Українська правда

Безцінні та безоплатні. Як відкриті дані допомагають українському бізнесу

Безцінні та безоплатні. Як відкриті дані допомагають українському бізнесу

Українські сервіси на основі відкритих даних уже зарекомендували себе як дієвий інструмент для боротьби з корупцією, покращення економічної ситуації та допомоги бізнесу різних масштабів. Минулого року Україна посіла шосте місце в європейському рейтингу Open Data Maturity 2021 та визнана країною, що задає тренди.

Рівень зрілості сфери відкритих даних в Україні становить 94%, тоді як в інших європейських країнах – у середньому 81%. Це ще більше привертає увагу бізнесу до відносно нової сфери. Пояснюємо, як відкриті дані можуть допомогти вашому підприємству.

Сучасна концепція відкритих даних передбачає вільний доступ до використання та поширення суспільно значущої інформації будь-якою особою з будь-якою метою.

У більшості випадків відкриті дані стосуються доступу до державної інформації для забезпечення прозорого функціонування влади. Проте зараз open data дедалі частіше використовують представники бізнесу для підвищення його ефективності.

Верховна Рада ухвалила закон "Про доступ до публічної інформації" у 2011 році, але ключовою для сфери стала постанова №835 "Про затвердження положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних", яку ухвалили у 2015 році.

У 2016 році офіційно запустили Єдиний державний вебпортал відкритих даних. Відтоді українські державні органи зобов’язалися оприлюднювати дані, визначені новим законодавством.

Недавно представники Міністерства цифрової трансформації за підтримки USAID/UK aid проєкту "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS" запустили платформу "Дія.Відкриті дані" – перший у світі Центр компетенцій у сфері відкритих даних, який має на меті підвищити обізнаність українців про відкриті дані та їхню користь для суспільства.

Відкриті дані на користь бізнесу

Відкриття даних у різних сферах сприяє створенню сервісів, що допомагають підприємцям уникати корупційних ризиків та вирішувати проблеми, з якими може стикатися бізнес в Україні.

Зокрема, корисними є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), реєстрів судових рішень, нотаріусів, платників податків, податкових боржників. Ці дані оприлюднюють Міністерство юстиції, Державна судова адміністрація та Державна податкова служба.

Також відкриття даних сприяє створенню нових ринків у сфері провадження бізнесу – моніторингу та перевірки контрагентів, автоматизації документообігу та автоматичної підготовки звітності.

Сервіси для перевірки потенційних контрагентів YouControl, "Опендатабот", Liga Contr Agent, Ring та Vkursi.Pro допомагають уникнути фінансових втрат, шахрайства та невиконання зобов’язань потенційними підрядниками.

Ефективніше готуватися до судових справ та оперативно аналізувати судові практики допоможуть інструменти PravoSud та "Суд на долоні".

Чат-бот SaveEcoBot у зручному вигляді надає доступ до планів екологічних перевірок. Також сервіс містить опцію подання скарг для ініціювання перевірок у разі порушення екологічних норм.

Серед інших сервісів на основі відкритих даних слід виокремити платформу юридичного аудиту ринку нерухомості Monitor.Estate, пошуково-аналітичну систему про використання бюджетних коштів .007, платформy для аналізу публічних закупівель та їх учасників Clarity Project.

"Про користь сервісу .007 для бізнесу ми можемо говорити опосередковано, оскільки технічно не ідентифікуємо наших користувачів та не збираємо дані.

Бізнес може використовувати наш сервіс на майданчиках, де проходять публічні закупівлі.

За допомогою нескладного алгоритму, одним кліком, користувач може побачити, як той чи інший контрагент платить за договорами", – розповідає проєктна менеджерка у сфері відкритих даних, екскерівниця проекту .007 Наталя Кравченко.

За її словами, велику роль у використанні сервісів з відкритих даних відіграє іміджева складова: підприємства, які мають публікувати звіти про публічні закупівлі, можуть розмістити сервіс пошуку оплат з платформами на кшталт .007 на своїх сайтах.

 

"На мою думку, ринок відкритих даних перебуває в стадії формування і зростання, має значний потенціал і є новою нафтою нашого часу. Відкритість даних – це важлива іміджева складова країни на міжнародній арені, а також маркер відповідальності перед громадськістю", – пояснює Кравченко.

Проєктна менеджерка у сфері відкритих даних зазначає, що держава є монопольним власником даних, але без ефективного використання ці дані – мертвий вантаж.

"Бізнес може використовувати дані, щоб оцінити репутацію та фінансовий стан контрагента, проаналізувати потенціал ринків збуту для своєї продукції, взяти участь у тендері чи аукціоні, отримати інформацію про судові засідання, провадження, обтяження, відсутність чи наявність ліцензій, а може просто розмістити цікаві віджети на своїх сайтах, як, наприклад, курс валют. Кожен бізнес може знайти для себе щось корисне", – запевняє Кравченко.

У тому, що в Україні склалася краща ситуація з ринком відкритих даних, ніж у ЄС чи США, упевнений керівник відділу навчання та розвитку YouControl Михайло Кольцов.

Причина – комерційна складова та швидка поява таких сервісів як YouControl, які почали працювати з відкритими даними. У інших країнах державні служби переважно залишаються єдиними провайдерами відкритих даних.

 

"У ЄС та США у цьому немає великої потреби, тому що там краще працюють регуляторні органи. Наприклад, створити шахрайську фірму на території Швейцарії – доволі небезпечна справа.

Найімовірніше, вас упіймають ще до того, як ви почнете будь-яку активність. В Україні ситуація трохи інша, тому тут цінність відкритих даних набагато вища.

Недавно я відстежував підприємство, яке за день створило 17 назв, що відрізняються лише числами. Такі підприємства часто стають суб’єктами діяльності, можуть здійснювати фінансові операції і перевірити їх можна лише за допомогою відкритих даних", – говорить Кольцов.

Представник YouControl розповідає, що часто за послугами звертаються представники банківського, аграрного та промислового секторів, бізнеси з інших сфер, де є багато шахраїв.

"Бізнес стає більш обізнаним стосовно сервісів з відкритих даних, особливо при встановленні ділових відносин з іншими українськими контрагентами.

Це привертає увагу і наших міжнародних партнерів, які, маючи такі сервіси, краще розуміють бізнес-середовище в Україні.

Наш досвід показав, що існує прямий зв’язок між відкритістю даних і прозорістю бізнес-середовища", – підкреслює Кольцов.

Крім того, послугами YouControl та інших подібних сервісів користуються для найму персоналу, перевірки потенційних співробітників, їх податкових зобов’язань.

Недавно, продовжує Кольцов, відкритими даними почали активніше користуватися й державні органи, які раніше мали проблеми в співпраці один з одним.

Тепер різні держоргани використовують комерційні сервіси на основі відкритих даних і працюють більш ефективно.

"Українська сфера відкритих даних рухається в напрямку збільшення їх обсягу: хотілося б краще розуміти ситуацію з нерухомістю, отримувати більше інформації про фінансовий стан підприємств.

Також важливо покращувати стабільність та якість відкритих даних, тому що навіть у держреєстрах часто можна натрапити на помилки в написанні імен, прізвищ та інших даних", – резюмує Кольцов.

У 2021 році відкрили суспільно значущі набори даних, важливі для бізнесу та держави.

Почався процес публікації фінансової звітності компаній, опубліковані знеособлені митні декларації, повністю відкрили Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Це значно вплинуло на позицію України в європейському рейтингу Open Data Maturity 2021, дозволило представникам бізнесу отримувати більше даних про своїх контрагентів, автоматизувати бізнес-процеси та ефективніше здійснювати конкурентну розвідку.

Наприклад, захистити бізнес від рейдерських атак та безоплатно моніторити свою компанію щодо змін у реєстрах можна через сервіси "Опендатабот" та YouControl.

Власники бізнесу можуть автоматизувати підготовку рахунків, договорів, довідок та окремих фінансових операцій, використовуючи API (інтерфейс прикладного програмування) сервісу "Опендатабот". Успішними є кейси Bot&Partners (юридичний бізнес) та Poster (ресторанний бізнес).

А сервіс PatentBot спрощує процедуру реєстрації торгової марки.

Скориставшись модулем "Інспекційний портал", що використовує дані про перевірки, підприємці можуть дізнатися, коли відбудуться державні інспекції їхнього бізнесу, краще зрозуміти предмет перевірок або суть потенційних порушень і ефективніше підготуватися. Це допоможе уникнути штрафів, санкцій чи корупційних ризиків.

 

Де можна навчитися користуватися відкритими даними?

"В Україні довгий час рівень навичок та знань про відкриті дані був доволі низьким. Особисто чув від представників органів влади про "машиночитані дані на інфостенді в канцелярії" і бачив страх в очах громадян при фразі "відкриті дані": "Це ж про мене можна все дізнатися".

У 2021 році ми почали це виправляти: створили перший центр компетенцій у сфері відкритих даних "Дія.Відкриті дані".

Завдяки цій платформі всі охочі, зокрема представники бізнесу, можуть пройти навчальні програми, які дозволять їм більше дізнатися про відкриті дані та їх можливості в конкретній сфері бізнесу", – розповідає керівник експертної групи розвитку сфери відкритих даних Мінцифри Михайло Корнєєв.

На платформі також зібрані сервіси на основі відкритих даних. Використовуючи їх, користувач може дізнатися, чи не включена його компанія до реєстру боржників, хто позивається на нього до суду, яку тактику захисту краще обрати.

Додаткові освітні можливості можна знайти на платформі "Дія.Цифрова освіта". Онлайн-курс "Відкриті дані для бізнесу" дає базові знання про пошук та використання відкритих даних.

Відкриті дані – це сучасний інструмент для розвитку та захисту будь-якого бізнесу. Завдяки центру компетенцій "Дія.Відкриті дані" кожен користувач може приєднатися до створення нової культури open data в Україні, використовуючи доступну і корисну інформацію для захисту конкурентної боротьби та підтримки здорової економіки країни.

Підготовлено за підтримки USAID/UK aid проєкту "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS", що реалізується Фондом Євразія, та за сприяння Міністерства цифрової трансформації.