Добрива від терористів і зерновий коридор. На Україну тиснуть, щоб дати Росії вивозити свій аміак через Одесу

Два місяці тому чорноморські порти знову запрацювали для вивезення української агропродукції. Угода, до якої представники бізнесу та аналітики ставилися скептично, продовжує працювати попри регулярні провокації росіян.

Два місяці дії коридору – це понад половину передбаченого терміну дії угоди. Зернова угода була підписана в Стамбулі 22 липня і діє 120 днів з дня підписання, до 19 листопада.

Її можуть автоматично продовжити, якщо одна із сторін-підписантів не повідомить про бажання її змінити чи розірвати.

Тимчасом президент РФ Владімір Путін хоче обмежити напрями вивезення зерна з України, а росіяни активізують атаки на Одесу та чорноморські порти.

Поряд з цим ООН тисне на Київ, аби дати Росії додаткову вигоду від ініціативи – дозволити їй експортувати свій аміак через Одесу.

Що дав Україні зерновий коридор: підсумки

За два місяці з деблокованих чорноморських портів вийшли 238 суден з 5,5 млн тонн агропродукції, з яких 3,7 млн тонн – у вересні. Для порівняння: такий показник вищий, ніж агроекспорт усіма видами транспорту в липні.

Такі результати виявилися кращими, ніж сподівалися в Мінінфраструктури та президент Володимир Зеленський. На початку вересня вони заявляли про відправлення морем на експорт за місяць 3 млн тонн агропродукції.

Наразі море забезпечує вивезення понад половини української агропродукції за кордон. Якщо експорт іншими видами транспорту залишиться на серпневому рівні, то за вересень аграрії вийдуть на довоєнну цифру – 6 млн тонн експорту.

Майже половина з 5,7 млн тонн аграрного експорту морем за два місяці припадає на кукурудзу, ще третина – на пшеницю. На третій сходинці розташувалася соняшникова олія.

Відкриття морського сполучення для аграріїв дало помітний фінансовий результат.

Лише в серпні бізнес отримав майже 1 млрд дол експортної виручки, надходження якої до цього були суттєво обмежені спроможністю наземної інфраструктури та річкових портів. У вересні ця цифра вочевидь зросла ще більше.

З даних видно, що морські порти дали можливість компаніям суттєво збільшити експорт агропродукції.

Наприклад, один з найбільших агроекспортерів України, Kernel, наростив продажі за кордон учетверо. Це дозволило компанії відновити закупівлі продукції в аграріїв, розповів ЕП директор з логістики Kernel Микола Мірошниченко.

Проте успіхи перших місяців не означають, що компанії відмовляються від вибудуваних за пів року наземних логістичних шляхів та річкових портів.

"Ми працюємо над збільшенням темпів морського експорту та водночас не відмовляємося від усіх інших ланцюгів постачання, щоб мати можливість перенаправляти експортні потоки в разі необхідності", – розповів Мірошниченко.

Хто купує українське зерно

У рамках угоди, яка повинна була запобігти голоду в країнах Африки та Близького Сходу, понад третину суден вирушили саме до країн цих регіонів, зокрема, до Єгипту, Ємену, Судану та Лівану.

У Мінагрополітики зауважують, що третина експорту пшениці йде саме в африканські країни.

Крім того, чотири судна з понад 120 тис тонн вантажу зафрахтувала ООН у рамках "Всесвітньої продовольчої програми". Два з них вирушили до Ефіопії, ще по одному – до Афганістану та Ємену.

Половина загального експорту продовольства припадає на ЄС – до країн регіону відправили майже 2,5 млн тонн продукції. Зокрема, торговельними партнерами України були Бельгія, Болгарія, Франція та Німеччина.

Хоча стабільне зростання обсягів експорту сигналізує, що ринок повірив у зерновий коридор, судновласники не поспішають відправляти в Україну свої найбільші кораблі.

У Мінінфраструктури повідомили, що понад 60% вантажу вивезено крупнотоннажними суднами.

Однак якщо до великої війни на завантаження української продукції переважно заходили балкери вантажністю 40 тис тонн і більше, то після деблокади судна в середньому завантажували 20-25 тис тонн продукції. 

Хоча є винятки: наприкінці вересня Україна завантажила судно MARAN EXCELLENCE типу кейпсайз. На ньому відправили 115 тис тонн ячменю, пшениці та кукурудзи – найбільше за час дії угоди.

Протягом двох місяців також траплялися судна вантажністю 30-66 тис тонн.

За словами заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова, ключовим параметром ефективності роботи коридору є загальний обсяг експорту. Отже, довіру ринку найкраще видно в результатах за вересень.

У серпні, нагадав Васьков, з морських портів вийшли 65 суден з 1,7 млн тонн агропродукціі.

"На той час це був хороший, але недостатній результат, аби вивезти хоча б частину минулорічного врожаю. Ми декларували, що план-мінімум на вересень – 3 млн тонн. Зараз маємо майже 4 млн тонн, у жовтні очікуємо не менше", – заявив він.

Нарощуванню морського експорту сприятиме поступове здешевлення вартості фрахту суден та страхування вантажів.

Усі портові служби працюють на максимально можливу потужність у поточних умовах. Заступник міністра підкреслив, що подальший результат залежатиме від безпекових гарантій.

Зерновий коридор для російського аміаку

Російське вторгнення в Україну вплинуло не лише на обсяги агропродукції, що потрапляють на світовий ринок, а й на поставки азотних добрив. Ключовим складником для їх виробництва є аміак, ціна якого залежить від вартості газу.

Рекордні ціни на блакитне паливо внаслідок скорочення поставок з Росії призвели до того, що європейські компанії змушені обмежувати виробництво добрив. Це спричиняє їх дефіцит.

Донедавна частка РФ на світовому ринку аміаку становила 20%.

У 2021 році росіяни експортували 4,4 млн тонн цього газу. Близько половини цих обсягів транспортувалися до українського порту "Південний" через аміакопровід "Тольятті-Одеса". Транзит припинився 24 лютого.

У вересні ООН почала перемовини з Києвом про відновлення транзиту аміакопроводом. Мовляв, збільшення поставок аміаку на світовий ринок може зменшити ціни на нього та послабити ризики продовольчої кризи в низці країн.

"Нам дуже потрібні російські добрива в момент, коли ми спостерігаємо кризу ринку добрив. У багатьох частинах світу люди не сіють усю землю через брак добрив", – заявив генсек ООН Антоніу Гуттереш.

Довідка. Аміакопровід "Тольятті-Одеса" протяжністю 2,4 тис км слугує транзитним маршрутом для експорту російського аміаку через порт "Південний" на Одещині.

В РФ він бере початок у місті Тольятті, де завантажує аміак виробництва ПАТ "Тольяттіазот" російського олігарха Дмітрія Мазепіна та АТ "Міндобрива" олігарха Аркадія Ротенберга.

В Україні аміакопровід проходить через вісім областей і має протяжність понад 1 тис км.

Крім транзитного маршруту з РФ завдовжки 817 км, до 2014 року працювала гілка "Горлівка-Одеса" завдовжки 200 км, якою аміак транспортувався із заводу "Стирол" Дмитра Фірташа.

За даними оператора української частини аміакопроводу "Укрхімтрансаміак", у 2021 році транзит аміаку становив 2,3 млн тонн, а за неповні два місяці 2022 року – 370,6 тис тонн.

За надання послуг українська компанія у 2021 році отримала 2,9 млрд грн, а держбюджет – 1,2 млрд грн.

З "Південного" російський аміак експортувався в Марокко, Туреччину, Індію та країни ЄС (крім Балтії), розповіли ЕП в аналітичній компанії Barva Invest.

Виробництво агропродукції в цих країнах, пише Reuters, ООН розглядає як один із шляхів ослаблення продовольчої кризи.

Кому вигідний запуск аміакопроводу

За умови, що середня ціна аміаку у 2021 році становила 700 дол за тонну, РФ могла заробити від експорту через Україну близько 1,6 млрд дол.

У 2022 роціі вартість аміаку зросла до 1 тис дол за тонну на умовах поставки FOB (відповідальність за вантаж лягає на покупця з моменту розміщення вантажу на борту судна).

До 24 лютого аміакопроводом прокачували до 200 тис тонн газу на місяць. Отже, у разі відновлення транзиту РФ отримуватиме близько 200 млн дол виручки щомісяця.

Проте бажання Росії розблокувати транзит зумовлене не зростанням цін на аміак, адже за низької собівартості виробництва країна у будь-якому разі матиме доходи.

"Це нагадує ситуацію з газом, який вони періодично спалюють, бо не мають його куди подіти. В РФ є надлишкові потужності з виробництва аміаку, тобто вони виробляють набагато більше, ніж споживають.

Як наслідок, Росії необхідний збут, щоб виробництво не простоювало, люди мали роботу і зарплату", – пояснює аналітик Barva Invest Костянтин Кінжалов.

За словами російського економіста Лєоніда Хазанова, якого цитує російське видання "Коммерсант", з квітня виробництво аміаку скоротилося до 1,3 млн тонн на місяць, а надлишок зберігається на складах.

В ООН розуміють, що Росія може саботувати зернову угоду, і шукають способи цього уникнути. Гуттереш заявляв, що відновлення транзиту створить умови для продовження зернової угоди.

Росіяни через два місяці справді можуть її розірвати: Путін двічі ставив "під питання" умови зернової ініціативи.

Чи безпечно запускати аміакопровід

Основною загрозою в разі відновлення транзиту аміаку є небезпека, яку речовина становить для людей. Аміак – це безбарвний газ із різким запахом, випари якого утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші.

Він отруйний: уражає очі та дихальні шляхи, спричиняє подразнення шкіри та слизових оболонок, а у великій концентрації може бути смертельним.

За сім місяців великої війни дії окупантів уже спричинили аварію на аміакопроводі "Тольятті-Одеса" в Бахмутському районі. Щоправда, пошкоджена гілка не використовувалася з 2014 року, і витік виявився незначним.

Президент Володимир Зеленський висловив свою позицію щодо закликів відновити транзит аміаку з РФ. Він заявив, що проти таких поставок і робив би це "тільки в обмін на наших полонених", що і запропонували в ООН.

Зрештою, кажуть в "Укрхімтрансаміаку", про відновлення транзиту можна буде говорити лише "після ухвалення воєнно-політичного рішення на умовах України" та надання міжнародних гарантій для припинення бойових дій у радіусі 2,5 км від аміакопроводу на всій довжині його маршруту до Одеського припортового заводу.

Решта безпекових умов і так передбачена зерновою угодою, зокрема – щодо ненападу на портові споруди.

З технічної точки зору, магістральний аміакопровід перебуває в працездатному стані. У ньому підтримується необхідний внутрішньотрубний тиск, а підземна та наземна технологічна інфраструктура не пошкоджена.

Незначного ремонту потребують лише деякі ділянки магістралі, що постраждали від ракетного обстрілу, додають в "Укрхімтрансаміаку".