Що не так з рублем

"Російський рубль перетворився на непотріб. Тепер щоб купити один долар, потрібно заплатити 200 рублів".

Цими словами президент Сполучених Штатів Джо Байден під час свого виступу у Варшаві 26 березня хотів показати силу західних санкцій і той удар, який вони завдали по економіці окупантів.

Однак президент США помилився. Офіційний курс російської валюти на Московській біржі в той день становив близько 95 рублів за долар, тобто більш ніж удвічі вище заявленої Байденом позначки.

Із 7 березня "дерев'яний" плавно, але впевнено зміцнюється. На початку квітня вартість долара до рубля опустилася нижче позначки, на якій "зелений" перебував 24 лютого, у день вторгнення російських військ на територію України.

Усе це – дані Московської біржі, на якій експортери примусово продають валютну виручку, а центральний банк спалює мільярди доларів, щоб продемонструвати електорату кривавого диктатора непохитність російської економіки.

На чорному ринку позиції рубля гірші, ніж показують офіційні дані, але не в рази. Що ж відбувається? Західні санкції не діють, чи російська економіка нарешті почала "вставати з колін"?

Обмежений ринок

Жорсткі економічні санкції проти банківської системи і страх перед новими обмеженнями могли зруйнувати хвалену російську стабільність. Щоб цього не сталося, центральний банк РФ ухвалив пакет драконівських валютних обмежень.

9 березня російським банкам на пів року заборонили продавати готівкові долари та євро. Зняти гроші з рахунку, відкритого в іноземній валюті, можна в межах 10 тис дол. Більшу суму видають рублями.

Ввели обмеження і на міжнародні грошові перекази: за кордон росіянам дозволено переказувати не більше 5 тис дол на місяць. Зробити безготівковий переказ за межі країни майже неможливо через вихід з російського ринку міжнародних платіжних систем.

Росіяни не можуть купити готівкову валюту в банках, а тим, хто захоче це зробити в безготівковому вигляді через біржу, доведеться сплатити 12% комісії.

За таких обмежень, зізнаються окупанти, російський валютний ринок "перестав існувати". Попит на валюту відсутній. Навіть центральний банк РФ перестав купувати її для потреб Міністерства фінансів з обслуговування боргів.

До створених путінською владою внутрішніх обмежень додалися й зовнішні: спочатку ЄС, а згодом і Сполучені Штати заборонили ввезення в РФ банкнот євро та доларів.

В умовах тотальних валютних обмежень помер і офіційний готівковий валютний ринок. У росіян майже не лишилося причин купувати іноземну валюту. Усе через санкції, які західні країни та бізнес наклали на громадян РФ після 24 лютого.

Лише за місяць від початку військового вторгнення Росія з її 140-мільйонним населенням стала повністю ізольованою від цивілізованого світу. Авіакомпаніям з Росії закрили небо майже всі країни Євросоюзу, а також США та Канада.

У ті країни, які не закрили небо, літати відмовляються самі авіакомпанії. Росія вкрала сотні пасажирських літаків у лізингодавців – західних компаній, тож судна, які вилетять за межі країни, будуть заарештовані та конфісковані.

Разом з неможливістю закордонних подорожей у росіян зникла й одна з причин купувати іноземну валюту. За місяць життя під "залізним куполом" ажіотажний попит на долари та євро серед прибічників путінського режиму майже вщух.

Санкції та обмеження для великих гравців

Попит і пропозиція валюти з боку росіян – це лише верхівка айсберга валютного ринку РФ.

Ключову роль на ньому відіграють експортери та імпортери, а також міжнародні інвестори, які мали необережність купити цінні папери російських компаній. Останнім влада заборонила продавати цінні папери і виводити гроші за кордон.

Саме жорсткий валютний контроль врятував Московську біржу від обвалу після місячного простою. Завдяки тому, що іноземці не можуть продати цінні папери і вивести кошти з Росії, ціни на акції деяких місцевих компаній навіть зросли.

Жорсткі обмеження на валютному ринку центральний банк РФ запровадив у відповідь на західні санкції. Останні позбавили його доступу до значної частини своїх золотовалютних резервів.

Так, протягом 27-28 лютого ЄС, США, Британія та Японія заморозили понад 300 млрд дол – половину активів ЦБ окупантів. Ці резерви – подушка безпеки, яку путінський режим накопичував на чорний день. Друга половина резервів зберігалася в золоті, готівці та китайських юанях.

Центральні банки використовують золотовалютні резерви, зокрема, для задоволення ажіотажного попиту на іноземну валюту. ЦБ може вийти на ринок з пропозицією валюти, задовольнивши попит і стримавши курс національної валюти.

Після запровадження санкцій робити це стало набагато складніше.

Річ у тім, що російський центробанк втратив найбільш ліквідні активи: кошти на рахунках в іноземних банках та боргові цінні папери урядів США, Німеччини та інших країн з найвищими кредитними рейтингами.

Збивати попит на долари і євро, маючи золото та юані, не дуже ефективно. Спочатку ці активи потрібно конвертувати в іноземну валюту і лише потім продавати тим, хто її потребує. З цим в умовах санкцій та ізоляції виникнуть проблеми.

В умовах західних санкцій проти центробанку РФ та низки великих російських банків, яким теж заморозили активи за кордоном, валюта на Московській біржі більше не підкріплена реальними доларами та євро.

Заміна резервів центробанку

У березні 2022 року російський центробанк "спалив" на підтримку рубля майже 40 млрд дол – переважно від продажу юанів. Однак це не було вирішальним фактором, який допоміг рублю зупинити своє знецінення і почати зміцнюватися.

В умовах відсутності доступу до значної частини своїх золотовалютних резервів центробанк РФ делегував функцію проведення валютних інтервенцій експортерам енергоресурсів, зокрема "Газпрому". Для цього всіх місцевих експортерів зобов'язали продавати 80% своєї валютної виручки.

У січні 2022 року її обсяг від продажу лише газу становив 9,5 млрд дол або близько 300 млн дол на день.

В окремі дні, повідомляє CNBC, газова виручка сягала 800 млн дол. Тобто лише від продажу блакитного палива щодня в Росію потрапляють до 640 млн дол. Це без урахування надходжень від експортерів нафти та неенергетичних товарів.

Зміцненню рубля в березні сприяло й падіння обсягів імпорту, яке за підсумками 2022 року може сягнути 50%.

З початку масштабної війни з російського ринку вийшли понад 500 іноземних компаній. Це призвело до зменшення обсягів імпорту товарів, деталей та сировини.

Російський валютний ринок неможливо порівнювати з ринком, який існував до 24 лютого. Уся функція, яку наразі виконує валютна секція Московської біржі, зводиться до пропаганди твердження, що "санкції не загрожують російській економіці".

Росіяни, як і мешканці багатьох інших постсоціалістичних країн, звикли орієнтуватися на курс долара як один з ключових індикаторів економіки і не зважають на інші важливі показники – інфляцію, безробіття чи економічне зростання.

Щоб показати гарну картинку внутрішній аудиторії, російська влада знищила все ринкове на її валютному ринку. Пропозицію валюти штучно збільшили, при цьому способів її використання суттєво поменшало через власні обмеження.

У таких умовах біржовий курс долара не показує реальної ситуації в економіці. Про це повідомляв і Мінфін США.

Реалістичний чорний ринок

Де діють офіційні обмеження, там завжди процвітає чорний ринок. На території РФ почали з’являтися нелегальні обмінні пункти, "міняйли" з 1990-х та спеціальні валютні телеграм-канали.

На відміну від офіційних курсів, чорний ринок дає менш оптимістичні оцінки вартості російської валюти. Протягом березня курс долара в різних телеграм-каналах не опускався нижче 120 руб, а подекуди перевищував 200 руб.

Імовірно, Байден говорив саме про валюту на чорному ринку, адже наразі нелегальний ринок – чи не єдиний спосіб купити іноземні банкноти в Росії.

Щоправда, на початку квітня американський долар на чорному ринку можна придбати уже менше, ніж за 100 руб. Хоча курс долара там все одно на 20-25% вищий за офіційний.

Зниження попиту на іноземну валюту торкнулося чорного ринку з тих же причин, що й офіційного: у простих прибічників дикторського режиму, а також малого та середнього бізнесу залишається все менше причин для купівлі валюти через тотальне закриття російської економіки від зовнішнього світу.

Хиткий баланс

Наразі валютний ринок РФ існує між жорсткими західними санкціями та внутрішніми адміністративними обмеженнями. Поки сила останніх переважає, офіційний курс рубля буде штучно підтримуватися на довоєнному рівні або навіть зміцнюватиметься. Хоча від цього іноземна валюта в Росії не стане доступнішою.

Однак цей хиткий баланс може легко порушитися. Для цього Євросоюзу варто лише запровадити обмеження на торгівлю російськими нафтою і газом.

У Росії розуміють цю вразливість, тому почали діяти на випередження.

Влада оголосила про переведення торгівлі газом в рублі. Такий крок мав надати більше впевненості в безперервності експортних надходжень і в тому, що російська влада зможе їх вільно використовувати.

Поки європейські політики роблять обережні санкційні удари по російському енергетичному сектору. П'ятий пакет антиросійських санкцій не включав обмежень проти газу та нафти, а стосувався торгівлі російським вугіллям.

Однак у ЄС визнають, що рано чи пізно доведеться вдатися до найбільш болючих обмежень. Тоді росіян від чотиризначних цифр навпроти позначки долара вбереже лише повна заборона на торгівлю іноземною валютою.