Контрабандна пухлина. Як Росія краде воєнні технології та що з цим робити

Технологічний рівень розвитку Росії не дозволяє виготовляти сучасну зброю. Ця проблема тягнеться з часів СРСР, коли радянським спецслужбам доводилося красти критичні компоненти з країн демократичного табору.

Для цього під час "холодної війни" в західних країнах створили розгалужену агентурну мережу, яка викрадала передові розробки і технічну документацію.

Пройшли десятиліття, але "совкові" традиції живі, і Росія сьогодні постійно потрапляє в скандали, пов’язані з контрабандою оптики та мікроелектроніки.

Показово, що свою кар'єру путін починав у КДБ Дрездена – одному з ключових радянських вузлів для викрадення технологій. Диктатор абсолютно точно знає, як працюють контрабандні мережі, й активно ними користується.

В останні роки викрадення технологій набуло більших масштабів, ніж під час "холодної війни", вважають американські дослідники. Протягом 2013-2018 років у США затримали близько 3 тис осіб, причетних до контрабанди технологій.

Західний світ прагне позбавити агресора воєнних технологій, однак кримінальні структури викорінити значно важче, ніж просто ввести черговий пакет санкцій. Як працює контрабанда технологій у Росію та чи можна її побороти?

"Аналогов нєт", але начинка американська

Російська зброя катастрофічно залежна від імпортних компонентів.

Наприклад, ворог використовує ракети 9М727, здатні маневрувати на малій висоті та вражати ціль на дистанції до 500 км. Саме нею 16 березня окупанти обстріляли телевежу у Вінниці, після чого в місті та навколишніх ОТГ тимчасово припинилося мовлення телевізійних та радіоканалів.

Комп'ютер ракети швидко обробляє дані і витримує високі температури. Складається він з надміцних компонентів, які росіяни не вміють виробляти.

Спеціалісти з Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) за уламками ракети встановили, що комп’ютер на 9М727 майже повністю зібраний з американської мікроелектроніки.

За словами воєнного оглядача Олександра Коваленка, гіперзвукова ракета "Кинджал", якою російські пропагандисти лякають НАТО, є повітряною модифікацією 9М727. Вона також складається з американських компонентів.

Комп’ютер російського зенітно-ракетного комплексу ТОР-2М містить осцилятор (прилад для стабілізації напруги) британського виробництва, який також використовують у системі "Іскандер-М", ракетах "Калібр" та Х-101.

У звіті RUSI зазначається, що російський десантний літак ІЛ-76 містить 80 імпортних компонентів, які РФ не виготовляє. Навігаційна система "ГЛОНАСС", яку використовують для наведення ракет, не працювала б без імпортних мікросхем. Їх дефіцит гальмує серійне виробництво російських супутників.

Радіостанції "Акведук" містять компоненти зі США, Нідерландів, Кореї та Японії, а російські безпілотники – це взагалі збірна солянка компонентів з усього світу.

Широко відомий безпілотник "Орлан" містить GPS-модуль швейцарської компанії U-blox, стартер-генератор американської Texas Instruments Incorporated та польотний контролер франко-італійської STMicroelectronics.

У 2014 році західні країни обмежили продаж агресору військових технологій, тому окупанти постійно шукають нелегальні шляхи постачань.

Дістати за будь-яку ціну

До 24 лютого 2022 року росіяни користувалися санкційними лазівками, які дозволяли завозити деяке обладнання в обхід обмежень. Проте цього було замало, адже таким чином можна було отримувати далеко не всі компоненти.

Через це росіяни в найкращих традиціях "холодної війни" організували розгалужену контрабандну мережу по всьому світу. Останнє десятиліття їхні агенти регулярно потрапляють під приціл американської контррозвідки.

У 2015 році судили російського емігранта з Нью-Джерсі, який організував для армії РФ 2 тис нелегальних постачань мікроелектроніки на 65 млн дол.

Тоді ж у Сан-Франциско за незаконний експорт мікросхем у Росію на 60 млн дол затримали 65-річного росіянина. Через рік іншого агента засудили на десять років ув'язнення за контрабанду компонентів на 50 млн дол.

Дані американського Мін’юсту викривають слабкі місця російського ВПК. Наприклад, агентів не раз затримували за контрабанду тепловізійних прицілів та приладів нічного бачення. У Росії вони в дефіциті.

У 2014 році росіянина ув’язнили за контрабанду прицілів D-740 і тепловізійних камер Flir Tau 640, які ставлять на військові катери окупантів. У 2021 році п’ятьох людей звинуватили в організації схеми, за якою впродовж чотирьох років російські силові структури отримували десятки тепловізорів зі США.

Це далеко не повний перелік справ, пов’язаних з контрабандою американських технологій в інтересах армії РФ. Нерозкритих злочинів значно більше. "Певен, що правоохоронні органи побачили лише верхівку айсберга", – сказав колишній заступник помічника міністра оборони США у справах Росії Майкл Карпентер.

Окупанти крадуть технології не тільки в США. У Німеччині за експорт верстатів подвійного призначення без експортної ліцензії затримали місцевого бізнесмена. Товар призначався для російського підприємства з виробництва ракетних комплексів.

У 2021 році СБУ завадила контрабанді технологій з України. Зловмисники намагалися відправити в Росію деталі для штурмової авіації.

Липові документи та союзні контрабандисти

США мають великий досвід експортного контролю, проте росіянам вдається його обходити. ЕП проаналізувала відомі випадки контрабанди електроніки та визначила, за якою схемою вона потрапляє до країни-агресора.

Крок 1: завербувати агента. З пошуком "своїх" людей Росія не має проблем. Військові технології купують натуралізовані емігранти або завербовані іноземці.

Крок 2: купити техніку. Якщо техніки потрібно небагато, агенти замовляють її в американських дистриб’юторів. У Брукліні затримали учасника схеми, який купив деталі для снайперських гвинтівок в інтернеті і намагався відправити їх в РФ. У США зброя легалізована, тому знайти запчастини нескладно.

Для купівлі великих партій електроніки контрабандисти створюють фіктивні технологічні компанії. Їх власники переконують постачальників, що використовуватимуть продукцію тільки в США, і навіть письмово запевняють, що знають про неприпустимість експорту куплених предметів до Росії.

Вартість відправленого товару часто перевищує мільйони доларів, тому за великі партії контрабандисти платять з рахунків, відкритих в офшорних країнах. Їх використовують для прикриття грошей, що мають російське походження.

Крок 3: відправити посередникам. Надіслати товари подвійного призначення поштою не вийде, адже США жорстко контролюють експорт технологій. Тому контрабандисти підробляють експортну документацію.

Наприклад, засуджений контрабандист з Нью-Йорка на коробках з тепловізорами писав, що відправляє фотоапарат з футляром. Інший злочинець ховав деталі для гвинтівок у купу джинсів та кросівок.

Якщо митний контроль пройдений, посилка не одразу потрапляє на російські воєнні заводи. Спочатку вона прибуває до посередника. Дехто відправляє техніку на підставні адреси в Москві. Потім її забирають спецслужби.

Якщо мова йде про великі партії, то потрібна серйозна конспірація. У таких випадках посилки відправляють спочатку підконтрольним компаніям у ЄС і лише потім контрабандою доставляють в РФ. Для створення таких схем росіяни працюють зі спільниками в Естонії, Болгарії та Фінляндії.

Крок 4: доставка в Росію. На цьому етапі використовуються кримінальні та бізнесові зв’язки російських спецслужб у сусідніх країнах. Наприклад, у статті політолога Марка Галеотті йдеться, що російські бізнесмени залучають до контрабандних схем підконтрольні фінські транспортні компанії.

Галеотті навіть вказує на зв’язки Стокгольмського порту з Тамбовським злочинним угрупованням, яке спеціалізується на контрабанді.

Росіяни мають міцні зв’язки і з балтійськими кримінальними колами. Наприклад, американське видання BuzzFeed у 2017 році опублікувало розслідування про завербованих ФСБ естонських контрабандистів, які працювали в інтересах РФ.

Подібні кримінальні зв’язки Росія має в більшості країн-сусідів. Підконтрольні логістичні компанії та банди контрабандистів нелегально перевозять технологічний товар через кордон і передають його замовникам.

Шляхів для викрадення технологій є чимало. Деякі з них вельми оригінальні. Наприклад, у 2021 році США ввели санкції проти підозрілих хімічних компаній з ЄС, які нібито допомагали Росії в отриманні технологій.

Журналісти дізналися, що на адресу однієї з них, німецької Riol Chemie, пов’язаної з російським бізнесом, здійснювалася закупівля американських радіаційно-стійких інтегральних мікросхем, які використовують на супутниках.

До контрабандних схем РФ залучає і своїх союзників. Журналісти зʼясували, що у квітні Іран передав росіянам РПГ, протитанкові ракети та дві бразильські системи залпового вогню Astros II, завезені з Іраку. Експерти побоюються, що через Індію окупанти можуть отримати навіть британські технології.

Як побороти контрабанду

Після 24 лютого США та ЄС посилили технологічні санкції проти Росії. Агресору перекрили доступ до мікроелектроніки і зменшили можливості обходу обмежень. Купити техніку для російського ВПК стало ще важче.

Це означає, що активність контрабандистів невдовзі досягне піку, і західний світ опиниться перед безпрецедентною загрозою нелегального експорту технологій. Щоб її побороти, необхідно посилити контроль на вразливих напрямках.

Слід сформувати список західних технологій, які агресор використовує у військовій техніці. У цьому західним партнерам може допомогти Україна: окупанти залишають тут військову техніку, нутрощі якої можна дослідити.

Такий список формувала британська група Conflict Armament Research. Вона з 2014 року збирала російську техніку на Донбасі та опублікувала звіт із зазначенням походження кожної запчастини. Зараз список можна розширити.

Щоб технології не потрапляли до рук злочинців, необхідно посилити контроль за продажем чутливої електроніки шляхом ускладнення процедури укладання договорів купівлі. Влада має вимагати від покупців більшої прозорості.

США можуть провести розслідування щодо компаній з російським капіталом і звернути увагу на російську офшорну мережу, задіяну в контрабандних схемах.

Важливо також контролювати потенційні країни-посередники.

За словами секретаря Ради економічної безпеки України Романа Вибрановського, західним країнам слід переглянути умови Вассенаарських угод, які регулюють експорт зброї і товарів подвійного призначення між 33 державами. На його думку, закріплені у 1996 році умови недостатньо жорсткі.

Нові експортні правила варто поширити на якомога більше нейтральних країн і запровадити механізм відстеження товару навіть після його експорту.

"Експортний контроль має бути поширений не лише на товари, які виробляють у ЄС та США. Обмеження повинні торкатися техніки, виробленої третіми країнами з використанням західних технологій. США вже застосовують таку практику, такі ж правила має схвалити ЄС", – переконаний Вибрановський.

Це може утримати китайського напівпровідникового гіганта SMIC від допомоги Росії та унеможливити контрабанду британських технологій з Індії.

Вибрановський вважає, що США та ЄС повинні ввести кримінальну відповідальність за порушення санкцій. За даними Politico, у Євросоюзі вже обговорюють можливість запровадження такого правила.

У США триває дискусія з приводу визнання Росії державою-спонсором тероризму. Якщо таке рішення ухвалять, контроль за експортом буде посилено.

Усі ці кроки важливі для боротьби з контрабандою технологій в РФ. Україна повинна лобіювати такі зміни у союзних країнах, щоб демілітаризація путінської Росії була справжньою та остаточною.