Михайло Федоров, Мінцифри: Ми будемо відкидати економіку Росії на багато років назад. У неї не буде майбутнього

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну показало значну роль сучасних цифрових технологій з точки зору забезпечення стійкості та гнучкості української держави в умовах війни.

Зокрема, у відповідь на агресію платформа "Дія" швидко запустила на національному рівні три послуги: "єВорог", "Пошкоджене майно", "єПідтримка" та організувала опитування щодо легалізації вогнепальної зброї.

Супутниковий оператор Starlink забезпечив критичну інфраструктуру надійним зв’язком. На черзі – розмитнення авто через застосунок "Дія" та підключення до PayPal українських компаній.

Ключову роль у створенні цих сервісів зіграло Міністерство цифрової трансформації. За час повномасштабної війни склалося враження, що саме це відомство швидше за інших зуміло адаптуватися до нової реальності.

В інтерв'ю ЕП міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів, коли українці зможуть отримати відшкодування за зафіксоване через "Дію" пошкоджене майно, про листування з Ілоном Маском та розмитнення автомобілів без участі митників.

Про трансформацію застосунків під час війни

— Як змінилася діяльність Міністерства цифрової трансформації після початку війни?

— Ми працюємо за тими напрямками, за якими працювали і до початку повномасштабної війни. А саме: державні послуги, розвиток інтернет-інфраструктури, цифрова грамотність і цифрова економіка.

Звичайно, через війну вони дещо трансформувалися. Якщо раніше ми запускали послуги для мирного часу, тобто пов’язані з отриманням соціальних послуг та реєстрацією бізнесу, то зараз запускаємо більше послуг, пов’язаних з війною: "Пошкоджене майно", "єПідтримка", "Допомога армії".

Якщо у 2021 році ми займалися державною субвенцією щодо покриття інтернетом маленьких сіл, то зараз займаємося відновленням інтернету, забезпеченням критичної інфраструктури терміналами Starlink.

Розвиток цифрової економіки зараз ще важливіший через війну і зменшення ВВП. Потрібна швидша трансформація. Ми продовжуємо розвивати спеціальний правовий та податковий простір для технологічних компаній "Дія.City", який запустили на Dia Summit за два тижні до війни.

Компанії активно долучаються до "Дія.City". Уже маємо 255 компаній-резидентів, у яких працюють 20 тисяч людей. Серед них – Jooble, Ajax, Luxoft, MEGOGO, Reface, Revolut, EPAM, Samsung. Завдяки цьому український бюджет отримав 1,3 мільярда гривень податків від компаній-резидентів.

З’явився напрямок цифрової блокади. Команда міністерства, яка спілкувалася з міжнародними компаніями щодо їх входу на ринок України, тепер докладає зусилля для блокування роботи компаній на ринку Російської Федерації з одночасним запрошенням в Україну.

Команда міністерства продовжує працювати за тими ж напрямками, хоча вони стали більш специфічними через війну. Усі KPI та цілі, які ми ставили собі на 2022 рік, незмінні, тому паралельно працюємо над запуском запланованих послуг.

— На який день після початку війни ви зустрілися з президентом і про що говорили?

— Через кілька днів після початку війни в нас були регулярні онлайн-зустрічі по спеціальному зв’язку. Вони були системні і відбувалися щодня. Ми обговорювали економічні проблеми та шляхи їх вирішення.

Під час цих зустрічей постійно виникали дуже специфічні питання, і не всі вони були в рамках наших звичних компетенцій. Я ще не можу про них говорити, але кожен працював там, де він міг допомогти.

— Як виникла ідея запустити чатбот "єВорог" у "Дії"?

— Ми бачили в мережі дуже багато фотографій пересування окупантів, які знімали люди, але цей контент був несистематизований і неверифікований.

Правоохоронні органи створили чат-боти, проте в них став потрапляти контент низької якості. Неверифіковані користувачі та диверсійні групи почали "спамити". Обробка інформації потребувала багато часу.

Ідея надсилати інформацію про пересування ворога через авторизацію в "Дії" була логічною. Так ми гарантовано отримували інформацію від громадян України. Повідомлення в "єВорог" деперсоналізовані, тобто ми не бачимо, яка конкретно людина надіслала повідомлення.

Ми почали збирати інформацію і направляти її в режимі реального часу на дашборд (програма, що дозволяє створювати та аналізувати дані в реальному часі). Він закритий і непублічний.

Верифікацією контенту займаються дві команди. Перша відсіює контент, не пов’язаний з пересуванням або скупченням ворога, друга – перевіряє достовірність контенту.

Якщо інформації достатньо, вона коректна, і людина залишила свій номер телефону, то друга команда може зв’язатися з нею і попросити надати певні деталі.

Перевірена інформація через наше API передається в інформаційні системи правоохоронних і спеціальних органів. Так ми побудували IT-інфраструктуру для отримання в режимі реального часу інформації про переміщення ворога і її передавання нашим захисникам.

Потім ми додали в чатбот окремі розділи для повідомлення про колаборантів та російських убивць з Бучі, Ірпеня та Гостомеля. Зараз "єВорог" використовують понад 300 тисяч українців.

— Яка частка надісланого контенту корисна?

— Я щодня отримую звіти і можу оприлюднити звіт за вчора (7 червня – ЕП). Запустили бот 1 148 людей, авторизувалися – 826, верифіковано 180 заявок.

Тобто за день ми отримали 180 повідомлень з якісним контентом, з яким можна працювати. Це гарний показник. Якщо порівнювати із супутниковими знімками та іншою розвідувальною інформацією, це великі об’єми контенту.

Про опитування через "Дію" та співпрацю з Meta

— У травні в "Дії" тривало опитування щодо володіння вогнепальною зброєю. Яку вагу має це голосування?

— Від початку створення "Дії" ми запускали опитування як тестування елемента прямої демократії, аби розуміти, як краще розвивати застосунок.

Я за освітою соціолог, тому добре розумію, що результати опитування (щодо вільного володіння вогнепальною зброєю – ЕП) не репрезентативні.

У застосунку представлена певна категорія людей, яка нерепрезентативна в принципі. Є питання доступу до технологій, внутрішньої міграції. Багато чинників впливають на те, чому саме така аудиторія зараз у "Дії".

У цьому випадку мова йде про онлайн-консультацію в людей, які використовують застосунок.

Ми отримали великий обсяг інформації: до опитування долучилися 1,7 мільйона українців. Цього достатньо, аби зрозуміти певний тренд, тенденцію в питанні регулювання обігу зброї.

Після запуску цієї послуги почали надходити запити від різних міністерств щодо проведення опитувань.

Ми отримали запит від міністра внутрішніх справ (Денис Монастирський – ЕП) і провели опитування. Як він буде використовувати результати опитування, залежить від нього.

Він записав відео, у якому повідомив, що в парламенті готується до голосування в другому читанні законопроєкт, який врегулює обіг вогнепальної зброї серед цивільних осіб.

Звичайно, ця позиція, яку продемонстрували понад 1,7 мільйона українців під час опитування, теж буде аргументом під час ухвалення рішення в парламенті.

— Відома дата відкриття офісу Meta в Україні. Коли він почне модерувати український сегмент Facebook?

— Зараз Facebook скорочує офіси і більше працює онлайн, тому відсутнє чітке розуміння, чи взагалі буде відкритий офіс в Україні.

Є керівник, який у Meta відповідає за Україну, – Катерина Крук. Вона є головним комунікатором від корпорації для команди Мінцифри.

Під час зустрічі з президентом з глобальної політики Meta Ніком Клеггом 19 травня ми обговорили проблему блокування акаунтів журналістів, блогерів та медіа через те, що контент містить жахливі сцени вбивств і розрухи.

Соцмережі створені для того, щоб люди розповідали в режимі реального часу про те, що відбувається. У нас війна. Те, що люди публікують, реально відбувається.

Потрібно адаптувати політику Meta щодо України під час війни, щоб такий контент не блокувався. З командою Meta ми спілкувалися з першого дня війни.

У нас було певне прохання, ми його називаємо "запит зеленого коридору", коли команда швидко реагує на наші звернення. Адаптація політики в корпорації – це великий обсяг роботи, який не буде швидко реалізований.

Тому ми попросили виділити для України окрему команду, яка швидко реагуватиме на наші запити. Зараз ситуація стала набагато кращою, тобто український контент блокується менше.

— У березні з’явилася інформація, що акаунти PayPal прийматимуть кошти лише до 30 червня нібито через те, що банківська ліцензія для роботи системи в Україні тимчасова.

Чи обмежить PayPal функціонал для українських акаунтів після 30 червня?

— Ми зробили офіційний запит до PayPal і вони не підтвердили цю інформацію. Це стосується суто комісії (за транзакції і зняття грошей з акаунту на банківську картку – ЕП).

Зараз комісії немає. Після 30 червня з’явиться звичайна комісія для всіх клієнтів, але все продовжить працювати. Я скажу більше: у Давосі ми зустрілися з Деном Шульманом, CEO PayPal.

Ми з ним спілкувалися і я в нього просив, аби для юридичних осіб також з’явилася можливість використовувати PayPal. Щоб наші інтернет-магазини, наші виробники могли продавати всьому світу, приймаючи гроші на PayPal.

Тому плани розвитку продуктів PayPal в Україні є. Це спільні плани, а не тільки наше бажання. Упевнений, що це відбудеться, і PayPal продовжить працювати.

Про листування з Маском і дистанційне розмитнення авто

— Як вам вдалося домовитися про запуск Starlink? Скільки терміналів нам необхідно і скільки вже є?

— Від самого початку створення міністерства я сказав команді з розвитку фіксованого та мобільного інтернету, що майбутнє – за супутниковим інтернетом.

Мені відповідали, що це неможливо, дорого, що це буде продукт для окремих категорій людей. Я відразу націлив людей на запрошення SpaceX в Україну для побудови наземної станції.

Довідка. Сигнал між супутниками не передається. Вони виконують роль ретрансляторів на наземні станції.

Супутниковий інтернет від Starlink працює в радіусі 900 км від наземної станції. Starlink має 93 наземні станції. Дві найближчі до України розташовані поряд з Варшавою і Стамбулом.

За пів року до початку війни ми були в США, де я дуже хотів зустрітися з керівництвом SpaceX, але не вийшло. Ми продовжили комунікувати онлайн.

За два дні до війни відбулася зустріч, яку допомогла організувати Оксана Маркарова (посол України в США – ЕП). Домовилися, що SpaceX відкриє офіс і почне працювати в Україні. Я пообіцяв дуже швидко видати ліцензії.

Коли почалася війна, я одразу написав твіт про те, що старлінки нам потрібні як ніколи, що Путін хоче колонізувати нашу країну, поки Ілон Маск хоче колонізувати Марс.

Маск написав, що старлінки вже в дорозі. Він написав мені повідомлення: "Дай мені контакти, ми це зробимо". Ми почали спілкуватися і почали отримувати старлінки.

Технічні спеціалісти SpaceX зробили так, що, використовуючи наземні станції в інших країнах, сигнал працював в Україні. Ми вже отримали понад 12 тисяч старлінків.

SpaceX нам дуже допомагають тим, що безкоштовно обслуговують усі термінали. Своєю чергою, більшість терміналів ми отримали за допомогою USAID і міністрів цифрової трансформації країн ЄС.

— Як ви оцінюєте результат кампанії з цифрової блокади російської федерації?

— Наше завдання полягає в тому, аби максимальна кількість міжнародних технологічних компаній перестала працювати в Росії, щоб відкинути її на роки назад.

"Газпром" коштує 128 мільярдів доларів, а Tesla – 670 мільярдів. "Газпром" – одне з ключових підприємств Росії, а технологічних компаній як Tesla у світі дуже багато. Тобто майбутнє точно за технологіями.

Ми маємо зробити так, аби люди, які створюють додаткову цінність, які займаються технологіями, не хотіли працювати в Росії і залишали її. Аби компанії не інвестували туди гроші і не розвивали там свої продукти.

Так ми будемо відкидати економіку Росії на багато років назад. У неї просто не буде майбутнього. Над реалізацією цього завдання активно працюємо.

У нас є CRM-система, де ми фіксуємо компанії, які пішли, які сказали, що пішли, але не пішли, і які не пішли. Система фіксує великий обсяг проведеної роботи і майбутньої роботи, яку будемо виконувати до перемоги.

Будемо постійно публічно комунікувати щодо компаній, які продовжують працювати в Росії, сплачують там податки, фінансуючи російську армію, яка вбиває наших людей.

— Чи дійсно компанії йдуть з ринку Росії, коли заявляють про це?

— Більшість капіталізованих компаній, акції яких котируються на біржах, не шукають обхідні шляхи, не підігрують Росії. Але є, наприклад, компанія SAP (Німеччина), яка декларує вихід з Росії, а насправді не виходить.

У нас є записи розмов, які нам скидають співробітники цих компаній через наші чат-боти. У них керівництво розповідає співробітникам і клієнтам, що через Європу знайде шлях для продовження обслуговування клієнтів.

Ми будемо оприлюднювати такі факти. Усі намагаються обійти санкції, але санкції працюють, коли вони тотальні.

Коли одні компанії вирішують не працювати, а інші вирішують працювати, коли одні держави підтримують санкції, а інші не підтримують, санкції працюють не до кінця.

— Як проходитиме верифікація заявок про пошкоджене майно в "Дії"? Яку юридичну силу вони мають?

— Зараз розробляється законопроєкт, який буде описувати алгоритм роботи з цими даними. Для уряду ця інформація важлива. Вона дозволяє розуміти в режимі реального часу, що відбувається з майном громадян.

Наразі це єдине найшвидше джерело отримання такої інформації. Передавати ці дані в режимі офлайн чи їздити місцевій владі і робити опис – процес нешвидкий.

Опис у режимі офлайн обов’язково відбудеться, але коли люди повідомляють і надають фото та відео, процес фіксації пошкодженого майна відбуватиметься швидше.

Завдяки цьому сервісу Міністерство інфраструктури та Міністерство регіонального розвитку отримують якісну інформацію.

Вони можуть порахувати, скільки потрібно житла, аби люди десь жили, скільки потрібно грошей на відновлення, у яких регіонах скільки пошкодженого майна. Тобто ця інформація потрібна для ухвалення урядових рішень.

Після ухвалення закону цю інформацію верифікує спеціальна комісія. Після цього буде оприлюднений план, що уряд робитиме з пошкодженим майном. Загалом у "Дії" маємо понад 200 тисяч заявок про пошкоджене майно.

— У грудні 2021 року на порталі і в застосунку "Дія" мала запрацювати послуга з розмитнення авто, але цього не сталося. З якими труднощами ви зіткнулися і коли ця послуга може запрацювати?

— Аби запрацювала ця послуга, потрібен закон. Ми написали новий закон. Сьогодні (8 червня – ЕП) відбудеться остання зустріч з прем’єр-міністром. Думаю, уночі ми надішлемо законопроєкт уряду, а потім – Верховній Раді.

Якщо закон ухвалять, ми запустимо цю послугу протягом місяця. Нам треба зробити певні технічні речі, але потрібен закон, аби ми могли на нього спиратися.

— Як буде працювати ця послуга?

— Це одна з найважливіших антикорупційних реформ у митній галузі.

Найголовніша революція в тому, що не буде робитися оцінка вартості розмитнення авто на основі якоїсь суб’єктивної оцінки митника. Тобто людина взагалі прибирається з процесу оцінки автомобіля.

Людина, яка розмитнює авто, вводить рік виробництва авто, марку, модель, об’єм двигуна і додає певні незмінні критерії. На основі формули, визначеної в нормативно-правових актах України, застосунок автоматично рахує, скільки потрібно заплатити за розмитнення.

Тобто власнику автомобіля для його розмитнення потрібно буде ввести в "Дії" всі дані про автомобіль. Далі він отримає розрахунок вартості розмитнення.

Цю суму можна буде одразу сплатити в застосунку або відкласти сплату і повідомити державні органи про перетин кордону автомобілем, який підлягає розмитненню. Після розмитнення інформація автоматично потрапляє в усі відповідні державні органи.

Отже, після запровадження цього нововведення необхідність в оцінці митника відпаде, суб’єктивний фактор оцінки автомобіля зникне, уся процедура розмитнення відбуватиметься через застосунок.

— Тобто я зможу купити за кордоном авто, приїхати в Україну і через застосунок його розмитнити?

— Так, коли ви купите авто, то зможете все зробити через "Дію". На митниці ви просто проїжджаєте через кордон, і вам не потрібно буде проходити якісь процедури щодо розмитнення.

— Так ви залишите митників без грошей.

— Ми зараз їх залишили без грошей, бо запроваджуємо митну реформу.

Її суть полягає в зменшенні часу проходження митної процедури і в частковому скасуванні митних платежів на деякий час. Це необхідно для того, аби запрацювала економіка.

Фундаментально ми виступаємо за те, щоб усі державні послуги були автоматизовані і надавалися громадянам без участі держслужбовців. Це буде перша така безпрецедентна послуга на митниці.

Сподіваюся, що після реалізації цієї послуги всі українці зрозуміють, як може працювати митниця. Ми вже почали розробку послуги в "Дії", поки чекаємо ухвалення відповідних законопроєктів.

Усі фото Мінцифри