Держбанки нарощують прибуток, Міненерго хоче змінити керівника "Укргідроенерго": підсумки тижня для ДП

Корпоративне управління

Міненерго хоче змінити керівника "Укргідроенерго". Економічна правда повідомила, що у її розпорядженні опинився лист Міністерства енергетики до Кабінету міністрів. У листі, Міністр енергетики Герман Галущенко звертається до Кабміну з проханням переглянути доцільність перебування Ігоря Сироти на посаді генерального директора "Укргідроенерго".

У міністерстві зазначили, що міжвідомча група, яка перевіряла діяльність "Укргідроенерго" у 2019-2021 роках, виявила численні порушення, такі як продаж електроенергії за збитковим тарифом та дев’ять договорів про закупівлі, які порушують українське законодавство, на загальну суму 5,8 млрд грн.

[Незрозуміло, який правовий статус та повноваження має така міжвідомча група. Також, незрозумілі правові наслідки такого листа Міненерго.

Зазначаємо, що Міненерго виконує функцію власника для "Укренерго" – оператора системи передачі електроенергії. Відповідно до умов анбандлінгу, які випливають із Третього енергетичного пакету ЄС, функції власника оператора системи передачі та генеруючих компаній, до яких належить і "Укргідроенерго", мають виконувати різні суб’єкти. Наразі функцію власника "Укренерго" виконує Міненерго, а "Укргідроенерго" — Кабмін.

Саме Кабміну належить повноваження призначати та звільняти генерального директора та членів наглядової ради "Укргідроенерго". Також, згідно зі статутом "Укргідроенерго", наглядова рада компанії має повноваження пропонувати Кабінету міністрів кандидата на посаду генерального директора.

У свою чергу, Міністерство енергетики таких повноважень не має, і його рекомендації з цих питань не є обов'язковими для реалізації. Наразі Міненерго виконує функцію розробника політики для енергетичної галузі. – SOE Weekly.]

Ще одне порушення, яке встановила міжвідомча група, – невиплата "Укргідроенерго" дивідендів до держбюджету за 2018 рік у розмірі 2,2 млрд грн.

[3 травня 2019 року Міністерство енергетики, яке на той час було суб’єктом управління "Укргідроенерго" та виконувало обов’язки загальних зборів акціонерів компанії, ухвалило рішення, що "Укргідроенерго" має виплатити 30% свого прибутку за 2018 рік, або 1,1 млрд грн у якості дивідендів за 2018 рік.

Відповідно до Закону про управління об'єктами державної власності, держпідприємства сплачують дивіденди до державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня звітного року.

Якщо держпідприємство не виплачує дивіденди вчасно, Мінекономіки має нарахувати пеню, яка сплачується дежпідприємством до Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу. Таким чином, якщо "Укргідроенерго" досі не виплатило дивіденди за 2018 рік, загальна сума пені має становити не менше 542 млн грн.

Водночас, згідно з аудійованою фінансовою звітністю "Укргідроенерго" за 2020 рік, компанія виплатила дивіденди за 2018 рік. При цьому, зі звітності незрозуміло, коли саме був здійснений платіж, чи нараховувалась пеня, і якщо так, то в якому розмірі. – SOE Weekly.]

У листі Галущенка йдеться, що наразі порушення розслідуються у межах двох кримінальних справ. У Міненерго дійшли висновку, що низка відкритих кримінальних проваджень можуть свідчити про неефективне управління компанією.

Раніше ми повідомляли, що Кабмін, розглянувши звіти наглядової ради та правління "Укргідроенерго" за підсумками 2020 року, визнав їх роботу незадовільною (але при цьому не звільнив наглядову раду). Наглядова рада не погодилася з такою оцінкою Кабміну щодо своєї роботи та роботи правління компанії.

Банки

У 2021 році державні банки подвоїли свої прибутки до 42,7 мільярдів. Чотири державні банки за 2021 рік заробили понад 42,7 млрд грн. Це становить 55% від загального доходу всіх українських банків (77,5 млрд). Для порівняння у 2020 році державні банки заробили 22,8 млрд грн.

Результати держбанків У 2021 році:

• "ПриватБанк" заробив 35,1 млрд грн (2020 рік – прибуток 24,3 млрд грн);
• "Укргазбанк" заробив 3,8 млрд грн (2020 рік – прибуток 1,3 млрд грн);
• "Укрексімбанк" зробив 2,7 млрд грн (2020 рік – збиток 5,6 млрд);
• "Ощадбанк" заробив 1,1 млрд грн (2020 грн – 2,8 млрд грн).

Держбанки суттєво скоротили обсяги непрацюючих кредитів, що стало причиною скорочень проблемних кредитів у всьому банківському секторі. Державні банки знизили обсяг непрацюючих кредитів (NPL) на 56,2 млрд грн, що становить майже дві третини від загального скорочення по банківському сектору.

Частка непрацюючих кредитів у державних банках за рік зменшилась на 10,3 відсоткових пункти (з 57,4% до 47,1%). При цьому вони все ще становлять понад 70% сукупного NPL-портфеля.

Загальний обсяг таких кредитів в українських банках зменшився на 85,2 млрд грн у 2021 році. Частка непрацюючих кредитів у портфелі українських банків за рік зменшилась на 11 відсоткових пункти (з 41% до 30%).

Енергетичний сектор

На "Енергоатомі" виявили порушень на 13 мільярдів. За повідомленням Марлін,  із посиланням на лист Державної аудиторської служби до Кабміну, аудитори провели перевірку діяльності "Енергоатому" за 2018-2021 роки і виявили фінансові порушення та недоліки на суму 13 млрд грн, а саме:

• порушення у закупівлях – 9,3 млрд грн;
• фінансові збитки – 2,1 млрд грн;
• неефективне управління або ризикові операції, що призвели до фінансових втрат – 1,4 млрд грн;
• неефективні управлінські дії або ризикові операції, які можуть призвести до подальших збитків – 217,9 млн грн.

Матеріали аудиту передані до Національного антикорупційного бюро України для розгляду та прийняття відповідного рішення, йдеться у листі Держаудитслужби.

Крім того, Держаудитслужба рекомендувала Міненерго вжити заходів щодо погашення заборгованості перед "Енергоатомом" за продану електроенергію. Також рекомендації стосуються стандартів робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю на атомних електростанціях та зберігання радіоактивних відходів.

[Ймовірно, Держаудитслужба посилається на Закон про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, який вимагає, щоб 4% робочих місць на підприємстві було зарезервовано для працевлаштування людей з інвалідністю. – SOE Weekly.]

"Енергоатом" заявив, що висновки Держаудитслужби, викладені в листі, не відповідають дійсності, а зазначені вимоги не підтверджуються актом аудиту.

Раніше ми повідомляли, що під час наради в "Енергоатомі", Микола Божко, керівник "Атомпроектінжинірингу", відокремленого підрозділу "Енергоатому", нібито обговорював, як приховати зрив будівництва стратегічного об'єкта на Чорнобильській АЕС. Про це свідчать аудіозаписи, отримані журналістами "Схем".

"Нафтогаз" виграв судовий процес щодо боргів Фірташа. Господарський суд Львівської області задовольнив позов "Нафтогазу" та вирішив стягнути 1,53 млрд грн заборгованості з облгазу "Львівгаз збут" що входить до "Регіональної газової компанії" (РГК), пов'язаної з олігархом Дмитром Фірташем.

Заборгованість накопичувалася з жовтня 2019 року по липень 2020 року. За даними "Нафтогазу", станом на 5 червня 2021 року загальна заборгованість усіх облгазів становила 23,6 млрд.

Як ми раніше повідомляли, "Нафтогаз" у 2020 році зазнав збитків у розмірі 19 млрд грн.

[Велика частина цих збитків була спричинена необхідністю створювати резерви під погані борги. Частину цього боргу становить борг облгазів, багато з яких належать Фірташу. – SOE Weekly.]

Також ми повідомляли, що "Оператор ГТС України" за підсумками роботи в першому півріччі 2021 року отримав 5,6 мільярда гривень чистого прибутку в порівнянні з прибутком у розмірі 13,1 мільярда за аналогічний період минулого року.

У "Операторі ГТС" повідомили, що борги обл- і міськгазів виросли на 93% в порівнянні з першим півріччям 2020 року, а їх сукупний борг перед компанією за послуги транспортування і балансування газу склав майже 9,8 млрд грн.

Найбільші боржники – облгази, що працюють під брендом РГК, пов'язаної з Дмитром Фірташем – 7,97 млрд грн.

Fitch погіршив прогноз кредитного рейтингу "Нафтогазу". Fitch Ratings переглянуло рейтинг "Нафтогазу" з "позитивного" на "стабільний". Агентство також підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента цінних паперів в іноземній валюті (РДЕ) компанії на рівні "B".

Перегляд прогнозу йде за аналогічним нещодавнім переглядом суверенного рейтингу України (В/стабільний). Fitch зрівнює рейтинги "Нафтогазу" з рейтингами України, що означає міцні зв’язки компанії з державою. Рейтинг індивідуальної кредитоспроможності компанії залишився на рівні  "B-".

Самостійний рейтинг "Нафтогазу" на рівні "B-" відображає нестабільність операцій компанії після значного підвищення цін на газ, її здатність забезпечувати потреби внутрішнього споживання та можливість стягувати дебіторську заборгованість  в умовах ослабленої економіки, а також валютні ризики.

Fitch також зазначив, що на кінець 2021 року грошові активи "Нафтогазу" становили 30,6 млрд грн. Разом із наявними невикористаними кредитними засобами в розмірі 3 млрд грн, цієї суми достатньо для покриття короткострокових термінів погашення боргів в розмірі 16,6 млрд грн, включаючи 335 млн дол єврооблігацій із погашенням у липні 2022 року та банківських позик.

Раніше ми повідомляли, що Fitch Ratings змінив довгостроковий рейтинг дефолту емітента в іноземній валюті (Long-Term Foreign-Currency Issuer Default Rating) "Нафтогазу" зі стабільного на позитивний та підтвердила рейтинг на рівні "В".

Інфраструктура

Справу щодо схем на закупівлях "Укрзалізниці" передано до суду. Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала справу про незаконне заволодіння коштів "Укрзалізниці" на понад 93 млн грн до Вищого антикорупційного суду.

Як повідомляє Економічна правда, серед дев'яти підозрюваних осіб, є народний депутат Ярослав Дубневич.

Слідством встановлено, що група службових осіб філії "Укрзалізниці", "Центр забезпечення виробництва", разом із депутатом та підконтрольними компаніями-посередниками організували схему закупівлі. Як наслідок, протягом 2015-2017 років "Укрзалізниця" переплатила понад 93 млн грн.

"Укрзалізниця" та Alstom підписали меморандум. 8 лютого "Укрзалізниця" та французька машинобудівна компанія Alstom підписали меморандум на поставку 130 локомотивів на суму 900 млн євро.

Інші сектори

Поліграфкомбінат "Україна" замовив поставки у сумнівної компанії. Як повідомляє Українська правда, поліграфкомбінат "Україна" (ПК "Україна") замовив у "Поллі-Сервісу" матеріали для виготовлення паспортів на 503,6 млн грн.

Колись "Поллі-Сервіс" входило до асоціації ЄДАПС, відомої своїми корупційними схемами.

Раніше, до зміни керівництва ПК "Україна", постачальником відповідних матеріалів для компанії була міжнародна компанія Linxens. Пропозиції та листи Linxens щодо розширення співпраці були проігноровані новим керівництвом. Повідомляється, що новий генеральний директор ПК "Україна" Тетяна Бондаренко мала зв’язки з ЄДАПС і припинила ділові відносини ПК "Україна" з Linxens. У свою чергу, усунутий міжнародний постачальник вимагає компенсацію.

Також повідомляється, що ПК "Україна" переплатила новому постачальнику 28 млн грн, що спричинило подорожчання виготовлення паспортів на 40 грн.

Держаудитслужба проведе аудит "ДПЗКУ". За словами міністра фінансів Сергія Марченка, Держаудитслужба проведе аудит "Державної продовольчо-зернової корпорації України" ("ДПЗКУ").

Кабінет міністрів доручив Держаудитслужбі перевірити використання виділених коштів, своєчасність погашення кредиту та законність витрат "ДПЗКУ". Аудитори також мають оцінити можливість "ДПЗКУ" розрахуватися з державою за виконання гарантованих зобов’язань.

Раніше ми повідомляли, що Міністерство фінансів перерахувало 2,5 млрд грн Експортно-імпортному банку Китаю замість "ДПЗКУ".

За повідомленням міністерства, згідно кредитного договору між "ДПЗКУ" та Ексімбанком Китаю погашення відбувається щопівроку. 21 січня компанія заплатила лише 8,8 млн дол з 96,4 млн дол, які вона повинна була виплатити. Через державну гарантію цієї позики Мінфін був змушений сплатити решту.

Раніше ми повідомляли, що за інформацією ЕП, "ДПЗКУ" пропонувала реструктурувати свій борг перед Експортно-імпортним банком Китаю у 900 мільйонів доларів.

Також ми повідомляли, що народний депутат фракції "Слуга народу", Мар’ян Заблоцький написав на своїй сторінці у Facebook, що "ДПЗКУ" може збанкрутувати, оскільки навряд чи самостійно зможе виплатить свій наступний кредитний транш у розмірі 95 млн дол.

Пізніше ЕП опублікувала статтю, в якій пояснювала, як виникли борги "ДПЗКУ", і стверджувала, що 21 січня "ДПЗКУ" увійде в стан дефолту.

Раніше ми повідомляли, що уряд створив міжвідомчу робочу групу, яка мала зайнятись питанням виплат "ДПЗКУ" за боргами та зобов’язаннями щодо постачання зерна перед китайськими держкомпаніями.

Також ми повідомляли, що "ДПЗКУ" була однією з найбільших збиткових серед усіх держкомпаній України, її збиток у 2020 році склав 5,9 млрд грн.