Держдуми РФ Александром Бабаковим, за даними Державного бюро розслідувань, є непублічними бенефіціарами групи VS Energy. Вона записана на громадян ЄС і працює в Україні через "ВС енерджі інтернейшнл Україна".
Виправлено: Уточнено дані щодо Міхаїла Воєводіна. Попередня інформація містила помилки щодо біографічних відомостей про Воєводіна.
Якщо санкції проти Бабакова запровадили на початку вересня, то до інших учасників групи вони дісталися в жовтні, про що свідчить відповідний Указ президента.
Виправлено: В реченні вище додано посилання на Указ президента №727/2022, в якому зазначається, крім інших, прізвище Воєводіна.
Ця компанія володіє п’ятьма українськими обленерго: Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Житомиробленерго, Рівнеобленерго, Чернівціобленерго. Правоохоронці щонайменше тричі намагалися арештувати ці активи, але безуспішно: у квітні суд заявив, що існування правових підстав для арешту майна було не доведене.
У VS Energy в Україні є готельний бізнес у вигляді групи Premier Hotels & Resorts. Вона має чотири готелі в столиці, а також готелі у Львові, Харкові, Буковелі та Одесі.
Крім того, група володіє часткою заводу "Дніпроспецсталь" у Запоріжжі, ТЦ "Метроград" та "Метрополіс" у Києві.
Гінер залишається власником українського "Pin банку". Наприкінці 2021 року український бізнесмен Олександр Ярославський хотів його придбати і подав відповідні документи в НБУ, але укладенню угоди зашкодила війна.
Роман Абрамович
Російський олігарх та акціонер гірничо-металургійного холдингу Evraz, статки якого оцінюють 10 млрд дол, не раз виринав у новинах як людина-перемовник між Києвом та Москвою.
Уперше про його залученість стало відомо на початку великої війни, коли перемовини між Україною та РФ ще йшли. Після того Абрамович брав участь у перемовинах щодо обміну полоненими, а також під час укладення зернової угоди.
Характерно, що Сполучені Штати не запровадили санкції щодо Абрамовича. Як писало в березні видання WSJ, це пов’язано з роллю олігарха в перемовинах.
Україна теж не квапиться з накладанням на нього обмежень.
Виходячи з примітки в указі президента Володимира Зеленського, санкції проти Абрамовича застосовуються після завершення процедури обміну полоненими і тілами загиблих унаслідок збройної агресії РФ проти України.
Аркадій та Борис Ротенберги
Брати Ротенберги – бізнес-партнери, разом заснували російський "СМП банк". В Україні разом з українцем Андрієм Івановим (частка 33%) Ротенберги володіють ТЦ Ocean Plaza через офшорну компанію TPS Real Estate (67%).
Щодо Ocean Plaza правоохоронці розслідують кримінальну справу, у рамках якої російська частка була заарештована та передана в управління АРМА.
Аркадій Ротенберг – близький друг Путіна, компанія якого, "Стройгазмонтаж", будувала Кримський міст. Крім того, він є чільним інвестором низки санаторіїв у тимчасово окупованому Росією Криму.
Іншим активом Ротенберга є АТ "Міндобрива". Це компанія, яка до 24 лютого постачала аміак через український аміакопровід "Тольятті-Одеса" до порту "Південний".
Санкції також стосуються власника компанії "ВСМПО титан Україна" Міхаїла Шелкова, компанії "Аерок" (група ЛРС) Андрєя Молчанова, власника банку "Форвард" та алкогольного дистрибʼютора ТОВ "Руст Україна" Рустама Таріко.
Не всі російські мільярдери, які потрапили під санкції, мають активи в Україні.
Так, у санкційному списку опинилася найзаможніша людина РФ Владімір Лісін, родина російського олігарха Алєксєя Мордашова, друга найзаможніша людина РФ Лєонід Міхельсон, олігархи Геннадій Тимченко та Сулейман Керімов, гендиректорка Wildberries Татьяна Бакальчук.
Компанії під українськими санкціями, і не лише з РФ
Загалом у переліку підсанкційних компаній 1 374 позиції. Їх активи теж заморозили на десять років. Серед компаній – десятки авіа- та судноремонтних заводів, частина яких підпорядкована Міноборони РФ.
Так, під санкції потрапив російський "КамАЗ", власниками якого є корпорація "Ростєх" та Нижегородський авіабудівний завод "Сокол", який розробляє винищувачі МіГ.
У переліку є Московський кредитний банк, російські "дочки" Альфа-банку та Сбєрбанку, а також компанія "Фрідом фінанс". Також під санкції потрапив алмазодобувний гігант "Алроса" – найбільший світовий виробник алмазів.
У переліку є й інші юрособи, які належать державі-агресору або її сателіту. Під українськими санкціями перебувають Міноборони РФ та Білорусі, підрозділи цих та інших відомств. До списку увійшли близько 50 білоруських юридичних осіб.
Під обмеження також потрапили пропагандисти (Національна державна телерадіокомпанія Республіки Білорусь) та підприємства воєнно-промислового комплексу ("Монитор сервис", "Оборонные инициативы", OKB TSP).
Санкції ввели і проти тих білоруських компаній, які пов’язані з війною опосередковано. Серед них – виробник мікроелектроніки "Интеграл" та хімічний гігант "Белнефтехим", до якого входять ключові НПЗ та виробники добрив.
Також у список потрапили компанії із західних країн, які були помічені в скандалах з відмиванням коштів або які допомагали Росії обходити санкції.
Наприклад, РНБО ввела санкції проти іспанської Invention bridge, через яку росіяни отримували технології подвійного призначення для військових заводів.
Можливі ризики
Україна зацікавлена в тому, щоб процедура конфіскації відповідала нормам Конституції та європейського правосуддя. Це збільшить шанси на експорт цього механізму в інші країни та зробить важчим оскарження санкцій в інших інстанціях
Саме тому президент у травні наклав вето на першу, юридично недосконалу редакцію законопроєкту про санкції.
Легітимності процедурі надає те, що остаточне рішення ухвалює суд, адже відповідно до 41 статті Конституції конфіскація майна може відбуватися лише за рішенням суду. Однак механізм досі не ідеальний.
Один з недоліків – бюрократичні зволікання під час формування санкційного списку.
Механізм стягнення ухвалили ще в травні, а санкції проти ключових олігархів за цією процедурою ввели лише зараз. Протягом останніх пʼяти місяців росіяни та колаборанти мали вікно, щоб сховати свої активи.
Так, Євген Мураєв, партія якого була визнана Мін'юстом як проросійська, а його канал "Наш" поширював російську пропаганду, у вересні встиг переписати бізнес своєї сім’ї на третіх осіб, повідомив Харківський антикорупційний центр.
Активи переписали на "слугу народу" Вадима Слюсарєва, який, за даними УП, виїхав до Росії незадовго до вторгнення.
У червні Національне агентство із запобігання корупції пропонувало конфіскувати активи Мураєва за новою процедурою. Однак як це зробити після перепису активів його родини на інших осіб, незрозуміло.
Ще один недолік пов’язаний з вибором суду. Transparency international Ukraine вважає, що компетенція суддів ВАКС може не відповідати тим справам, які вони розглядатимуть у процесі конфіскації.
Аналітики також вважають, що десяти днів, які відводяться ВАКС на розгляд заяви, замало для розгляду справи, і це може не відповідати стандартам європейського правосуддя.
Є ризик, що ці фактори стануть підґрунтям для подальших апеляцій та визнання рішень суду недійсними. Зрештою, не до кінця зрозуміло, за якими принципом Кабмін розподілятиме конфісковане майно.
З іншого боку, новий механізм конфіскації може виявитися робочим для досягнення головної цілі: притягнення ворога до відповідальності та негайне стягнення з нього компенсації збитків.
Українські політики вже вісім місяців просувають ідею створення законодавства для конфіскації російського майна в західних країнах. Реальні кроки для цього зробила лише Канада. Інші партнери поки що вичікують.
Щоб подати приклад іншим державам, Україна має стати першою країною, яка відправить російські гроші на відбудову та зробить це ефективно, не порушуючи власні закони.